Постанова

від 05.11.2024 по справі 916/538/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/538/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №8

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Богацької Н.С.,

Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Шишлюк В.Р., за ордером;

від відповідача: Асташенкова О.І., у порядку самопредставництва;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області

від 01 липня 2024 року (повний текст складено 08.07.2024)

у справі № 916/538/24

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат"

до відповідача: Одеської міської ради

про визнання укладеним додаткового договору (угоди)

суддя суду першої інстанції: Щавинська Ю.М.,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 05.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" (далі також позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Одеської міської ради (далі також відповідач, Міська рада, ОМР) про визнання укладеним Додаткового договору (угоди) про поновлення та внесення змін до Договору оренди землі від 24.07.2007, за реєстровим №2364, з Додатковими договорами (угодами) про поновлення та внесення змін від 07.12.2017, за реєстровим №3074; від 02.09.2019, за реєстровим №2016, в запропонованій позивачем редакції, викладеної у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 у справі №916/538/24 позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеним Додатковий договір (угоду) до Договору оренди землі, посвідченого 24.07.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим №2364, з Додатковим договором (угодою) про поновлення та внесення змін, посвідченого 07.12.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №3074, з Додатковим договором (угодою) про поновлення та внесення змін, посвідченого 02.09.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №2016, в редакції суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у даній справі вказане рішення залишено без змін.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивачем також було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 27 700 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/538/24 (суддя Щавинська Ю.М.) заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Одеської міської ради на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. У задоволенні решти заяви - відмовлено.

У вказаному додатковому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги на суму 27 000,00 грн., однак, врахувавши заперечення Одеської міської ради проти задоволення відповідних вимог позивача та клопотання відповідача про зменшення розміру відповідних витрат, погодився з Міською радою щодо неспівмірності визначеної вартості адвокатських послуг з виконаними адвокатом роботами, обсягом адвокатських послуг та складністю справи та з огляду на фактичні обсяги наданих адвокатських послуг, конкретні обставини справи, критерій реальності та розумності розміру відповідних витрат, зменшив суму витрат на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Одеська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 року у справі №916/538/24 повністю.

Апелянт вважає, що оскаржуване додаткове рішення є необґрунтованим, при цьому апеляційна скарга повністю відтворює клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, надане в суді першої інстанції на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги полягають у тому, що:

-договір про надання правової допомоги №20-К/20 від 17.11.2020 не містить положень щодо розміру гонорару, ціну кожної послуги адвоката або порядок їх формування, порядку обчислення, форми та ціни послуг, а також договір не містить номеру даної справи, з урахуванням чого неможливо ідентифікувати відносно якої справи укладено договір;

-акт прийому-передачі виконаних робіт від 19.06.2024 № 1 також не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг;

-стягнення з Одеської міської ради витрат на правову допомогу суттєво погіршить забезпечення функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану, призведе до зменшення фінансування заходів забезпечення протидії військовій агресії Російської Федерації проти України;

-спір, що був предметом розгляду даної справи, не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а тому сума витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. є неспівмірною із складністю відповідної роботи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/538/24 та призначено її розгляд на 05.11.2024 року о 14:30 год. Позивачу встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу. Також, вказаною ухвалою продовжено розгляд апеляційної скарги Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 на розумний строк.

20.09.2024 від ТДВ "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з її доводами, зазначає про те, що він вважає цілком обґрунтованим зменшення судом першої інстанції витрат адвокатської допомоги до 15 000,00 грн.; вказує, що чинним законодавством не заборонено укладення договору на правову допомогу із подальшим вказанням суми гонорару у додаткових угодах до цього договору, а тому наданий позивачем акт прийому-передачі виконаних робіт від 19.06.2024 відображає погоджений сторонами у додаткові угоді розмір гонорару та фактично розкриває обсяг послуг, наданих адвокатом. У зв`язку з цим, позивач просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги Одеської міської ради на оскаржене додаткове рішення у даній справі.

В судовому засіданні 05.11.2024 представник Одеської міської ради наполягала на задоволенні апеляційної скарги та просила скасувати оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції.

Представник ТОВ Одеський ремонтно-монтажний комбінат заперечувала проти доводів апеляційної скарги та зазначаючи, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, просила залишити його без змін.

У судовому засіданні 05.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені додаткового рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №910/4881/18.

У розумінні положень ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Частиною четвертою ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

У даному контексті судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.12.2018 у справі №826/856/18, згідно з якою розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (також див. постанови Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 16/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18).

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Наявні у справі докази свідчать, що 17.11.2020 між ТДВ "ОРМК" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Максимус" (АО) укладено Договір про надання правової допомоги №20-К/20 (далі Договір) (т.1 а.с.57-63).

Відповідно до розділу 1 вказаного Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу щодо представництва та захисту прав Клієнта у адміністративних, господарських, цивільних справах, виконавчих провадженнях стороною або учасником яких є Клієнт, а Клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання гонорар за надання правової допомоги, у розмірі та порядку передбаченому в п. 4 цього Договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги за цим Договором полягає, зокрема, у правових консультаціях, роз`ясненнях з правових питань, здійснення представництва Клієнта в судах, підготовці документів правового характеру тощо (підпункт 2.1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість правової допомоги, яка надається АО під час врегулювання спорів, зазначених в п. 1.1. цього Договору сплачується в гривнях в розмірах, визначених у додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 4.3 Договору, при розрахунку вартості правової допомоги, вказаної в п. 4.1 даного Договору, враховується складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката або іншої особи, яка надає правову допомогу, час, витрачений АО, його партнерами та співробітниками.

Відповідно до п. 4.6 Договору, за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої АО правової допомоги та її вартість.

Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.7 Договору).

Отже, у вказаному Договорі про надання правової допомоги від 17.11.2020 №20-К/20 сторонами визначено види правової допомоги, надання якої конкретизується додатках до цього Договору та Актах, в яких також визначається обсяг правничої допомоги, ціна та загальна вартість наданих послуг адвоката.

У матеріалах справи наявна Додаткова угода №24/1-02 від 05.02.2024 (т.1 а.с.64-65), яка відповідно до п. 1 визначає порядок оплати витрат на правову допомогу (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у спорі про визнання укладеним додаткового договору (угоди) про поновлення строку дії договору оренди землі від 24.07.20207 року та викладення його змісту у резолютивній частині судового рішення у редакції, викладеній в позовній заяві. Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Одеської області).

У пункті 2 Додаткової угоди вказано назву послуг, які будуть надані в межах спірних правовідносин, вартість кожної окремої послуги та загальну суму адвокатського гонорару 27 000,00 грн., а саме:

- підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області про визнання укладеним додаткового договору (угоди) про поновлення строку дії договору оренди землі від 24.07.20207 року та викладення його змісту у резолютивній частині судового рішення у редакції, викладеній в позовній заяві 10 000 грн;

- представництво інтересів у суді першої інстанції (за справу) 17 700 грн.

Пунктом 7.1 Додаткової угоди сторонами погоджено, що правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Згідно наданого позивачем акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19.06.2024 (т. 2 а.с. 109), Адвокатським об`єднанням надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги:

-підготовка позовної заяви по справі №916/538/24 5 000,00 грн,

-підготовка та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву 4 000,00 грн;

-підготовка та подання до суду клопотання про долучення доказів по справі 2 700,00 грн;

-участь у судових засіданнях 13.03.2024, 01.04.2024, 15.04.2024, 01.05.2024, 20.05.2024, 03.06.2024, 12.06.2024, 18.06.2024 (в тому числі в режимі відеоконференції) у кількості 8 на загальну суму 16 000,00 грн.

Всі вищенаведені документи підписані сторонами без зауважень.

Відтак, сторони погодили вартість послуг адвоката, що є підставою для її розподілу за правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в наведеному вище Акті зазначено вид наданої правничої допомоги, кількість кожної послуги, що була надана та підсумкові суми по кожному окремому виду правової допомоги, що спростовує апеляційні аргументи Одеської міської ради.

Також в матеріалах справи міститься копія ордеру від 09.02.2024 серії ВН №1232750, виданий АО "Максимус", на підтвердження повноважень адвоката Шишлюк В.Р., та відповідно до якого остання представляла інтереси ТДВ "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" у Господарському суді Одеської області (т. 1 а.с. 56).

Матеріали справи містять докази написання адвокатом Шишлюк В.Р. процесуальних документів в ході судового розгляду справи №916/538/24, а саме: позовної заяви по справі, відповіді на відзив на позовну заяву, клопотання про долучення доказів по справі (тобто адвокатом повністю виконані взяти на себе відповідні зобов`язання, які відображені в Акті наданих послуг від 19.06.2024).

Участь адвоката Шишлюк В.Р. У судових засіданнях в суді першої інстанції підтверджується наявними у матеріалах даної справи протоколами судових засідань

Водночас, у цьому контексті судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, щодо заявлених витрат стосовно участі адвоката у судових засіданнях уданій справ. Так, місцевий господарський суд зауважив, що жодного разу явка сторін у судові засідання при розгляді справи №916/538/24 обов`язковою не визнавалась. Більш того, перерва у судовому засіданні 12.06.2024 була оголошена судом через наявність саме у представника позивача технічних проблем з підключенням до судового засідання, в якому він приймав участь в режимі відеоконференції. Також, суд врахував, що додаткова угода та Акт наданих послуг не визначають вартості послуги адвоката з участі у судовому засіданні.

На підтвердження оплати правової допомоги позивачем надано суду платіжну інструкцію №605 від 12.02.2024 на суму 27 700 грн (т.1 а.с.51).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката у даній справі.

Водночас, як зазначалось вище, з огляду на критерії, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції було враховано доводи позивача, що стосуються неспівмірності заявлених відповідачем витрат, які викладені в запереченнях позивача на заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу. Це стало підставою для зменшення місцевим господарським судом суми заявлених відповідачем витрат до 15 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду не бере до уваги посилання апелянта на те, що спір, що був предметом розгляду даної справи, не є складним, оскільки суд першої інстанції вже зменшив оскаржуваним додатковим рішенням у даній справі заявлену відповідачем суму.

Також судова колегія зауважує, що залучення відповідача до реалізації передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, спрямованих на забезпечення оборони України, жодним чином не впливає на розподіл судових витрат у господарській справі і не є безумовною підставою для їх зменшення.

Тому заперечення ОМР щодо присуджених до стягнення з відповідача 15 000,00 грн. адвокатських витрат, понесених позивачем, оцінюються судовою колегією критично.

За таких обставин, апеляційний господарський суд, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., оскільки вказані витрати є співмірними відносно предмету позову.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного додаткового рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Одеської міської ради задоволенню не підлягає, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі № 916/538/24 залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 року у справі №916/538/24 - залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.11.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяБогацька Н.С.

СуддяКолоколов С.І.