Рішення

від 09.07.2024 по справі 916/282/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"09" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/282/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,

розглянувши заяву позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Люксел Україна про розподіл судових витрат /вх. № 2-1102/24 від 02.07.2024/ у справі № 916/282/24

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Люксел Україна /ЄДРПОУ 42699300, адреса 61052, м. Харків, провул. Сімферопольський, буд. 6/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт /ЄДРПОУ 43331493, адреса 65482, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19, оф. 807/

про стягнення заборгованості у розмірі 3 288 134,36 грн

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про проведення судового засідання за відсутності представника /вх. № 26396/24 від 09.07.2024/;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі № 916/282/24 задоволено у повному обсязі позовні вимоги; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт на користь товариства з обмеженою відповідальністю Люксел Україна заборгованість за договором поставки № 37 від 11.05.2021 у розмірі 3 288 134,36 грн та судовий збір у розмірі 39 457,61 грн.

02.07.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат /вх. № 2-1102/24/ у справі № 916/282/24, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 80 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2024 для розгляду заяви вх. № 2-1102/24 від 02.07.2024 визначено суддю Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 04.07.2024 прийнято до розгляду заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю Люксел Україна про розподіл судових витрат /вх. № 2-1102/24 від 02.07.2024/ у справі № 916/282/24; розгляд заяви призначено на 09.07.2024 об 11:00 год.

09.07.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про проведення судового засідання за відсутності представника /вх. № 26396/24 від 09.07.2024/, заяву підтримує та просить задовольнити.

Сторони до судового засідання не з`явилися, повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи в частині заяви позивача про розподіл судових витрат /вх. № 2-1102/24 від 02.07.2024/ у справі № 916/282/24, господарський суд зазначає наступне.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У позовній заяві ТОВ Люксел Україна зазначило, що понесло та очікує понести витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у розмірі 60 000,00 грн. Остаточний розрахунок судових витрат та докази сплати будуть надані у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Подавши 01.07.2024 /сформовано у системі «Електронний суд»/ заяву про розподіл судових витрат, позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Із наданих позивачем документів вбачається, що 01.03.2023 між АО «Квашин і Партнери» та ТОВ «Люксел Україна» укладено договір про надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 3.1 договору, здавання-приймання робіт за поточний місяць (послуг) здійснюється шляхом підписання актів здавання-приймання наданих послуг.

Вартість послуг виконавця складає вартість роботи виконавця по наданню послуг за даним договором і вартість винагороди виконавця за позитивні результати наданих послуг /п. 4.1 договору/.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.03.2026 з правом подальшої пролонгації /п. 7.1 договору/.

Судом досліджено надані позивачем акти здавання-приймання робіт, а саме:

1. акт здавання-приймання наданих послуг за договором про надання професійної юридичної допомоги (юридичне обслуговування) від 17 січня 2024 року, згідно якого АО «Квашин і партнери» надано позивачу юридичні послуги відповідно до договору про надання професійної юридичної допомоги (юридичне обслуговування) від 01.03.2023, а клієнт прийняв наступні надані послуги:

- Консультування клієнта та комунікації з ним (5 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 10 000,00 грн;

- Правовий аналіз проблеми клієнта, підбір судової практики, норм законодавства, розроблення правової позиції захисту порушених прав клієнта (щодо дебіторської заборгованості ТОВ Авангард-Опт за Договором поставки №37 від 11 травня 2021 р.) (5 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 10 000,00 грн;

- Складання претензії до ТОВ Авангард-Опт про здійснення оплати за Договором поставки № 37 від 11 травня 2021 р. (5 год., вартість за годину - 4000,00 грн) - вартість 20 000,00 грн;

- Складання позовної заяви до ТОВ Авангард-Опт про здійснення оплати за Договором поставки № 37 від 11 травня 2021 р. (5 год., вартість за годину - 4000,00 грн) - вартість 20 000,00 грн.

Вартість послуг, вказаних в п. 1 цього акту, становить 60 000,00 грн., та зазначено, що при наявності додаткових витрат підтвердження їх надання та вартість буде зазначена додатково.

2. Акт здавання-приймання наданих послуг за договором про надання професійної юридичної допомоги (юридичне обслуговування) від 01 липня 2024 року, згідно якого АО «Квашин і партнери» надано позивачу юридичні послуги відповідно до договору про надання професійної юридичної допомоги (юридичне обслуговування) від 01.03.2023, а клієнт прийняв наступні надані послуги:

- Участь представника в судовому засіданні в Господарському суді Одеської області від 29.02.2024 (1 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 2 000,00 грн;

- Участь представника в судовому засіданні в Господарському суді Одеської області від 04.04.2024 (1 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 2 000,00 грн;

- Ознайомлення з відзивом ТОВ «Авангард-Опт» на позовну заяв. (1 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 2 000,00 грн;

- Підготовка додаткових письмових доказів до відповіді на відзив ТОВ «Авангард-Опт» (2 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 4 000,00 грн.

- Складання та подання до суду відповіді на відзив ТОВ «Авангард-Опт» з додатковими письмовими доказами, (2 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 4 000,00 грн.

- Участь представника в судовому засіданні в Господарському суді Одеської області від 05.06.2024 (1 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 2 000,00 грн;

- Участь представника в судовому засіданні в Господарському суді Одеської області від 20.06.2024 (1 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 2 000,00 грн;

- Участь представника в судовому засіданні в Господарському суді Одеської області від 26.06.2024 (1 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 2 000,00 грн;

Вартість послуг, вказаних в п. 1 цього акту, становить 20 000,00 грн., та зазначено, що при наявності додаткових витрат підтвердження їх надання та вартість буде зазначена додатково.

Судом досліджено виставлені АО «Квашин і партнери» рахунки, а саме: рахунок № 3-Л/01.2024 від 17.01.2024 на суму 60 000,00 грн; № 5-Л/07.2024 від 01.07.2024 на суму 20 000,00 грн.

Також судом досліджено платіжні інструкції № 30 від 24.01.2024 на суму 60 000,00 грн та № 208 від 01.07.2024 на суму 20 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «Люксел Україна» у межах справи №916/282/24 в суді представляв адвокат Куксов В.В. за ордером АХ № 1167923 від 19.01.2024.

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 28.06.2022 у справі №910/5543/21, від 15.06.022 у справі №911/2652/17(911/3581/20), від 07.06.2022 у справі №906/323/21, від 14.06.2022 у справі №922/2321/20(922/2139/21), від 31.05.2022 у справі №927/727/21, від 31.05.2022 у справі №927/728/21, від 23.12.2021 у справі №923/560/17, від 18.05.2022 у справі №922/2339/21, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19,від 11.05.2022 у справі №902/974/21, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 у справі №178/1522/18.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, господарський суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, відповідно до якої:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, проаналізувавши акти здавання-приймання робіт, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 80 000,00 грн., є обґрунтованими.

Так, дослідивши та оцінивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, суд враховує:

1) рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі;

2) обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору;

3) витрати на правову допомогу становлять 2,43 % від ціни позову;

4) адвокат приймав участь у судових засіданнях: 29.02.2024, 05.06.2024, 20.06.2024, 26.06.2024.

Суд зазначає, що представник позивача не приймав участь у судовому засіданні 04.04.2024, у зв`язку із чим в акт від 01.07.2024 безпідставно включено послуги з участі у відповідному судовому засіданні на суму 2 000,00 грн.

Суд зауважує на відсутності заперечень відповідача щодо неспівмірності витрат.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю Люксел Україна про розподіл судових витрат /вх. № 2-1102/24 від 02.07.2024/ у справі № 916/282/24 підлягає частковому задоволенню, у розмірі 78 000,00 грн, так як частково обґрунтована та доведена.

При цьому, суд господарський суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2022 року в справі № 911/2737/17 та від 21.10.2021 року в справі № 420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю Люксел Україна про розподіл судових витрат /вх. № 2-1102/24 від 02.07.2024/ у справі № 916/282/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт /ЄДРПОУ 43331493, адреса 65482, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19, оф. 807/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Люксел Україна /ЄДРПОУ 42699300, адреса 61052, м. Харків, провул. Сімферопольський, буд. 6/ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 78 000,00 грн. /сімдесят вісім тисяч гривень 00 копійок/.

3. В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 09.07.2024.

Суддя Н.Д. Петренко