Ухвала

від 09.07.2024 по справі 916/2148/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" липня 2024 р. Справа № 916/2148/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Боднарук І.В.розглянувшисправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Терм"; (02232, м.Київ, вул.Закревського, 75/2, код ЄДРПОУ 34840889)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" (68000, Одеська область, Одеський район, м.Чорноморськ, вул. Праці, буд.20, код ЄДРПОУ 42846767)

про стягнення 757387,31грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аврора Терм звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ про стягнення 757 387, 31 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов"язань по договору від 01.10.2020р. про надання послуг машин та механізмів № 84/20 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25 червня 2024р. о 15:00.

Станом на 25.06.2024 року відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Ухвалою від 25.06.2024р. підготовче засідання відкласти на "09"липня 2024 р.

Суд повідомив учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua. та роз`яснив учасникам справи положення ст.197 ГПК України, відповідно до якої, останні мають право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Суд звертає увагу сторін у справі, що у відповідності до частини 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

У відповідності до положень ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Станом на 09.07.2024 року від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Разом з тим, 08.07.2024р. через підсистему Електронний суд від відповідача надійшла заява про наступне.

Відповідач заявив, що погоджується із вимогами про стягнення з нього основної заборгованості за договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми основної заборгованості, без врахування неустойки (штрафу, пені).

У питанні нарахування неустойки (штрафу, пені) відповідач просить суд застосувати положення статті 233 Господарського кодексу України, з огляду на нижчевикладені обставини.

- щодо впливу надзвичайних та невідворотних обставин на виконання зобов`язань.У господарській діяльності відповідача відбулись обставини, що вплинули на обізнаність про стан розрахунків з позивачем. Так, 20 січня 2022 року провідний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ» Сафтюк Т.В. раптово, із-за сімейних обставин, звільнилась на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів

про працю за угодою сторін, у визначений нею день (копія наказу додається).

В подальшому, під час здійснення інвентаризації первинної документації відповідача, в процесі переміщення документації з виробничих дільниць до головного офісу, сталась втрата (крадіжка) документації, у тому числі щодо відносин з постачальниками за 2020-2021 роки.

По факту крадіжки невідомими особами бухгалтерської документації відповідача Одеським районним управлінням № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022167480000056 внесеному до ЄРДР 29 січня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.

Після заступу на посаду новий провідний бухгалтер виявила втрату регістрів бухгалтерського обліку відповідача у програмі "1-С Бухгалтерія" за період 2019-2021. Розпочала відновлення регістрів бухгалтерського обліку та втраченої первинної документації. Втім, вказана діяльність була зупинена 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Бухгалтерські регістри у програмі "1-С Бухгалтерія" та документація повністю відновлена не була.

2. Щодо бездіяльності позивача у вирішенні питання погашення боргу.

Акти наданих послуг за договором складені та підписані відповідачем і позивачем в період між 05 жовтнем 2020 року та 12 липня 2021 року.

У відповідності до умов пункту 3.4 договору, остаточні розрахунки за фактично надані виконавцем послуги здійснюються замовником протягом 5 (п`яти) календарних днів після підписання сторонами акту наданих послуг.

Отже, у кожному окремому періоді постачання послуг прострочення оплати наступає на шостий календарний день від дати підписання відповідачем і позивачем відповідного акту наданих послуг.

Разом з тим, позов не містить посилань на те, чому позивач більш ніж три роки (поза межами загального строку позовної давності) не проявляв заінтересованості у вирішенні питання погашення боргу. Наприклад, періодичним і систематичним складанням актів звірки взаєморозрахунків або вчиненням дій направлених на їх складання.

Адже, згідно позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу. Або, наприклад, направленням відповідачу вимог про сплату боргу.

Вперше вимогу про сплату боргу за договором (претензія № 1 вих. № 05/02-1 від 05 лютого 2024 року) позивач направив відповідачу лише 06 лютого 2024 року засобами АТ "Укрпошта" (накладна № 0223212494789).

Крім того, позивач не пояснив тривалість очікувань сплати боргу. Наприклад, посиланням на те, що між позивачем і відповідачем існує домовленість за якою вони визнали вплив військової агресії Російської Федерації проти України на виконання зобов`язань за договором (як то зазначено у листі № 2024/02.0-7 від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України) і у зв`язку із цим відтермінували виконання грошових зобов`язань.

Також, позивач не надав докази про те, що відповідачем вчиняються дії спрямовані на ухилення від сплати боргу чи свідчать про те, що відповідач мав (має) намір не виконувати грошові зобов`язання за договором.

3. Щодо співвідношення розміру неустойки (штрафу, пені) до розміру основної заборгованості.

Відповідно до пункту 7.1. договору, за кожний день прострочення платежу Замовник повинен сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, на який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. При цьому за порушення Замовником строків оплати більше як на 30 (тридцять) календарних днів, додатково до пені він сплачує штраф у розмірі 30% від загальної вартості заборгованості.

У відповідності до розрахунків позову:

Штраф становить: 406 874,66 грн. основної заборгованості х 30 : 100 = 122 062,70грн.

Пеня за розрахунками позову становить: 34 846,31 грн. за період з 18.07.2021 до 18.01.2022

Отже, за розрахунками позову сума заявленої до стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) становить 156 909,01 грн., тобто майже половину від суми основної заборгованості (без урахування індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних).

Відповідач повідомив, що виконує роботи з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційне обладнання оборонних рубежів на території Одеської, Херсонської та Запорізької областей України (копії договорів додаються). Роботи на території Запорізької області виконуються на Оріхівському напрямку в районі Работинського плацдарму, з метою укріплення позицій Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» для блокування можливих проривів військових угрупувань Російської Федерації у глиб оборони України. Процес виконання робіт підтверджується фотофіксацією (фото звіти додаються).

Фортифікаційні споруди піддаються систематичним обстрілам з боку військових угрупувань Російської Федерації, персонал відповідача ризикує життям, а техніка, якою виконуються роботи страждає від обстрілів та атак дронів.

У відповідності до визначень пункту 13 статті 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16 листопада 2021 року № 1882-IX споруди, що будуються відповідачем є об`єктами критичної інфраструктури, адже є важливими для економіки, національної безпеки та оборони держави.

Вищевказана діяльність здійснюється відповідачем в умовах несення постійних та значних витрат на їх організацію та виконання, у зв`язку із чим надмірне стягнення нанесе майнової шкоди відповідачу та впливатиме на ефективність виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури.

4. Щодо права на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно господарські санкції.

Згідно із приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесені до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом зазначених норм Господарського та Цивільного кодексів України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав, що: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не є правильним застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити: чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, значності прострочення виконання, наслідки порушення зобов`язання, відповідність/невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

5. Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 68 164,86 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, позовна заява не містить доказів складання та підписання відповідного акту між позивачем та адвокатським об`єднанням. Не містить обґрунтувань неминучості витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі. Більш того, виходячи з умов додатку № 1 до договору юридичних послуг, вартість послуг прямо залежить від розміру боргу, а не від змісту (об`єму) дій вчинених адвокатським об`єднанням, отже за однакових обставин але при різній сумі боргу об`єм наданих послуг залишиться незмінним, а їх ціна буде різною, тому на думку відповідача тарифна сітка вартості юридичних послуг є способом збагачення.

Вирішуючи питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, відповідач просить суд врахувати, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

З огляду на усе вищевикладене, керуючись статтями 2, 42, 61, 233 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить суд позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРОРА ТЕРМ» суму основної заборгованості за договором № 84/20 від 01 жовтня 2020 року, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми основної заборгованості.

Разом з тим застосувати у вирішенні спору положення статті 233 Господарського кодексу України та зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що заявлені у позові до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ» за неналежне виконання умов договору № 84/20 від 01 жовтня 2020 року та зменшити заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «АВРОРА ТЕРМ» до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ» розмір витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, в тому числі, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Приймаючи до уваги обставини вирішення в підготовчому засіданні питань, зазначених у частині 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

За ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 182, 185, 195 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження по справі .

2. Призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "05" серпня 2024 р. о 15:00.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м.Одеса, пр-т Шевченка,29, в залі судових засідань № 11(ВКЗ) (5 поверх), тел.0(482)307-980.

3. Роз`яснити учасникам справи право подати заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвала набирає чинності 09.07.2024р. в порядкуст.235 ГПК України та окремо від рішення не оскаржується.

Суддя Т.Г. Пінтеліна