Рішення

від 26.06.2024 по справі 920/19/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.2024м. СумиСправа № 920/19/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/19/24

за позовомкерівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області (вул.Успенсько-Троїцька, буд. 136, м. Конотоп, Сумська область, 41601),

в інтересах держави в особі

Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області (вул.Дудаєва Джохара, буд. 12, м. Конотоп, Сумська область 41600; код за ЄДРПОУ 02147902),

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467),

про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн,

за участі представників сторін:

прокурор:Луцик О.О. (службове посвідчення від 01.03.2023 №074953),

від позивача:не прибув,

від відповідача:Буц О.А. (адвокат, ордер серії №1512291 від 29.01.2024),

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

02.01.2024 прокурор звернувся з позовом, відповідно до якого просив:

1)визнати недійсною додаткову угоду від 25.05.2021 №2 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Енергетичне партнерство»;

2)визнати недійсною додаткову угоду від 27.07.2021 №5 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Енергетичне партнерство»;

3)визнати недійсною додаткову угоду від 27.08.2021 №6 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Енергетичне партнерство»;

4)визнати недійсною додаткову угоду від 03.09.2021 №7 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Енергетичне партнерство»;

5)визнати недійсною додаткову угоду від 19.10.2021 №8 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Енергетичне партнерство»;

6)визнати недійсною додаткову угоду від 12.11.2021 №9 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Енергетичне партнерство»;

7)визнати недійсною додаткову угоду від 01.12.2021 №10 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Енергетичне партнерство»;

8)стягнути з відповідача на користь Управління освіти Конотопської міської ради 786180,33 грн (сімсот вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят грн 33 коп.)

9)стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури (UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) судовий збір, сплачений за пред`явлення позовної заяви до суду.

03.01.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м.Київ, 02140.

Ухвалою від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/19/24 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 19.02.2024; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

29.01.2024 представник позивача надіслав клопотання (вх №269), в якому позовні вимоги підтримав та просить здійснити розгляд справи за відсутності представника Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області.

02.02.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх №600/24), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

13.02.2024 прокурор подав заяву від 05.02.2024 №50-1734-23 про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх №830) внаслідок допущеної арифметичної помилки, в якій прокурор просить прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи №920/19/24 заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог; зменшити розмір позовних вимог, виклавши прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:

« 2. Визнати недійсною додаткову угоду від 25.05.2021 № 2 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство».

3. Визнати недійсною додаткову угоду від 27.07.2021 №5 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство».

4. Визнати недійсною додаткову угоду від 27.08.2021 №6 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство».

5. Визнати недійсною додаткову угоду від 03.09.2021 №7 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство».

6. Визнати недійсною додаткову угоду від 19.10.2021 №8 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство».

7. Визнати недійсною додаткову угоду від 12.11.2021 №9 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство».

8. Визнати недійсною додаткову угоду від 01.12.2021 №10 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство».

9. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» на користь Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області 692623,48 грн.

10. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» на користь Сумської обласної прокуратури (№ИА598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) судовий збір, сплачений за пред`явлення позовної заяви до суду».

Ухвалою від 13.02.2024 у справі №920/19/24 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №782 від 12.02.2024) у справі №920/19/24; постановлено провести підготовче судове засідання у справі №920/19/24, призначене на 19.02.2024, 10:30, та усі наступні судові засідання за участю представника ТОВ «Енергетичне партнерство» Буца Олександра Анатолійовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

13.02.2024 прокурор подав відповідь на відзив від 08.02.2024 №50-1734-23 (вх №794/24), в якому прокурор підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні 19.02.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:

1) прийнято до розгляду заяву прокурора від 05.02.2024 №50-1734-23 про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх №830 від 13.02.2024);

2) продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 08.04.2024, та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 04.03.2024, 14:30.

Ухвалою від 19.02.2024 у справі №920/19/24 повідомлено позивача - Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області, про оголошену судом перерву в підготовчому засіданні до 04.03.2024, 14:30.

01.03.2024 представник відповідача подав заперечення (вх №1214), просить відмовити у задоволенні позову.

04.03.2024 суддя Котельницька В.Л. перебувала у відпустці та розгляд справи, призначений на 04.03.2024, 14:30, не відбувся.

Ухвалою від 06.03.2024 у справі №920/19/24 призначено підготовче судове засіданні на 20.03.2024, 12:00, в режимі відеоконференції за участі представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

20.03.2024 розгляд справи, призначений в судове засіданні на 12:00, не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Котельницької В.Л. на лікарняному.

Ухвалою від 27.03.2024 у справі №920/19/24 призначено підготовче судове засіданні на 15.04.2024, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15.04.2024 розгляд справи, призначений в судове засіданні на 14:30, не відбувся, у зв`язку із оголошеною на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 15.04.2024 у справі №920/19/24.

Ухвалою від 16.04.2024 у справі №920/19/24 призначено підготовче судове засіданні на 08.05.2024, 15:00, в режимі відеоконференції за участі представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 08.05.2024 у справі №920/19/24 закрито підготовче провадження та призначено справу №920/19/24 до судового розгляду по суті в судове засідання в режимі відеоконференції на 26.06.2024, 10:00; постановлено провести судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 26.06.2024, 10:00, за участі представника відповідача - ТОВ «Енергетичне партнерство» - Буца Олександра Анатолійовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судовому засіданні 26.06.2024 встановлено:

Прокурор та представник відповідача у судове засідання прибули, додаткових заяв та/або клопотань не подали.

Представник позивача у судове засідання не прибув, відповідно до надісланого клопотання (вх №269 від 29.01.2024) просив справу розглядати за відсутності представника Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом розпочато у судовому засіданні 26.06.2024 розгляд справи по суті.

Прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити прокурору в задоволенні позову.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази наявні в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26.06.2024 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Прокурор звернувся до суду з позовом, в прохальній частині якого та просить визнати недійсними додаткові угоди №2, 5, 6, 7, 8, 9, 10 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, а також стягнути з відповідача на користь Управління освіти Конотопської міської ради 692623,48грн.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 23 Закон України «Про прокуратуру» передбачає, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на їх захист в суді у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, чинним законодавством визначено дві обов`язкових умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави; 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 зазначив, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Суть позовних вимог прокурора зводиться до стягнення з відповідача 692623,48 грн. бюджетних коштів, незаконно отриманих ним внаслідок , як вважає прокурор, укладання 7 додаткових угод, якими в порушення ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» за відсутності коливання ціни на товар на ринку та без належного документального підтвердження коливання ціни на товар, що постачався для забезпечення діяльності та організації освітнього процесу навчальних закладів управління освіти Конотопської міської ради Сумської області в порівнянні з тендерною пропозицією переможця торгів та умовами основного договору постачання електричної енергії.

Електрична енергія закуповувалась позивачем за бюджетні кошти для забезпечення діяльності закладів освіти, що входять до сфери управління позивача, та забезпечення в них належної організації освітнього процесу упродовж 2021 року.

Укладення додаткових каскадних угод з порушенням вимог законодавства, як вважає прокурор, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що були виділені з місцевого бюджету позивачу як головному розпоряднику бюджетних коштів на забезпечення освітньої діяльності на території територіальної громади та забезпечення отримання дітьми повної загальної середньої освіти, порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері та призвело заподіяння прямої шкоди майновим інтересам держави у вигляді переплати 692623,48 грн. бюджетних коштів, виділених з місцевого бюджету на освітні потреби.

Оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Суд дійшов висновку, що проведення процедури публічних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Таким чином, порушенням інтересів держави у спірних правовідносинах полягає в тому, що внаслідок, як зазначає прокурор, неправомірного підвищення цін на електричну енергію на підставі додаткових угод до договору публічної закупівлі, територіальна громада, інтереси якої представляє орган освіти, а саме управління освіти Конотопської міської ради, позбавилась можливості отримати електричну енергію у необхідній кількості, при цьому сплачуючи значні кошти з місцевого бюджету за набагато менші обсяги придбаного товару, що в свою чергу призвело до сплати у надмірному розмірі коштів у сумі 692623,48 грн.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, правомірне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить суспільний інтерес. З іншої сторони, недотримання законодавства у цій сфері такому інтересу однозначно не відповідає.

Крім того, за умовами договору, електрична енергія закуповувалася у відповідача для забезпечення належної діяльності навчальних закладів Конотопської місцевої територіальної громади. Законність використання коштів, пов`язаних з утриманням та забезпеченням належних умов перебування дітей, передусім освітніх установ, завжди викликає підвищений суспільний інтерес. І навпаки, будь-які порушення, пов`язані з незабезпеченням прав дітей на освіту, нестворення безпечних умов перебування та навчання у державних та комунальних закладах освіти завжди викликає негативний суспільний резонанс, свідчить про неспроможність держави в особі державних органів та установ належним чином забезпечити реалізацію державної політики і потребує невідкладного вжиття заходів до усунення порушень.

Ураховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами прокурора, що у вказаному випадку в разі порушення інтересів держави є підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Відповідно до пункту 1.4. Положення про управління освіти Конотопської міської ради (далі - Управління освіти), затвердженого рішенням Конотопської міської ради 8 скликання від 02.06.2023 (далі - Положення), управління освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Управління освіти фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету (п. 1.5). Управління освіти є головним розпорядником коштів (п. 1.11).

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з частиною 5 статті 22 указаного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України оплата енергоносіїв віднесена до захищених видатків бюджету загального фонду.

Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області є головним розпорядником бюджетних коштів, виділених Конотопською міською радою для реалізації програм і заходів в галузі освіти, у тому числі для забезпечення безперешкодної діяльності навчальних закладів, закупівлю за бюджетні кошти енергоносіїв, управління є замовником за договором на постачання електричної енергії від 29.01.2021 №24, укладеним з ТОВ «Енергетичне партнерство», стороною яка сплатила кошти місцевого бюджету та згідно з умовами вказаного договору наділено правом на звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Таким чином, управління освіти Конотопської міської ради є органом, який наділений повноваженнями реагувати, у тому числі заходами цивільно-правового характеру, на порушення вимог законодавства, які впливають на інтереси територіальної громади, тобто уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, №924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі здійснення неналежним чином захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає наступне.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Тобто бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави.

Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, виявивши порушення Закону України «Про публічні закупівлі», Конотопською окружної прокуратурою 19.10.2023 внесено до ЄРДР відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023202500000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

На даний час, кримінальне провадження №42023202500000137 перебуває у провадженні і остаточне рішення не прийнято. Проте встановлено підстави для пред`явлення відповідного позову в господарському судочинстві.

Про виявлені порушення листом від 14.12.2023 за №50-7375вих-23 Конотопською окружною прокуратурою проінформовано управління освіти Конотопської міської ради щодо необхідності усунення виявлених порушень Закону.

Станом на 22.12.2023 жодних заходів управлінням освіти Конотопської міської ради не вжито.

Листом від 22.12.2023 №01-12/47 управлінням освіти Конотопської міської ради повідомлено прокуратуру, що управління не заперечує щодо представництва окружною прокуратурою інтересів управління освіти Конотопської міської ради.

Прокурор зазначає, що з інформації, розміщеної на веб-порталі «Судова влада України», вказані суб`єкти владних повноважень до відповідача з позовними вимогами, що містяться у даній позовній заяві, до суду не звертались.

14.12.2023 та 21.12.2023 Конотопською кружною прокуратурою скеровано листи Управлінню освіти щодо здійснення представництва з метою пред`явлення позову щодо відшкодування коштів згідно з договором № 24 від 29.01.2023.

Відсутність позовної роботи з відповідачем у справі свідчить про не здійснення захисту законних інтересів уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.

Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноважених суб`єктів владних повноважень. Встановлений факт бездіяльності органів, уповноважених у спірних відносинах, в свою чергу є підставою звернення прокурора до суду.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що прокуратурою дотримано приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» при поданні даного позову. Про виявлені порушення вимог законодавства при укладенні додаткових угод прокурором заздалегідь проінформовано позивачів та надано достатньо часу для реагування на наведені прокурором порушення інтересів держави, зокрема, шляхом пред`явлення позову.

Ураховуючи, що уповноваженим органом необхідні заходи цивільно-правового характеру не вживаються, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

На виконання абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Конотопською окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, листом від 21.12.2023 за №50-7511вих-23 повідомлено Управління освіти Конотопської міської ради про представництво інтересів держави в суді.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

У позові прокурором зазначено, що під час опрацювання Конотопською окружною прокуратурою відомостей, розміщених в електронній системі «PROZORRO», встановлено, що управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області проведено публічну закупівлю електричної енергії для закладів освіти громади (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-28-015070-c).

Основним критерієм вибору переможця є ціна. Термін подання тендерної пропозиції учасниками - до 13.01.2021; початок аукціону - 13.01.2021.

Електрична енергія закуповувалася позивачем за бюджетні кошти для забезпечення діяльності закладів освіти, що входять до сфери управління позивача, та забезпечення в них належної організації освітнього процесу упродовж 2021 року.

Термін поставки товару - з 01.02.2021 по 31.12.2021.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися 7 юридичних осіб: ТОВ «Енергетичне партнерство», ТОВ «Ернерінг», ТОВ «Енера Суми», ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ТОВ «АС», ТОВ «Укр газ ресурс», ТОВ «Енергогазрезерв».

ТОВ «Енергетичне партнерство» подано тендерну пропозицію, згідно з якою гарантувало постачання електричної енергії в кількості 1548380 кВт*год за ціною 1,945 грн за одиницю виміру, всього на суму 3011599,10 грн з ПДВ.

За результатами аукціону ТОВ «Енергетичне партнерство» подано остаточну тендерну пропозицію, відповідно до якої товариство гарантувало постачання електричної енергії в кількості 1548380 кВт*год за ціною 1,87999987 грн за одиницю виміру з ПДВ, всього на суму 2910954,20 грн з ПДВ.

За результатами відкритих торгів переможцем визнано ТОВ «Енергетичне партнерство» з остаточною пропозицією за результатами аукціону з урахуванням пониження ціни предмету закупівлі - 2910954,20 грн. з ПДВ. (1,87999987 грн. за одиницю товару), з яким укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №24 від 29.01.2021 (далі - Договір) зі строком дії з 29.01.2021 до 31.12.2021 (включно).

Відповідно до Договору, Постачальник (ТОВ «Енергетичне партнерство») зобов`язується до 31.12.2021 продати Споживачу (Управлінню освіти) електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач (Управління освіти) зобов`язаний оплатити Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк з 29.01.2021 по 31.12.2021 включно.

Відповідно до п. 3.3. Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього Договору.

Обсяг і ціна постачання електричної енергії визначені пунктом 5.1 Договору у якому зазначено, що ціна цього Договору становить (1 548 380 кВт./год) 2 910 954,20 грн. з ПДВ. Фінансування здійснюється виключно за наявності та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, з них кошти загального фонду 2 199 163,00 грн., відшкодування вартості електричної енергії орендарями 711 791,20 грн.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна Договору може бути зменшена за згодою сторін.

Відповідно до комерційної пропозиції (додаток до Договору №2) фактична ціна (тариф) електричної енергії становить 1,87999987 грн. з ПДВ.

Пунктом 5.2 Договору встановлено спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії, яка зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. При збільшенні ціни за одиницю електричної енергії до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни електричної енергії в разі коливання ціни електричної енергії на ринку електричної енергії за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми цього Договору, ціна за одиницю електричної енергії, визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору, може бути переглянута.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4. Договору). У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

У подальшому Сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору №24 від 29.01.2021, якими збільшено вартість одиниці товару.

Додатковою угодою № 1 від 23.03.2021 до Договору збільшено ціну за одиницю товару, електроенергію: з 1,87999987 грн до 2,06799985 грн з ПДВ (тобто на 9,99% від початкової ціни). Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.03.2021.

Додатковою угодою №2 від 25.05.2021 збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з ціною, визначеною у Договорі: з 1,87999987 грн до 2,18236024 грн з ПДВ (тобто на 16,08% від початкової ціни). Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.05.2021.

Додатковою угодою №5 від 27.07.2021 збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з ціною, визначеною у Договорі: з 1,87999987 грн до 2,40059626 грн з ПДВ (тобто на 27,69% від початкової ціни). Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.07.2021.

Додатковою угодою №6 від 27.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з ціною, визначеною у Договорі: з 1,87999987 грн до 2,64065588 грн з ПДВ (тобто на 40,46% від початкової ціни). Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.08.2021.

Додатковою угодою №7 від 03.09.2021 збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з ціною, визначеною у Договорі: з 1,87999987 грн до 2,90445740 грн з ПДВ (тобто на 54,49% від початкової ціни). Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 12.08.2021.

Додатковою угодою №8 від 19.10.2021 збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з ціною, визначеною у Договорі: з 1,87999987 грн до 3,11967769 грн з ПДВ (тобто на 65,94% від початкової ціни). Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.09.2021.

Додатковою угодою №9 від 12.11.2021 збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з ціною, визначеною у Договорі: з 1,87999987 грн до 3,43133348 грн з ПДВ (тобто на 82,52% від початкової ціни). Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.10.2021.

Додатковою угодою №10 від 01.12.2021 збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з ціною, визначеною у Договорі: з 1,87999987 грн до 3,7741237 грн з ПДВ (тобто на 100,75% від початкової ціни). Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.11.2021.

Загалом, додатковими угодами № 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10 до Договору від 29.01.2021 ціну електричної енергії за 1 кВт*год. збільшено з 1,87999987 грн до 3,7741237 грн, що призвело до значного підвищення ціни, а саме на 100,75 % від ціни, визначеної основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання з 1548380 кВт/год до 1081362 кВт/год або на 467018 кВт/год (-30,1%).

Слід зазначити, що під час укладення додаткових угод № 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, сторони керувались пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону №114-ІХ.

У свою чергу, з метою встановлення фактичного рівня коливання цін на ринку електроенергії, окружною прокуратурою досліджено інформацію, розміщену у вільному доступі на вебсайті AT «Оператор ринку» за посиланням: https://www.oree.com.ua/index.php/indexes.

У позові прокурор зауважує, що слід врахувати, що саме на інформації вищенаведеного вебсайту ґрунтуються довідки Торгово-промислової палати України, що надавалися постачальником в обґрунтування необхідності укладення оспорюваних додаткових угод.

Прокурор зазначає, що внесення змін до договору в частині підвищення цін на електричну енергію здійснено з порушенням вимог законодавства з огляду на наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

У абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 викладено правову позицію щодо застосування п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою обмеження у 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Тобто закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Водночас підвищення більш як на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Відповідна правова позиція послідовно викладалась також у інших постановах Верховного Суду (постанові від 19.07.2022 у справі № 927/568/21; від 09.06.2022 № 927/636/21; від 31.05.2022 № 927/515/21; від 25.11.2022 № 927/563/20 та інших).

Вказаний правовий висновок Верховного Суду слід застосовувати також і щодо тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, оскільки після викладення відповідної статті у новій редакції законодавцем залишено граничний ліміт у 10 % щодо можливості підвищення цін за договорами публічної закупівлі, відтак у цій частині правова норма змін не зазнала.

На підставі додаткової угоди № 1 ціну електричної енергії підвищено на 9,99% у порівнянні із ціною, визначеною у основному договорі, тобто в межах максимального ліміту у 10 %.

Відповідно до інформації з сайту державного підприємства «Оператор ринку» (компанія, яка відповідає за організацію купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку), станом на дату підписання Договору - 29.01.2021, середньозважена ціна становила 1529,67грн/МВт.год, а станом на дату з якої починала діяти додаткова угода №1 від 23.03.2021(01.03.2021), середньозважена ціна становила 1753,19 грн/МВт.год.

У даному випадку, додаткова угода №1 до Договору укладена в межах норм, передбачених законом, так як, ціна за одиницю товару збільшена в межах 10% (9,99%).

Враховуючи довготривалий характер укладеного договору постачання електричної енергії та той факт, що додаткова угода №1 до Договору укладена в межах 10% ліміту підвищення ціни, передбаченого законом, додаткова угода №1 від 23.03.2021 не оскаржується прокурором. Про що зауважено у позовній заяві.

Водночас на підставі додаткових угод № 2, 5, 6, 7, 8. 9, 10 ціну електричної енергії збільшено на понад 10 % та загалом на 100,75%, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик, тому, укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Як зазначив Верховний Суд, обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу, тобто постійне коливання цін, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими (що притаманне також ринку електричної енергії). Тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару. Верховний Суд зауважив, що відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики сторони в договорі мали б закласти певну формулу та порядок перерахунку ціни (так зване «цінове застереження»). Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник розумів би, що ціна може бути перерахована.

При цьому постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

У постанові Верховного суду від 12.02.2020 по справі №913/166/19 зазначено, що незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Разом з тим, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17 та від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, постанова Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі № 904/3255/13).

Так, суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Разом з тим, внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочинів, якими підвищується ціна, - недійсними.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону при наявності обов`язкових умов:

1)має бути коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення;

2)факт коливання має бути належним чином обґрунтованим та документально підтвердженим;

3)ціна в договорі має підвищуватися виключно пропорційно збільшенню цини на ринку

4)коливання ціни на ринку в сторону збільшення має бути непрогнозованим для постачальника;

5) 10% підвищення ціни в договорі є максимальним лімітом щодо зміни ціни в договорі протягом всього часу його дії.

Відповідно до п. 5.2 спірного Договору, при збільшенні ціни за одиницю електричної енергії до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни електричної енергії в разі коливання ціни електричної енергії на ринку електричної енергії за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми цього Договору, ціна за одиницю електричної енергії, визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору, може бути переглянута.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 5.4 Договору).

У роз`ясненнях Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», наданих відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 634/2011, визначено, що внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Судом встановлено, що для обґрунтування підвищення ціни ТОВ «Енергетичне партнерство» на власний розсуд обирались періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення.

ТОВ «Енергетичне партнерство» для обґрунтування укладення додаткових угод та внесення змін до Договору розраховувало коливання середньозваженої закупівельної ціни електричної енергії за показниками за періоди та окремі дати, які обрані на власний розсуд та не відповідають періодам, показники середньозваженої ціни за які необхідно було враховувати.

Крім того, у наданих ТОВ «Енергетичне партнерство» документах, не міститься доказів на підтвердження пропорційного зростання ціни на товар на ринку, з урахуванням періоду дії попередньої додаткової угоди.

Вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Зокрема, відповідно до інформації з сайту державного підприємства «Оператор ринку» (компанія, яка відповідає за організацію купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку) існували такі ціни (ціни указані без ПДВ):

Судом встановлено, що додаткові угоди №№ 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10 укладені з порушенням вимог ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на дату укладення договору та додаткових угод №№ 2, 5, 6, 7, 8, 9,10), в порушення максимального 10% обмеження підвищення ціни, принципу пропорційності підвищення ціни, за відсутності коливання ціни на ринку електричної енергії в сторону збільшення та без належного обґрунтування і документального підтвердження зміни ціни, не доведенням, що підвищення ціни було непрогнозованим, є недійсними, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Проте, виходячи зі змісту вказаної статті, необхідною умовою застосування ч. 3 ст.631 ЦК України є наявність неврегульованих договором відносин між сторонами, які мали місце до укладання договору, а не під час дії іншого договору або іншої редакції цього ж договору, а тому вказані приписи не надають право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або окремого договору, які змінюють вже врегульовані договірні відносини.

Разом з тим, застосування нових цін до правовідносин, які виникли до моменту укладення додаткової угоди суперечить імперативним вимогам нормативно-правових актів, які регулюють постачання електричної енергії споживачам, зокрема:

-п. 4 ч. З ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови;

-п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропосгачальником у визначеному договором порядку;

-п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір». Аналогічні положення про необхідність повідомлення споживача не пізніше ніж: за 20 днів до застосування змін умов договору про постачання електричної енергії викладені у п. 13.2 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, який є Додатком № 5 до ПРРЕБІ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що додатковими угодами №№ 2, 5, 6, 7, 8, 9 та 10 до Договору передбачено підвищення цін на електричну енергію на 100,75%, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10 %, а також за відсутності належного документального обґрунтування, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Недодержання сторонами вказаних вимог є підставою для визнання недійсним правочину. Таким чином, вбачаються підстави для визнання недійсними вищенаведених додаткових угод до договору, на підставі яких неправомірно підвищено ціни на електричну енергію.

При цьому, визнання додаткових угод недійсними в судовому порядку (а не вказівка про їх нікчемність) є належним способом захисту порушених прав держави у спірних правовідносинах з огляду на зміни, внесені до Закону України «Про публічні закупівлі» Законом від 19.09.2019 № 114-ІХ, що набрали чинності з 19.04.2020. Згідно з цими змінами статтю 43 Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої неправомірне внесення змін до договору публічної закупівлі не є підставою нікчемності правочину, у той час як редакцією ст. 37 Закону (до внесення змін) така підстава була.

Правильність застосування зазначеного способу судового захисту у подібних правовідносинах підтверджено Верховним Судом під час перегляду справ аналогічної категорії (постанови від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 15.06.2022 у справі 924/674/21, від 26.10.2021 у справі № 920/692/20).

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Правовим наслідком недійсності додаткових угод є втрата ними чинності з моменту їх укладення та повернення до редакцій договору від 29.01.2021 №24. що передували підписанню відповідних додаткових угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Загалом за договором управління освіти Конотопської міської ради Сумської області сплачено на користь ТОВ «Енергетичне партнерство» 2910951,49 грн. за фактичними цінами (тарифами), встановленими на підставі додаткових угод № № 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, які підлягають визнанню недійсними.

Водночас, суд дійшов висновку, що управління освіти Конотопської міської ради Сумської області мало сплатити на користь ТОВ «Енергетичне партнерство» 2218328,01грн. за фактичною ціною (тарифом), встановленим на підставі додаткової угоди №1 до основного договору.

Таким чином, внаслідок підвищення цін на електричну енергію на підставі додаткових угод, які визнаються судом недійсними, управління освіти Конотопської міської ради Сумської області надмірно сплатило ТОВ «Енергетичне партнерство» 692623,48 грн, відтак на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України має право вимагати від постачальника електричної енергії повернення вказаної суми.

Враховуючи вищезазначене, та наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №№ 2, 5, 6, 7, 8, 9 та 10 до договору про постачання електричної енергії від 29.01.2021 № 24, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ «Енергетичне партнерство» на користь управління освіти Конотопської міської ради Сумської області 692623,48 грн. надмірно сплачених коштів за цим договором у судовому порядку.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено належними та допустимими доказами всі обставини, на які він посилався, як на підставу позову, в зв`язку з чим суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, наведених вище.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

При зверненні до суду з позовом прокурором як доказ сплати судового збору додана платіжна інструкція від 20.12.2023 №2297 в сумі 30580,70 грн.

13.02.2024 прокурор подав заяву від 05.02.2024 №50-1734-23, відповідно до якої зменшив позовні вимоги, ставка судового збору за які склала 29177,35 грн.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України прокурору за рахунок відповідача відшкодовується 29177,35 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсною додаткову угоду від 25.05.2021 № 2 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області (вул. Дудаєва Джохара, буд. 12, м. Конотоп, Сумська область, 41600; код за ЄДРПОУ 02147902) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467).

3.Визнати недійсною додаткову угоду від 27.07.2021 №5 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області (вул. Дудаєва Джохара, буд. 12, м. Конотоп, Сумська область, 41600; код за ЄДРПОУ 02147902) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467).

4.Визнати недійсною додаткову угоду від 27.08.2021 №6 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області (вул. Дудаєва Джохара, буд. 12, м. Конотоп, Сумська область, 41600; код за ЄДРПОУ 02147902) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467).

5.Визнати недійсною додаткову угоду від 03.09.2021 №7 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області (вул. Дудаєва Джохара, буд. 12, м. Конотоп, Сумська область, 41600; код за ЄДРПОУ 02147902) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467).

6.Визнати недійсною додаткову угоду від 19.10.2021 №8 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області (вул. Дудаєва Джохара, буд. 12, м. Конотоп, Сумська область, 41600; код за ЄДРПОУ 02147902) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467).

7.Визнати недійсною додаткову угоду від 12.11.2021 №9 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області (вул. Дудаєва Джохара, буд. 12, м. Конотоп, Сумська область, 41600; код за ЄДРПОУ 02147902) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467).

8.Визнати недійсною додаткову угоду від 01.12.2021 №10 до договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області (вул. Дудаєва Джохара, буд. 12, м. Конотоп, Сумська область, 41600; код за ЄДРПОУ 02147902) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467).

9.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467) на користь Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області області (вул. Дудаєва Джохара, буд. 12, м. Конотоп, Сумська область, 41600; код за ЄДРПОУ 02147902) 692623,48 грн (шістсот дев`яносто дві тисячі шістсот двадцять три грн 48 коп.)

10.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; код за ЄДРПОУ 37856467) на користь Сумської обласної прокуратури (№UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891; 40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33) 29177,35 грн (двадцять дев`ять тисяч сто сімдесят сім грн 35 коп.) судового збору.

11.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька