Ухвала

від 05.12.2024 по справі 920/19/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/19/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство"

на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024

у справі за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство"

про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2024 року керівник Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про:

1) визнання недійсною додаткової угоди від 25.05.2021 №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство";

2) визнання недійсною додаткової угоди від 27.07.2021 №5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство";

3) визнання недійсною додаткової угоди від 27.08.2021 №6 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство";

4) визнання недійсною додаткової угоди від 03.09.2021 №7 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство";

5) визнання недійсною додаткової угоди від 19.10.2021 №8 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство";

6) визнання недійсною додаткової угоди від 12.11.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство";

7) визнання недійсною додаткової угоди від 01.12.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 №24, укладеного між Управлінням освіти Конотопської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство";

8) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" на користь Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області 692 623,48 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні між позивачем та відповідачем додаткових угод до договору було порушено вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну електроенергії у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.

3. Господарський суд Сумської області рішенням від 26.06.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, задовольнив позов керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області.

4. 06.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" засобами поштового зв`язку (номер відправлення 0315000182886) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

5. Верховний Суд ухвалою від 14.11.2024 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) як таку, що оформлена з порушенням вимог п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

6. 19.11.2024 до Верховного Суду від скаржника через систему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 14.11.2024, до якої, зокрема, додав платіжну інструкцію від 18.11.2024 №388970 про доплату судового збору у розмірі 14 241,58 грн.

7. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник у касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК:

1) щодо підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, зазначає, що суди застосували норми права (статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)) без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №924/654/22 (зазначає також номер справи №924/564/22), в контексті того, що під час розгляду позову про визнання правочину недійсним відповідачами мають бути всі учасники (сторони) цього правочину; апеляційний суд, не встановивши належного складу відповідачів у цій справі, помилково погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову в частині визнання оспорюваних правочинів недійсними (також посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, від 05.06.2018 у справі №910/856/17, від 18.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №705/3876/18, від 19.08.2020 у справі №639/6295/16-ц, від 14.07.2020 у справі №686/23977/18, від 08.07.2020 у справі №612/808/18, від 30.10.2024 у справі №910/9383/23);

2) щодо підстави, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК, вказує, що суди в основу оскаржуваних судових рішень у цій справі поклали правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо застосування норми п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в аспекті питання про те, чи дозволяють норми п.2 ч.5 ст.41 Закону збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю; наявні підстави для відступлення від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, оскільки такий висновок є помилковим;

3) щодо підстави, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК, стверджує, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах (в контексті покладення відповідальності за порушення вимог, установлених Законом "Про публічні закупівлі" та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону), у тому числі п.2 ч.5 ст.41 Закону.

8. Окрім цього, скаржник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності виключної правової проблеми та необхідності забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки правовідносини сторін, пов`язані із сферою публічних закупівель, в силу ч.4 ст.3 Закону "Про публічні закупівлі", регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом, тому суди, розглядаючи справи, пов`язані зі сферою публічних закупівель, повинні виходити із Закону України "Про публічні закупівлі" в цілому, адже нормою ст.44 Закону передбачена відповідальність за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, і така відповідальність жодною статтею Закону "Про публічні закупівлі" не покладена на постачальника як суб`єкта господарювання, метою діяльності якого є отримання прибутку, а не понесення збитків за додатковими угодами (які в подальшому визнаються недійсними), які укладаються за згодою керівника споживача, при повному розумінні останнім правових наслідків укладення та підписання таких додаткових угод. Зміна умов договору відбувається за погодженням сторін, а, отже, оцінка достатності підстав для внесення змін до договору належала саме до компетенції сторін, як постачальника та споживача (замовника).

9. Також скаржник зазначає, що суди порушили вимоги ч.3 ст.86 ГПК, відповідно до якої суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). При цьому не посилається на відповідну підставу касаційного оскарження.

10. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

11. Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

12. Скаржник отримав оскаржувану постанову 17.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду (дата доставлення 17.10.2024 о 12:57, дата отримання судом повідомлення 17.10.2024 о 13:11). Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.

13. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.

14. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржниками усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв`язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.

15. Також, 19.11.2024 від скаржника надійшло клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень.

16. Клопотання обґрунтовує тим, що 15.11.2024 представник скаржника отримав наказ Господарського суду Сумської області на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024; відповідач скористався передбаченим законодавством правом на оскарження вищевказаних рішень суду та подав касаційну скаргу, а також сплатив судовий збір, тому має право на справедливий та змагальний розгляд справи та цього клопотання; якщо не буде дотриманий баланс інтересів сторін, відбудеться неправомірне стягнення на грошову суму, яка оспорюється сторонами; у разі відкриття виконавчого провадження на майно та банківські рахунки відповідача буде накладено арешти, що значним чином порушить права відповідача до вирішення цього спору судом касаційної інстанції, а для відновлення його порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль; виконання наказу спричинить фактичне зупинення роботи відповідача, що унеможливить його повне функціонування; відповідач є постачальником електричної енергії і має велику кількість зобов`язань перед учасниками ринку електричної енергії; зазначене призведе до виникнення значних збитків у відповідача; задоволення касаційної скарги відповідача, зважаючи на те, що позивачем є управління освіти, можуть виникнути ускладнення повороту виконання судового рішення; касаційна скарга, подана відповідачем, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування та узагальнення єдиної правозастосовчої практики.

17. Частиною 1 ст.332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

18. Відповідно до абз.2 ч.4 ст.294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

19. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

20. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.

21. Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

22. Водночас, заявник не обґрунтував та не довів, яким чином захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Натомість твердження заявника є необґрунтованим та зводяться до припущень.

23. Враховуючи зазначене та те, що скаржник належним чином не обґрунтував необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, а також, що зупинення виконання судового рішення в силу ст.332 ГПК є правом, а не обов`язком суду, враховуючи, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024.

2. Відкрити касаційне провадження у справі №920/19/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство".

3. Призначити до розгляду справу №920/19/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 на 15 січня 2025 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.12.2024.

5. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про зупинення виконання рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №920/19/24.

6. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

7. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

9. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

10. Витребувати з Господарського суду Сумської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №920/19/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець