Рішення

від 28.06.2024 по справі 922/1396/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024м. ХарківСправа № 922/1396/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Трейдинг", м.Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 777", м.Харків про стягнення 220 583,02 грн. за участю представників:

від позивача: Олексієнко А.М.

від відповідача: Янишен В.П.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост Трейдинг" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія 777" (надалі - відповідач) про стягнення 220583,02грн., з яких: 55476,28грн. втраченої вигоди, 11353,43грн. індексу інфляції, 2477,87грн. 3% річних, 151275,44грн. пені.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасної оплати товару, отриманого за договором поставки № 15/08/2023 від 15.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14 травня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. Також у відзиві відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 15.05.2024 прийнято відзив відповідача на позовну заяву та долучено його до справи; задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання на 07.06.2024.

20 травня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача, які викладені у відзиві не погодився, наполягав на правомірності своїх позовних вимог.

Відповідь на відзив подана позивачем з дотриманням строку, встановленого в ухвалі про відкриття провадження у даній справі, а тому була прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

24 травня 2024 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому він наголосив на тому, що жодного порушення Договору з його боку не допущено.

Дане заперечення відповідача також подано у строк, який був встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, а тому прийняте судом та долучене до справи.

У судових засіданнях 07.06.2024 та 14.06.2024 судом оголошувалися перерви до 14.06.2024 та 28.06.2024, відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні 28.06.2024 підтримав доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, просив у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

15 серпня 2023 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено Договір поставки № 15/08/2023 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві сіль харчову та технічну (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і своєчасно оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Кількість, ціна, строк, загальна сума поставок окремих партій товару визначається сторонами в процесі діяльності та відображається у специфікаціях, рахунках, накладних, які є невід`ємною частиною укладеного договору (п.2.1 Договору).

У відповідності до п.3.4. Договору моментом виконання продавцем зобов`язань щодо поставки товару є момент надання товару у розпорядження покупця на складі продавця.

Так, позивач за умовами Договору здійснив поставки товару на адресу відповідача за наступними видатковими накладними № 593 від 16.08.2023 на загальну суму 168750,00грн., № 597 від 18.08.2023 на загальну суму 193455,00грн., №611 від 26.08.2023 на загальну суму 205050,00грн., №612 від 26.08.2023 на загальну суму 205050,00грн., №617 від 28.08.2023 на загальну суму 194797,50грн., №638 від 08.09.2023 на загальну суму 205050,00грн., №640 від 10.09.2023 на загальну суму 205050,00грн., №669 від 14.09.2023 на загальну суму 193725,00грн., №677 від 18.09.2023 на загальну суму 123030,00грн., №693 від 25.09.2023 на загальну суму 164296,80грн., №705 від 27.09.2023 на загальну суму 205050,00грн.

Дані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені їхніми печатками.

Згідно з п.2.2 Договору оплата за товар відбувається шляхом 100% попередньої оплати товару в строк, зазначений в рахунку, якщо сторони не обумовили інше.

В матеріалах справи наявні рахунки №418 від 16.08.2023 на суму 168750,00грн., №420 від 17.08.2023 на суму 193455,00грн., №434 від 24.08.2023 на суму 194797,50грн., №435 від 24.08.2023 на суму 205050,00грн., №436 від 24.08.2023 на суму 205050,00грн., №471 від 05.09.2023 на суму 205050,00грн., №472 від 05.09.2023 на суму 205050,00грн., №500 від 12.09.2023 на суму 193725,00грн., №506 від 14.09.2023 на загальну суму 123030,00грн., №516 від 21.09.2023 на суму 164296,80грн., №519 від 22.09.2023 на суму 205050,00грн.

Проте в жодному з вказаних рахунків не зазначено строку, в який повинна бути здійснена попередня оплата. Також у справі відсутні й відомості коли саме вказані рахунки були вручені відповідачу, що унеможливлює встановлення факту обізнаності відповідача з його обов`язком здійснити попередню оплату у певній сумі до моменту отримання товару від позивача.

З доданої до позовної заяви таблиці №1 "Продаж-оплата", відомості у якій не були оспорені відповідачем, вбачається, що сторонами при виконанні умов Договору здійснювалася поставка товару та його оплата наступним чином.

16.08.2024 відповідач здійснив попередню оплату товару на суму 70000,00грн. Натомість позивач того ж дня передав йому товар на більшу суму, а саме на загальну суму 168750,00грн., що підтверджується видатковою накладною №593 від 16.08.2023.

18 серпня 2023 року відповідачем сплачено грошові кошти у загальній сумі 178750,00грн. При цьому, в цей же день позивачем знову поставлено товар на більше суму, а саме: 193455,00грн., що підтверджується видатковою накладною №597 від 18.08.2023.

Після цього позивач, не чекаючи повної оплати поставленої партії товару, додатково поставив відповідачу товар за видатковими накладними №611 від 26.08.2023 на загальну суму 205050,00грн., №612 від 26.08.2023 на загальну суму 205050,00грн., №617 від 28.08.2023 на загальну суму 194797,50грн.

Чергова оплата здійснена відповідачем лише 04.09.2023 на загальну суму 250000,00грн.

08 та 10 вересня 2023 року позивачем додатково поставлено товар на загальну суму 410100,00грн., що підтверджується видатковими накладними №638 від 08.09.2023 на суму 205050,00грн. та №640 від 10.09.2023 на суму 205050,00грн.

11 вересня 2023 року відповідач сплатив 100000,00грн., а 12.09.2023 ще 70000,00грн.

Позивач 14 та 18 вересня 2023 року додатково поставив товар на загальну суму 316755,00грн., що підтверджується видатковою накладною №669 від 14.09.2023 на суму 193725,00грн. та видатковою накладною №677 від 18.09.2023 на суму 123030,00грн.

22 вересня 2023 року відповідач сплатив лише 180000,00грн.

25 та 27 вересня 2023 року позивач знову здійснив поставку товару за наявності у відповідача непогашеної заборгованості, а саме за видатковою накладною №693 від 25.09.2023 поставлено товар на суму 164296,80грн. та за видатковою накладною №705 від 27.09.2023 - на суму 205050,00грн.

В подальшому поставки товару відповідачу не здійснювалися, натомість останній в період 02.10.2023 - 28.02.2024 здійснив сплату грошових коштів у загальному розмірі 1101099,30грн.

Отже, остаточна оплата поставленого за Договором товару здійснена відповідачем 28.02.2024.

Позивач у позові вказує, що всупереч умовам Договору відповідач не здійснив своєчасний повний розрахунок за поставлений товар. Так, попередню оплату відповідач здійснив частково по першій поставці товару, а остаточний розрахунок виконав після поставки першої партії Товару. Наступні оплати також здійснювалися з простроченням строків. Остаточний повний розрахунок відповідачем здійснений лише 28.02.2024. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про постійне порушення відповідачем виконання умов Договору.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №57 від 15.03.2024, в якій він просив відповідача протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати отримання даної претензії перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ "Рост Трейдинг" суму у розмірі 220583,02грн., з яких 55476,28грн. втрачена вигода, 11353,43 грн. індекс інфляції, 2477,87грн. 3% річних, 151275,44 грн. пеня.

Дана претензія була отримана відповідачем 21.03.2024, проте залишена ним без реагування.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 55476,28грн. втраченої вигоди, 11353,43грн. індексу інфляції, 2477,87грн. 3% річних, 151275,44грн. пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що у тому випадку, коли у договорі передбачено обов`язок покупця здійснити оплату товар до його передання продавцем, але при цьому сторонами у договорі не встановленого конкретного строку для внесення попередньої оплати, покупець зобов`язаний здійснити оплату в строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні рахунки на оплату товару, який поставлявся за Договором, проте всупереч умовам п.2.2 Договору в жодному з них не зазначено строку, в який повинна бути здійснена попередня оплата.

За таких обставин, відповідач, з огляду на приписи ч.2 ст.530 та ч.1 ст.693 ЦК України, має обов`язок здійснити оплату товару у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги позивачем.

Проте, оскільки позивач не надав до матеріалів справи доказів направлення відповідачу вимоги про сплату поставленого товару, здійснення відповідачем остаточного погашення заборгованості 28.02.2024 не може розглядатися як порушення його зобов`язання.

Наявна у справі претензія №57 від 15.03.2024 була направлена відповідачу вже після здійснення повного розрахунку за поставлений товар та стосується сплати сум втраченої вигоди, яка відповідно до ст.22 ЦК України є збитками, індексу інфляції, 3% річних та пені, а не основної заборгованості.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата збитків та неустойки.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, кредитор має право вимагати від боржника сплати сум збитків, неустойки, втрат від інфляції та 3% річних виключно у випадку допущення останнім порушення свого зобов`язання. Однак наявність такого порушення з боку відповідача за наслідками розгляду даної справи судом встановлена не була.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 55476,28грн. втраченої вигоди, 11353,43 грн. індексу інфляції, 2477,87грн. 3% річних, 151275,44грн. є необґрунтованими, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Крім того, суд окремо вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Зокрема, частиною 3 статті 538 ЦК України визначено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Проте матеріали справи свідчать, що позивач, не одержавши від відповідача попередню оплату за Договором до моменту поставки товару, не зупинив виконання свого обов`язку, не відмовився від його виконання частково або в повному обсязі, а продовжував поставляти товар.

При цьому слід зауважити, що пунктом 3.1 Договору було передбачено, що базисними умовами поставки товару є EXW - склад Продавця. Також, згідно з п.3.3 Договору передача товару від продавця до повноважного представника покупця здійснюється на складі продавця.

Однак всупереч вказаним умовам Договору позивач здійснював поставку відповідачу автотранспортом через перевізників, що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які звернення відповідача як щодо здійснення поставки додаткових партій товару без здійснення його попередньої оплати, так і щодо поставки товару безпосередньо на об`єкти відповідача.

Отже, позивач на власний розсуд діяв всупереч умовам Договору, здійснюючи поставку товару без отримання попередньої оплати та шляхом доставки товару відповідачу.

Посилання позивача на те, що він здійснював поставки товару враховуючи військовий стан в країні, постійну потребу в солі як для населення так і для виробництва, для комунальних служб, жодними доказами не підтверджені.

Як зазначає відповідач, внаслідок допущеного позивачем порушення вищевказаних умов Договору, фактично склалася ситуація, що поставляючи великі партії товару без попередньої оплати позивач фактично поставив відповідача у вкрай невигідне матеріальне становище, оскільки для реалізації такого обсягу товару необхідний певний час та ресурси.

При цьому, слід також врахувати, що відповідно до умов п.6.3 Договору покупець не мав права відмовитись від прийняття товару.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що позивачем фактично було допущено зловживання правом у формі надмірного постачання товару всупереч умовам Договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, у разі вчинення нею дій, з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Зазначене у даному випадку є додатковою підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Трейдинг" (36007, м.Полтава, вул.Решетилівська, буд.37, код 39771951) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 777" (61109, м.Харків, вул.Кутаїська, буд.20, код 44762289) про стягнення 220583,02грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "08" липня 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай