Рішення

від 10.07.2024 по справі 924/547/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"10" липня 2024 р. Справа № 924/547/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши в залі судових засідань № 201 матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ Транстрейд", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Хмельницької області

про стягнення 100000,00 грн безпідставно збережених коштів, 2510,29 грн інфляційних втрат, 2487,02 грн 3% річних,

представники сторін:

позивач: не з`явився;

відповідач: Стеценко А.І. - представник за довіреністю.

У судовому засіданні 10.07.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення у справі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2024р. у справі № 924/547/24 позов товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ Транстрейд", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Хмельницької області про стягнення 100000,00 грн безпідставно збережених коштів, 2510,29 грн інфляційних втрат, 2487,02 грн 3% річних задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Б. Хмельницького, 43, ідентифікаційний код 34863309) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ Транстрейд" (м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус В, кімната 501, ідентифікаційний код 44789489) 100000,00 грн (сто тисяч гривень 00 коп.) безпідставно збережених коштів, 2510,29 грн (дві тисячі п`ятсот десять гривень 29 коп.) інфляційних втрат, 2487,02 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 02 коп.) 3% річних, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ Транстрейд" подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" подані заперечення від 09.07.2024р. на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких просить суд зменшити заявлену позивачем до відшкодування суму витрат на надання правничої допомоги до 5000,00 грн. Обґрунтовуючи свої заперечення, вказує, зокрема, на неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із обсягом наданих послуг у даній справі (в тому числі в розрізі розмірі доплат військовослужбовця за виконання бойових завдань), на нетривалість підготовки адвоката до судового спору, на зміст позову, який містить 4 сторінки тексту та 11 сторінок додатків, що свідчить про незначну складність справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, доводи викладені в заяві по суті підтримав у повному об`ємі.

При вирішенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться ордер Серія ВК № 1132170 на надання правничої допомоги товариству з обмеженою відповідальністю "МГМ Транстрейд" адвокатом Ширко М.Р. на підставі договору про надання правової допомоги № 105/24 від 03.06.2024р. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 963 від 26.07.2019р.).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

03.06.2024р. між адвокатським об`єднанням "Удовиченко і партнери" (об`єднання) та товариством з обмеженою відповідальністю "МГМ Транстрейд" (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 105/24, відповідно до п. 1.1. якого об`єднання приймає на себе доручення клієнта щодо надання останньому правничої допомоги у справі за позовом клієнта до ТОВ "Суффле Агро Україна" про повернення безпідставно набутих коштів, а клієнт зобов`язується сплатити об`єднанню гонорар за надання правничої допомоги, а також у випадку необхідності фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Відповідно до п. 1.2. договору правнича допомога передбачена п. 1.1. договору полягає в наданні юридичних консультацій, ознайомленні з документами, поданні адвокатських запитів, підготовці проекту вимоги, позовної заяви та інших процесуальних документів, зібранні доказів та представництві інтересів клієнта в Господарському суді Хмельницької області.

Згідно п. 2.1. договору гонорар за надання правничої допомоги, передбаченої п.п. 1.1., 1.2. договору, становить 28000,00 (двадцять вісім тисяч) гривень.

У відповідності до п. 2.2. договору гонорар сплачується клієнтом протягом 30 днів з моменту проголошення судового рішення у справі, передбаченій п.п. 1.1., 1.2. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок об`єднання.

Як передбачено п. 2.2. договору, у разі дострокового розірвання договору, клієнт сплачує гонорар, виходячи з обсягу наданих послуг на момент розірвання, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок об`єднання протягом 3 (трьох) банківських днів від дати підписання сторонами акту про надання правничої допомоги.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що розмір гонорару може бути змінено за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди.

Фактичні витрати та їх розмір, пов`язані із надання правничої допомоги, передбаченої п. 1.2. договору, витрати пов`язані з відрядженням адвоката, визначаються за взаємним погодженням сторін та оплачуються безпосередньо клієнтом (п. 3.1. договору).

27.06.2024р. сторонами підписано акт про надання правничої допомоги № 1-105/24, відповідно до якого сторони договору про надання правничої допомоги № 105/24 від 03.06.2024р. підтверджують надання/отримання правничої допомоги наступного характеру:

1) ознайомлення та проведення юридичного аналізу наданих клієнтом документів та відібрання необхідних доказів для підготовки та обґрунтування позовної заяви, зокрема: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "МГМ Транстрейд"; договору про відступлення права вимоги 20/04_від/23 від 20.04.2023р.; платіжної інструкції № 97 від 01.06.2023р.; листа вимоги № ТТ.007 від 04.04.2024р.; опис та квитанція з Укрпошти про надіслання та отримання листа 3000,00 грн;

2) надання роз`яснень та консультацій щодо підстав та порядку стягнення безпідставно набутих коштів, а також 3 процентів річних від простроченої суми та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення із застосуванням матеріального та процесуального права України 2000,00 грн;

3) пошук та аналіз судової практики національних судів України щодо порядку повернення безпідставно набутих грошових коштів, а також повернення грошових коштів, у випадку, коли правова підстава на їх перерахування була припинена відповідно до ст. 1212 ЦК України 2000,00 грн;

4) пошук та аналіз судової практики національних судів України із судових справ щодо набуття права на нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму безпідставно набутих коштів відповідно до статті 625 ЦК України 2000,00 грн;

5) складення стратегії та правової позиції у справі за позовом ТОВ "МГМ Транстрейд" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про повернення безпідставно набутих коштів 5000,00 грн;

6) підготовка проекту та подання через електронний суд до Господарського суду Хмельницької області позовної заяви про повернення безпідставно набутого майна (коштів) 5500,00 грн;

7) ознайомлення та проведення юридичного аналізу відзиву ТОВ "Суффле Агро Україна" та доданих до нього доказів (додатків) на 28 аркушах по справі № 924/547/24 3500,00 грн;

8) підготовка та подання через електронний суд до Господарського суду Хмельницької області відповіді на відзив по справі № 924/547/24 2500,00 грн;

9) підготовка та подання до господарського суду Хмельницької області клопотання про розгляд справи № 924/547/24 за відсутності сторони позивача та його представника 500,00 грн;

10) підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення по справі № 924/547/24 щодо стягнення витрат за надання правничої допомоги 2000,00 грн.

Загальна вартість наданої правничої допомоги, яка вказана в даному акті становить 28000,00 грн.

При розгляді заяви позивача про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги суд враховує, що до пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Тобто, із наведеного слідує, що відшкодуванню підлягають не тільки витрати на професійну правничу допомогу, що вже фактично понесені позивачем, але й такі, що будуть понесені у майбутньому.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому у п.п. 19, 20 постанови від 07.07.2021р. № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2021р. у справі № 910/11547/19 звернуто увагу на те, що ч. 4 ст. 129 ГПК України є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, однак ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Як роз`яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані позивачем докази та виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про те, що заявлена сума судових витрат у фіксованому розмірі 28000,00 грн не в повній мірі узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності та необхідності відповідних витрат. Так, проаналізувавши надані представником позивача послуги згідно акта про надання правничої допомоги № 1-105/24 від 27.06.2024р., судом зауважується, що такі послуги як ознайомлення та проведення юридичного аналізу наданих клієнтом документів та відібрання необхідних доказів для підготовки та обґрунтування позовної заяви, надання роз`яснень та консультацій щодо підстав та порядку стягнення безпідставно набутих коштів, а також 3 процентів річних від простроченої суми та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення із застосуванням матеріального та процесуального права України, складення стратегії та правової позиції у справі за позовом ТОВ "МГМ Транстрейд" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про повернення безпідставно набутих коштів, підготовка проекту та подання через електронний суд до Господарського суду Хмельницької області позовної заяви про повернення безпідставно набутого майна (коштів) (пункти 1, 2, 5, 6 акту) охоплюється однією послугою, а саме підготовка та подання до суду позовної заяви. Крім того, такі послуги як ознайомлення та проведення юридичного аналізу відзиву ТОВ "Суффле Агро Україна" та доданих до нього доказів (додатків) на 28 аркушах по справі № 924/547/24, підготовка та подання через електронний суд до Господарського суду Хмельницької області відповіді на відзив по справі № 924/547/24 (пункти 7, 8 акту) також охоплюється однією послугою, а саме - підготовка та подання до суду відповіді на відзив.

Стосовно таких послуг як пошук та аналіз судової практики національних судів України із судових справ щодо повернення безпідставно набутих коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України та щодо нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму безпідставно набутих коштів відповідно до ст. 625 ЦК України (пункти 3, 4 акту), судом зауважується, що судова практика у подібних правовідносинах є однозначною і численною, а тому пошук і аналіз такої судової практики не потребувало для кваліфікованого адвоката значних затрат часу та зусиль, відтак і надання таких послуг не може оцінюватися в сукупному розмірі 4000,00 грн.

Суд вважає також завищеним розмір витрат на правничу допомогу (500,00 грн) за надану адвокатом послугу з підготовки та подання до господарського суду Хмельницької області клопотання про розгляд справи № 924/547/24 за відсутності сторони позивача та його представника (з огляду на суть та правовий зміст такого клопотання).

Разом з тим, щодо надання такої послуги як підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення по справі № 924/547/24 щодо стягнення витрат за надання правничої допомоги (2000,00 грн) (п. 10 акту) судом зауважується, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору (правова позиція викладена ОП КГС ВС у постанові від 02.02.2024р. по cправі № 910/9714/22).

За таких обставин, очевидно, що загальна вартість послуг (гонорар) адвоката є завищеними.

Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, в тому числі такого обсягу, який зазначений адвокатом в акті виконаних робіт (детальному описі робіт, виконаних адвокатом), є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023р. у справі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, предмет спору, ураховуючи критерії співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значущості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, враховуючи розгляд справи в спрощеному позовному провадженні, надані відповідачем заперечення, а також керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн є завищеними, та дійшов висновку про необхідність стягнення цих витрат з відповідача у розмірі 7000,00 грн, відмовивши у задоволенні решти вимог за заявою.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ Транстрейд" від 28.06.2024р. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Б. Хмельницького, 43, ідентифікаційний код 34863309) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ Транстрейд" (м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус В, кімната 501, ідентифікаційний код 44789489) 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 10.07.2024 року.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук.: 1 примір.

1 - до справи.

Направити додаткове рішення позивачу та відповідачу до електронного кабінету Електронного суду.