Рішення

від 10.07.2024 по справі 924/488/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2024 р. Справа № 924/488/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 201 справу

за позовом заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функцій у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької міської ради, м. Хмельницький; 2) Західного офісу Державної аудиторської служби України, м. Львів

до 1. Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг", м. Хмельницький

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум", м. Київ

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 91390,24 грн,

представники сторін:

від прокуратури: Юхимчук М.О.

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: Нестерук М.П.

від відповідача 1: Мельничук І.М.

від відповідача 2: Симбірцев Є.В.

У судовому засіданні 10.07.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.05.2024р. відкрито провадження у справі № 924/488/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/488/24 до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Заступник керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функцій у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 31.01.2023р., № 5 від 31.10.2023р. до договору № 001/23 від 04.01.2023р., укладеного між державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум", та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" на користь Хмельницької міської ради 91390,24 грн, безпідставно перераховані за договором № 001/23 від 04.01.2023р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує про те, що за результатами відкритих торгів № UA-2022-12-12-005627-а між переможцем аукціону, товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум", та споживачем, Державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" 04.01.2023р. укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 001/23. Обсяги закупівлі та ціну договору сторонами визначено в додатку 1 до договору - "Комерційна пропозиція": 590000 кВт/год. на суму 3497562,48 грн. Як зазначає прокурор, 31.01.2023р. із посиланням на п. 1 та п. 7 п. 19 Особливостей 1178, відповідачі уклали додаткову угоду № 1, у п. 1 якої зазначено, що у зв`язку із набуттям із 01.01.2023р. чинності постанови НКРЕП № 1788 від 21.12.2022р. "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії", а також постанови НКРЕП № 1811 від 21.12.2022р. "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії" та їх зростанням, сторони вирішили додаток № 1 до договору викласти у новій редакції та визначили, що базова ціна за одиницю товару становить 5,06034 грн/кВт*год., а обсяг поставки товару зменшили з 590000,00 кВт до 575976,19 кВт (тобто на 14023,81 кВт). Отже, додатковою угодою № 1 від 31.01.2023р. підвищено ціну за одиницю електричної енергії, починаючи з дати укладання договору, та при цьому зменшено обсяг постачання. Однак, як стверджує прокурор, зі змісту п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що для того, щоб вплинути на договірні відносини між сторонами, зміна регульованих цін (тарифів) має відбутися після підписання договору та до повного його виконання. Аналогічні вимоги та умови закріплені у пунктах 5.5., 5.7., 5.7.1., 5.7.2., 5.7.3., 13.6. договору. Водночас, постанови НКРЕП № 1788, № 1811 набрали чинності ще 01.01.2023р., тобто до укладення договору. Отже, як вважає прокурор, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання договору (04.01.2023р.) по дату укладення першої додаткової угоди (31.01.2023р.) не відбулося. Відтак, додаткова угода № 1 укладена з порушенням п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст. 652 ЦК України.

Окрім того, як зазначається у позові, вбачаються підстави і для визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 31.10.2023р., згідно якої сторони у відповідності до пп. 2 п. 19 Особливостей у зв`язку із збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті державного підприємства "Оператор ринку", вирішили збільшити ціну за одиницю товару з 3,33 грн/кВт*год. до 4,0655 грн/кВт*год. При цьому, як вбачається з додаткової угоди, документального підтвердження такого коливання сторонами не зазначено. До того ж, як встановлено прокурором, у період від дати укладення договору до дати укладення додаткової угоди № 5 середньозважена ціна на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) та на внутрішньо добовому ринку (ВДР) для об`єднаної енергосистеми України спадала.

Також, як відзначено прокурором у позові, за період дії договору споживачем зайво сплачено за отриману кількість товару кошти в сумі 91390,20 грн, які відповідач 2 зобов`язаний повернути згідно приписів статей 216, 1212 ЦК України.

У відповіді на відзив відповідача 2 від 10.06.2024р. прокурор зазначив, що викладені у відзиві відповідача 2 доводи є необґрунтованими. Так, прокурор відзначає, що правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Згідно зі статтею 29 Закону, основним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна. До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін тендерних пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та Інформацій про учасника. Передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" процедури закупівель визначені з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах (ст. 5 Закону). Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт. Отже, ціна послуги чи товару має визначальне значення, а тому її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Безпідставне збільшення суб`єктом господарювання ціни договору з метою отримання додаткових прибутків від продажу свого товару повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими / нижчими за ринкові. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України із врахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

Крім того, звернуто увагу, що у даному випадку прокурор не обґрунтовує недійсність додаткової угоди № 5 такими підставами, як перевищення "10% бар`єру", як це визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, як помилково стверджує відповідач 2 у своєму відзиві, а обґрунтовує перед судом визнання її недійсною через відсутність росту ціни на ринку електроенергії у період її укладання. При цьому, доказів того, що у розглядуваний період застосування спірних правочинів відповідач 2 дійсно змушений був придбавати електричну енергію для її подальшої передачі відповідачу 1 на виконання обов`язків за договором за цінами, визначеними на підставі показників, вказаних у відповідних інформаційних довідках, відповідач 2 до свого відзиву не надає.

Представником Західного офісу Державної аудиторської служби України (позивач 2) подано до суду додаткові пояснення від 25.06.2024р., у яких вказав, що оскільки жоден із заходів державного фінансового контролю в державному навчальному закладі "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" позивачем 2 не проводився, підтвердити чи спростувати наявність або відсутність порушень законодавства у сфері закупівель за процедурою UA-2022-12-12-005627-а останній немає законних підстав.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" подано до суду відзив від 07.06.2024р., у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, зокрема, що ринок електричної енергії "на добу наперед" є окремим самостійним сегментом ринку електричної енергії зі своїми принципами ціноутворення. Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Отже, враховуючи п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" функціонування ринку електричної енергії здійснюється згідно принципу забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії. Таким чином, ринок електричної енергії є ринком, де ціна постійно змінюється та таким, який працює за принципом балансу між попитом та пропозицією електричної енергії.

Крім того, відповідач 2 зазначає, що постанова ВП ВС від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, на яку посилається прокурор у позові, розглядала спір в контексті визнання недійсними додаткових угод № 2-14 до договору від 11 лютого 2021 року № 44 про постачання електричної енергії споживачу. Тобто, договірні відносини виникли у сторін на початку 2021 року. Натомість, спірний договір у даній справі укладений на початку 2023 року. Таким чином, укладаючи спірний договір, ТОВ "Енергум", зокрема керувалось Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Як стверджує відповідач 2, підставою для укладення Додаткової угоди № 1 від 31.01.2023р. до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 001/23 від 04.01.2023р. виступали п.п. 1, 7 п. 19 Особливостей. Так, підпунктами 1, 7 пункту 19 Особливостей визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Вказане полягає в можливості відкоригувати ціну електричної енергії згідно ціни ринку електричної енергії та діючих тарифів на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу замість того, щоб укладати новий договір з іншим постачальником електричної енергії за такими ж цінами.

Окремо відповідач 2 просить суд звернути особливу увагу на те, що за абзацом 1 пункту 17 Особливостей в редакції, що діяла в період з 19.10.2022 по 25.02.2023, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону 922, крім частин третьої - п`ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону 922, та Особливостей. Виходячи з припису пункту 17 Особливостей положення частини 5 статті 41 Закону 922, в тому числі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону 922, не поширюються на договори про закупівлю, укладені за результатом закупівлі, здійсненої згідно з пунктом 10 Особливостей (укладені за результатом проведення процедури закупівлі відкриті торги чи закупівлі, що здійснюється шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822) та пунктом 13 Особливостей (закупівлі без використання електронної системи закупівель за виключеннями). Пунктом 19 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених у наведеному пункті. Тобто, як вважає відповідач 2, можна визначити, що на такі договори замість частини 5 статті 41 Закону 922 поширюється дія пункту 19 Особливостей. Дія частини 5 статті 41 Закону 922, в тому числі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону 922, також не поширюється на договори, укладені за результатом закупівлі, здійсненої згідно з пунктом 11 Особливостей. Такі договори укладаються лише відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України та не відносяться до визначення договору про закупівлю за пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону 922.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного відповідач 2 вважає, що на згадані договори не розповсюджується дія пункту 2 частини 5 статті 41 Закону 922.

Разом з тим, відповідач 2 також зазначає, що згідно постанови від 24.01.2024р. у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду у питанні внесення змін до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону 922, дійшла висновку, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону 922, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Водночас за змістом підпункту 2 пункту 19 Особливостей не визначено граничного відсотка порогу збільшення ціни за одиницю товару. Тим самим і застосування висновку Верховного Суду у справі № 922/2321/22 до підпункту 2 пункту 19 Особливостей неможливе.

Як відмічає відповідач 2, додаткова угода № 5 від 31.10.2023р. укладена на підставі даних сайту державного підприємства "Оператор ринку". Також підставою укладення додаткової угоди № 5 від 31.10.2023р. слугував експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-1199 від 31 жовтня 2023 року. Вказаний висновок підтверджує зростання середньозваженої ціни на РДН в порівнянні січня 2023 року та за 27 жовтня 2023 року на +22,09%.

У відзиві представником відповідача 2 додатково повідомлено, що Законом України "Про публічні закупівлі" передбачено особливі умови збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків для такого товару як електрична енергія. Вказане підтверджується узагальненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 р. вих. №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю". Крім того, жодний нормативно-правовий акт не визначає, які саме органи, установи, організації мають повноваження щодо надання інформації щодо коливання ціни товару на ринку. Зокрема, такий висновок також підтверджується Узагальненням, в якому визначено, що перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

14.06.2024р. представником відповідача 2 подано до суду заперечення (на відповідь на відзив), у яких зазначив, що 22 грудня 2022 року на момент надіслання ТОВ "Енергум" повідомлення про намір укласти договір положення постанов НКРЕКП № 1788, № 1811 не діяли. Застосування тарифів розпочалося з 01 січня 2023 року. Крім того, на переконання відповідача 2 державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" протягом дії договору не відмовлявся від переданої йому електроенергії і добровільно сплатив його вартість у повному обсязі. Разом з тим, протягом дії договору вимога від позивача щодо передачі йому електроенергії в обсязі визначеному у договорі також не надходила. Жодних претензій щодо підстав та умов укладання додаткових угод з боку відповідача 1 ТОВ "Енергум" не надходило. З вказаного слідує, що подаючи відзив на позовну заяву, відповідач 1, який визнав позов прокуратури, грубо порушив доктрину «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), що базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

26.06.2024р. представником відповідача 2 подано додаткові пояснення, де відмічено, що укладення додаткової угоди № 1 від 31.01.2023р. та додаткової угоди № 5 від 31.10.2023р. до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 001/23 від 04.01.2023р. здійснено з дотриманням максимальної економії, ефективності та пропорційності зважаючи на те, що проведення публічної закупівлі та укладення нового договору потребує часу та призведе до того, що закупівля буде проведена за підвищеною актуальною ціною електричної енергії.

Представником державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" подано до суду відзив на позовну заяву від 08.06.2024р., у якому відповідач 1 зазначив, що ознайомившись із позовною заявою, погоджується із викладеними в ній обставинами в повному обсязі та просить позовні вимоги задовольнити. При цьому, відповідач 1 вказав, що спірні додаткові угоди, якими внесено зміни до істотних умов основного договору № 001/23 від 04.01.2023р., укладені з порушенням законодавства про публічні закупівлі, ЦК України, ГК України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, якими сторони керувалися при укладанні основного договору. Також відповідач 1 вважає, що грошові кошти в сумі 91390,20 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 2, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 2 зобов`язаний їх повернути міському бюджету, що відповідає приписам ст.ст. 216, 1212 ЦК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Проаналізувавши зміст і суть поданого представником відповідача 1 відзиву від 08.06.2024р. та взявши до уваги положення ст. 191 ГПК України, суд відзначає, що викладена у відзиві позиція відповідача 1 за своєю суттю та змістом є заявою про визнання позову відповідачем 1.

За положеннями ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріали справи не містять доказів того, що визнання відповідачем 1 позову у цій справі суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про ухвалення у справі № 924/488/24 судового рішення.

Присутні представники сторін та прокурор в судовому засіданні підтримали свої позиції викладені в заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Відповідно до інформації з електронної системи публічних закупівель "Прозорро" для процедури закупівлі ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" розпочато процедуру торгів із закупівлі електричної енергії 590000 кВт/год. зі строком поставки до 31.12.2023р.

Згідно реєстру отриманих тендерних пропозицій UA-2022-12-12-005627-а тендерні пропозиції було подано наступними учасниками: ТОВ "Енергум", ТОВ "Хмельницькенергопостач", ТОВ "Укр Газ Ресурс".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" подано Тендерному комітету лист-згоду з проектом договору № 01-12/38 від 07.12.2022р., відповідно до якого товариство погоджується укласти договір в редакції запропонованій замовником та гарантує виконання його на умовах, викладених в зазначеному проекті договору.

Відповідно до поданої комерційної пропозиції № 01 від 14.12.2022р. товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" зазначено про можливість поставки 590000 кВт/год. електричної енергії за ціною 4,94006 грн за 1 кВт/год. без ПДВ. Всього на суму 3497562,48 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" подано Тендерному комітету Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (електричної енергії) № 01 від 14.12.2022р.

Згідно протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 42 від 22.12.2022р. державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" вирішено визначити переможцем торгів на закупівлю електричної енергії товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум", а також намір укласти договір з даним товариством.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1788 від 21.12.2022р. встановлено приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи: на період з 01.01.2023р. по 31.03.2023р. (включно) на рівні 380,28 грн/МВт*год. (без ПДВ); на період з 01.04.2023р. по 30.06.2023р. (включно) 430,25 грн/МВт*год. (без ПДВ); на період з 01.07.2023р. по 31.12.2023р. (включно) 485,10 грн/МВт*год. (без ПДВ). Ця постанова набирає чинності з 01.01.2023р., але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1811 від 21.12.2022р. встановлено акціонерному товариству "Хмельницькобленерго" на період з 01.01.2023р. по 31.03.2023р. (включно) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання на рівні: для першого класу напруги 262,92 грн/МВт*год. (без ПДВ); для другого класу напруги 1350,06 грн/МВт*год. Ця постанова набирає чинності з 01.01.2023р., але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП.

04.01.2023р. між державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" (споживач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 001/23, відповідно до п. 1.1. якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Відповідно до п. 1.4. договору сторони, керуючись п. 3.2.6. ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника. Цей догвір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2022-12-12-005627-а)

Згідно п. 2.1. договору за цим договором постчальник продає споживачу із 01.01.2023 до 31.12.2023 товар "Електрична енергія (код за ДК 021:2015:09310000-5) електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п. 5.1. договору ціна цього договору становить 3497562,48 грн.

Як передбачено п. 5.2. договору, ціна за одиницю товару визначається у додатку № 1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника".

Пунктом 5.3. договору передбачено, що ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в додатку № 1 до договору.

Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку № 1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника (п. 5.4. договору).

У п. 5.5. договору передбачено, що на виконання пп. 2 п. 19 Особливостей сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару без врахування тарифів та встановлення щомісячної ціни поставки товару без врахування тарифів здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН).

Відповідно до п. 5.5.1. договору погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу. Документ, що надається учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату або місяць укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданим не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку" офіційного сайту www.oree.com.ua. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості.

У разі документального підтвердження зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

Застосування зміненої ціни за одиницю електричної енергії для виставлення рахунку за спожиту електричну енергію здійснюється з дати підписання сторонами додаткової угоди.

Згідно п. 5.7. договору на виконання пп. 7 п. 19 Особливостей сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором. Зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" відбувається в порядку передбаченому п.п. 5.5.1. цього договору.

У відповідності до п. 5.7.1. договору у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток № 1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку № 1 в новій редакції.

Як передбачено п. 5.7.2. договору, додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці додатку № 1), що сталась у зв`язку із зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та 6 таблиці додатку № 1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовп. 4 таблиці додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами договору або згідно даних вказаних в подальших додаткових угодах до договору.

Пунктом 5.7.3. договору передбачено, що додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, дату (період) з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці додатку № 1 до договору.

У п. 13.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2023 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Істотними умовами договору є, зокрема, ціна електричної енергії та послуг, що надаються (п. 13.5. договору).

Відповідно до п. 13.6. договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Сторонами укладено додаток № 1 до договору № 001/23 від 04.01.2023р. (Комерційна пропозиція постачальника), у якому погоджено кількість електричної енергії 590000 кВт/год., загальну вартість договору 3497562,48 грн, тариф на передачу 0,34564 грн, тариф на розподіл 1,26442 грн, базову ціну товару (без ПДВ) 4,94006 грн.

Сторонами також погоджено заявку на постачання електричної енергії споживачу (додаток № 2 до договору № 001/23 від 04.01.2023р.) та примірну форму акту приймання-передачі електричної енергії (додаток № 3 до договору № 001/23 від 04.01.2023р.).

31.01.2023р. державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 001/23 від 04.01.2023р., відповідно до п. 1 якої у зв`язку із збільшенням з 01.01.2023р. регульованих тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, керуючись постановами НКРЕКП від 21.12.2022р. № 1788 та від 21.12.2022р. № 1811, пп. 1 та 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрі України від 12.10.2022р. № 1178, сторони домовились додаток № 1 до договору № 001/23 від 04.01.2023р. викласти в наступні редакції: Комерційна пропозиція постачальника: кількість електричної енергії 575976,1992 кВт/год., загальна вартість договору 3497562,48 грн, тариф на передачу 0,38028 грн, тариф на розподіл 1,35006 грн, базова ціна товару (без ПДВ) 5,06034 грн.

25.04.2023р. державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" укладено додаткову угоду № 2 до договору № 001/23 від 04.01.2023р., відповідно до п. 1 якої у зв`язку із збільшенням з 01.04.2023р. регульованого тарифу на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, керуючись постановою НКРЕКП від 21.12.2022р. № 1788, пп. 1 та 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрі України від 12.10.2022р. № 1178 та на підставі пп. 7 п. 13.7 договору, сторони домовились додаток № 1 до договору № 001/23 від 04.01.2023р. викласти в наступні редакції: Комерційна пропозиція постачальника: 1) кількість електричної енергії 190760 кВт/год., усього 1158372,55 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,06034 грн; 2) кількість електричної енергії 381449,451 кВт/год., усього 2339189,93 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,11031 грн.

15.06.2023р. державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" укладено додаткову угоду № 3 до договору № 001/23 від 04.01.2023р., відповідно до якої у зв`язку із збільшенням з 01.06.2023р. регульованого тарифу на послуги розподілу електричної енергії, керуючись постановою НКРЕКП від 23.05.2023р. № 930 "Про винесення змін до постанови НКРЕКП від 21.12.2022р. № 1811", пп. 1 та 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрі України від 12.10.2022р. № 1178 та на підставі пп. 7 п. 13.6 договору, сторони домовились додаток № 1 до договору № 001/23 від 04.01.2023р. викласти в наступні редакції: Комерційна пропозиція постачальника: 1) кількість електричної енергії 190760 кВт/год., усього 1158372,55 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,06034 грн; 2) кількість електричної енергії 23021 кВт/год., усього 141173,34 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,11031 грн; 3) кількість електричної енергії 347207,73 кВт/год., усього 2198016,59 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,27546 грн.

17.07.2023р. державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" укладено додаткову угоду № 4 до договору № 001/23 від 04.01.2023р., відповідно до п. 1 якої у зв`язку із змінами регульованих тарифів, а саме тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 01.07.2023р., що встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2022р.№ 1811 (зі змінами постанови НКРЕКП від 23.05.2023р. № 930) та тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.07.2023р., що встановлено постановою НКРЕКП від 21.12.2022р. № 1788, у відповідності до пп. 1 та 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрі України від 12.10.2022р. № 1178 та Закону України "Про публічні закупівлі" та у відповідності до умов договору, сторони домовились додаток № 1 до договору № 001/23 від 04.01.2023р. викласти в наступні редакції: Комерційна пропозиція постачальника: 1) кількість електричної енергії 190760 кВт/год., усього 1158372,55 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,06034 грн; 2) кількість електричної енергії 23021 кВт/год., усього 141173,34 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,11031 грн; 3) кількість електричної енергії 6338 кВт/год., усього 40123,04 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,27546 грн; 4) кількість електричної енергії 322379,3 кВт/год., усього 2157893,55 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,57804 грн.

31.10.2023р. державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" укладено додаткову угоду № 5 до договору № 001/23 від 04.01.2023р., відповідно до п. 1 якої у зв`язку із збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті державного підприємства "Оператор ринку" за посиланням www.oree.com.ua, у відповідності до пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрі України від 12.10.2022р. № 1178 та Закону України "Про публічні закупівлі" та у відповідності до умов договору, сторони домовились додаток № 1 до договору № 001/23 від 04.01.2023р. викласти в наступні редакції: Комерційна пропозиція постачальника: 1) кількість електричної енергії з 04.01.23 по 31.03.23 190760 кВт/год., усього 1158372,55 грн, тариф на передачу 0,38028 грн, тариф на розподіл 1,35006, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,06034 грн; 2) кількість електричної енергії з 01.04.23 по 31.05.23 23021 кВт/год., усього 141173,34 грн, тариф на передачу 0,43025 грн, тариф на розподіл 1,35006 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,11031 грн; 3) кількість електричної енергії з 01.06.23 по 30.06.23 6338 кВт/год., усього 40123,04 грн, тариф на передачу 0,43025 грн, тариф на розподіл 1,51521 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,27546 грн; 4) кількість електричної енергії з 01.07.23 по 31.10.23 38236 кВт/год., усього 255938,32 грн, тариф на передачу 0,4851 грн, тариф на розподіл 1,76294 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,57804 грн; 5) кількість електричної енергії з 01.11.23 по 31.12.23 251038,02 кВт/год., усього 1901955,22 грн, тариф на передачу 0,4851 грн, тариф на розподіл 1,76294 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 6,313636 грн. Загальний обсяг електроенергії становить 509393,02 кВт*год., загальна вартість договору 3497562,47 грн.

Відповідно до експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-1199 від 31.10.2023р. коливання (зміна) середньозваженої ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" (РДН) за 27.10.2023р. (за одну добу) відносно січня 2023р. становило +22,09%.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум" звернулося із листом-повідомленням № 31/10/23-1 від 31.10.2023р. до Уповноваженої особи з проханням підвищити вартість електричної енергії пропорційно коливанню ціни на ринку та узгодити ціну 7,576363 з ПДВ.

27.12.2023р. державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" укладено додаткову угоду № 6 до договору № 001/23 від 04.01.2023р., відповідно до п. 1 якої сторони домовились зменшити суму договору на 1593528,07 грн та п. 5.1. договору викласти в наступній редакції: "5.1. Ціна цього договору становить 1904034,41 грн". Комерційна пропозиція постачальника: 1) кількість електричної енергії з 04.01.23 по 31.03.23 190760 кВт/год., усього 1158372,55 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,06034 грн; 2) кількість електричної енергії з 01.04.23 по 31.05.23 23021 кВт/год., усього 141173,34 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,11031 грн; 3) кількість електричної енергії з 01.06.23 по 30.06.23 6338 кВт/год., усього 40123,04 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,27546 грн; 4) кількість електричної енергії з 01.07.23 по 31.10.23 30493 кВт/год., усього 204109,41 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 5,57804 грн; 5) кількість електричної енергії з 01.11.23 по 31.12.23 47550 кВт/год., усього 360256,07 грн, базова ціна товару (без ПДВ) - 6,313636 грн. Загальний обсяг електроенергії становить 298162 кВт*год., загальна вартість договору 1904034,41 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" в період березень 2023р. - грудень 2023р. передано, а державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" прийнято електричну енергію згідно актів приймання-передачі електричної енергії, а саме: за лютий 2023р. від 13.03.2023р. на суму 328517,27 грн, за березень 2023р. від 12.04.2023р. на суму 487371,47 грн, за квітень 2023р. від 12.05.2023р. на суму 121016,23 грн, за травень 2023р. від 15.06.2023р. на суму 20157,11 грн, за червень 2023р. від 17.07.2023р. на суму 40123,04 грн, за липень 2023р. від 14.08.2023р. на суму 35208,59 грн, за серпень 2023р. від 14.09.2023р. на суму 30603,36 грн, за вересень 2023р. від 11.10.2023р. на суму 56253,42 грн, за жовтень 2023р. від 14.11.2023р. на суму 82044,04 грн, за листопад 2023р. від 14.12.2023р. на суму 142950,82 грн, за грудень 2023р. від 22.12.2023р. на суму 217305,25 грн.

Державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" проводилися оплати товариству з обмеженою відповідальністю "Енергум" за електроенергію згідно платіжних інструкцій, а саме: № 29 від 13.02.2023р. на суму 3400,00 грн, № 29 від 15.02.2023р. на суму 339083,81 грн, № 50 від 13.03.2023р. на суму 3400,00 грн, № 52 від 16.03.2023р. на суму 325117,27 грн, № 83 від 12.04.2023р. на суму 15800,00 грн, № 82 від 14.04.2023р. на суму 471571,47 грн, № 118 від 12.05.2023р. на суму 12500,00 грн, № 108 від 16.05.2023р. на суму 108516,23 грн, № 146 від 15.06.2023р. на суму 2300,00 грн, № 136 від 19.06.2023р. на суму 17857,11 грн, № 192 від 18.07.2023р. на суму 1100,00 грн, № 179 від 24.07.2023р. на суму 39023,04 грн, № 199 від 17.08.2023р. на суму 35208,59 грн, № 239 від 25.09.2023р. на суму 28603,36 грн, № 254 від 15.09.2023р. на суму 2000,00 грн, № 282 від 17.10.2023р. на суму 54053,42 грн, № 281 від 12.10.2023р. на суму 2200,00 грн, № 315 від 16.11.2023р. на суму 1500,00 грн, № 317 від 20.11.2023р. на суму 80544,04 грн, № 370 від 14.12.2023р. на суму 27800,00 грн, № 349 від 18.12.2023р. на суму 115150,82 грн, № 378 від 22.12.2023р. на суму 12600,00 грн, № 371 від 25.12.2023р. на суму 204705,25 грн.

Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулася із листом № 55-1369вих24 від 27.02.2024р. до Хмельницької торгово-промислової палати з проханням надати інформацію про ціну та відсоток коливання електричної енергії на території Хмельницької області: станом на 04.01.2023р. та її коливання по 31.10.2023р.; станом на 04.01.2023р. та її коливання по 01.10.2023р.

Відповідно до інформаційно-цінової довідки Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/155 від 28.02.2024р. середньозважені ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) становили: станом на 04.01.2023р. - 3523,36 грн/МВт*год., станом на 01.10.2023р. - 3885,67 грн/МВт*год. (+10,28%), станом на 31.10.2023р. 3344,41 грн/МВт*год. (-5,08%), а на "внутрішньо добовому ринку" (ВДР): 04.01.2023р. - 3778,26 грн/МВт*год., станом на 01.10.2023р. 4390,85 грн/МВт*год. (+16,21%), станом на 31.10.2023р. 3360,18 грн/МВт*год. (-11,07%).

Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" із претензією № 459 від 28.05.2024р., у якій вимагав повернути безпідставно отримані кошти за договором № 001/23 від 04.01.2023р. у розмірі 91390,20 грн. у строк до 06.06.2024р. Надіслання претензії підтверджується описом вкладення від 28.05.2024р. та поштовою накладною № 2902505453337 від 28.05.2024р.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: інформації про середньозважені ціни на електричну енергію станом за 01.2023р., за 10.2023р.; статуту державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2018р. № 929; витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.05.2024р.; гарантії ДСТУ та НКРЕКП № 18 від 15.12.2022р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч.ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Хмельницької міської ради.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншим законами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет АРК, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Судом зазначається, що оскільки закупівля електроенергії за договором № 001/23 від 04.01.2023р. здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету, а укладання додаткових угод призвело до зайвих витрат бюджетних коштів, які належать територіальній громаді, уповноваженим органом захищати інтереси держави та територіальної громади в спірних правовідносинах є насамперед Хмельницька міська рада. При цьому, враховано, що стороною договору є комунальна некомерційна установа, яка є одержувачем та розпорядником коштів місцевого бюджету.

Відповідно до роз`яснення Міністерства фінансів України, наданих листом від 06.03.2003р. № 021-03/6 та Державного казначейства України від 09.03.2006 № 3.4 - 22/498 та від 12.02.2008 №7.1-10/744, якщо спочатку нового бюджетного періоду здійснюються повернення зайво виплачених в минулих бюджетних періодах коштів, то зазначені кошти не можуть бути відображені як відновлення касових видатків, а повинні бути перераховані до бюджету.

Як слідує з позовних вимог, відповідач 2 отримав кошти в сумі 91390,24 грн за товар, поставку якого не здійснив. З урахуванням наведеного, надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткової угоди № 1 та № 5, якими безпідставно збільшено ціну товару, понесла саме Хмельницька міська рада, як особа, яка здійснювала фінансування вказаної процедури закупівлі. За таких обставин стягнення коштів в сумі 91390,24 грн є ефективним способом захисту та забезпечить відновлення порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами на користь органу місцевого самоврядування викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі № 905/1907/21 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023р. у справі № 924/1283/21.

Незважаючи на те, що відповідачем 2 зобов`язання за договором в повному обсязі не виконано по теперішній час, заходи щодо відновлення порушеного права, а саме стягнення безпідставно сплачених коштів, Хмельницькою міською радою не вживаються.

Так, окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" (лист № 55-1368 вих24 від 27.02.2024р.) та Хмельницької міської ради (лист № 55-4348-23 від 13.03.2024р.) щодо надання інформації з приводу наміру вжиття заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів.

Листом № 245 від 08.03.2024р. державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та листом № 1231-02-24-24 від 15.03.2024р. Хмельницька міська рада повідомили прокуратуру, що ними не будуть вживатися заходи із зверненням до суду з відповідним позовом за вказаними у листі прокуратури фактами порушень законодавства про публічні закупівлі.

Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з позовом, уповноважений орган - Хмельницька міська рада, свої повноваження належним чином не здійснює.

У порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор повідомив позивача 1 про намір подати позов в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ТОВ "Енергум" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів (лист № 55-2874 вих24 від 29.04.2024р.).

Отже, оскільки фінансування спірної процедури закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а Хмельницька міська рада зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, то суд дійшов висновку про те, що Хмельницька міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України.

Відповідно до пунктів 8 та 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

За приписами пп. 3 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016р., Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення перевірки та моніторингу закупівель.

Підпунктом 4 п. 4 Положення Держаудитслужба здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, усуненням виявлених недоліків і порушень.

Відповідно до пп. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства, передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018р. у справі № 826/9672/17).

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016р. "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017р. затверджено Положення про Західний офіс Держаужитслужби, згідно якого основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом, кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Західний офіс Держаудитслужби України є органом, уповноваженим державою, на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах на території Хмельницької області.

Окружною прокуратурою міста Хмельницького на адресу Управління Західного офісу Держаудитслужби України у Хмельницькій області спрямовано лист № 55-2413 вих-24 від 09.04.2024р. із викладом порушень законодавства про публічні закупівлі при внесенні змін до договору № 001/23 від 04.01.2023р. Згідно листа № 132217-17/1016-2024 від 12.04.2024р. Управлінням повідомлено, що не здійснюватиме заходів за вказаними прокуратурою у листі фактами.

З урахуванням наведеного Західний офіс Державної аудиторської служби України є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо належності визначення позивачем у справі офісу Державної аудиторської служби викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019р. у справі 911/1497/18).

Щодо суті позовних вимог.

Щодо недійсності додаткової угоди № 1 від 31.01.2023р.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).

З матеріалів справи стверджується, що за результатами проведення процедури публічної закупівлі № UA-2022-12-12-005627-а між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" та державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 001/23 від 04.01.2023р.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

Як встановлено судом, у додатку 1 до договору (Комерційна пропозиція постачальника) визначено наступне: загальна кількість електроенергії 590000 кВт/год., тариф на передачу 0,34564 грн, тариф на розподіл - 1,26442 грн, базова ціна товару (без ПДВ) 4,94006 грн загальна вартість договору 3497562,48 грн.

Після укладення додаткової угоди № 1 від 31.01.2023р. додаток № 1 викладено в новій редакції та збільшено тарифи на розподіл та передачу електроенергії, зменшено загальних обсяг поставки до 575976,1992 кВт/год.

За змістом спірної додаткової угоди № 1 від 31.01.2023р. зміни в договір вносились у зв`язку із збільшенням з 01.01.2023р. регульованих тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії згідно постанов НКРЕКП від 21.12.2022р. № 1788 та від 21.12.2022р. № 1811.

Оцінюючи доводи відповідача, що вказана додаткова угода була укладена правомірно з підстав зміни ціни згідно постанов НКРЕКП, якими визначено обов`язкові регульовані державою тарифи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії.

Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики, Тарифи на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюються оператором системи передачі у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч. 5 ст. 33 вищевказаного Закону).

Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч. 4 ст. 46 вищевказаного Закону).

Поруч з тим, правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі", зокрема ч. 4 ст. 41 якого встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п.п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Згідно пп.пп. 1, 7 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Особливості) істотні умови договору про закупівлю (крім договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури за основними технічними показниками, погодженими Міненерго) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Аналогічні вимоги та умови також закріплені у п. 13.6. договору № 001/23 від 04.01.2023р.

Крім того, судом встановлено, що згідно п. 5.7. договору на виконання пп. 7 п. 19 Особливостей сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором. Зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" відбувається в порядку передбаченому п.п. 5.5.1. цього договору.

У відповідності до п. 5.7.1. договору у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток № 1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку № 1 в новій редакції.

Як передбачено п. 5.7.2. договору, додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці додатку № 1), що сталась у зв`язку із зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та 6 таблиці додатку № 1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовп. 4 таблиці додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами договору або згідно даних вказаних в подальших додаткових угодах до договору.

Пунктом 5.7.3. договору передбачено, що додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, дату (період) з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці додатку № 1 до договору.

З аналізу вищевказаних положень законодавства та договору № 001/23 від 04.01.2023р. слідує, що внесення змін до договору є правомірним у разі, якщо зміна тарифу на передачу та розподіл електричної енергії відбулася вже після укладення договору про закупівлю електричної енергії.

В той же час постанова НКРЕКП № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" та постанова НКРЕКП № 1811 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання, згідно з яких було збільшено тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, були прийняті 21.12.2022р. та набрали чинності з 01.01.2023р. При цьому, зазначені постанови були оприлюднені на офіційному веб-сайті Регулятора 22.12.2022р.

Таким чином, на момент підписання відповідачами спірного договору (04.01.2023р.) постанови НКРЕКП №№ 1788, 1811 від 21.12.2022р. вже були прийняті та набрали чинності з 01.01.2023р. і, зважаючи на визначений умовами договору період постачання електричної енергії (2023 рік), повинні були бути враховані відповідачами при визначенні базової ціни товару у договорі. При цьому, підписавши договір № 001/23 від 04.01.2023р. про постачання електричної енергії споживачу, відповідач 2 взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених ним умовах, в тому числі і в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі. Відтак, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання договору № 001/23 від 04.01.2023р. по дату укладення додаткової угоди № 1 від 31.01.2023р. не відбулося.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України (така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19 від 18.06.2021р. у своїй постанові також зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

При цьому, Закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин (відповідна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах у справах № 911/537/19, № 916/1921/18, № 926/708/18, № 910/5573/19, від 21.07.2021р. у справі № 912/3323/20).

Таким чином, будь-яке внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.

В даному спорі сукупності чотирьох умов, визначених ст. 652 ЦК України, одночасно необхідних для внесенні змін до істотних умов договору, додержано не було, зокрема, зміна обставин настала не після, а до укладення договору, а тому постачальник, у разі неможливості виконувати умови договору в результаті здорожчання ціни товару, вправі був відмовитися від підписання договору.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, враховуючи викладене, додаткова угода № 1 укладена з порушенням п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст. 652 ЦК України, оскільки не підтверджує наявність зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі в бік збільшення в період між датою укладання договору № 001/23 від 04.01.2023р. та додаткової угоди № 1 від 31.01.2023р., вказані нормативи (тарифи) були відомі постачальнику (відповідачу 2) до укладання договору № 001/23 від 04.01.2023р., були чинними на момент його підписання, а тому додаткова угода № 1 від 31.01.2023р. є такою, що укладена без належного обґрунтування, спричинила здорожчання товару та зменшення обсягів його поставки за договором, що суперечить інтересам держави щодо належного та ефективного використання бюджетних коштів, відтак підлягає визнанню недійсною відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Щодо недійсності додаткової угоди № 5 від 31.10.2023р.

Із змісту вказаної спірної додаткової угоди вбачається, що остання була укладена сторонами у зв`язку із збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті державного підприємства "Оператор ринку" за посиланням www.oree.com.ua, у відповідності до пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скачування, затвердженими постановою Кабінету Міністрі України від 12.10.2022р. № 1178 та Закону України "Про публічні закупівлі" та у відповідності до умов договору. Даною додатковою угодою сторони виклали додаток № 1 до договору № 001/23 від 04.01.2023р. в новій редакції, відповідно до якої збільшили ціну товару (електричної енергії) без ПДВ, без тарифів на передачу та розподіл з 3,33 грн/кВт*год. до 4,065596 грн/кВт*год.

За умовами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення спірної додаткової угоди) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Згідно пп. 2 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (в редакції, чинній на момент укладення спірної додаткової угоди) (далі - Особливості) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Відповідно до п. 5.5. договору № 001/23 від 04.01.2023р. на виконання пп. 2 п. 19 Особливостей сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару без врахування тарифів та встановлення щомісячної ціни поставки товару без врахування тарифів здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН).

Відповідно до п. 5.5.1. вказаного договору погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу. Документ, що надається учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату або місяць укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданим не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку" офіційного сайту www.oree.com.ua. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості.

У разі документального підтвердження зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022р. у справі 924/674/21, від 19.07.2022р. у справі № 927/568/21).

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

На підтвердження коливання ціни товару на ринку на добу наперед (РДН) та наявності підстав для укладення додаткової угоди № 5 від 31.10.2023р. відповідач, як замовник експертизи, посилається на експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-1199 від 31.10.2023р.

Однак, вказаний доказ містить інформацію про середньоринкові ціни на РДН на електричну енергію у певні періоди (за січень 2023р., за 27.10.2023р.), проте не відображають рівня коливання ціни товару на ринку на момент укладення оспорюваної угоди (31.10.2023р.), тому не може бути належними доказами наявності підстав для внесення змін до договору. Будь-яких інших доказів на підтвердження коливання цін матеріали справи не містять.

Крім того, як встановлено судом, та слідує з додаткової угоди № 5 від 31.10.2023р. документального підтвердження коливання ціни товару на ринку на добу наперед (РДН) сторонами у ній не зазначено. При цьому, згідно інформації з офіційного сайту оператора ринку електричної енергії (www.oree.com.ua) встановлено, що у період від дати укладання договору № 001/23 від 04.01.2023р. до дати укладання додаткової угоди № 5 від 31.10.2023р. середньозважена ціна на електричну енергію (стала її складова, без урахування тарифів) на ринку "на добу наперед" (РНД) та "на внутрішньо добовому ринку" (ВДР) для об`єднаної енергосистеми України (ОЕС) спадала (РДН ОЕС: з 3523,36 грн/мВт*год. до 3344,41 грн/мВт*год. (-5,08%); ВДР ОЕС: з 3778,26 грн/мВт*год. до 3360,18 грн/мВт*год (-11,07 %). Зазначене також інформаційно-ціновою довідкою Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/155 від 28.02.2024р.

Таким чином, відповідачем 2 документально не підтверджено наявності підстав для укладення оспорюваної угоди. При зверненні до замовника з пропозицією підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення ціни на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику у договорі про закупівлю, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Отже, державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" про збільшення ціни підписав додаткову угоду, внаслідок чого ціна за одиницю товару значно збільшилася, що суперечить ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Така поведінка сторін призвела до повного нівелювання результатів відкритих торгів.

Відтак, додаткова угода № 5 від 31.10.2023р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 001/23 від 04.01.2023р. суперечить наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому підлягає визнанню недійсною з урахуванням вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення 91390,24 грн безпідставно перерахованих коштів.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Суд встановив, що відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків-фактур та платіжних доручень за договором № 001/23 від 04.01.2023р. відповідачем 2 поставлено 298162 кВт*год. електричної енергії, за яку відповідач 1 перерахував 1904034,41 грн.

Вказаний обсяг поставленої електроенергії оплачено за ціною, визначеною спочатку за піднятими тарифами у оспорюваній додатковій угоді № 1 від 31.01.2023р., а згодом за обґрунтовано піднятими тарифами за додатковими угодами № 2, № 3, № 4, та в кінцевому результаті - з 01.11.2023р. за піднятою динамічною складовою ціни в оспорюваній додатковій угоді № 5 від 31.10.2023р. Недійсність додаткової угоди № 1 від 31.01.2023р. означатиме, що зобов`язання сторін регулюватимуться умовами договору № 001/23 від 04.01.2023р., відповідно застосуванню підлягатиме ціна за одиницю товару - 4,94006 грн/кВт*год. без ПДВ.

Сума збільшення тарифів на постачання та розподіл електричної енергії внаслідок укладення оспорюваної додаткової угоди № 1 від 31.01.2023р. за 1 кВт*год. склала 0,144336 грн з ПДВ, що визначається наступним чином: 5,06034 грн (базова ціна товару без ПДВ з Тарифом на розподіл та Тарифом на передачу за додатковою угодою № 1) - 4,94006 грн (первісна базова ціна товару без ПДВ з Тарифом на розподіл та Тарифом на передачу за Договором) = 0,112028 грн/кВт*год.; 0,112028 + 20% ПДВ = 0,144336 грн/1 кВт*год.

За період дії договору № 001/23 від 04.01.2023р. відповідачем 2 поставлено 298162 кВт*год. електричної енергії, розраховуючись за які відповідач 1 сплатив у складі ціни необґрунтовано підняту суму тарифів - 0,144336 грн.

Таким чином сума надміру сплачених коштів за додатковою угодою № 1 від 31.01.2023р. у цьому випадку визначається наступним чином: 298162 кВт/год. * 0,144336 грн = 43024,77 грн.

В подальшому, недійсність додаткової угоди № 5, за якою сторонами піднято динамічну складову ціни товару (без ПДВ та без тарифів) з 3,33 до 4,065596, тобто на 0,7355, означатиме, що зобов`язання сторін регулюватимуться умовами договору № 001/23 від 04.01.2023р. (тобто ціною 3,33 грн/кВт*год. без ПДВ та без тарифів).

Отже, як свідчать первинні бухгалтерські документи, у період з 01.11.2023р. до завершення дії договору № 001/23 від 04.01.2023р. відповідач 1 спожив 47550 кВт/год. електроенергії, за що заплатив постачальнику 360256,07 грн.

Однак, при умові проведення оплати за вказану кількість товару по ціні, визначеній в останній додатковій угоді № 4 від 17.07.2023р., за мінусом необґрунтовано включеного розміру тарифів за додатковою угодою № 1 від 31.01.2023р., відповідач 1 сплатив би 311890,64 грн: 1) 5,57804 - 0,112028 = 5,466012 грн/кВт*год. без ПДВ; 2) 5,466012 +20% ПДВ = 6,5592144 грн/кВт*год.; 3) 6,5592144 грн/кВт*год. *47550 кВт*год. = 311890,64 грн.

Відтак, кошти у сумі 48365,43 грн (360256,07 - 311890,64) є такими, що зайво сплачені за оспорюванню додатковою угодою № 5 від 31.10.2023р.

Усього разом, за період дії договору № 001/23 від 04.01.2023р., відповідачем 1 зайво сплачено за отриману кількість товару кошти в сумі 91390,20 грн (43024,77 + 48 365,43).

Враховуючи те, що замовниками закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" є підприємства, установи, організації, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, надмірне витрачання коштів внаслідок укладення спірних додаткових угод понесла саме Хмельницька міська рада, оскільки остання є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій по управлінню коштами державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та забезпечкує фінансування вказаного закладу освіти.

Таким чином, грошові кошти в сумі 91390,20 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 2 (підстава їх набуття відпала), а тому відповідач 2 зобов`язаний їх повернути Хмельницькій міській раді, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22.

Суд відхиляє доводи відповідача 2 про неможливість врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024р. у справі № 922/2321/22, так як спір стосувався правовідносин, що виникли у сторін на початку 2021 року, натомість договір та спірні додаткові угоди були укладені між сторонами на початку 2023 року, оскільки такі висновки Великої Палати Верховного Суду стосуються застосування норм права щодо збільшення ціни товару в договорі про закупівлю, які є правовими підставами цього позову.

Необґрунтованими є твердження відповідача 2, що на договори, укладені за результатами закупівлі, замість ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" поширюється дія п. 19 постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (Особливості), оскільки Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 означеного Закону. Відтак, посилання відповідача на постанову КМУ від 12.10.2022 № 1178 без врахування положень Закону України "Про публічні закупівлі" є безпідставним.

Посилання відповідача 2 на порушення відповідачем 1 доктрини заборони суперечливої поведінки, зважаючи відсутність відмови останнього на передачу йому електроенергії та подання відзиву на позову, відповідно до якого він визнає позов, суд також не бере до уваги, оскільки визнання позову є процесуальним правом відповідача згідно приписів ГПК України, яким відповідач 1 скористався.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному об`ємі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в частині позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод покладаються на відповідачів в рівних частках (6056,00 грн / 2).

Разом з тим, судом враховано, що згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Отже, враховуючи визнання позову відповідачем 1, Хмельницькій обласній прокуратурі з державного бюджету підлягає поверненню 50% судового збору в частині заявлених позовних вимог до відповідача 1, що становить 1514,00 грн. Решта сплаченого прокуратурою судового збору в сумі 1514,00 грн підлягає відшкодуванню прокуратурі за рахунок відповідача 1. Судовий збір в розмірі 3028,00 грн в частині позовних вимог про стягнення безпідставно перерахованих коштів підлягає покладенню на відповідача 2, враховуючи ч. 9 ст. 129 ГПК України (спірні кошти були безпідставно одержані відповідачем 2 за рахунок відповідача 1 та позивача 1).

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функцій у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької міської ради, м. Хмельницький; 2) Західного офісу Державної аудиторської служби України, м. Львів до 1. Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг", м. Хмельницький 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум", м. Київ про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 91390,24 грн, задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 31.01.2023р. до договору № 001/23 від 04.01.2023р., укладена між державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум".

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 31.10.2023р. до договору № 001/23 від 04.01.2023р., укладена між державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5 А, офіс 320, ідентифікаційний код 39568531) на користь Хмельницької міської ради (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, ідентифікаційний код 33332218) 91390,20 грн (дев`яносто одну тисячу триста дев`яносто гривень 20 коп.), безпідставно перераховані за договором № 001/23 від 04.01.2023р.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5 А, офіс 320, ідентифікаційний код 39568531) на користь Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 5, ідентифікаційний код 03063283) на користь Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 1514,00 грн (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.07.2024 року.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук.: 1 примір.

1 - до справи;

Рішення направити прокуратурі, позивачу 1 та 2, відповідачу 1 та 2 до електронного кабінету Електронного суду.