Ухвала

від 10.07.2024 по справі 645/5200/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

10 липня 2024 року

м. Харків

Справа № 645/5200/23

провадження № 22-ц/818/2287/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Львової С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа:Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2024 року постановлене суддею Іващенко С.О.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, якою просить встановити факт самостійного виховання та здійснення догляду ним неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без участі матері ОСОБА_4 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що заявник, ОСОБА_1 , є батьком неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого з 2020 року самостійно виховує та здійснює догляд. Матір дитини - ОСОБА_4 , з 2018 року зареєстрована та проживає у місті Севастопіль, в 2020 року вона приїхала з сином ОСОБА_5 в Харків та залишила його у Заявника, а сама повернулась до м.Севастополя, де і мешкає до цього часу. ОСОБА_4 з 2020 року не бере участь у вихованні та догляді за дитиною, фактично відсутня у житті дитини. Після початку військових дій на території України вона не спілкується ні з Позивачем, ні з сином, взагалі зникла з життя дитини. Неповнолітній син Позивача залишився повністю під опікою лише одного батька.Зараз на території України тривають військові дії, без підтвердження цього факту заявник може бути у будь-який час мобілізований, і фактично неповнолітня дитина залишиться одна, без батька, без матері чи будь-яких інших родичів, які можуть здійснювати за нею догляд та займатись її вихованням. Така ситуація є вкрай небезпечною для подальшої долі неповнолітньої дитини. Згідно з положеннями абзацу 5 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Згідно з положеннями п. 2-6 постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 р. «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» у раз введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункті 2-14 цих Правил. Відповідно, у разі підтвердження факту того, що заявник самостійно виховує та здійснює догляд за неповнолітнім сином без будь-якої сторонньої допомоги та участі матері він зможе отримати право на відстрочку від призову під час мобілізації та матиме право на виїзд за кордон в разі необхідності для інтересів дитини. Саме з цією метою заявником подана дана заява.

Рішенням Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від02квітня 2024року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що встановлення факту самостійного виховання дитини пов`язане з виконанням військового обов`язку, стосується проходження військової служби, реалізації ним права на відстрочку від призиву на військову службу. Вказує, що апелянтом були надані докази самостійного виховання дитини, а саме відповідь КЗ «Харківська гімназія № 21» Харківської міської ради № 88, від 21.09.2023 року, відповідь КНП «Міська дитяча поліклініка № 15», довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, також в матеріалах справи наявний акт обстеження умов проживання від 02.10.2023 року. Крім того, у справі наявна відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 01.03.2024 року стосовно того, що ОСОБА_4 останній раз в`їхала на територію України 26.09.2021 року, а 29.09.2022 року здійснила виїзд.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Під час апеляційного розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 27 вересня 2023 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 201/5972/22 за заявою ОСОБА_6 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , про встановлення факту самостійного виховання дитини.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду керувався такими міркуваннями.

«У цій справі заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення факту самостійного виховання дитини, зокрема, з метою (згідно з доводами заявника) отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, а також отримання відстрочки від мобілізації.

Правова проблема постає під час дії правового режиму воєнного стану у значній кількості поданих заяв, позовів на території України про встановлення факту самостійного виховання дитини (інших фактів, які пов`язані із реалізацією права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації) чи оскарження рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що перебували та перебувають на розгляді в судах та рішення у яких можуть бути винесені найближчим часом, що свідчить про наявність виключної правової проблеми.»

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справу № 201/5972/22 прийнято та призначено до розгляду.

Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 201/5972/22.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 201/5972/22.

Керуючись ст. 252, 253, 260, 261, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

Ухвалив:

Зупинити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 201/5972/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днівз дня складення повного тексту ухвали.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді В.Б. Яцина

Ю.М. Мальований