ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2024 р. Справа№ 910/9377/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" за результатами розгляду апеляційної скарги
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023
у справі № 910/9377/22 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН"
до Державної податкової служби України
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Глазер-ЮН» (надалі - позивач; ПрАТ «Глазер-ЮН»; Заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач; ДПС України; апелянт) про стягнення коштів у сумі 30 839,40 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/9377/22 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" задоволено частково; стягнуто з Державної податкової служби України на користь Приватного акціонерного товариства «Глазер-ЮН» шкоду у розмірі 4 667 грн 60 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 787 грн 03 коп.; стягнуто з Державної податкової служби України в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 406 грн 23 коп.; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПС України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/9377/22 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 апеляційна скарга відповідача у справі № 910/9377/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2024 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/9377/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/9377/22 - залишено без змін. Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на Державну податкову службу України.
Від представника Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій Заявник просить стягнути з Державної Податкової Служби України витрати на правову допомогу у розмірі 2 840,00 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Вказане клопотання разом з додатками надіслано позивачем на адресу відповідача, що підтверджується квитанцією № 996643 про відправку.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді від 06.05.2024 заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9377/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 910/9377/22 заяву представника Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Про розгляд клопотання в апеляційному порядку сторони повідомлялись шляхом надіслання копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 910/9377/22 у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа від 13.06.2024, а також відомості щодо розгляду клопотання судом апеляційної інстанції було оприлюднено на офіційному вебсайті Судова влада України.
17.06.2024 від відповідача надійшли заперечення на клопотання Заявника, в яких ДПС України просить відмовити у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення. Відповідач вказує, що адвокат не мав жодного відношення до написання заперечень (відзиву) на апеляційну скаргу ДПС України. Більше того, жоден процесуальний документ не підписано адвокатом. Також на всіх судових засіданнях інтереси ПП «Глазер-ЮН» представляв особисто директор підприємства в порядку самопредставництва, а не адвокат. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів здійснення банківських розрахунків між ПАТ «Глазер-ЮН» та адвокатом Лисканич Д.В.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
За змістом статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши докази, що долучені до матеріалів заяви про компенсацію судових витрат понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Одночасно, за змістом частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
З огляду на наведене, колегією суддів критично оцінюються заперечення ДПС України щодо відсутності здійснення банківських розрахунків між ПАТ «Глазер-ЮН» та адвокатом Лисканич Д.В.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що 13.02.2024 між ПрАТ «Глазер-ЮН» (Клієнт) та адвокатом Лисканич Д.В. (Адвокат) укладено договір про надання правової (адвокатської) допомоги № 13, за умовами якого Адвокат зобов`язується здійснювати представництво інтересів Клієнта пов`язаних із справою, яка має місце за позовом ПрАТ «Глазер-ЮН» до ДПС України в Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді по стягненню збитків. Правова позиція - полягає у підготовці правової позиції по відстоюванню інтересів замовника, підготовка позову, заперечення, складання та направлення позову до суду та адвокатських запитів.
Згідно пункту 4.1 договору Адвокат надає свої послуги на платній основі. Сума винагороди визначена у актах виконаних робіт.
Сторони визначили, що розмір оплати визначається у відповідності до витраченого часу в годинах. Також сторони взяли за відправну точку розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023 - 7 100,00 грн. Таким чином вартість 1 години дорівнює 2 840 грн, яка розрахована від мінімальної заробітної плати із коефіцієнтом 40%.
На підтвердження виконання робіт (надання послуг) позивачем надано суду акт виконаних робіт та сплачених коштів № 1 від 03.05.2024 на суму 2 840 грн.
Згідно з вказаним актом Адвокатом надано Клієнту послуги з складання заперечення на апеляційну скаргу ДПС України по справі № 910/9377/22.
Адвокат Лисканич Д.В. здійснює свою адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9136/10.
Здійснивши аналіз співмірності заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних Адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Так, судова колегія вважає необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, оскільки відповідні заперечення по суті зводилися до акценту позивача на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.11.2021 у справі № 910/11820/20, обставини якої, на думку позивача, були тотожними до спору, що розглядався у справі № 910/9377/22. При цьому, посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/11820/20 мало місце і при обґрунтуванні позивачем позовної заяви (а.с. 10, т. 1). Відповідно, підготовка відзиву на апеляційну скаргу не потребувала значного проміжку часу для надання заперечень Адвокатом на апеляційну скаргу.
Тому, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ПрАТ «Глазер-ЮН» в сумі 1 420,00 грн (з огляду на тривалість виконання послуги).
В частині заперечень відповідача про те, що Адвокат не мав жодного відношення до написання заперечень (відзиву) на апеляційну скаргу ДПС України, то дані твердження відхиляються колегією суддів, як необґрунтовані, оскільки послуги за договором про надання правової (адвокатської) допомоги № 13 від 13.02.2024 пов`язувались саме з підготовкою (складанням) заперечень на апеляційну скаргу ДПС України по справі № 910/9377/22, а не їх підписання з боку Адвоката.
За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з ДПС України на користь ПрАТ «Глазер-ЮН» витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 1 420,00 грн.
Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір згідно з приписами статті 129 ГПК України розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст. 129, 224, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву представника Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393) на користь Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» (адреса: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 33, кв. 2, ідентифікаційний код - 21563078) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 1 420,00 грн (одна тисяча чотириста двадцять гривень).
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.
4. Справу № 910/9377/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120312733 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Алданова С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні