Постанова

від 11.07.2024 по справі 904/6071/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6071/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Верхогляд Т.А. (доповідач)

судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024 року у справі №904/6071/23 (суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Транс Логістик" (селище Мирне (з), П`ятихатський район, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень від 30.07.2018 року у загальному розмірі 47 299 грн. 58 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Транс Логістик" заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень від 30.07.2018 року у загальному розмірі 47 299 грн. 58 коп., з яких: 16 388 грн. 80 коп. - основний борг; 13 767 грн. 94 коп. - пеня; 5 720 грн. 07 коп. - інфляційні втрати; 11 422 грн. 77 коп. - 30% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень від 30.07.2018 року в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з організації перевезення відправлень, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 16 388 грн. 80 коп.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі п. 6.3.1. договору позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 21.06.2021 року по 16.10.2023 року в сумі 13 767 грн. 94 коп.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з липня 2021 року по вересень 2023 року у сумі 5 720 грн. 07 коп., а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та п.6.3.1. договору позивач просив суд стягнути з відповідача 30% річних за загальний період прострочення з 21.06.2021 року по 16.10.2023 року у сумі 11 422 грн. 77 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024 року у справі №904/6071/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2020 року та від 31.12.2020 року не відповідають вимогам ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять недоліки, які не дозволяють суду встановити зміст та обсяг господарської операції.

За обставин не підписання ТОВ "Інвест-Транс Логістик" наведених вище Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2020 року та від 31.12.2020 року, позивач мав би підтвердити факт надання послуг експрес-накладними з обсягом інформації, яка передбачена у п.2.6. договору. Позивачем не було надано суду доказів фактичного надання відповідачу послуг на заявлену до стягнення суму 16 388 грн. 80 коп.

Відповідно до наданих позивачем Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2020 року та від 31.12.2020 року вартість послуг складає 16 388 грн. 50 коп., в той час, як позивачем заявлено до стягнення 16 388 грн. 80 коп. Жодного пояснення щодо розбіжності у сумі заборгованості на 0 грн. 30 коп. позивач суду не навів.

На думку суду, за відсутності інших доказів фактичного надання позивачем відповідачу послуг з організації перевезення відправлень на загальну суму 16 388 грн. 80 коп., ніж акти приймання-передачі, відсутні підстави для виникнення обов`язку з оплати відповідних послуг.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:

- у договорі не зазначено, що разом з актами наданих послуг за рахунками фактури експедитор зобов`язаний надавати експрес-накладні на підтвердження фактично наданих послуг і взагалі не йдеться про обов`язок експедитора підтверджувати фактично надані послуги;

- позивачем було складено акт здачі приймання робіт від 31.03.2020 року та виставлено рахунок на загальну суму 5742,75 грн., який відповідач оплатив частково, у сумі 5742,45 грн., у зв`язку з чим по договору утворилося сальдо у розмірі 0,30 коп., цей залишок неможливо було включити до спірних актів наданих послуг, оскільки це несплачена заборгованість за попередній період, що не врахував суд і що призвело до порушення ним ст.209 ГПК України;

- зазначаючи у рішенні, що позивач не надав доказів фактичного надання відповідачу послуг та доказів того, що сторони фактично виконували вимоги договору, суд вийшов за межі позовних вимог, що суперечить ч.2 ст.237 ГПК України, при цьому позивач діяв у рамках умов договору, здійснення інших дій на підтвердження фактичного надання послуг умовами договору не передбачено.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.03.2024 року, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Транс Логістик" підписана заява про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, згідно з якою:

- договір про надання послуг з організації перевезення відправлень укладається шляхом приєднання фізичної особи підприємця чи її уповноваженого представника (замовник), що має намір отримувати послуги з перевезень відправлень, до договору в цілому. Замовник не може пропонувати свої умови договору відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України. У випадку незгоди зі змістом та формою договору чи окремих його положень, замовник вправі відмовитись від його укладення;

- заява-приєднання (заява) заповнюється у двох оригінальних примірниках українською мовою, що мають однакову юридичну силу. Якщо у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (експедитор) нема виправлень чи зауважень до чіткості заповнення та повноти інформації, наданої замовником, заява приймається експедитором для подальшого надання послуг. Після прийняття заяви один примірник заяви повертається замовнику, а другий зберігається у експедитора;

- замовник, який діє на законних підставах, підписавши заяву, укладає з експедитором договір, розміщений на веб-сайті експедитора https://novaposhta.ua, шляхом приєднання до всіх його умов в цілому. З моменту прийняття експедитором заяви замовник та експедитор набувають прав та обов`язків, визначених договором, та несуть відповідальність за їх невиконання та/або неналежне виконання;

- підписавши заяву, замовник засвідчує: ознайомлення з усіма положеннями договору та умовами надання послуг; повне розуміння змісту договору, умов надання послуг, значень термінів і понять; вільне волевиявлення укласти договір, відповідно до усіх його умов, шляхом приєднання до нього в повному обсязі (а.с.10).

У заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Транс Логістик" було зазначено для обміну електронними документами адресу електронної пошти @gmail.com та вказано провайдера (ВЧАСНО); для інформування адресу електронної пошти - investtrans273@gmail.com, а також зазначено офіційну поштову адресу, яка була актуальною на час спірних відносин: 27500, Кіровоградська обл., м.Світловодськ, вул.Незалежності, 249.

Як вбачається з тексту заяви, 30.07.2018 року ця заява була прийнята експедитором та їй наданий індивідуальний номер 228158.

Також, у матеріалах справи міститься договір про надання послуг з організації перевезення відправлень, відповідно до преамбули якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (експедитор) та особа, суб`єкт підприємницької діяльності, що приєдналась до зазначеного договору, шляхом надання експедитору заяви про приєднання (замовник), уклали цей договір про надання послуг з організації перевезення відправлень (договір).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника до всіх його умов в цілому, шляхом надання експедитору заяви про приєднання (додаток № 1 до договору), в порядку, передбаченому цим договором.

У п. 2.2. договору визначено, що експедитор зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення (послуги), а замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п. 2.3. 2.5. договору експедитор надає замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з Умовами, затвердженими експедитором. За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua. Тарифи можуть змінюватися експедитором в односторонньому порядку, шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному сайті.

Згідно з п.п. 2.7. 2.11. договору шляхом надання заяви про приєднання замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з Умовами, чинними на момент укладення договору та розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua, і зобов`язується їх виконувати. Експедитор має право в односторонньому порядку змінювати Умови шляхом розміщення змінених умов на своєму офіційному сайті. Зміни до даного договору оприлюднюються шляхом розміщення договору на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua. Зміни до договору набувають чинності з наступного дня з дати оприлюднення експедитором інформації про ці зміни, або з дати набрання змінами чинності, якщо така дата зазначена в оприлюдненій інформації або з дати розміщення нової редакції договору на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua. Будь - які зміни договору з моменту набрання ним чинності поширюються на всіх осіб, що приєдналися до договору, у тому числі, на тих, що приєдналися до договору раніше дати набрання чинності змін до договору.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим договором, оформляється експрес - накладною, в якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг експедитора.

Відповідно до п.5.5. договору незгода замовника з новими тарифами експедитора є підставою для одностороннього розірвання договору експедитором. Надання замовником відправлення для транспортування є свідченням того, що замовник погоджується з тарифами експедитора.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що експедитор до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику одним із способів на власний вибір:

- шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання замовником;

- шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4. договору. Адреса електронної пошти замовника для обміну електронними документами вказується замовником в заяві про приєднання.

Згідно з п. 5.4. договору замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутній замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Згідно з п.п. 6.3.1. п. 6.3. договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань є більшим, ніж це передбачено частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, і становить 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 8.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту прийняття експедитором від замовника заяви про приєднання та діє до дати відмови будь-якої сторони від договору, але не раніше виконання однією із сторін взятих на себе обов`язків.

З огляду на вищевикладене, договір набув чинності з 30.07.2018 року.

На виконання умов договору позивачем у листопаді, грудні 2020 року надані відповідачу послуги на загальну суму 16 388 грн.50 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-004609571 від 30.11.2020 року на суму 10 530 грн. 50 коп.; № НП-004755819 від 31.12.2020 року на суму 5 858 грн. 00 коп. (а.с.5, 7).

Долучені до позовної заяви акти здачі-приймання у паперовому вигляді підписані з боку позивача, підпис відповідача відсутній.

Також до матеріалів справи позивач долучив акт звірки взаєморозрахунків станом на період 01.07.2018 - 15.10.2023, який підписаний лише з боку позивача, згідно з відомостями якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 388 грн. 80 коп. (а.с.9).

Вказані вище акти разом з рахунками-фактурами до кожного з них були направлені на адресу, зазначену відповідачем у заяві про приєднання - 27500, Кіровоградська обл., м.Світловодськ, вул.Незалежності, 249, цінним листом з описом вкладення 09.06.2021 року, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист № 0500395061626, список згрупованих відправлень, фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 09.06.2021 року (а.с.10-13), а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0500395061626 (а.с.14).

Відповідач зобов`язання за договором щодо повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у спірний період послуги з організації перевезення відправлень згідно з вказаними вище актами не виконав, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 16 388 грн. 50 коп.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі п. 6.3.1. договору позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.06.2021 року по 16.10.2023 року у сумі 13 767 грн. 94 коп., інфляційні втрати у сумі 5 720 грн. 07 коп. та 30% річних у сумі 11 422 грн. 77 коп. за такий самий період.

Неоплата відповідачем у добровільному порядку вказаних вище сум боргу, пені, інфляційних втрат та річних стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Апеляційний господарський суд зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Вказаний договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним. Отже, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Положення гл. 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Між сторонами у справі виникли правовідносини щодо надання послуг з організації перевезення відправлень, що регулюються також ст. ст. 306-316 Господарського кодексу України та нормами Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Аналогічні положення закріплений у ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

За умовами ч. 1 ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд послався на недоведення позивачем обставин надання ним відповідачу послуг на суму 16 388 грн. 80 коп. та у зв`язку з цим дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача основного боргу у вказаній сумі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки наявними у цій справі доказами підтверджено виконання позивачем зобов`язань за договором, зокрема це підтверджено актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Так, як зазначено вище, на виконання п. 5.3.1 договору позивач на юридичну адресу відповідача, яка також зазначена у заяві про приєднання, надіслав підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг та рахунки для підписання їх замовником, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, який згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення був отриманий ТОВ "Інвест-Транс Логістик" 17.06.2021 року.

При цьому слід враховувати, що п. 5.3 договору надає позивачу право вибору способу направлення відповідачу актів наданих послуг (у паперовому вигляді або шляхом направлення актів на електронну адресу відповідача).

За таких обставин та з огляду на умови п.5.4 договору, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) вважаються погодженими, послуги за замовленнями надані в повному обсязі, претензії від відповідача відсутні.

У будь-якому випадку, непідписання відповідачем актів, враховуючи ненадання ним у встановленому договором порядку вмотивованої відмови від такого підписання, за погодженими в договорі умовами підтверджує факт визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань та надання експедитором послуги у повному обсязі.

Отже, у даному спорі не потребують доведенню обставини щодо надання позивачем послуги, її змісту та обсягів, оскільки факт надання послуги вартістю, зазначеною в актах та рахунках не заперечується сторонами.

З огляду на викладене, відповідач фактично визнав надання таких послуг мовчазною згодою, що повністю узгоджується з положеннями п. 5.4 договору, тому зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з вказаними актами у сумі 16 388 грн. 50 коп.

Викладене не було враховано місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Одночасно, колегія суддів не приймає як належний доказ у справі акт звірки взаєморозрахунків, який відповідачем не підписано, між тим позовні вимоги підтверджуються не вказаним актом, а належними та допустимими доказами, актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) тощо, складеними у відповідності до умов договору.

Також колегія суддів відхиляє доводи скарги про стягнення з відповідача 0,30 коп. боргу за попередні періоди, оскільки відповідні обставини є недоведеними, докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Відповідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі, з огляду на встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, апеляційний суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з товариства пені, 30% річних та інфляційних втрат.

Між тим, перевіривши розрахунки позивача щодо сум пені, річних та інфляційних втрат колегія суддів дійшла висновку про наступне.

При здійснені нарахувань інфляційних втрат позивач виходив з періоду 21.06.2021 - 16.10.2023 років. Їх розмір склав, за розрахунками позивача, 5 720 грн. 07 коп.

У цьому зв`язку слід зазначити, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Колегія суддів зазначає, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 року дала свої роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Такий спосіб розрахунку інфляційних збитків у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, нарахування інфляційних втрат слід здійснювати за період липень 2021року - жовтень 2023 року.

За розрахунком суду інфляційні втрати за вказаний період складають 5 896 грн. 83 коп., тобто більше, ніж визначено у розрахунку позивача.

Оскільки суд обмежений позовними вимогами, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5 720 грн. 07 коп., як було визначено позивачем.

Також, суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок 30% річних та пені, встановив, що він не є вірним, оскільки позивач здійснив нарахування пені та річних з неправильно визначеного початку такого нарахування.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5.4 договору встановлено, що не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором.

Оскільки акти наданих послуг отримані відповідачем 17.06.2021 року, то в силу приписів п. 5.4 договору строк настання у відповідача обов`язку по оплаті послуг виник 19.06.2021 року (тобто через 2 дні після їх отримання).

Між тим, враховуючи, що останній день виконання зобов`язання припадає на вихідний та святковий дні (20.06.2021 року та 21.06.2021 року), цей день, у силу приписів чинного законодавства, переноситься на перший робочий день.

За таких обставин, останнім днем виконання зобов`язання з оплати є 22.06.2021 року, а прострочення зобов`язання виникло з 23.06.2021 року.

Таким чином, при розрахунку 30% річних слід враховувати період з 23.06.2021 року до 16.10.2023 року.

Отже, з урахуванням бази нарахування (16 388 грн. 50 коп.) та дати, з якої у відповідача почалося прострочення виконання обов`язку по оплаті (23.06.2021 року), позовні вимоги позивача в частині стягнення 30% річних підлягають задоволенню у сумі 11 395 грн. 62 коп. В іншій частині у стягненні річних слід відмовити як безпідставно нарахованих.

Стосовно нарахованої позивачем суми пені колегія суддів зазначає наступне:

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому за приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У даному випадку, у п.п. 6.3.1. п. 6.3. договору сторони узгодили пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також визначили, що строк нарахування штрафних санкцій становить 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем, у позові нараховано пеню у розмірі 13 767грн. 94 коп. за період з 21.06.2021 року по 16.10.2023 року, що є неправильним.

Враховуючи положення п.6.3.1 договору та вимоги чинного законодавства України, такий період нарахування складає 365 днів, тобто з 23.06.2021 року по 22.06.2022 року.

У такому випадку, сума пені, за розрахунками апеляційного суду, підлягає стягненню з відповідача у сумі 3 231 грн. 45 коп.

За приписами п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції мали місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, тому рішення підлягає скасуванню. Апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги розподілити з урахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024 року у справі №904/6071/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Транс Логістик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" 16 388 грн. 50 коп. основного боргу, 3 231 грн. 45 коп. пені, 5 720 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 11 395 грн. 62 коп. 30% процентів річних та 2 084 грн. 55 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Транс Логістик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" 3 126 грн. 83 коп. судового збору, сплаченого за апеляційною скаргою. Видати наказ.

Видачу наказів, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя О.Г.Іванов