Постанова

від 09.07.2024 по справі 908/3055/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3055/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Єренко Д.В. (поза межами суду);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕГІОН ТРАК на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 (суддя Н.Г. Зінченко, повний текст якого підписаний 28.12.2023) у справі № 908/3055/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАР СЕРВІС КОМПАНІ, (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3Г), представник позивача адвокат Єренко Дмитро Віталійович, (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, офіс 25А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕГІОН ТРАК, (72142, Запорізька область, Приморський район, с. Інзівка (з), вул. Шевченка, буд. 5А)

про стягнення 173166,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю КАР СЕРВІС КОМПАНІ з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕГІОН ТРАК про стягнення 173166,03 грн. основного боргу за договором № 020421 від 02.04.2021.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 020421 від 02.04.2021 в частині оплати Сервісного обслуговування.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі №908/3055/23 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕГІОН ТРАК на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАР СЕРВІС КОМПАНІ 173166 грн. 03 коп. основного боргу та 2684 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕГІОН ТРАК, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що надані Позивачем документи, а саме Акти надання послуг та Видаткові накладні викликають сумніви щодо їх достовірності, клопотав про витребування у Позивача оригіналів зазначених документів.

Так, зі сторони Відповідача зазначені документи повинні бути підписані директором та засновником -

ОСОБА_1 обіймала посаду директора до 25.12.2021, з 25.12.2021 - ОСОБА_2 .

Підпис ОСОБА_1 на рішенні засновника від 24.12.2021 № 2 завірено нотаріусом.

Із наданих Позивачем документів вбачається, що підписи ОСОБА_1 на Актах надання послуг та видаткових накладних є схожими але різними, відрізняються від підпису на рішенні засновника від 24.12.2021 № 2. Крім того, підпис від Замовника на Видатковій накладній № 975 від 12.11.2021 навіть не схожий на підпис ОСОБА_1 , підпис на видатковій накладній № 31 від 14.01.2022 схожий на підпис ОСОБА_1 , проте зазначена видаткова накладна повинна була бути підписана вже новим директором - ОСОБА_2 , який обіймає посаду з 25.12.2021.

Для з`ясування обставин підписання Актів надання послуг та Видаткових накладних необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Таким чином наявні підстави, передбачені ч. 1 ст. 99 ГПК України, для призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Судом першої інстанції безпідставно та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи, чим фактично позбавлено Відповідача можливості захищатись від заявлених Позивачем шляхом спростування його доводів та доказів, порушено принцип рівності учасників судового процесу та змагальності сторін.

Одночасно зі скаргою подано клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи на актах наданих послуг і видаткових накладних.

Позивач у відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду № 908/3055/23 - без змін.

Зазначає, що судом першої інстанції обставин, то в даному випадку суд першої інстанції у повній мірі дослідив усі надані документи та зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

На виконання умов Договору позивачем виконано роботи з сервісного обслуговування транспортного засобу та поставлено необхідні матеріали, що підтверджується вищенаведеними актами наданих послуг та видатковими накладними. Відповідачем же оплата послуг та прийнятого товару, у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена, отже, вимога про стягнення з відповідача 173166,03 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.01.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/3055/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

31.01.2024 матеріали справи №908/3055/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 4026,00грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

12.02.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 01.02.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №00730010004 від 08.02.2024 про сплату 4026,00 грн.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі №908/3055/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.04.2024 на 15:45 год.; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

29.02.2024 від представника позивача адвоката Єренко Дмитра Віталійовича до суду надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

16.04.2024 до суду апеляційної інстанції від представника апелянта адвоката Корсіка Я.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю явки в судове засідання представника через перебування на лікарняному, на підтвердження чого надані відповідні докази.

У судовому засіданні 16.04.2024 представник позивача на зв`язок для проведення судового засідання в режимі відеоконференції не вийшов, що зафіксовано актом суду від 16.04.2024.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕГІОН ТРАК на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі № 908/3055/23 відкладено на 09.07.2024.

В судовому засіданні 09.07.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

02.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю КАР СЕРВІС КОМПАНІ (виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕГІОН ТРАК (замовник, відповідач у справі) укладено Договір № 020421 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець надає замовнику на платній основі послуги по сервісному обслуговуванню транспортних засобів, а також здійснює продаж запасних частин до транспортних засобів за цінами, в асортименті (за номенклатурою) і кількості, що погоджуються сторонами в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язаний приймати послуги та/або товар і оплачувати їх на встановлених даним договором умовах.

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, та/або обсяг робіт по сервісному обслуговуванню, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару чи наданих послуг, за всіма видатковими накладними та/або актами виконаних робіт відповідно до умов договору на протязі його дії (п. 4.5 Договору).

Відповідно до вимог п. 5.1 Договору замовник зобов`язаний провести повний розрахунок за придбану по видатковій накладній партію товару та/або отримання по акту виконаних робіт послуг, у встановлений сторонами термін.

Згідно з п. 5.5 Договору при проведенні поставки та /або виконання сервісного обслуговування з оплатою за фактом (якщо відпущений товар та/або виконані роботи з відстрочкою платежу, але строк розрахунків в накладній та/або акті виконаних робіт не зазначений) замовник повинен сплатити суму ціни товару та/або суму наданого сервісного обслуговування протягом 7 (семи) банківських днів з моменту прийняття зазначеної партії товару та/або послуг.

Відповідно до п. 10.1 Договору вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє 3 роки. В разі не закритої заборгованості замовника перед виконавцем договір діє до повного завершення взаєморозрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами виконаних позивачем зобов`язань за договором (з сервісного обслуговування транспортного засобу та поставкою необхідних матеріалів) між сторонами підписані Акти надання послуг на загальну суму 169 941,96 грн., а саме:

- № 601 від 26.07.2021 на суму 73 478,06 грн.;

- № 652 від 16.08.2021 на суму 15 794,50 грн.;

- № 654 від 16.08.2021 на суму 16 973,55 грн.;

- № 690 від 19.08.2021 на суму 10 058,74 грн.;

- № 691 від 19.08.2021 на суму 3 662,00 грн.;

- № 812 від 24.09.2021 на суму 23 028,13грн.;

- № 813 від 24.09.2021 на суму 17 457,27 грн.;

- № 814 від 28.09.2021 на суму 3 721,28 грн.;

- № 828 від 28.09.2021 на суму 2 676,39 грн.;

- № 829 від 28.09.2021 на суму 3 092,04грн.;

Зазначені Акти виконаних робіт містить підписи уповноважених представників Замовника і Виконавця та скріплені печатками обох підприємств. Оригінали вказаних актів надані позивачем до матеріалів справи та досліджені судом в судовому засіданні 30.11.2023.

Отже, факт надання послуг позивачем відповідачу на суму 169 941,96 грн. доведений, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на Актах виконаних робіт.

Також, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 65 084,31 грн. свідчать видаткові накладні, а саме:

- видаткова накладна № 937 від 28.10.2021 на суму 5 854,54 грн.;

- видаткова накладна № 966 від 28.10.2021 на суму 6 862,39 грн.;

- видаткова накладна № 935 від 28.10.2021 на суму 13 737,27грн.;

- видаткова накладна № 973 від 11.11.2021 на суму 3 418,41 грн.;

- видаткова накладна № 974 від 12.11.2021 на суму 3 998,00 грн.;

- видаткова накладна № 975 від 12.11.2021 на суму 600,00 грн.;

- видаткова накладна № 978 від 15.11.2021 на суму 3 300,00 грн.;

- видаткова накладна № 988 від 17.11.2021 на суму 3 937,66 грн.;

- видаткова накладна № 1006 від 23.11.2021 на суму 600,00 грн.;

- видаткова накладна № 1092 від 24.11.2021 на суму 1 827,08 грн.;

- видаткова накладна № 1020 від 25.11.2021 на суму 2 500,00 грн.;

- видаткова накладна № 1026 від 26.11.2021 на суму 2 230,00 грн.;

- видаткова накладна № 1042 від 29.11.2021 на суму 3 642,84 грн.;

- видаткова накладна № 1043 від 29.11.2021 на суму 2 154,17 грн.;

- видаткова накладна № 1050 від 30.11.2021 на суму 1 614,89 грн.;

- видаткова накладна № 1068 від 30.11.2021 на суму 4 716,80 грн.;

- видаткова накладна № 1069 від 01.12.2021 на суму 1 795,10 грн.;

- видаткова накладна № 31 від 14.01.2022 на суму 2 295,16 грн.

Всі видаткові накладні підписані уповноваженими особами з боку Постачальника і Покупця, підписи сторін скріплені печатками юридичних осіб. Оригінали зазначених видаткових накладних подані позивачем та досліджені судом в судовому засіданні 30.11.2023.

Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 65 084,31 грн. доведений видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на видаткових накладних.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином на загальну суму 235 026,27 грн. (169 941,96 грн. + 65 084,31 грн.).

Також, позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури на загальну суму 235 026,27 грн.

09.12.2021 замовник повернув одну з поставлених виконавцем запчастин, що підтверджується накладною на повернення № 2 від 09.12.2021 на суму 1860,24 грн.

На момент звернення до суду з позовом у даній справі відповідачем послуги, згідно Договору № 020421 від 02.04.2021 сплачені частково у розмірі 60000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44 від 18.10.2021. Решта оплати в розмірі 173166,03 грн. (235 026,27 грн. - 60000, 00 грн. - 1860,24 грн.) на розрахунковий рахунок виконавця не надійшла.

Крім того, позивачем надано суду зареєстровані податкові накладні за відповідні періоди надання послуг.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати Сервісного обслуговування, стала підставою звернення позивача до суду про стягнення заборгованості за Договором № 020421 від 02.04.2021 в розмірі 173166,03 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для його задоволення в повному обсязі.

Також суд зазначив, що оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 173166,03 грн. за виконані роботи з сервісного обслуговування транспортного засобу та отриманий товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 173166,03 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.

Судом визнано, що позивачем доведено первинними документами бухгалтерського обліку надання послуг та поставки товару в заявленому ним розмірі за спірний період.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими, що випливають зі змішаного договору підряду та купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов`язання виконавця щодо проведених робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про автомобільний транспорт» виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів зобов`язаний, зокрема, підтверджувати документально види та обсяги виконаних робіт та надавати замовнику відповідні документи із зазначенням дати виконання.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про автомобільний транспорт» замовник за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу має право, зокрема, отримувати від виконавця документальне підтвердження виду та обсягу виконаного технічного обслуговування чи ремонту транспортного засобу.

Як вбачається з доданих до справи документів (акти наданих послуг, які перелічені вище) відповідач прийняв виконані роботи без зауважень та претензій, що підтверджується підписаним з боку відповідача актами наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 5.5 Договору при проведенні поставки та /або виконання Сервісного обслуговування з оплатою за фактом (якщо відпущений товар та/або виконані роботи з відстрочкою платежу, але строк розрахунків в накладній та/або акті виконаних робіт не зазначений) Замовник повинен сплатити суму ціни товару та/або суму наданого Сервісного обслуговування протягом 7 (семи) банківських днів з моменту прийняття зазначеної партії товару та/або послуг.

На виконання умов Договору позивачем виконано роботи з сервісного обслуговування транспортного засобу та поставлено необхідні матеріали, що підтверджується вищенаведеними актами наданих послуг.

Колегія суддів звертає увагу, що у видаткових накладних та актах надання послуг міститься підпис відповідальної особи відповідача, яка поставила свій підпис при отриманні товару та прийнятті послуг, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, і що свідчить про участь ТОВ ЛЕГІОН ТРАК, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за всіма видатковими накладними та актами надання послуг.

Всі акти надання послуг та видаткові накладні за спірним договором відповідають приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, тобто підтверджують факт здійснення господарської операції.

Також необхідно зазначити, що позивач, надаючи послуги відповідачеві, мав статус платника податку на додану вартість. Здійснюючи свою діяльність позивач, в тому числі, керується податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 187.1. ПКУ Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що

засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до ст. 201.1. ПКУ На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Отже, на дату виникнення податкового зобов`язання, (підписання акту виконаних робіт), позивач складав та реєстрував податкові накладні.

Відповідно до ст. 201.10 ПКУ Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/ нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; відповідно до ст. 198.2.ПКУ Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до ст. 14.1.181. ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За весь час виконаних послуг позивач склав та зареєстрував податкові накладні, що стали підставою для відповідача віднести вказані суми до свого податкового кредиту чим зменшив податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Тобто, відповідач відносить зареєстровані податкові накладні до свого податкового кредиту чим фактично підтверджує прийняття робіт від відповідача.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Отже, відповідач прийнявши роботи та віднісши податковий кредит до свого власного, схвалив ці дії, що по суті є конклюдентними діями.

В постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17 зазначено, що схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття часткової або повної оплати за спірними договорами).

Суд також враховує, що відповідач частково сплатив грошові кошти за поставлений товар та отримані послуги, тобто, відповідач знає про існуючу заборгованість.

Щодо посилань скаржника на те, що: « підписи ОСОБА_1 на Актах надання послуг та видаткових накладних є схожими але різними», то слід зауважити, що Господарським судом в судовому засіданні були оглянуті оригінали видаткових накладних та актів надання послуг до договору та встановлено, що підпис відповідальної особи ТОВ ЛЕГІОН ТРАК, яка поставила свій підпис при отриманні товару та наданні послуг, візуально не відрізняється від підпису директора ТОВ ЛЕГІОН ТРАК Ю.В.Бистрової, що міститься в реквізитах Замовника на останній сторінці Договору № 020421 від 02.04.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження належного виконання позивачем зобов`язань за Договором, перелічені вище акти надання послуг приєднано до матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу не оплати відповідачем вартості виконаних робіт з сервісного обслуговування транспортного засобу та поставлені запчастини в розмірі 173166,03 грн.

Відповідачем не подано ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 173166,03 грн. заборгованості за виконані позивачем роботи з сервісного обслуговування транспортного засобу та поставлені запчастини за Договором.

Щодо клопотання апелянта про призначення у справі почеркознавчої експертизи, то воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, врахувавши клопотання сторін або сформулювавши питання експерту на власний розсуд.

Також, вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18).

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 100 ГПК України).

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Порядок проведення судових експертиз врегульовано Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом - Інструкція).

Згідно з п. 1.1. Інструкції основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

В даному випадку, обґрунтовуючи необхідність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, відповідач зокрема, вказує на те, що в нього відсутні надані позивачем видаткові накладні за якими вимагається стягнення боргу, тоді як оригінали видаткових накладних, які надані позивачем, є нікчемними в частині підписів від імені апелянта.

Однак, відповідачем взагалі не обґрунтовується, з яких саме підстав надані позивачем видаткові накладні є нікчемними в частині підписів. Крім того, жодним чином не пояснена наявність на видаткових накладних печатки юридичної особи відповідача, яка не вибувала із його володіння незаконним шляхом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕГІОН ТРАК на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі №908/3055/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі №908/3055/23 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕГІОН ТРАК за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.07.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков