УХВАЛА
10 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/1161/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області
до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору -
на стороні позивача:
1) Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України,
2) Державне підприємство "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України",
на стороні відповідача:
3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазис-ДМ",
4) ОСОБА_1 ,
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Касаційного господарського суду від 26.06.2024 вперше подану касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №911/1161/22 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржником не усунуто зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду від 04.06.2024 недоліки касаційної скарги у визначений частиною другою статті 174 ГПК України десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
04.07.2024 до Касаційного господарського суду вдруге надійшла касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 911/1161/22.
За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 складено 08.05.2024, отже з цієї дати почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вищевказану постанову було 28.05.2024, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Вперше касаційну скаргу на вказане судове рішення апеляційного суду скаржником подано в межах встановленого на його оскарження строку 28.05.2024, однак з порушенням передбачених статтею 290 ГПК України вимог подання скарги, про які було зазначено в ухвалі Касаційного господарського суду від 04.06.2024 та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові, для усунення зазначених в ній недоліків шляхом подання суду доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 9 924,00 грн.
Вищевказану ухвалу про залишення касаційної скарги без руху вручено скаржнику шляхом її доставлення в електронний кабінет заступника керівника Київської обласної прокуратури 04.06.2024 о 17:35, що підтверджується довідкою Касаційного господарського суду про доставку документа.
З урахуванням дати вручення скаржнику ухвали Касаційного господарського суду від 04.06.2024 про залишення касаційної скарги без руху, останнім днем строку для усунення її недоліків був 17.06.2024.
28.06.2023 скаржником до Касаційного господарського суду було направлено поштою клопотання про долучення до матеріалів касаційної скарги платіжної інструкції від 26.06.2024 № 1754 про сплату судового збору у розмірі 9 924,00 грн.
З наведеного слідує, що вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про усунення недоліків від 04.06.2024 скаржником не були виконані у встановлений строк, тому на підставі частини другої статті 292 ГПК України скаргу було повернуто.
У вдруге поданій 01.07.2024 касаційній скарзі заявник просить поновити строк касаційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 911/1161/22, обґрунтовуючи тим, що відділом Київської обласної прокуратури було сформовано та здійснено сплату судового збору у розмірі 9 924,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 12.06.2024 № 1681 з помилковим зазначення іншого номеру справи № 911/64/23 замість №911/1161/22. Отже для усунення вказаної помилки та недоліку оформлення касаційної скарги заявнику потрібно було більше часу.
З огляду на викладене, скаржник посилаючись на судову практику Європейського суду з прав людини щодо обмеження права на судовий захист шляхом відмови у прийнятті заяв, скарг та застосування надмірного формалізму у процесуальному законодавстві, просить визнати викладені причини пропуску строку поважними та поновити строк касаційного оскарження.
Частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Касаційну скаргу подано до суду з порушенням встановленого Кодексом строку на касаційне оскарження, при цьому в обґрунтування причини пропуску цього строку заявник посилається на обставини, які мають суб`єктивний характер, які залежали від організації роботи скаржника, пов`язаної з дотримання вимог законодавства щодо звернення зі скаргою у встановленому порядку та строк.
З огляду на зазначене, посилання на ці обставини не є безумовною підставою для поновлення строку оскарження та не можуть бути розцінені судом поважними або непереборними обставинами для поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
З викладеного вбачається, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з касаційною скаргою, тому вказані підстави визнаються судом неповажним.
Слід зауважити, що можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до положень частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене, касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 911/1161/22 підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав.
Керуючись статтями 119, 234, 287-292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №911/1161/22 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.
2. Роз`яснити заступнику керівника Київської обласної прокуратури, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2024 |
Оприлюднено | 12.07.2024 |
Номер документу | 120313331 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Волковицька Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні