Ухвала

від 09.09.2024 по справі 910/12482/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

09.09.2024Справа № 910/12482/23

За заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

заявник (боржник) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - представник, ОСОБА_3 - представник

від НБУ Щербань Л.А. - представник

від АТ «Державний ощадний банк України» Скляров Д.М. - представник

від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» Зелена Н.Ю. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій зазначає, що неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 29.08.2023.

06.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Національного банку України на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

04.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення боржника.

05.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові заперечення Національного банку України на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

05.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли уточнення боржника до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 (суддя Івченко А.М.) відмовлено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12482/23 скасовано, справу № 910/12482/23 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду у підготовчому засіданні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 визначено суддю Чеберяка П.П. для розгляду справи № 910/12482/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 справу № 910/12482/23 прийнято до провадження, підготовче засідання призначено на 10.04.2024.

09.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Національного банку України на заяву про відкриття провадження у справі.

18.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли доповнення арбітражного керуючого Вегери А.А. до заяви про участь.

Судове засідання 10.04.2024 не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи на запит до Верховного Суду.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2024 касаційні скарги Національного банку України та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 910/12482/23 змінено в її мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 залишено без змін.

Матеріали справи № 910/12482/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.

07.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Національного банку України.

15.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

19.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 розгляд справи призначено на 26.08.2024.

Судове засідання 26.08.2024 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 розгляд справи призначено на 04.09.2024.

02.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Національного банку України.

У судовому засіданні 04.09.2024 оголошено перерву до 09.09.2024.

У судовому засіданні 09.09.2024 представники заявника (боржника) надали пояснення по суті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтримали подану заяву в повному обсязі.

Присутні у судовому засіданні представники Національного банку України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо задоволення заяви заперечили та просили суд відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Розглянувши у судовому засіданні 09.09.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.

Так, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як фізична особа звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому ст. 115-121 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування заяви заявник (боржник) зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погасити заборгованість, з урахуванням доповнення до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у розмірі 12 635 091 673,72 грн. перед наступними кредиторами:

- АТ "Державний ощадний банк України" в розмірі 5 541 436 966,34 грн.;

- АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 1 421 235 867,74 грн.;

- Державою в особі Міністерства юстиції України в розмірі 298 120 116,92 грн.;

- Національним банком України в розмірі 1 471 014,50 грн.;

- Державою в собі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в розмірі 356 718,80 грн.;

- фізичною особою ОСОБА_4 в розмірі 20 584 404,82 грн.;

- фізичною особою ОСОБА_5 в розмірі 8 100 000,00 грн.;

- фізичною особою ОСОБА_6 в розмірі 6 000 000,00 грн.;

- фізичною особою ОСОБА_7 в розмірі 704,80 грн.;

- Joseph Hage Aaronson LLP в розмірі 77 346 564,20 грн.;

- міністерством юстиції республіки білорусь в розмірі 318 584 757,54 грн.;

- MFO-FGF LTD в розмірі 3 408 072 689,14 грн.;

- Компанією Nanolet Inc. в розмірі 1 533 781 868,92 грн.

Стаття 1 КУзПБ містить визначення терміну учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

За статтею 1 КУзПБ сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Аналогічна норма також міститься у статті 572 ЦК України.

Стаття 589 ЦК України передбачає, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частина третя статті 590 ЦК України встановлює, що у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою .

Аналогічні положення містить стаття 20 Закону України «Про заставу».

Частинами першою, другою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї копій договорів, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед АТ "Державний ощадний банк України" на загальну суму 5 541 436 966,34 грн.; АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 1 421 235 867,74 грн.; Національним банком України на загальну суму 1 471 014,50 грн. При цьому за змістом доданих копій договорів вбачається, що частина зобов`язань боржника, який по суті поданням відповідної заяви визнав не лише кредиторів, але і розмір грошових зобов`язань перед ними, є забезпеченими.

Кодексом встановлено, що наявність забезпечення виконання грошового зобов`язання у вигляді застави (іпотеки) надає заставодержателю певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника (Постанова Верховного суду у справі № 910/4475/19 від 16.07.2020)

Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з частиною першою статті 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Зазначена норма права містить вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та чіткий перелік документів, що додаються до заяви (частина третя статті 116 КУзПБ).

З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).

За частиною першою статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Системне тлумачення статті 113, пункту 1 частини першої статті 120, частини першої статті 122 КУзПБ свідчить, що подання кредиторами грошових вимог до боржника - фізичної особи та їх розгляд судом здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20). Водночас, порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.

При цьому, реалізація кредитором права на пред`явлення кредиторських вимог до боржника як будь-якого права на судовий захист майнових прав та визнання цих вимог судом обумовлена обов`язком доказування кредитором таких вимог, адже саме він повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести (викласти) обставини, що підтверджують заявлені ним вимоги до боржника.

Водночас, у випадку, коли фізична особа-боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначає перелік кредиторів та, фактично, визнає наявність грошових зобов`язань перед такими особами, у сукупності з фактом забезпечення таких зобов`язань, то такі особи, визначені у заяві скаржника кредиторами, фактично наділені правами учасника справи (в т.ч. передбачені статтею 42 ГПК України) про неплатоспроможність без статусу кредитора, набуття якого можливе у подальшому.

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2024 у даній справі.

Таким чином, оскільки вимоги АТ "Державний ощадний банк України", АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Національного банку України до боржника є забезпеченими, вказані особи є заставними кредиторами відносно боржника, що обумовлює їх статус як учасника провадження по справі та відповідно надає право заперечувати щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

В матеріалах справи містяться заперечення АТ "Державний ощадний банк України", АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Національного банку України щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , які фактично зводяться до того, що останній є недобросовісним боржником, відтак позбавлений можливості на використання судових процедур у справі про неплатоспроможність, а також з огляду на невідповідність плану реструктуризації вимогам кодексу.

Окрім того, у поданих запереченнях Національний банк України посилався також на відображення боржником неповної та недостовірної інформації про майно, з огляду на те, що боржником у деклараціях про майновий стан не було відображено про наявність у власності останнього зареєстрованої зброї.

Водночас, до доповнень до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржником було долучено виправлені декларації про майновий стан за 2020, 2021, 2022, 2023 роки які, в свою чергу, містять відомості про наявність у власності боржника мисливської зброї.

Відповідно до ст. 113 Кодексу провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 1 ст. 115 Кодексу визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч.ч. 2-3 ст. 116 Кодексу визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.

Системний аналіз статті 113, ч.ч. 1-2 ст. 116 Кодексу свідчить, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 Кодексу (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

За приписами ч. 3 ст. 119 Кодексу суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 Кодексу та відповідності заяви вимогам статті 116 Кодексу, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 Кодексу.

Частиною 4 ст. 119 Кодексу визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Тобто на наведеній стадії (підготовчого засідання у справі) судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам статей 115, 116 Кодексу та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 Кодексу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 922/1426/21).

Відповідно до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зареєстроване місце проживання боржника: АДРЕСА_1 , а місцем фактичного проживання визначено: АДРЕСА_2.

При цьому, під час розгляду справи боржник повідомляв суд, що перебуває у Відні та виїхав закордон після повномасштабного вторгнення рф у 2022 році.

Дані відомості щодо місця фактичного проживання були також відображені боржником у поданих до суду деклараціях про майновий стан.

В свою чергу, згідно відповідей Державної прикордонної служби України, які надані на запити державного виконавця в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 та долучені АТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_1 не перетинав державний кордон України у період з 01.01.2022 по 19.10.2023.

Разом з тим, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.10.2023 у кримінальній справі № 761/8406/23 обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено в розшук.

Відповідно до приписів статей 3 та 13 Цивільного кодексу України дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2023 у справі №926/2987-б/20 зауважує, що Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ.

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

При поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточняються та погоджується з кредиторами.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду № 925/473/20 від 25.08.2021.

В свою чергу, згідно поданого до доповненої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 при вказаній боржником заборгованості у розмірі 12 635 091 673,72 грн. списанню підлягає 10 751 546 775,26 грн., що становить 85 % від загальної заборгованості, та не може вважатися закономірним очікуванням кредиторів, враховуючи, що значна заборгованість боржника перед державними банками.

Таким чином, за поданим боржником проектом плану реструктуризації основною метою погашення заборгованості перед кредиторами є її списання у значному обсязі, що не узгоджується з правовою природою процедури реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника, шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань перед кредиторами за планом реструктуризації.

При цьому, боржник з 2022 року фактично проживає закордоном, а на території України перебуває в розшуку.

Наведені обставини в сукупності не свідчать про добросовісність поведінки боржника, а також те, що останній буде демонструвати дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживати заходів до задоволення їх вимог.

Таким чином, з огляду на викладені вище обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Керуючись, ст. 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк