УХВАЛА
09 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/780/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Жайворонок Т. Є., Ємець А.А.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом - Лисенко В. О. (адвокат),
відповідача за первісним позовом - Лозовицький М. С. (адвокат),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"
про стягнення 413 531 855, 69 грн
та зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
про стягнення 199 639 146, 66 грн,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", позивач за первісним позовом, скаржник) звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - АТ "ДТЕК Дніпроенерго", відповідач за первісним позовом) про стягнення 413 531 855,69 грн заборгованості.
На обґрунтування позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" посилалося на порушення АТ "ДТЕК Дніпроенерго" зобов`язань за договором постачання природного газу від 10.03.2022 № ТЕС-ЗЕЗ (далі - Договір № ТЕС - ЗЕЗ) щодо повної та своєчасної оплати природного газу, поставленого у період березень - квітень 2022 року, що також стало підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
У квітні 2023 року АТ "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до цього ж суду із зустрічним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про стягнення з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 111 700 783,80 грн - вартості невідпущеного об`єму природного газу за Договором та 87 938 362,86 грн - завданих збитків.
Зустрічний позов обґрунтовано порушенням ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" зобов`язань за Договором постачання природного газу № ТЕС - ЗЕЗ та "Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 (далі - Положення) щодо реєстрації АТ "ДТЕК Дніпроенерго" в реєстрі споживачів постачальника на платформі Оператора ГТС та безпідставно припинив постачання природного газу, внаслідок чого було припинено газопостачання Запорізької ТЕС.
За твердженням АТ "ДТЕК Дніпроенерго", вартість невідпущеного природного газу за Договором у період з 20 квітня до 30 квітня 2022 року становить 111 700 783,80 грн. Вказані неправомірні дії ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" також завдали товариству збитків у вигляді втраченої вигоди, яку АТ "ДТЕК Дніпроенерго" мало отримати від реалізації електричної енергії за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії від 19.04.2022 № 2-1-2022/1212 у період з 05.05.2022 до 15.05.2022 в обсязі 186000 МВт*год на загальну суму 93 532 042,14 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.09.2023 (колегія суддів: Мірошниченко М. В., Науменко А. О., Азізбекян Т. А.) зі справи № 908/780/23 первісний позов задоволено; стягнуто з АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 368 216 279,57 грн основного боргу, 7 408 634,97 грн 3 % річних, 37 906 941,15 грн інфляційних втрат та 939 400,00 грн витрат на оплату судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач за первісним позовом допустив прострочення свого договірного зобов`язання з оплати вартості поставленого природного газу за період з 11.03.2022 до 30.04.2022, а тому відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язаний також сплатити 3 % річних та інфляційні втрати за весь час прострочення зобов`язання.
За висновком суду першої інстанції, у пунктах 2.1.1, 2.1.2 Договору № ТЕС - ЗЕЗ сторони визначили обсяг замовленої потужності та плановий обсяг газу, що постачається на умовах Договору; в період постачання з 11.03.2022 до 31.03.2022 обсяг складає 22 556,000 тис. куб.м.; у період постачання з 01.04.2022 до 30.04.2022 обсяг складає 42 102,000 тис. куб.м.; згідно з комерційними актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1 (з урахуванням коригуючого акту від 25.04.2022 до комерційного акту №1 приймання-передачі природного газу) та від 30.04.2022 № 2 підтверджується факт постачання природного газу на загальну суму 368 230 349,03 грн; відповідач за первісним позовом вартість поставленого природного газу оплатив частково та в порушення умов пункту 4.5 Договору № ТЕС - ЗЕЗ не здійснив остаточний розрахунок за фактично переданий протягом березня-квітня 2022 року природний газ на суму 368 216 279,57 грн.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 06.02.2024 (колегія суддів: Дармін М. О., Кощеєв І. М., Чус О. В.) скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким:
- відмовив у задоволенні вимог первісного позову, витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову у сумі 939 400,00 грн поклав на ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг";
- відмовив у задоволенні вимог зустрічного позову, витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову у сумі 939 400,00 грн поклав на АТ "ДТЕК Дніпроенерго";
- стягнув з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" 469 700,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні вимог, як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої ін6станції неправильно застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а саме: положення частини першої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
За висновком суду апеляційної інстанції, за відсутності дозвільних документів (включення "ДТЕК "Запорізька ТЕС" (Код ЄДРПОУ 38024583) до переліку підприємств, що генерують теплову та/або електричну енергію для забезпечення безперебійного функціонування об`єднаної енергетичної системи України, згідно з Додатком № 1 в редакції Положення станом на 06.03.2022 та, відповідно, дозвільного листа Міненерго (як того вимагали вищенаведені положення абзацу третього пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2022 № 298) та за встановлених Урядом обмежень, пов`язаних з окупацією частини території на якій знаходиться "ДТЕК "Запорізька ТЕС", ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у період березень - квітень 2022 року здійснило постачання природного газу на загальну суму 368 230 349,03 грн на територію, яка з 04.03.2022 перебувала під окупацією збройних формувань російської федерації.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази зміни податкової адреси "ДТЕК "Запорізька ТЕС" (код ЄДРПОУ 38024583) на іншу територію України, а також відсутні докази існування листа Міненерго, який за поданням НЕК "Укренерго" дозволяв би ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" постачати природний газ для "Запорізької ТЕС" у період після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 16.09.2022 № 298, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в силу положень статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", абзацу першого частини другої статті 215 ЦК України, укладений між сторонами Договір № ТЕС - ЗЕЗ є нікчемним в силу закону, за відсутності підстав для визнання його недійсним.
З огляду на те, що спірні правовідносини сторін виникли на підставі Договору № ТЕС - ЗЕЗ, який за висновками колегії суддів є нікчемним в силу закону, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 26.09.2023 у цій справі.
Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: "статті 215 ЦК України, статті 11 Закону, пункту 3 частини першої статті 3, частини першої статті 13 та частини першої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", підпункту 1 пункту 4 та пункту 5 Положення, а також пункту 8 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила) у правовідносинах з постачання природного газу підприємствам (які є відокремленими підрозділами), що генерують теплову та/або електричну енергію для забезпечення безперебійного функціонування об`єднаної енергетичної системи України за договорами, укладеними безпосередньо з юридичною особою, якій підпорядковані відокремлені підрозділи."
У цьому контексті скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин положення статті 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", підпункт 1 пункту 4 та пункту 5 Положення, а також пункт 8 розділу II Правил, які підлягають застосуванню.
Суд апеляційної інстанції не досліджував жодних рішень Ради національної безпеки і оборони України, щодо визнання тимчасово окупованою територію міста Енергодар, а лише послався на положення пункту 4 розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309. Разом з тим, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що зазначений Перелік затверджено лише 22.12.2022, тобто через 9 місяців з дня початку та 8 місяців з дня припинення постачання природного газу за спірним Договором № ТЕС - ЗЕЗ.
Суд залишив поза увагою, що стороною спірного Договору є АТ "ДТЕК Дніпроенерго", яке зареєстроване за адресою: 69006, місто Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, а тому, положення частини першої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. У цьому аспекті скаржник також вважає, що АТ "ДТЕК Дніпроенерго", як сторона Договору № ТЕС - ЗЕЗ та суб`єкт господарювання повинен самостійно визначати поведінку щодо власного газоспоживання, у тому числі і право обмеження газоспоживання задля недопущення порушення норм чинного законодавства України. Водночас наслідки певної моделі поведінки останнього не можуть бути покладені на ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як контрагента за Договором № ТЕС - ЗЕЗ.
Скаржник також наголошує на тому, що лише 20.03.2022 Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану(далі - Закон № 1207) від 16.11.2022 № 2764-IX (набрав чинності 03.12.2022) внесені зміни до статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Тобто, станом на час виникнення спірних правовідносин наведена стаття містила інші перелік територій, які у розумінні цього Закону вважаються тимчасово окупованою територією. Лише у редакції Закону, яка набрала чинності з 20.03.2022 міститься визначення, що тимчасово окупованою територією також визначається, зокрема, інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України. Отже, застосування судом апеляційної інстанції положень цього Закону у редакції, яка набрала чинності пізніше ніж виникли спірні правовідносини між сторонами взагалі є безпідставним.
АТ "ДТЕК Дніпроенерго" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
У зв`язку з відпусткою судді Булгакової І. В. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, який наявний в матеріалах справи.
Так, під час вивчення матеріалів справи колегія суддів з`ясувала, що 27.03.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу, якою передав справу № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Підставою для передачі справи № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційний господарський суд зазначив, зокрема про необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.04.2024 постановила ухвалу про прийняття справи № 908/1162/23 до розгляду.
Отже, виходячи з доводів касаційної скарги та підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів у справі № 908/780/23 вважає, що для формування єдиної правозастосовчої практики у спірних правовідносинах має важливе значення, зокрема врахування висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у застосуванні положень статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", які застосовані судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на те, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду матиме суттєве значення для вирішення питання у даній справі. З урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, а також для єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 908/780/23 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23.
Керуючись статтями 228, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
Зупинити касаційне провадження у справі № 908/780/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Жайворонок
Суддя А. Ємець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 12.07.2024 |
Номер документу | 120313380 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бенедисюк I.М.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні