Ухвала

від 11.07.2024 по справі 420/26396/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

справа № 420/26396/23

адміністративне провадження № К/990/25442/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024

у справі № 420/26396/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині здійснення розрахунків сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі нечинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати всі складові щомісячного грошового забезпечення за період з 28.02.2022 по 12.05.2023 включно на підставі чинної редакції пункту 4 зазначеної Постанови, за чим виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за окладом за військовим званням в сумі 7 765, 25 грн., за посадовим окладом в сумі 32 770, 21 грн., за надбавку за вислугу років в сумі 17 079, 97 грн., за надбавку за особливості проходження військової служби в сумі 53 990, 52 грн., за премію в сумі 74 180, 51 грн., - а разом заборгованість за грошовим забезпеченням за період з 28.02.2022 по 12.05.2023 включно в сумі 185 786, 46 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 в частині нездійснення виплати на користь ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення згідно наказів командира відповідача від 20.08.2022 № 777 та від 27.05.2023 № 149 за 2022 рік в сумі 20 428, 30 грн. та за 2023 рік в сумі 37 075, 18 грн., - а разом грошової допомоги на оздоровлення в сумі 57 503, 48 грн.;

- визнати протиправним приказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.04.22 № 243 в частині, що стосується виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з 24.02.2022 по 28.02.2022, визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування зазначеної додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 за лютий 2022 року в передбаченому законодавством порядку та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за лютий 2022 року в сумі 30000 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 в частині нездійснення нарахувань та виплати на користь ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за квітень 2022 року, та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду за квітень 2022 року в сумі 100 000 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 в частині нездійснення нарахувань та виплат на користь ОСОБА_1 компенсаційних виплат у виді добових за кожний день перебування у відряджені, зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсаційні виплати у виді добових за 352 дня перебування у відряджені в сумі 105600 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 в частині нездійснення нарахувань та виплат на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за 104 невикористаних вихідних, святкових та неробочих днів, зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 104 невикористаних вихідних, святкових та неробочих днів в подвійному розмірі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28.02.2022 по 31.12.2022, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28.02.2022 по 31.12.2022, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 12.05.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 12.05.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині, позивачем 01.07.2024 через підсистему «Електронний суд» подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у тексті касаційної скарги заявник вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 420/26396/23 є пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2024 у справі № 360/383/23, від 31.05.2021 у справі № 420/7110/19, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Касаційна скарга позивача в частині наведених у ній обґрунтувань містить посилання на постанови Верховного Суду (зокрема, і цитування окремих абзаців постанов), проте таке не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу касаційного оскарження, суд зазначає, що касаційна скарга позивача не містить жодних обгрунтувань щодо наявності підстав для перегляду судових рішень на підставі вказаної норми процесуального закону.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, та не викладення позивачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 420/26396/23 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко