Постанова

від 09.07.2024 по справі 685/224/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року

м. Київ

Справа № 685/224/23

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4820/705/23

Провадження № 51 - 978км 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 у режимі

відеоконференції,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023243200000019 від 13 січня

2023 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Азовське Джанкойського району Автономної Республіки Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, у тому числі: - вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 січня 2018 року за

ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- вироком Херсонського апеляційного суду від 13 січня 2022 року за ст. 309 ч. 1, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 місяців,

за ст. 185 ч. 4 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07 вересня

2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07 вересня

2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з 07 вересня 2023 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У строк покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення з 13 січня

2023 року по 06 вересня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 за ст. 185 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, судові рішення щодо якого не оскаржено.

Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь держави 4 530 гривень 72 копійки процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 13 січня 2023 року в стані алкогольного сп`яніння, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , в умовах воєнного стану, на першому поверсі приміщення гуртожитку Теофіпольського професійного промислово-аграрного ліцею за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом віджиму замку вхідних дверей проникли до приміщення лабораторії кухарської справи, звідки таємно викрали блендер, електричну м`ясорубку, електричну мультиварку, електричний чайник та дві упаковки чашок, чим заподіяли зазначеному державному навчальному закладу матеріальну шкоду на загальну суму 8 076 гривень 74 копійки.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 , а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України, оскільки в діянні відсутній склад кримінального правопорушення. Указує на те, що у ОСОБА_6 не було умислу на викрадення майна, він, виявивши зламані двері в їдальню, переніс цінні речі до себе в кімнату для зберігання, щоб після вихідних повернути в адміністрацію училища, а тому вважає, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України. Зазначає, що суд апеляційної інстанції за наявності підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 у порушення вимог ст. 417 КПК України цього не зробив.

Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні висловила доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просила її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні та оціненими судом доказами.

Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення, та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на такі докази.

У суді ОСОБА_6 свою вину не визнав, проте не заперечував, що він разом з ОСОБА_8 на вихідних з їдальні, двері до якої були зламані, перенесли до себе в кімнату мультиварку, м`ясорубку та чайник.

Представник потерпілого ОСОБА_9 у суді надав показання про крадіжку 13 січня 2023 року майна Теофіпольського професійного промислово-аграрного ліцею двома внутрішньо переміщеними особами, яких він дозволив розмістити в училищі, оскільки були канікули і там ніхто не проживав. Зазначив, що все викрадене майно знаходилось на виставці біля сервантів у приміщенні лабораторії.

Свідок ОСОБА_10 надав показання про те, що він, як внутрішньо переміщена особа, проживав в гуртожитку училища, де в іншій кімнаті проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Одного дня він в кімнаті ОСОБА_6 та ОСОБА_8 спільно з останніми вживали горілку з нагоди свята, пізніше до нього прийшов ОСОБА_6 та повідомив, що потрібно збути мультиварку, м`ясорубку та інші побутові електричні прилади, які лежали в їх кімнаті на столі та лаві праворуч від входу.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які у складі групи реагування патрульної поліції прибули на місце, у суді повідомили, що в приміщенні гуртожитку вони виявили відчинені двері до класу з технікою, при цьому замок був віджатий, а не відкритий. У приміщенні класу вони виявили ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які щось шукали в шафах. У подальшому вони піднялись до кімнати ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , де виявили блендер, чашки в упаковках, після чого викликали слідчо-оперативну групу.

Свідок ОСОБА_12 показав, що 13 січня 2023 року йому зателефонував

ОСОБА_10 , якого він знав як внутрішньо переміщену особу, та повідомив йому, що в гуртожитку ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчинили крадіжку. У подальшому він повідомив про це директора Теофіпольського професійного промислово-аграрного ліцею та викликав на місце групу реагування патрульної поліції.

Згідно з протоколом огляду місця події від 13 січня 2023 року з фототаблицею та відеозаписом до нього було оглянуто кімнату № 10 гуртожитку Теофіпольського професійного промислово-аграрного ліцею, де проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , та біля входу праворуч на столі було виявлено верхню частину блендера, на стільцях за дерев`яною шафою - м`ясорубку, під столом - електричну мультиварку, на дерев`яному столі навпроти входу - електричний часник, на металевому ліжку - 12 чашок. Присутня під час огляду місця події завідувач лабораторії кондитерських виробів ОСОБА_13 підтвердила, що виявлене майно знаходилось в лабораторії.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 13 січня 2023 року з фототаблицею до нього було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення - лабораторія кухарської справи, що розташована на першому поверсі гуртожитку Теофіпольського професійного промислово-аграрного ліцею, і виявлено пошкодження механізму замка металопластикових вхідних дверей та в приміщенні знаходились документи на викрадене майно.

Згідно з відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції при вході до лабораторії праворуч від входу знаходився ОСОБА_6 , який стояв біля відкритої шафи, і ОСОБА_8 . На питання працівників поліції ОСОБА_6 відповів, що дивився вміст шафи.

Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався на підтвердження винуватості ОСОБА_6 також на висновки судових товарознавчих експертиз від 15 січня 2023 року

№ СЕ-19/123-23/793-ТВ, від 24 січня 2023 року № СЕ-19/123-23/790-ТВ, від 27 січня 2023 року № СЕ-19/123-23/792-ТВ про вартість викраденого майна.

Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином перевірили версію сторони захисту про те, ОСОБА_6 не мав умислу на викрадення майна, а взяв його на зберігання, обґрунтовано не погодилися з такою версією, спростувавши її сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів.

Суб`єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

Як було встановлено в суді першої інстанції ОСОБА_6 після перенесення речей до своєї кімнати не повідомив про злам вхідних дверей до лабораторії ні адміністрацію Теофіпольського професійного промислово-аграрного ліцею, ні поліцію, а також не повідомив, що речі перебувають у нього. ОСОБА_6 був виявлений працівниками поліції в приміщенні лабораторії, коли перевіряв вміст шафи. Представник потерпілого повідомив, що двері лабораторії були зачинені і сторонні особи не мали доступу до приміщення. Під час огляду місця події було виявлено, що вхідні двері до лабораторії були зламані шляхом віджиму замка, ригель не був схований у полотно дверей. Як показав свідок ОСОБА_10 ОСОБА_6 вживав заходів щодо збуту майна з лабораторії. Зазначені обставини у їх сукупності свідчать саме про корисливий мотив та умисел ОСОБА_6 на таємне викрадення чужого майна.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 185 ч. 4 КК України. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені в них доводи про незаконність засудження ОСОБА_6 , які аналогічні доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_7 , визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 185 ч. 4 КК України, та правильність кваліфікації його дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 не встановлено.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.

Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.

За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 та скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 не знаходить.

Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07 вересня

2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3