Ухвала

від 11.07.2024 по справі 135/326/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/326/24

Провадження №1-в/148/40/24

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2024 року суддя Тульчинськогорайонного судуВінницької області ОСОБА_1 ,розглянувши поданняпровідного інспектораГайсинського РС№1філії ДУ«Центр пробації»у Вінницькійобласті ОСОБА_2 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинськогорайонного судунадійшло поданняпровідного інспектораГайсинського РС№1філії ДУ«Центр пробації»у Вінницькійобласті ОСОБА_2 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_3 .

Ознайомившись із вказаним поданням, проходжу до такого висновку.

Згідно вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.04.2024 ОСОБА_3 засуджено за ст. 309 ч.1 КК України до покаранняу виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Відповідно до ст. 26 ч.1 КВК України,засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Згідно ст. 26 ч.3 КВК України, у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Зазначена норма закону передбачає чотири види подань, з якими орган з питань пробації має можливість звернутися до суду у випадку несплати засудженим штрафу, а саме: 1) про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу; 2) про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт; 3) про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді виправних робіт; 4) про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі.

Відповідно достатті 3 Закону України «Про пробацію»правову основу пробації та діяльності органу пробації становлятьКонституція України, Кримінальний, Кримінальний процесуальний,Кримінально-виконавчий кодекси України,Закон України «Про пробацію»та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 6 ЗУ «Про пробацію»закріплено, що одним із завдань пробації є виконання певних видів покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, до яких згідно статті 51 КК Україниналежить і покарання у виді штрафу.

Відповідно до ст. 539 КПК України,установа виконання покарань має право на звернення до суду із питаннями, які виникають під час виконання вироку, у випадках встановлених законом, а подання про заміну несплаченої суми штрафу подається до суду який ухвалив вирок.

Згідно ст. 53 КК України,з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

Як вбачається з подання органу пробації, воно не містить конкретних вимог, що ставляться перед судом та належного обґрунтування.

Разом з цим, до подання органу пробації не додано доказів отримання засудженим повідомлення органу пробації щодо необхідності сплати штрафу, не наведено жодних відомостей про матеріальний стан засудженого, що є єдиною умовою для призначення штрафу із розстрочкою виплати, доказів про факт ухилення засудженого від покарання у виді штрафу, органом з питань пробації також не встановлено підстав та причини несплати штрафу засудженим.

Окрім того, відповідно до Національних стандартів України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163:2020» копії документів, мають бути належним чином засвідчені.

Тобто, подання органу пробації є необґрунтованим, не підтвердженим належними доказами.

Суд констатує, що зміст подання представника органу пробації має відповідати загальним засадам оформлення звернення до суду, що передбачає наведення у ньому усіх відомостей, які необхідні для розгляду подання.

Обов`язок з`ясування вищевказаних фактів не може перекладатися на суд, адже подання представника органу пробації має бути обґрунтованим, а обставини, викладені в ньому, повинні бути підтверджені належними доказами, достатніми для вирішення питання по суті.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах не наведено достатньої інформації для прийняття обґрунтованого та законного рішення, суд приходить до висновку, що подання органупробації підлягаєповерненню длядоопрацювання.

На підставі викладеного та керуючись ст.26 КВК України, ст.. 537-539 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Подання провідногоінспектора ГайсинськогоРС №1філії ДУ«Центр пробації»у Вінницькійобласті ОСОБА_2 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_3 - повернути до Гайсинського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області для доопрацювання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: