Рішення

від 05.07.2024 по справі 438/614/24

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/614/24

Провадження №2-о/438/25/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 липня 2024 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Слиша А.Т.,

за участю секретаря судового засідання Шипіш С.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

представника заінтересованої Оленич Л.В.,

представника заінтересованої особи Лесик-Гошко О.Є.,

представника заінтересованої особи Волкової М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориславі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області, Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року до із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення звернулась заявник ОСОБА_1 , а саме проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 26 грудня 2016 року по день смерті чоловіка -до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що 26 квітня 1995 року перебувала у зареєстрованому шлюбу із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після реєстрації шлюбу чоловік переїхав проживати у житло заявниці за адресою АДРЕСА_1 . Проте був зареєстрований за попереднім місцем проживання АДРЕСА_2 .

В шлюбу народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 25 листопада 2016 року шлюб між заявником та ОСОБА_4 розірвано.

Заявник стверджує, що після розірвання шлюбу, продовжували проживати однією сім`єю, як чоловіка та дружини за попередньою адресою у м.Бориславі. Вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, разом виховували дитину, утримували її та чоловік виконував усі обов`язки чоловіка та батька дитини. Займався ремонтом та благоустроєм будинку. Враховуючи незначні доходи заявника, фактично за кошти ОСОБА_4 придбали меблі та предмети домашнього побуту, побутову техніку та автомобіль.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 загинув від ушкодження внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, виконуючи бойові завдання щодо захисту цілісності України та відсічі збройної агресії РФ на території Миколаївської області, с.Велике Артакове.

Метою встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу є реалізація права заявниці на звернення на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, отримання статусу та посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника України, отримання пенсії у зв`язку із загибеллю чоловіка військовослужбовця.

Ухвалою судді від 29 березня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі.

Протокольною ухвалою суду від 09 травня 2024 року залучено в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зважаючи на складність справи, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини рішення.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Макаренко О.М. в судовому засіданні підтримали подану заяви з підстав викладених в ній.

Представник заінтересованої особи: Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області Плоскодняк В. в судове засідання не з`явився, надав заяви про розгляд справи за відсутності представника, у вирішенні заяви про встановлення факту покладається на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області Оленич Л.В. у судовому засіданні пояснила, що Пенсійний фонд України (його територіальні органи) є суб`єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення. Вважає, що при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено наявність спору про право, відповідно подана заява слід розглядати в порядку адміністративного судочинства. Щодо вирішення судом поданої заяви покладається на думку суду.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України - Лесик-Гошко О.Є., в судовому засіданні заперечили щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зіславшись, що для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України де визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки саме як членів сім`ї. Обов`язковою умовою для визнання факту проживання однією сім`єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Для встановлення факту проживання однією сім`єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Представник наголосила, що заява заявника про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу задоволенню не підлягають, оскільки показання свідків не підтверджують ознак, властивих для проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Показання свідків та інші письмові докази не можуть бути беззаперечною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення Пояснила, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). (стаття 16- 1 в редакції від 25.08.2022). Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, встановлений ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) мають: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). А тому, представник наголошує, що особа, яка проживала з загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без укладення шлюбу, не є суб`єктом, що має право на виплати. В силу пп. «а» п. 5-2 Порядку і умов призначення та виплати ОГД статус дружини підтверджує лише - свідоцтво про шлюб. Рішення суду про встановлення факту проживання з загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є належним і допустимим підтвердженням статусу дружини, наявність такого судового рішення не дає права на виплату ОГД.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердив, що загиблий ОСОБА_4 являється його батьком. Батько постійно спільно проживав з ним та його матір`ю, - заявником у справі ОСОБА_1 у АДРЕСА_3 . Періодично разом з батьком виїжджав за кордон на заробітки. За зароблені кошти батька були придбані меблі, автомобіль. Спільно з батьком та матір`ю проводили ремонт будинку, добудували кімнату. Заінтересованій особі взагалі не було відомо що батьки розірвали шлюб.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підтвердили обставини проживання заявника ОСОБА_1 та покійного ОСОБА_4 однією сім`єю за адресою АДРЕСА_3 , ведення спільного господарства.

Зокрема, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ствердили, що з подружжям Костиків товаришували своїми сім`ями. Свідкам не було відомо, що подружжя Костиків у 2016 році розірвали шлюб. Подружжя жило традиційним сімейним життям. Покійний періодично виїжджав разом із сином на заробітки. Повернувшись із заробітків, витрачав зароблено на ремонт будинку у якому проживав разом із дружиною та сином. Спільно купили меблі, автомобіль. Після того, як покійний пішов добровольцем до лав Збройних Сил України, свідки допомагали ОСОБА_4 придбати необхідну амуніцію, передаючи саме заявнику ОСОБА_1 необхідні кошти.

Свідок ОСОБА_8 ствердив, що працює старостою с.Опака Східницької територіальної громади. Покійного ОСОБА_4 знає з дитинства. ОСОБА_11 дійсно був зареєстрований в с.Опака, проте проживав у м.Борислав разом із своєю сім`єю. Постійно разом з дружиною заявником ОСОБА_1 приїзжав у с.Опака, доглядав батьківську хату, обробляли город біля хати.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні ствердив, що живе по сусідству із подружжям Костиків. Знав ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як подружжя. Як волонтер передав ОСОБА_4 все необхідне саме через його дружину ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників справи надані у судовому засіданні та допитавши свідків, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч. 2, 4 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що „подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та покійний ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 26 квітня 1995 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.14).

В шлюбу народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.15).

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 25 листопада 2016 року у справі №438/1009/16-ц шлюб між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.36).

Актами від 03 жовтня 2023 року, від 19 жовтня 2022 року , складеними посадовими особами ПП «Борислав Комфорт» підтверджено проживання ОСОБА_4 до моменту смерті за адресою АДРЕСА_3 без реєстрації шлюбу разом із заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квітня 1995 року (а.с.27-28).

Проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3 підтверджується копією медичної карт №1071/16 амбулаторного хворого, виписаної на ім`я ОСОБА_4 (а.с.31.32).

Заявницею надані в якості доказів скріншот екрану мобільного телефону відеорозмови ОСОБА_4 у військовій формі із ОСОБА_1 (а.с.35) фотографії, якими зафіксовані спільні подорожі, відпочинок, батьки та діти (а.с. 25-39).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, причина смерті травма, порання і причина смерті, так пов`язані із захистом Батьківщини, що підтверджується копіями довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 22 листопада 2023 року, виданої військовою частиною НОМЕР_3 , копією лікарського свідоцтва про смерть №3741, копією витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій у колишнього військовослужбовця (а.с.17-24).

Як вбачається копії обліково-послужної карти до військового квитка ОСОБА_4 у графі сімейний стан зазначена дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_12 (а.с.26).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

З матеріалів справи не вбачається на етапі розгляду заяви про встановлення зазначеного юридичного факту, що існує спір про право між заявником та заінтересованими особами.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

При застосуванні ст. 74 Сімейного кодексу України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

За приписами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Аналогічні висновки, висловлені Верховним Судом в постанові від 18.07.2018 у справі № 544/1274/16-ц та в постанові від 12.02.2020 у справі № 207/3371/17.

Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц зазначено, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

У Постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №361/4744/19 зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі №524/10054/16.

У відповідності до вищевказаних вимог, заявницею на підтвердження факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із заінтересованою особою надано низку доказів, які у повному обсязі підтверджують обставини спільного проживання однією сім`єю з 26 грудня 2016 року до 27 вересня 2022 року.

Факт спільного проживання однією сім`єю, як подружжя без реєстрації шлюбу після розлучення покійного ОСОБА_4 із заявницею ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження під час судового розгляду.

Надані докази та показання свідків підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як жінки та чоловіка у період після припинення останнім шлюбних відносин, а саме, після 26 грудня 2016 року (день набрання законної сили судового рішення про розірвання шлюбу), по 27 вересня 2022 року день загибелі ОСОБА_4 , виникнення між ними взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти, піклування чоловіка та жінки один про одного. У період перебування в шлюбі у них народився син, спільну участь у вихованні якого приймав як батька, так і мати і після розірвання шлюбу.

Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 26 грудня 2016 року до 27 вересня 2022 року, відповідно заява підлягає задоволенню.

При звернення із поданою заявою до суду заявником ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 гривень. Враховуючи подане клопотання заявником у судовому засідання, понесені судові витрати слід покласти на заявника.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 3, 21, 36, 74 СК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 353 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області, Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період часу з 26 грудня 2016 року до 27 вересня 2022 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;

Заінтересовані особи : Міністерство оборони України, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00034022;

Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13814885;

Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області, місцезнаходження: 82300, Львівська область, м. Борислав, вулиця Грушевського, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 25258857;

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ;

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_6 .

Повний текст рішення виготовлено 10 липня 2024 року.

Головуючий суддя Андрій СЛИШ