Справа № 674/1092/24
Провадження № 6/674/26/24
УХВАЛА
іменем України
11 липня 2024 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
в складі: судді Посунько Г.А.
секретаря Шельгоріної С.І.
з участю представника заявника Смолінської Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за поданням Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,
в с т а н о в и в :
10 липня 2024 року до суду надійшло подання Дунаєвецького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Заявник посилається в обґрунтування свого подання на те, що на виконанні Дунаєвецького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року, постановленої в цивільній справі № 363/1904/23, про зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити безперешкодні побачення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її батьком, згідно визначеного судовим рішенням графіку та часу спілкування. Боржник ОСОБА_2 , незважаючи на накладення на неї штрафу, не виконує судове рішення та ухиляється від його виконання, 30 червня 2024 року перетнула державний кордон України та має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. На підставі викладеного Дунаєвецький ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) просить суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон, до виконання зобов`язань за виконавчим листом.
10 липня 2024 року суд відкрив провадження в даній цивільній справі та призначив судове засідання.
В судовому засіданні представник заявника Дунаєвецького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) Смолінська Л.М. підтримала подання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
З 24 червня 2024 року на виконанні Дунаєвецького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року, постановленої в порядку забезпечення позову в цивільній справі № 363/1904/23, про зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити безперешкодні побачення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її батьком ОСОБА_4 , згідно визначеного судовим рішенням графіку та часу спілкування, а саме: за місцем проживання батька (с.Хотянівка Вишгородського району Київської області) - через кожні два календарних тижні, починаючи з понеділка першого тижня та по другу неділю другого тижня, до ухвалення судом рішення по суті спору та набрання ним законної сили.
26 червня 2024 року боржника ОСОБА_2 зобов`язано знаходитись за адресою, вказаною у виконавчому документі - по АДРЕСА_1 , в понеділок 01 липня 2024 року протягом дня та забезпечити безперешкодне побачення малолітньої ОСОБА_3 з її батьком ОСОБА_4
01 липня 2024 року було встановлено, що боржник ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_3 були відсутні за адресою, вказаною у виконавчому документі.
01 липня 2024 року на боржника ОСОБА_2 накладено штраф в сумі 1700 грн. за невиконання ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року.
01 липня 2024 року боржника ОСОБА_2 зобов`язано знаходитись за адресою, вказаною у виконавчому документі - по АДРЕСА_1 , в понеділок 08 липня 2024 року протягом дня та забезпечити безперешкодне побачення малолітньої ОСОБА_3 з її батьком ОСОБА_4
02 липня 2024 року до Дунаєвецького ВДВС з`явилась мати боржника ОСОБА_5 , яка повідомила, що боржник ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_3 знаходяться за межами України.
03 липня 2024 року до Дунаєвецького ВДВС надійшла письмова заява боржника ОСОБА_2 , якою остання повідомила, що у зв`язку із загостренням військового конфлікту з країною агресором, постійними ракетними ударами по території України, небезпекою проживання на території Київської та Хмельницької областей, проблемами з електропостачанням та труднощами комфортного проживання малолітньої дитини, вона з дочкою змушені були переїхати на проживання до однієї з країн Європи на невизначений термін. При цьому боржник просить врахувати, що вона не виконує судове рішення з поважних причин.
08 липня 2024 року було встановлено, що боржник ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_3 були відсутні за адресою, вказаною у виконавчому документі.
08 липня 2024 року боржнику ОСОБА_2 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
08 липня 2024 року на боржника ОСОБА_2 накладено штраф в сумі 3400 грн. за невиконання ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року.
Дунаєвецьким ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) встановлено, що 30 червня 2024 року боржник ОСОБА_2 перетнула державний кордон України.
Дунаєвецьким ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) встановлено, що боржник ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно п.1 ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї - кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.
Згідно п.2 ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції - к ожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Згідно п.3 ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції - на здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно п.4 ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції - п рава, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Згідно ст.12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права - к ожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання. Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті. Ніхто не може бути свавільно позбавлений права на в`їзд у свою власну країну.
Згідно ч.1 ст.313 ЦК України ф ізична особа має право на свободу пересування.
Згідно ч.2 ст.313 ЦК України ф ізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно ч.3 ст.313 ЦК України ф ізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ч.4 ст.313 ЦК України ф ізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Право на свободу пересування віднесено до особистих немайнових прав фізичної особи, тобто до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.
Згідно ст.269 ЦК України о собисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.
Згідно п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується в порядку, передбаченому ст.441 ЦПК України та Законом України "Про виконавче провадження", зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.
Згідно ч.1 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Згідно ч.3 ст.441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, визначених ч.5 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, згідно ч.5 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Під поняттям "ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події, тощо).
Таким чином, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення факту умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.
Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Такий висновок зробив Верховний Суд України в своїй постанові від 28 жовтня 2020 року (справа № 331/8536/17).
Суд вважає, що в матеріалах справи наявні докази того, що 01 липня 2024 року та 08 липня 2024 року боржник ОСОБА_2 не виконала ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року щодо забезпечення безперешкодного побачення малолітньої ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_4 .
За невиконання судового рішення державний виконавець виніс постанови про накладення на боржника ОСОБА_2 штрафу та про встановлено боржнику ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що 30 червня 2024 року боржник ОСОБА_2 разом з малолітньою ОСОБА_3 перетнула державний кордон України.
03 липня 2024 року боржник ОСОБА_2 повідомила державного виконавця, що вона з дочкою виїхали за межі України у зв`язку із загостренням військового конфлікту з країною агресором - російською федерацією, постійними ракетними ударами по території України, небезпекою проживання на території Київської області (за місцем проживання батька) та на території Хмельницької області (за місцем проживання матері), з проблемами електропостачання та труднощами комфортного проживання малолітньої дитини.
Крім того, суд вважає, що тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України в період триваючої широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України та дії воєнного стану на території України, не сприятиме забезпеченню боржника ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_3 їхнього конституційного права на життя, яке відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні.
Згідно ч.1, ч.5, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин суд приходить до висновку, що державний виконавець не довів того, що боржник ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року, а не піклується про безпеку своєї малолітньої дитини в період триваючої широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання та встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України.
Керуючись ст.ст.269, 313 ЦК України, Законом України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, ст.ст.4 - 13, 81, 259 - 261, 441 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні подання Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Посунько Г.А.
Суд | Дунаєвецький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2024 |
Оприлюднено | 16.07.2024 |
Номер документу | 120318077 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Посунько Г. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні