Рішення

від 02.07.2024 по справі 686/3114/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/3114/23

Провадження № 2/686/1764/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Дмітрієвій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Південно-Західна» Хмельницької міської ради про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

встановив:

01.02.2023 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. В обгрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначила, що є власником блоку секції № 100 (квартири), на сьомому поверсі десятиповерхового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 37,3 кв.м., житловою 30,9 кв.м.

04.10.2022 року сталося затоплення вказаної квартири, внаслідок чого представниками КП «Управляюча муніципальна компанія «Південно-Західна» ХМР складено Акт про залиття, аварії, квартири (підвалу), що трапились на системі холодного водопостачання (опалення, гарячого водопостачання).

Причиною залиття квартири сталося внаслідок того, що мешканці квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться на один поверх вище квартири позивачки, залишили відкритим кран на змішувачі холодного водопостачання, що зафіксовано комісією у вищезазначеному акті.

За результатами огляду комісією встановлено, що відповідальність за нанесені збитки в результаті затоплення кв. АДРЕСА_3 несуть власники квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Внаслідок залиття квартири ОСОБА_1 було завдано майнової шкоди. Так, для відновлення мінімального рівня затишку після затоплення квартири, остання була змушена здійснити витрати в загальному розмірі 8749,00 грн. А за результатами проведення експертного дослідження, кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести в наслідок усунення наслідків затоплення блоку секції № 100 в гуртожитку по АДРЕСА_1 становить 23 050,00 грн.

Отже, в наслідок залиття квартири, яке сталось 04.10.2022 року, позивачці було завдано майнової шкоди на загальну суму: 31 799,00 грн.

ОСОБА_1 намагалась вирішити спір у досудовому порядку, запропонувавши власнику квартири АДРЕСА_4 добровільно відшкодувати завдану майнову шкоду, проте останній проігнорував цю вимогу.

Позивачка стверджує, що на даний час відмова відповідачів від добровільного усунення завданої майнової шкоди порушує її права та інтереси, у зв`язку із чим остання вимушена звертатися до суду за їх захистом та просить стягнути з відповідачів зазачену майнову шкоду, завдану їхніми неправомірними діями, а також спричинену їй моральну шкоду, яку остання оцінює у 15000 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.02.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.07.2023 року клопотання представника позивачки задоволено та залучено до справи у якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.10.2023 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2023 року клопотання представника позивачки про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи задоволено, провадження по справі припинено.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.05.2024 року у звязку із надходженням до суду висновку експерта № 54/23 від 30.04.2024 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.07.2024 року клопотання предстаника позивачки про відмову від позову в частині вимог про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 задоволено, провадження в частині вимог до ОСОБА_3 закрито, розгялд справи в частині заявлених вимог відносно ОСОБА_2 продовжено.

В судове засідання позивачка та її представник не зявились, останній надіслав до суду клопотаня, у якому просив проводити судовий розгялд без участі позивачки та її представника, вимоги позову підтримали.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, повідомлявся про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи, що незаявляє самостійних вимог щодо предмета спору КП «УМК «Південно-Західна» ХМР в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 (прізвище « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 » відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 26.05.2023 року) є власницею блоку секції № НОМЕР_2 , на сьомому поверсі десятиповерхового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 37,3 кв.м., житловою 30,9 кв.м. (далі квартира).

Право власності позивачки на вищезазначену квартиру підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.05.2015 року виданого Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (60/100 частки) та договором купівлі-продажу частини блоку (секції) від 13.07.2015 року (40/100 частки), засвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Шульгою Т.А., та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Як вбачається із Акту про залиття, аварії, квартири (підвалу) що трапилась на системі холодного відопостачання (опалення, гарячого водопостачання) від 04.10.2022 року, складеного комісією КП «УМК «Південно-Західна» ХМР у складі: головного інженера виконавця послуг ОСОБА_6 , голови комісії, майстра технічної дільниці ОСОБА_7 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 у жотвні 2022 року у квартирі АДРЕСА_3 сталося залиття на системі холодного водопостачання.

Комісією у вищезазначеному акті було зафіксовано недоліки викликані залиттям, а саме: мокрі плями на кухні (стеля 4,8 кв.м., стіни 4 кв.м.), санвузол (стеля 4 кв.м.), коридор (стеля 3,6 кв.м., стіни 5,8 кв.м., затікання води під лінолеум на підлозі в кухні (8 кв.м.).

Відповідно до вказаного акту залиття квартири сталося внаслідок того, що мешканці квартири АДРЕСА_2 (квартира яка знаходиться на один поверх вище над квартирою позивачки) залишили відкритим кран на змішувачі холодного водопостачання.

Таким чином, за результатами огляду комісією встановлено, що відповідальність за нанесені збитки в результаті затоплення кв. АДРЕСА_3 несуть власники квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Так, як вбачається із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності був власником 59/100 частки блоку (секції) АДРЕСА_2 , що відповідає розмірі площі

При цьому, як вбачається із Довідки КП «УМК «Південно-Західна» ХМР № 65 від 18.04.2023 року у кв. АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_2 , який є власником вказаної квартири у частині площі в загальному розмірі 18,30 кв.м., що підвтерджується довідкою КП «УМК «Південно-Західна» ХМР № 66 від 18.04.2024 року та особовим рахунком ОСОБА_2 у КП «УМК «Південно-Західна» ХМР № 2204692 від 18.04.2023 року.

Із проведеного на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2023 року експертного дослідження № 54/23 від 30.04.2024 року вбачається, що кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт (вартість відновлювального ремонту), яку необхідно провести внаслідок затоплення приміщень блоку секції № 100 в гуртожитку по АДРЕСА_1 становить 23063 грн.

За положеннями частин першої та третьої ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно частини четвертої ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, але й нести відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав. Отже всі свої дії відносно реалізації свого права він має співвідносити з загальним правилом, тобто ним не можуть порушуватися права інших осіб, суспільства. Реалізуючи право власності на річ власник має діяти в певному правовому режимі (додержуватися певних механізмів здійснення прав, наприклад правил будівництва, правил протипожежної безпеки, правил безпечного використання електромереж).

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тягар утримання майна полягає в тому, що за загальним правилом саме власник як господар своєї речі зобов`язаний турбуватися про неї, забезпечувати її охорону, підтримувати в належному стані й ремонтувати її. Таке зобов`язання щодо належного утримання майна виникає з моменту набуття цього майна у власність.

Частиною третьою ст. 386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

Відповідно до частини першої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювана шкоди.

Як вже було з`ясовано судом, комісією КП «УМК «Південно-Західна» ХМР складено Акт про залиття, аварії, квартири (підвалу) АДРЕСА_3 , що трапилась на системі холодного відопостачання. Вказана квартира належить позивачці на праві власності.

За результатами огляду комісією встановлено, що відповідальність за нанесені збитки в результаті затоплення кв. АДРЕСА_3 несуть власники квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , провадження відносно якого закрито за клопотання сторони позивача.

Відповідно до висновку експерта № 54/23 від 30.04.2024 року вбачається, що кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт (вартість відновлювального ремонту), яку необхідно провести внаслідок затоплення приміщень блоку секції № 100 в гуртожитку по АДРЕСА_1 становить 23063 грн.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 в частині стягнення грошових коштів за завданну залиттям квартири шкоду з ОСОБА_2 підлягає до задовлення у сумі, визначеній у висноку експерта № 54/23 від 30.04.2024 року, тобто 23063 грн. відмовляючи ОСОБА_1 у стягенні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат останньої, понесених на будівельні матеріали та купівлю кухонного столу у загальному розмірі 8749,00 грн., оскільки судом на підставі належних, допустимих та достатніх висновків достеменно не встановлено, що здійснення вказаних витрат знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із неправомірнми діями відповідача ОСОБА_2 внаслідок яких сталось затоплення квартири позивачки.

Також, ОСОБА_1 заявлено вимогу про відщкодування її моральної шкоди у розмірі 15000 грн. Зазначений розмір позивачка аргументує тим, що внаслідок затоплення квартири їй було завдано душевних страждань у зв`язку із фактичним знищенням та пошкодженням (частковим знищенням) майна, яке на момент залиття, знаходилось у квартирі та відмовою відповідача добровільно відшкодувати завдані збитки.

Внаслідок завдання шкоди квартирі через її залиття, остання стала частково непридатною для використання без проведення ремонту, було порушено звичний та розмірений спосіб життя позивачки, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання свого власного часу для вирішення проблем пов`язаних з усуненням наслідків залиття.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 3, 9 постанови від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №752/17832/14-ц, вказала про те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Верховний Суд у своїх постановах від 10 квітня 2019 року в справі № 464/3789/17 та від 27 листопада 2019 року в справі № 750/6330/17 зазначив, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц зазначила, що виходячи з положень статей 16 і 23 Цивільного кодексу України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом об`єктивно встановлено, що позивачці ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду в результаті затоплення квартирни, у якій вона проживає та яка належить їй на праві власності, спричиненого з вини відповідача ОСОБА_2 , що призвело до порушення звичного ритму життя позивачки (п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При надані оцінки обставинам справи, що розглядається, доказів, поданими сторонами на пдвтердження своїх вимог та заперечень, та визначенні розміру належного позивачці відшкодування, судом враховується характер правопорушення, глибина фізичних і душевних страждань потерпілого, їх тривалість, стан здоров`я потерпілого, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також поведінка відповідача за даних обставин, яка полягає у тому, що останній не визнав вину в вчиненні правопорушення, не надав суду жодних доказів на підтвердження відшкодування позивачці завданої шкоду у добровільному порядку, не намагався у інший спосіб усунути негативні наслідки для повсякденного життя, які зазнала позивачка у зв`язку із вчиненими по відношенню до неї протиправними діями.

Тому, з огляду на зазначене та, разом з тим, керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 у розмірі 5000 гривень буде справедливою сатисфакцією потерпілої сторони внаслідок дій неправомірного характеру з боку відповідача, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із погіршенням психологічного та фізичного стану позивачки.

Таким чином, з відповідача підлягаєдо стягнення на користь позивачки майнова та моральна шкода у загальному розмірі 28063 грн.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 15000 грн. суд зазначає наступне.

Положеннями частини першої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження понесених витрат представником позивачки адвокатом Уродою О.В. надано Договір про надання правничої (правової) допомоги між ним та ОСОБА_9 від 17.11.2022 року, Акт №1 про надання юридичних послуг та виконання робіт від 02.07.2024 року із переліком виконаних робіт загальною вартістю 15000 грн., рахунок від 02.07.2024 року на суму 15000 грн. до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.11.2022 року та Акту №1 про надання юридичних послуг та виконання робіт від 02.07.2024 року; квитанція № 9286-4730-2674-8983 від 04.11.2022 року на суму 3400 грн., платіжна інструкція № 9332-4713-0729-0670 від 02.07.2024 року на суму 3100 грн.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що розмір понесених позивачкою витрат на правову допомогу підтверджено відповідними документами, а тому такі підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки. При цьому, з урахуванням принципів розумності, співмірності, пропорційності та справедливості, зважаючи на складність справи, фактично витрачений адвокатом час, а також те, що позов задоволено частково, а саме задоволено 59,96 % від позовних вимог (28063/46799*100%), суд приходить до висновку про стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у обсязі пропорційному задоволеним вимогам а саме у розмірі 8994 грн, що становить 59,96% від 15000 грн.

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає до стягнення судовий збір, сплачений останньої при подані позовної заяви до суду, пропорційно задоволеним вимогам, а саме 643,73 грн., що становить 59,96% від 1073,60 грн.

Враховуючи те, що в задоволені позову судом відмовлено, на підставі ст. 141 ЦПК України, не підлягає до задоволеною вимога позивача про стягнення суми судового збору.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 22, 23, 317, 319, 322, 386, 1166, 1167 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Південно-Західна» Хмельницької міської ради про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , блок-секція 100 майнову шкоду у розмірі 23063,00 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 8994,00 грн. та судовий збір у розмірі 643,73 грн., а разом стягнути 37700,73 грн.

В задоволені решти вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій Стефанишин