Рішення
від 10.07.2024 по справі 160/31306/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 рокуСправа №160/31306/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними й скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.11.2023 № 999/32-00-04-01-02-05-05393145, № 1000/32-00-04-01-02-05-05393145.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення ним приписів п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в частині завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в липні 2023 року у розмірі 278442 грн, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «СТРУМ-19», ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ», ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», в ході здійснення реальних господарських операцій з придбання товару промислово-технічного призначення. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що підтверджується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цих правочинів. Первинні документи є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у ТОВ «СТРУМ-19», ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ», ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» та настанні змін в майновому стані платника податків. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не встановлюють жодного конкретного порушення позивачем вимог саме податкового законодавства в частині формування податкового кредиту. Крім того, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючий орган дійшов помилкових висновків про порушення позивачем приписів п.187.1 ст.187, п. 201.1 п. 201.10 ст.201, п.208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, п. 3, п. 5, п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, оскільки останнім нібито не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за червень 2023 року на суму 67219,01 грн, ПДВ - 13443,88 грн та за липень 2023 року на суму 493770,54 грн, ПДВ -98754,11 грн. Так, позивачем наголошується, що акти прийняття виконання робіт та послуг № D-13 від 28 06.2023 та № D-16 від 30.06.2023 були підписані позивачем саме 01.07.2023, відтак, безумовним є факт здійснення цих двох господарських операцій саме у липні 2023 року, а не у червні 2023 року, тому у нього були відсутні будь-які підстави для складання і реєстрації податкових накладних на підставі таких актів у червні 2023 року. Також за результатами господарських взаємовідносин з нерезидентом S.С. ІМРЕРАDОR S.R.L (Молдова) у липні 2023 року позивачем були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, хоча й з відповідними технічними помилками. Враховуючи викладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, за доводами позивача, є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення (далі ППР) є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/31306/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

26.12.2023 до суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач позов не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79. пп. 69.2 п. 69 підр. 10 розд. XX ПКУ з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ (зі змінами), внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ та Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом від 21.04.2022 №2212-ІХ) та на підставі наказу від 19.09.2023 №221-п було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року (вх. № 9210634227 від 18.08.2023), за результатами перевірки складено Акт від 06.10.2023 № 1018/32-00-04-01-02-05-05393145. Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року у деклараціях від`ємного значення з ПДВ встановлено такі порушення ПрАТ «ДНІПРОМЕТИЗ»: порушення п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 ПК України, п. 3, п 5, п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», ПрАТ «Дніпрометиз» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: за червень 2023 року на суму 67 219,01 грн, ПДВ - 13 443,88 грн; за липень 2023 року на суму 493770,54 грн, ПДВ 98754,11 грн; порушення п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 98754 грн; порушення п. 44.1 ст.44, абз. а) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за липень 2023 року на загальну суму ПДВ 179 688 грн; завищення показника у рядку 10.1 Б декларації за липень 2023 року при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами при відсутності можливості їх здійснення на суму 54106 грн; завищення показника у рядку 13.1 Б декларації «Послуги, отримані від нерезидентів місце постачання яких визначено на митній території України з основною ставкою» за липень 2023 року на суму 112 138 грн; завищення показника у рядку 16 декларації за липень 2023 року, а саме рядка 16.1 (колонка Б), зазначення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду, завищено на суму 13 444 грн. Вищезазначене призвело до порушення абз. в) п.200.4 ст.200 Кодексу, внаслідок чого по декларації з ПДВ за липень 2023 року ПрАТ «Дніпрометиз» завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ) на суму 278 442 грн. Акт перевірки від 06.10.2023 № 1018/32-00-04-01-02-05-05393145 отримано платником особисто. Згідно з п. 86.7 ст.86 ПК України, ПрАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» надано заперечення від 19.10.2023 № 40/26-1 (вх. від 19.10.2023 № 7306/6). Розгляд матеріалів перевірки здійснено 01.11.2023 Постійною комісією Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка дійшла висновків про те, що висновки Акту перевірки є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства та цивільного права. Відповідачем було зауважено, що позивачем у наданих Запереченнях оскаржено Акт перевірки лише в частині завищення суми податкового кредиту, сформованого по взаємовідносинам з підприємствами, по яким неможливо встановити походження товару (у ланцюгу постачання відсутній виробник/імпортер), у декларації з ПДВ за липень 2023 року на суму 54106 гривень. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято рішення винести податкові-повідомлення рішення: за ф. «В4» - про зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 278 442 гривень (застосування штрафних санкцій нормами ПК України не передбачено); за ф. «ПН» - за відсутність реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 112 197,99 гривень (штраф в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість). Податкові повідомлення - рішення від 08.11.2023 № 999/32-00-04-01-02-05-05393145 та № 1000/32- 00-04-01-02-05-05393145 направлено на адресу платника засобами поштового зв`язку 08.11.2023 та відповідно до поштового повідомлення вручено платнику 14.11.2023. Скарга до Державної податкової служби України на податкові повідомлення - рішення від №999/32-00-04-01-02-05-05393145 та № 1000/32-00-04-01-02-05-05393145 не подавалася.

08.01.2024 до суду через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, в якій позивач зауважує, що всі аргументи позивача щодо неправомірності висновків відповідача про нібито порушення ним вимог податкового законодавства та щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 08.11.2023 № 999/32-00-04-01-02-05-05393145, № 1000/32-00-04-01-02-05-05393145 наведені в позовній заяві та підтверджені доданими до нього доказами.

26.12.2023 до суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла заява про вихід зі спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 16.01.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про вихід зі спрощеного провадження у справі №160/31306/23.

08.01.2024 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» подано заяву про заміну сторони її правонаступником з Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС».

Ухвалою суду від 16.01.2024 було задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» про заміну сторони її правонаступником у справі №160/31306/23 та здійснено заміну позивача у справі № 160/31306/23 з Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» (пр. Слобожанський, 20, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, код ЄДРПОУ 05393145) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» (пр. Слобожанський, 20, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, код ЄДРПОУ 05393145).

Ухвалою суду від 04.12.2023 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії всіх матеріалів перевірки, за результатами якої були складені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.11.2023 № 999/32-00-04-01-02-05-05393145, № 1000/32-00-04-01-02-05-05393145.

Витребувані судом документи були надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі повідомлення від 19.09.2023 №154/32-00-07-06-13 виданого Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств, чорної та кольорової металургії управління податкового адміністрування підприємств гірничо-металургійної сфери Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Гладченко А. та головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств чорної та кольорової металургії управління податкового адміністрування підприємств гірничо-металургійної сфери Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Єфіменко Ю., відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ (зі змінами) та наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.09.2023 №221-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОМЕТИЗ» (код ЄДРПОУ 05393145) з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації податку на додану вартість за липень 2023 року (вх.№9210634227 від 18.08.2023).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.10.2023 №1018/32-00-04-01-02-25-05393145, яким зафіксовано встановлені цією перевіркою порушення ПрАТ «ДНІПРОМЕТИЗ»:

- п. 187.1 ст. 187 п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, п. 3, п 5, п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» ПрАТ «Дніпрометиз» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: за червень 2023 року на суму 67219,01 грн, ПДВ - 13443,88 грн; за липень 2023 року на суму 493770,54 грн ПДВ - 98754,11 грн;

- п. 187.1 ст. 187, п. 201.1. п. 201.10 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 98754 гривень;

- п. 44.1 ст.44, абз. а) п. 198.1. п. 198.2. п. 198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за липень 2023 року на загальну суму ПДВ 179688 грн;

- завищення показника у рядку 13.1 Б декларації «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України з основною ставкою» за липень 2023 року на суму 112138 грн;

- завищення показника у рядку 16 декларації за липень 2023 року, а саме рядка 16.1 (колонка Б), значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду, завищено на суму 13 444 грн;

- завищення показника у рядку 10.1 Б декларації за липень 2023 року при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами при відсутності можливості їх здійснення на суму 54106 грн;

Зазначене призвело до порушення абз. в) п.200.4 ст.200 Кодексу, внаслідок чого по декларації з ПДВ за липень 2023 року ПрАТ «Дніпрометиз» завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ) на суму 278 442 грн.

Висновки зазначеного акта перевірки обґрунтовані тим, що, зокрема, причинами виникнення від`ємного значення з ПДВ є здійснення експортних операцій (ставка ПДВ 0%) продукції власного виробництва: дроту сталевого з покриттям/без покриття термічно обробленого/необробленого до Польщі, Бельгії, Литви. Республіки Молдова, Румунії, Німеччини, Нідерландів та інших країн (68,6 % в загальному обсязі, загальна сума експортних операцій - 133 837.5 тис. грн умовний ПДВ - 26767,5 тис. грн). Крім того, на виникнення від`ємного значення по декларації за липень 2023 року вплинуло декларування показника від`ємного значення попереднього періоду (р.16.1) у розмірі 28 647 444 грн в т.ч. по періодам: 22635189 грн червень 2023 року, 1667 грн. вересень 2022 року, 195223 грн серпень 2022 року, 3206 грн - липень 2022 року, 44793 грн червень 2022 року, 39589 грн квітень 2022 року, 17773 грн січень 2022 року, 5710004 грн залишок суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до пп. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ Кодексу було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п.200.1.3 ст. 200.1 розд. V Кодексу, та на яку було збільшено суму від`ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року/ІІІ квартал 2015 року. В ході перевірки досліджені операції, за якими сформовано податковий кредит підприємства з наступними контрагентами: ТОВ «СТРУМ-19», ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ», ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ». Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за липень 2023 року на загальну суму ПДВ 179688 грн: по операціям з контрагентами-постачальниками на загальну суму ПДВ 54106 грн, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/надання послуг, відсутність дозвільних документів (ліцензій, дозволи, тощо), неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації тощо), а саме ТОВ «СТРУМ-19» за червень 2023 року на суму ПДВ 34971,02 грн, ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» за липень 2023 року на суму ПДВ 496,01 грн, ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ» за липень 2023 року на суму ПДВ 18639,30 грн; завищення показника у рядку 13.1 Б декларації «Послуги, отримані від нерезидентів місце постачання яких визначено на митній території України з основною ставкою» за липень 2023 року на суму 112 138 грн; завищення показника у рядку 16 декларації за липень 2023 року, а саме: рядка 16.1 (колонка Б), зазначення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду, завищено на суму 13 444 грн відповідно до наданих первинних документів в ході проведення документальної перевірки. Також в ході проведення перевірки ПрАТ «Дніпрометиз» надано акти виконаних робіт по послугам, отриманим від нерезидента, під які в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України підприємством не складено та не зареєстровано в ЄРПН у законодавчо встановлений термін податкові накладні за липень 2023 року на суму 493770,54 грн, ПДВ 98754,11 грн, а саме Акти наданих послуг від 10.07.2023, від 12.07.2023 та від 14.07.2023, всього за липень 2023 року 98754,11 грн Враховуючи вищезазначене, ПрАТ «Дніпрометиз» порушено п. б) п. 187.1. база ст.187 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено суму податкових зобов`язань по рядку 6.1 Декларації «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено па митній території України, що оподатковуються за основною ставкою за період липень 2023 року на суму 493 770.54 грн ПДВ - 98754,11 грн та на порушення п.201.1, п.201.10 ст.201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, п. 3. п.5. п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» ПрАТ «Дніпрометиз» не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування за липень 2023 року на суму 493770,54 грн, ПДВ - 98754,11 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 06.10.2023 №1018/32-00-04-01-02-25-05393145 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» №999/32-00-04-01-02-05-05393145 від 08.11.2023, яким ПрАТ «Дніпрометиз» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень2023 року у сумі 278442 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПН» №1000/32-00-04-01-02-05-05393145 від 08.11.2023, яким до ПрАТ «Дніпрометиз» застосовано штрафні санкції в розмірі 50% згідно з п.120-1.2, статті 120-1 Податкового кодексу України у сумі 56098,98 грн, оскільки ПрАТ Дніпрометиз» не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за червень 2023 року на суму 67219,01 грн ПДВ 13443,88 грн та за липень 2023 року на суму 493770,54 грн, ПДВ 98754,11 грн.

Позачерговими загальними зборами акціонерів ПрАТ «Дніпрометиз» від 04.08.2023 прийнято рішення припинити ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОМЕТИЗ», ідентифікаційний код юридичної особи 05393145, місцезнаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Слобожанський, 20, шляхом його перетворення у ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» (із зміною назви), ідентифікаційний код 05393145, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Слобожанський, 20, яке з моменту державної реєстрації виступатиме правонаступником всього майна, прав та обов`язків ПрАТ «Дніпрометиз».

Безпосередньо ж створення ТОВ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» як правонаступника всього майна, прав та обов`язків ПрАТ «Дніпрометиз» було затверджено рішенням зборів засновників (учасників) ТОВ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» від 07.11.2023.

Державну реєстрацію припинення ПрАТ «Дніпрометиз» та одночасно створення ТОВ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» як правонаступника всього майна, прав та обов`язків було здійснено 04.12.2023, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 05.12.2023.

Незгода позивача з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому, п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз.1 п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного вище Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

Таким чином, правові наслідки у виді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Судом встановлено, що висновок контролюючого органу про завищення сум податкового кредиту на суму ПДВ 54106 грн ґрунтується на твердженнях про відображення в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами при відсутності можливості їх здійснення (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/надання послуг, відсутність дозвільних документів (ліцензій, дозволи, тощо), неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації тощо), а саме ТОВ «СТРУМ-19» за червень 2023 року на суму ПДВ 34971,02 грн, ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» за липень 2023 року на суму ПДВ 496,01 грн, ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ» за липень 2023 року на суму ПДВ 18639,30 грн.

Щодо господарських взаємовідносин ПрАТ «Дніпрометиз» з ТОВ «СТРУМ-19» судом встановлено, що 03.04.2020 між ПрАТ «Дніпрометиз» та ТОВ «СТРУМ-19» укладено договір купівлі-продажу №465/20, відповідно до п. 1.1 якого, Продавець зобов`язаний передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити Матеріали (далі - Товар), за договірними цінами на умовах цього договору.

Згідно п.2.1. Кількість, номенклатура, нормативна документація та технічні вимоги кожної продаваної партії товару вказується в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

На виконання п. 2.1 Договору, Сторонами були погоджені специфікації № 98 від 09.03.2023, № 114 від 10.04.2023, № 119 від 17.05.2023, № 120 від 25.05.2023, № 121 від 29.05.2023, № 123 від 05.06.2023, № 125 від 08.06.2023, № 126 від 21.06.2023, № 128 від 28 06.2023.

На виконання умов договору позивачем до суду надані такі документи: видаткові накладні № 282 від 09 06.2023, № 289 від 23.06.2023, № 268 від 03.06.2023, № 291 від 23.06.2023, № 292 від 28.06.2023, № 259 від 02.06.2023, № 283 від 09.06.2023, № 290 від 23.06.2023, № 293 від 27.06.2023, № 294 від 28.06.2023, № 297 від 30.06.2023, № 284 від 18.06.2023, № 324 від 22.07.2023; експрес-накладні №20450723972164 від 09 06.2023, №20450731462447 від 23.06.2023, № 20450720517553 від 03.06.2023, №20450733639969 від 28.06.2023, №20450720530040 від 02.06.2023, №59000986002815 від 23.06 2023, №20450724005265 від 09.06.2023, № 20450731366219 від 23.06.2023, № 20450733639969 від 28.06.2023, №20450735409144 від 01 07.2023, № 20450728599520 від 18.06.2023, № 20450746437048 від 22.07.2023; прибуткові ордера № 654 від 12.06.2023; № 724 від 26.06.2023, № 626 від 05.06.2023, № 727 від 26 06.2023, № 741 від 29.06.2023, № 624 від 05.06.2023, № 652 від 12.06.2023, №726 від 26.06.2023, № 734 від 29.06.2023, № 740 від 29.06.2023, № 764 від 03.07.2023, №686 від 19.06.2023, № 861 від 24.07.2023.

ТОВ «СТРУМ-19» на адресу ПрАт «Дніпрометиз» було виставлено рахунки-фактури № 206 від 01.03 2023, № 320 від 06.04.2023, № 455 від 17.05.2023, № 483 від 24.05.2023, № 492 від 25.05.2023, № 515 від 31.05.2023, № 502 від 29.05.2023, № 485 від 24.05.2023, № 632 від 28.06.2023, які були оплачені в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями № 4982 від 20.06.2023, № 2928 від 12.04.2023, № 5340 від 30.06.2023, № 4660 від 08.06.2023, № 5433 від 04 07.2023, № 5471 від 05.07.2023, № 4764 від 12.06.2023, № 4847 від 14.06.2023, № 5509 від 06.07.2023, № 570 від 10.07.2023, № 5741 від 11 07.2023, № 5740 від 11.07.2023, № 5121 від 23.06.2023, № 5265 від 29.06.2023, № 6263 від 31.07.2023.

Щодо господарських взаємовідносин ПрАТ «Дніпрометиз» з ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» суд установив таке.

20.02.2023 між ПрАТ «Дніпрометиз» та ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» укладено договір купівлі-продажу №252/23, відповідно до п. 1.1 якого, Продавець зобов`язаний передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити металопрокат (далі - Товар), за договірними цінами на умовах цього договору.

Згідно з п.2.1. Договору кількість, номенклатура, нормативна документація та технічні вимоги кожної продаваної партії товару вказується в Специфікаціях, які е невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до специфікації від 04.07.2023 № 8 до договору купівлі-продажу №252/23 ТОВ «СП УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», взяло на себе зобов`язання поставити на адресу позивача товар: круг ф 6 АІSІ у кількості 12 кг за ціною 2976,05 грн з ПДВ.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну № 60703 від 06.07.2023, експрес накладну №59000991352667 від 06.07.2023, прибутковий ордер № 789 від 07.07.2023.

ТОВ «СП УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» на адресу ПрАт «Дніпрометиз» було виставлено рахунок-фактуру № 1418 від 04.07.2023, який було оплачено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням № 5734 від 11.07.2023.

Щодо господарських взаємовідносин ПрАТ «Дніпрометиз» з ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ» судом встановлено, що 14.02.2023 між ПрАТ «Дніпрометиз`та ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ» укладено договір купівлі-продажу №253/23, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов`язаний передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити металопрокат (далі - Товар), за договірними цінами на умовах цього договору.

Згідно з п.2.1. Договору кількість, номенклатура, нормативна документація та технічні вимоги кожної продаваної партії товару вказується в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

На виконання п. 2.1 Договору, Сторонами були погоджені специфікації № 27 від 23.05.2023, № 33 від 15.06.2023, № 36 від 26.06.2023, № 37 від 30.06.2023, № 38 від 03.07.2023, № 39 від 07.07.2023, № 40 від 18.07.2023, № 41 від 21.07.2023.

На виконання умов даного договору позивачем до суду надані наступні документи: видаткові накладні № РН-0002092 від 20.07.2023, № РН-0002053 від 18.07.2023, № РН-0002091 від 20.07.2023, № РН-0001918 від 06.07.2023, № РН-0001939 від 07.07.2023, № РН-0001938 від 07 07.2023, № РН-0002054 від 18.07.2023, № РН-0002152 від 25 07.2023, № РН-0002197 від 27.07.2023; прибуткові ордери № 845 від 20.07 2023, № 832 від 18 07.2023, № 844 від 20.07.2023, № 781 від 06.07.2023, № 786 від 07.07 2023, № 795 від 07.07.2023, № 833 від 18.07.2023, № 882 від 25.07.2023, № 887 від 27.07 2023.

ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ» на адресу ПрАт «Дніпрометиз» було виставлено рахунки-фактури № СФ-ВП5532 від 23 05 2023, № СФ-ВП6059 від 15 06.2023, № СФ-ВП6251 від 23.06.2023, № СФ-ВП6334 від 29.06.2023, № СФ-ВП6391 від 03 07.2023, № СФ-ВП6552 від 07.07.2023, № СФ-ВП6759 від 18.07.2023, № СФ-ВП6832 від 20.07.2023, які були оплачені в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями № 6146 від 26 07.2023 (див. Додаток 112), № 7342 від 06 09.2023, №6091 від 25.07.2023, № 6147 від 26.07 2023, № 5744 від 11 07.2023, № 5814 від 13.07.2023, № 5861 від 14.07.2023, № 6092 від 25.07.2023, № 6266 від 31.07.2023, № 6345 від 02 08.2023.

За наведених обставин, факт здійснення реальних господарських операцій позивачем з ТОВ «СТРУМ-19», ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар, та про факт використання позивачем придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень щодо того, що всі податкові накладні, виписані вказаними контрагентами позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому до них не наведено жодних зауважень.

Як вже зазналось у відповідності пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Саме первинними документами підтверджується факт здійснення господарської діяльності в обсязі та з відповідною метою, що визначена договором.

Відтак, сам по собі факт сплати або не сплати контаргентом позивача ПДФО за найманих працівників не може бути підтвердженням або спростуванням здійснення господарської операції.

Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, а також складських приміщень тощо суд зазначає, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-які відомості щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 у справі №804/4787/16.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами, що мають у власному розпорядженні транспортні засоби для здійснення постачання/перевезення відповідної продукції. При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.

При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов`язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

На думку суду, необґрунтованими є й посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно ТОВ «СТРУМ-19», ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ», оскільки вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.202 у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 у справі №200/5932/19-а.

Так, на переконання суду, неможливо дійти з інформації, що міститься в ІТС «Податковий блок» за відсутності безпосереднього дослідження контролюючим органом фінансово - господарської діяльності даного суб`єкта господарювання, в тому числі щодо наявних обсягів сировини (запасів минулих періодів та їх фактичний стан який міг вплинути на кінцевий об`єм/площу виготовлених ТМЦ).

Про такий висновок суду свідчить правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.05.2021 у справі №804/5965/16, згідно з якою, податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як доказ нереальності здійснення господарських операцій, є безпідставною, оскільки остання носить виключно інформативний характер, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18.06.2021 у справі № 320/7061/19, згідно з якою, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Варто зазначити, що в Акті перевірки більшість доводів податкового органу, за яких зроблено висновок про нереальність господарських операцій за договорами, укладеними позивачем із ТОВ «СТРУМ-19», ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ» стосуються або цих контрагентів, або їх контрагентів.

Також, Верховний Суд у Постанові від 21.01.2021 у справі №804/959/16 зазначив, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків. У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи (договори, договори постачання, накладні та податкові накладні, видаткові накладні, документи на підтвердження здійснення оплати по договорам укладеним з відповідними контрагентами, посвідчення відповідності, рахунки-фактури, копії довіреностей на відповідних відповідальних осіб за постачання/прийняття матеріальних цінностей (товарів), документи на перевезення товарів (містять всю необхідну інформацію щодо транспортування продукції, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування вагону, прізвища та підписи відповідальних осіб, відомості про вантаж, маса товару, підпис та печатка перевізника) та їх розвантаження на складські приміщення та інші документи), які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий відповідачем період.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу на те, що по ланцюгу господарських відносин з придбання/продажу товару, у 3-й та 4-й ланці є суб`єкти господарської діяльності, у яких, за податковою інформацією, відсутня податкова звітність про наявність ресурсів для здійснення господарської діяльності, та/або відсутня інформація щодо наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано судам першої та апеляційної інстанції жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що позивач брав участь у будь-яких господарських відносинах з такими суб`єктами господарської діяльності.

Таким чином, ті обставини, що у ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які містять ознаки «ризикових», є лише приводом для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності.

При цьому, відносини між учасниками наступних ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між ПрАТ «Дніпрометиз» та його безпосередніми контрагентами.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарська операція, яка є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулась.

Так, рух активів при здійсненні вказаної операції підтверджується документами про оплату, накладною, укладеним договором, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності з контрагентами позивача пов`язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, які на думку податкового органу неналежним чином здійснюють свою діяльність, що є неприпустимим як за законодавством України так і за міжнародними нормами.

При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон № 466-IX).

Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону № 466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що вказані зміни до статті 112 ПК України фактично закріпили нормативно ті підходи, які й на час виникнення спірних правовідносин активно використовувалися в судовій практиці. Суди застосовували доктрини належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності і до прийняття Закону № 466-ІХ (зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав відповідні висновки в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а та від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/18). При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду посилався також і на рішення ЄСПЛ «Інтерсплав проти України», у якому позиція щодо «залученості» платника податків до протиправних діянь контрагента фактично запроваджувала ту саму належну обачність, яка згодом була відображена в Законі № 466-ІХ. До того ж норма частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, у якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів, існувала й на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду доказів того, що позивач приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.

При цьому, аналізуючи посилання відповідача на відсутність сертифікатів та паспортів якості від виробника, суд зазначає, що відсутність вказаних документів не є беззаперечними свідченнями фіктивного характеру діяльності господарюючого суб`єкта та не визнали цю обставину достатньою підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, оскільки, вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей та послуг.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 29.01.2019 у справі №824/392/17-а, від 16.01.2018 у справі №820/4648/13-а, від 28.09.2022 у справі № 200/14542/19-а та від 15.03.2023 у справі №200/4942/20-а.

При цьому, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування реальності господарської операції, зокрема, не долучено до матеріалів перевірки жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду відносно контрагента позивача, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) позивача та наміру одержати економічний ефект. Податкова ж інформація щодо контрагента позивача не може слугувати підставою для відмови позивачу в отриманні податкової вигоди за відсутності доведення податковим органом недобросовісних узгоджених дій сторін господарської операції або обізнаності платника податку із податковими зловживаннями контрагента.

Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатні, щоб стверджувати про нереальність господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №814/1439/17.

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.

У цій справі відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Отже у цьому випадку суд вважає, що висновок про нереальність здійснених операцій між ПрАТ «Дніпрометиз» та ТОВ «СТРУМ-19», ТОВ «СП «УКРАЇНСЬКА СТАЛЕПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕПРОТЕХ» є необґрунтованим, зробленим без посилання на відповідні докази (акти перевірок, зустрічних звірок, рішення суду), тобто висновки контролюючого органу мають суб`єктивний характер та є нічим іншим ніж припущенням.

Щодо реєстрації податкових накладних ПрАТ «Дніпрометиз» по послугам, що постачаються нерезидентами, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу. При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін.

У відповідності до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з абз.4 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені:

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу. - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон №2876- IX), який опубліковано у газеті «Голос України» від 07.02.2023 №26, що набрав чинності з 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Так, в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.10.2023 №1018/32-00-04-01-02-25-05393145 контролюючим органом було зроблено висновок про те, що при перевірці відображеного у рядку 6 Декларації «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою» за липень 2023 року в сумі 1 397 610 грн, ПДВ 279 522 грн встановлено його заниження на суму 493770,55 грн ПДВ - 98754,11 грн.

В ході проведення перевірки ПрАТ «Дніпрометиз» надано акти виконаних робіт по послугам, отриманим від нерезидента, під які в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством не складено та не зареєстровано в ЄРПН у законодавчо встановлений термін податкові накладні за липень 2023 року на суму 493770,54 грн, ПДВ 98754,11 грн, а саме Акти наданих послуг від 10.07.2023, від 12.07.2023 та від 14.07.2023, всього за липень 2023 року 98754,11 грн. Враховуючи зазначене, ПрАТ «Дніпрометиз» порушено п. б) п. 187.1. база ст.187 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено суму податкових зобов`язань по рядку 6.1 Декларації «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено па митній території України, що оподатковуються за основною ставкою за період липень 2023 року на суму 493770,54 грн ПДВ - 98 754,11 грн та на порушення п.201.1, п.201.10 ст.201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, п. 3. п.5. п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» ПрАТ «Дніпрометиз» не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування за липень 2023 року на суму 493770,54 грн, ПДВ - 98754,11 грн.

Так, суд установив, що 19.06.2023 між ПрАТ «Дніпрометиз» та SRL «METINVEST-GRUP» (Республіка Молдова) було укладено контракт на послуги перевезення вантажу №875/23, відповідно до п. 1.1 якого, перевізник зобов`язується доставити вантаж до пункту призначення, а замовник зобов`язується здійснити оплату за перевезення вантажу.

Згідно зі ст 882 ЦКУ передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформляються актом, підписаним обома сторонами.

В межах здійснення вказаних господарських операцій позивачем та його контрагентом, зокрема, на підтвердження надання відповідних послуг у липні 2023 року були складені акти прийняття виконання робіт та послуг № D-13 від 28.06.2023 в сумі 840,00 євро та № D-16 від 30.06.2023 в сумі 840,00 євро.

До обов`язкових реквізитів первинного документа належать, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Вказані акти прийняття виконання робіт та послуг № D-13 від 28 06.2023 та № D-16 від 30.06.2023 підписано від імені ПрАТ «Дніпрометиз» начальником відділу логістики Пропис Ю. 01.07.2023.

Таким чином, оскільки факт виконання робіт (надання послуг) засвідчується відповідним актом, підписаним обома сторонами, то такий акт вважається повністю оформленим лише з моменту його підписання другою стороною (Замовником), тож, датою прийняття Замовником виконаних робіт (наданих послуг), а відтак і датою визнання ним відповідних податкових зобов`язань, є саме дата підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) замовником.

На підставі викладеного, суд погоджується з твердженням представника позивача, що у нього були відсутні будь-які підстави для складання і реєстрації податкових накладних на підставі вказаних актів саме у червні 2023 року.

Також суд бере й до уваги той факт, що ПрАТ «Дніпрометиз» було складено та зареєстровано у ЄРПН податкову накладну від 01.07.2023 №322 з номенклатурою послуг «послуги перевезення у липні 2023 року» на суму 80641,20 грн, з яких ПДВ 13440,00 грн, про прийняття якої свідчить квитанція №1 від 20.07.2023.

Крім того, 18.07.2022 між ПрАТ «Дніпрометиз» та SRL «SOCIENFNTF COMERCIALA IMPERADOR» (Республіка Молдова) було укладено контракт на послуги перевезення вантажу №697/22, відповідно до п. 1.1 якого, перевізник зобов`язується доставити вантаж до пункту призначення, а замовник зобов`язується здійснити оплату за перевезення вантажу.

Згідно зі ст 882 ЦКУ передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформляються актом, підписаним обома сторонами.

В межах здійснення вказаних господарських операцій позивачем та його контрагентом, зокрема, на підтвердження надання відповідних послуг у липні 2023 року були складені акти про надання послуг:

- 5 актів б/н від 10.07.2023 в сумі 820,00 євро кожний, на загальну суму 4100 євро;

- 8 актів б/н від 12.07.2023 в сумі 820,00 євро кожний, на загальну суму 6560 євро;

- 2 актів б/н від 14.07.2023 в сумі 820,00 євро кожний, на загальну суму 1640 євро;

ПрАТ «Дніпрометиз» було складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні:

- від 10.07.2023 №432 з номенклатурою послуг «послуги перевезення у липні 2023 року» на суму 156737,03 грн з яких ПДВ 26122,84 грн, про прийняття якої свідчить квитанція №1 від 02.08.2023;

- від 12.07.2023 №434 з номенклатурою послуг «послуги перевезення у липні 2023 року» на суму 395243,28 грн з яких ПДВ 65873,88 грн, про прийняття якої свідчить квитанція №1 від 02.08.2023;

- від 14.07.2023 №436 з номенклатурою послуг «послуги перевезення у липні 2023 року» на суму 40204,37 грн з яких ПДВ 6700,73 грн, про прийняття якої свідчить квитанція №1 від 02.08.2023.

Крім того, як зазначив позивач у позовній заяві, при складанні таких податкових накладних ним було допущено технічні помилки - неправильно було визначено базу оподаткування за кожною такою накладною, оскільки вартість послуг за деякими актами надання послуг було помилково включено до бази оподаткування, зазначеної в податковій накладній складеній на іншу дату, ніж дата надання послуг (дата підписання відповідного акту), а саме:

- в податкову накладну № 432 від 10.07.2023 було правильно включено суму наданих послуг за чотирма актами від 10 07.2023 (в загальній сумі 130 614,19 грн за курсом НБУ гривні до євро на 10.07.2023) та помилково не включено ще один акт від 10.07.2023, тобто помилково мінус один акт в сумі 32 653,54 грн за курсом НБУ гривні до євро на 10.07.2023;

- в податкову накладну № 434 від 12 07 2023 було правильно включено суму наданих послуг за вісьмома актами від 12.07 2023 (в загальній сумі 263495,52 грн за курсом НБУ гривні до євро на 12.07.2023), а також помилково включено один акт від 10.07.2023 та ще один акт від 14.07.2023 - тобто помилково плюс два акти в загальній сумі 65 873,88 грн. за курсом НБУ гривні до євро на 12.07.2023;

- в податкову накладну № 436 від 14 07.2023 було правильно включено суму наданих послуг за одним актом від 14 07.2023 (в сумі 33 503,64 грн за курсом НБУ гривні до євро на 14 07 2023) та помилково не включено ще один акт від 14 07.2023 - тобто помилково мінус один акт в сумі 33 503,64 грн за курсом НБУ гривні до євро на 14.07.2023

Для виправлення вказаних технічних помилок ПрАТ «Дніпрометиз» було складено та зареєстровано у ЄРПН: розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 10.07.2023 №1335 до податкової накладної від 10.07.2023 №432, про прийняття якого свідчить квитанція №1 від 16.11.2023; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 12.07.2023 №1333 до податкової накладної від 12.07.2023 №434, про прийняття якого свідчить квитанція №1 від 16.11.2023 ; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 14.07.2023 №1334 до податкової накладної від 14.07.2023 №436, про прийняття якого свідчить квитанція №1 від 16.11.2023.

На підставі зазначеного суд погоджується з твердженням представника позивача, що на всю суму податкових зобов`язань з ПДВ, розрахованих на підставі вказаних актів про надання послуг при здійсненні господарських відносин з нерезидентом SRL «SOCIENFNTF COMERCIALA IMPERADOR» (Республіка Молдова) у липні 2023 року ПрАТ «Дніпрометиз» були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, хоча й із зазначеними технічними помилками.

Відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «В4» №999/32-00-04-01-02-05-05393145 від 08.11.2023 і податкове повідомлення-рішення форми «ПН» №1000/32-00-04-01-02-05-05393145 від 08.11.2023, прийняті Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі висновків Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.10.2023 №1018/32-00-04-01-02-25-05393145, є протиправними і такими, що підлягають скасуванню, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З на викладене, а також враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5018,11 грн підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» (пр-т Слобожанський, 20, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, код ЄДРПОУ 05393145) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49600, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №999/32-00-04-01-02-05-05393145 від 08.11.2023 і податкове повідомлення-рішення форми «ПН» №1000/32-00-04-01-02-05-05393145 від 08.11.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49600, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» (пр-т. Слобожанський, 20, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, код ЄДРПОУ 05393145) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5018 (п`ять тисяч вісімнадцять) грн 11 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» (пр-т Слобожанський, 20, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, код ЄДРПОУ 05393145).

Відповідач: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49600, код ЄДРПОУ 43968079).

Суддя Н.В. Кучугурна

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.07.2024
Оприлюднено15.07.2024
Номер документу120319955
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —160/31306/23

Постанова від 19.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 26.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 03.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 22.08.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Рішення від 10.07.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

Ухвала від 16.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

Ухвала від 16.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

Ухвала від 04.12.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні