Ухвала

від 10.07.2024 по справі 200/4590/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

10 липня 2024 року Справа №200/4590/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

08 липня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі третя особа, ГУ ПФУ у Київській області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 06 липня 2024 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівські області від 13 грудня 2023 року № 104650010828 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівські області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 грудня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до підземного пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії, періодів роботи

в Шахтоуправлінні імені газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 рок;

в Шахтоуправлінні імені С. Орджонікідзе з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року, з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 надав заяву про поновлення строку звернення до суду.

Розглядаючи цю заяву по суті, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у справі є рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 13 грудня 2023 року № 104650010828 «Про відмову у призначенні пенсії».

Це рішення позивач отримав разом з листом ГУ ПФУ у Київській області від 18 грудня 2023 року, тобто про порушення своїх прав він мав дізнатися в грудні 2023 року.

На спірні правовідносини поширюється шестимісячний строк звернення до суду, встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.

До суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 06 липня 2024 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», тобто з пропуском строку, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначає ст. 123 КАС.

Поновлення процесуальних строків регламентує ст. 121 КАС.

Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, ОСОБА_1 зазначив, що, відмовляючи в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Чернігівській області не взяло до уваги трудову книжку серії НОМЕР_1 через наявність виправлення в написанні прізвища її власника.

Позивач зауважив, що при оформленні його трудової книжки в 1983 році була допущена помилка в написанні його прізвища на титульній сторінці, а саме замість « ОСОБА_2 » написано « ОСОБА_3 ». Згодом помилка була виправлена, однак органи Пенсійного фонду України таке виправлення не беруть до уваги.

Позивач зазначив, що був вимушений звернутися до суду в порядку цивільного судочинства для встановлення факту належності трудової книжки.

Рішенням Києво-Святошинського районною суду Київської області від 20 травня 2024 року у справі № 2-о/369/197/24 встановлено факт належності позивачу трудової книжки НОМЕР_1 .

Позивач вказував на те, що не мав можливості раніше реалізувати своє право на звернення до суду, оскільки при вирішенні публічно-правового спору, який виник між ним і пенсійним орган, необхідним буде дослідження трудової книжки, належність якої він доводив в судовому порядку.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року у справі № 2-о/369/197/24 набрало законної сили 20 червня 2024 року, позивач його отримав 03 липня 2024 року і без зайвих зволікань звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, враховуючи, що пропущений строк не є значним, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню, а заява позивача задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. Заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, та поновити цей строк.

3. Ухвала постановлена і підписана суддею 10 липня 2024 року.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко