Рішення
від 23.09.2024 по справі 200/4590/24
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року Справа№200/4590/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

08 липня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі третя особа, ГУ ПФУ у Київській області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 06 липня 2024 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівські області від 13 грудня 2023 року № 104650010828 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівські області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 грудня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до підземного пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії, періодів роботи

в Шахтоуправлінні імені газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року;

в Шахтоуправлінні імені С. Орджонікідзе з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року, з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

10 липня 2024 року суд постановив ухвалу про поновлення строку звернення до суду.

10 липня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача і третьої особи.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

У зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці з 12 серпня 2024 року по 05 вересня 2024 року включно справа розглянута по суті впродовж розумного строку після її завершення.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 11 грудня 2023 року він звернувся до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

13 грудня 2023 року ГУ ПФУ в Чернігівській області за наслідками розгляду цієї заяви прийняло рішення № 104650010828 «Про відмову у призначенні пенсії».

Відмовляючи в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з того, що страховий стаж позивача становить 16 років 11 місяців 27 днів, пільговий стаж у нього відсутній.

При цьому ГУ ПФУ в Чернігівській області не взяло до уваги трудову книжку серії НОМЕР_1 , обґрунтувавши це тим, що виправлення прізвища позивача проведено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58).

Крім того, відповідач не врахував відомості, наведені в довідці від 17 вересня 2014 року № 61, яка видана публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Донбас», а також в довідці від 24 вересня 2014 року № 264, яка видана відокремленим підрозділом «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля», покликаючись при цьому на норми ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон № 1207).

Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач зазначив, що правильне написання його прізвища « ОСОБА_2 », що підтверджено паспортом громадянина України, довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та дипломом про навчання.

Однак при оформленні трудової книжки серії НОМЕР_1 в 1983 році на титульній сторінці була допущена помилка в написанні його прізвища, а саме замість правильного « ОСОБА_2 » помилково зазначено « ОСОБА_3 ».

В подальшому підприємство виправило цю помилку та вказало правильне прізвище власника трудової книжки, проте пенсійний орган не визнає, що трудова книжка серії НОМЕР_1 належить позивачеві, вважаючи, що виправлення внесено з порушенням вимог Інструкції № 58.

Позивач зазначив, що факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 встановлений таким, що набрало законної сили, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року.

Позивач доводив, що в період з 06 червня 1983 року по 30 серпня 1995 року працював на підземних роботах повний робочий день за професіями, які передбачені Списком № 1, що підтверджено записами в трудовій книжці та довідками про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Позивач наголошував, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому періоди роботи згідно із записами в трудовій книжці та довідками, про які йдеться вище, мають бути зараховані пенсійним органом при призначенні пенсії.

З огляду на викладене, крім визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Чернігівські області від 13 грудня 2023 року № 104650010828 «Про відмову у призначенні пенсії», позивач просив захистити його порушене право на соціальний захист шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівські області повторно розглянути його заяву від 11 грудня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з зарахуванням до підземного пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії, періодів роботи в Шахтоуправлінні імені газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року, а також в Шахтоуправлінні імені С. Орджонікідзе з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року, з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року.

Позивач наголошував, що повноваження відповідача щодо призначення пенсії не є дискреційними, а тому спосіб захисту порушеного права, про який він просить, не становитиме втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Зазначив, що 11 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

За принципом екстериторіальності для розгляду цієї заяви був визначений структурний підрозділу ГУ ПФУ в Чернігівській області.

13 грудня 2023 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих ним документів ГУ ПФУ в Чернігівській області прийняло рішення № 1046500102828, яким відмовило в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідач покликався на норми п. 1 ч. 2 ст. 114 та ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, п. п. 3, 4.2, 4.3, 4.4, 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 393), п. 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі Порядок № 637), пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), і доводив, що позивач не набув право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 через відсутність у нього необхідного страхового та пільгового стажу.

За розрахунком пенсійного органу страховий стаж позивач становить 16 років 11 місяців 27 днів, пільговий стаж відсутній.

Відповідач вказував на те, що за доданими документами не зарахував до страхового стажу періоди роботи згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці виправлення прізвища позивача проведено з порушенням вимог п. 2.13 Інструкції № 58, а саме відсутнє посилання на документ, його номер і дату.

Пенсійний орган наголошував, що відповідно до п. 2.13 Інструкції № 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і засвідчуються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

За висновком пенсійного органу, для зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно із записами в трудовій книжці необхідно внести виправлення в написанні прізвища позивача з дотриманням вимог п. 2.13 Інструкції № 58.

Також відповідач зазначив, що не зарахував до пільгового стажу періоди роботи згідно з довідкою від 17 вересня 2014 року № 61, яка видана публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Донбас», та довідкою від 24 вересня 2014 року № 264, яка видана відокремленим підрозділом «Шахта імені В.І. Леніна», оскільки відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 1207 будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; а будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідач просив взяти до уваги, що як орган державної влади відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України ГУ ПФУ в Чернігівській області має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, відповідач доводив, що правомірно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

З огляду на це відповідач доводив, що його рішення про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги безпідставними.

Просив відмовити в позові.

Третя особа ГУ ПФУ у Київській області правом на надання пояснення не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

З 20 вересня 2000 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено відповідною довідкою від 11 травня 2022 року № 3244-7001165253.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

11 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян № 11 (сервісного центру) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Київській області з заявою про призначення пенсії.

Як свідчить розписка-повідомлення, разом з заявою від 11 грудня 2023 року, яка була зареєстрована за № 15004, позивач надав такі документи: паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11 травня 2022 року № 3244-7001165253; свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ; диплом серії НОМЕР_5 ; військовий квиток серії НОМЕР_6 ; трудову книжку серії НОМЕР_1 ; довідку публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» від 17 вересня 2014 року № 61б; довідку публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» від 17 вересня 2014 року № 61 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідку публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» від 17 вересня 2014 року № 61а про підземні спуски в шахту; довідку відокремленого підрозділу «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» від 24 вересня 2014 року № 264б про реорганізацію Шахтоуправління імені С. Орджонікідзе виробничого об`єднання «Макіїввугілля»; довідку відокремленого підрозділу «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» від 24 вересня 2014 року № 264 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідку відокремленого підрозділу «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» від 24 вересня 2014 року № 264а про заробітну плату для обчислення пенсії; наказ Шахти імені С. Орджонікідзе виробничого об`єднання «Макіїввугілля» від 18 березня 1996 року № 113 «Про завершення атестації робочих місць на шахті»; Перелік робочих місць, професій, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 по Шахті імені С. Орджонікідзе виробничого об`єднання «Макіїввугілля» (додаток 1 до протоколу від 12 березня 1996 року); довідку про відкритий рахунок в банку.

До матеріалів заяви позивача пенсійний орган також долучив лист Відділу обслуговування громадян № 11 (сервісного центру) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Київській області від 13 грудня 2023 року № 1000-0214-6/193973 і відповідь на нього Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації від 14 грудня 2023 року № 4438; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця; Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформовані станом на 11 грудня 2023 року.

Розписка-повідомлення до заяви від 11 грудня 2023 року № 15004, також свідчить, що відповідальна посадова особа Відділу обслуговування громадян № 11 (сервісного центру) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Київській області пропонувала позивачеві у строк до 10 березня 2024 року подати додаткові документи, яких, за висновком пенсійного орану, не вистачає для призначення пенсії, а саме надати документи про стаж, визначені Порядком № 637.

Докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 подавав пенсійному органу будь-які додаткові документи для розгляду разом з його заявою від 11 грудня 2023 року, суду не надані.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ідентифікаційний код 21390940) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 грудня 2023 року, яка зареєстрована за № 15004, був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Чернігівській області.

13 грудня 2023 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих ним документів, а також з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), ГУ ПФУ в Чернігівській області прийняло рішення № 104650010828 «Про відмову у призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відмовляючи в призначенні пенсії, пенсійний орган покликався на норми п. 1 ч. 2 ст. 114 та ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 і виходив з такого:

шифр та вид пенсії 101 пенсія за віком;

умови призначення Закон № 1058;

дата звернення, вік та ознака роботи 11 грудня 2023 року, 59 років 02 місяці 09 днів, працює;

особливості ВПО воєнний стан з 11 травня 2022 року довічно.

страховий стаж особи становить 16 років 11 місяців 27 днів.

Пенсійний орган не взяв до уваги трудову книжку серії НОМЕР_1 , видану 13 грудня 1983 року, обґрунтувавши це тим, що на титульній сторінці виправлення прізвища проведено з порушенням вимог п. 2.13 Інструкції № 58 (відсутнє посилання на документ, його номер і дату).

За висновком пенсійного органу, для зарахування до страхового стажу періодів роботи відповідно до трудової книжки необхідно внести виправлення прізвища відповідно до п. 2.13 Інструкції № 58.

До страхового стажу відповідач зарахував періоди роботи з 10 червня 2008 року відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За висновком пенсійного органу, пільговий стаж у заявника відсутній.

До пільгового стажу відповідач не зарахував періоди роботи відповідно до довідки від 17 вересня 2014 року № 61, яка видана публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Донбас», та довідки від 24 вересня 2014 року № 264, яка видана відокремленим підрозділом «Шахта імені В.І. Леніна», покликаючись при цьому на норми ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 1207.

Заявник не працює, підприємець.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Разом з листом від 18 грудня 2023 року № 1000-0214-8/196890 ГУ ПФУ у Київській області надіслало позивачеві рішення, прийняте за наслідками розгляду його заяви від 11 грудня 2023 року.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 19 грудня 2023 року, яке зареєстроване за № 35927/К-1000-23, листом від 02 січня 2024 року № 1000-0202-8/596 ГУ ПФУ у Київській області надало роз`яснення щодо підстав відмови у призначенні пенсії.

В листі ГУ ПФУ у Київській області наведені ті самі мотиви і підстави, що і в рішенні ГУ ПФУ в Чернігівській області від 13 грудня 2023 року № 104650010828 «Про відмову у призначенні пенсії».

З приводу періодів роботи, на зарахування яких до страхового та/або пільгового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

На підтвердження стажу, серед іншого, ОСОБА_1 надав пенсійному органу трудову книжку серії НОМЕР_1 .

На титульному аркуші трудової книжки серії НОМЕР_1 , який заповнений 13 грудня 1983 року російською мовою, в графі «Прізвище» первісно було зазначено « ОСОБА_3 ». В подальшому на титульному аркуші трудової книжки прізвище її власника було виправлено на «Клопотун».

На титульному аркуші трудової книжки також зроблений запис: «Виправленому на прізвище « ОСОБА_2 » вірити», який був засвідчений підписом інспектора відділу кадрів Шахтоуправління імені газети «Соціалістичний «Донбас» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» Михайловою та печаткою відділу кадрів цього підприємства.

Крім того, факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 , встановлений рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року у справі № 369/1947/24 (провадження № 2-о/369/197/24), яке набрало законної сили 20 червня 2024 року.

Це судове рішення було ухвалено і набрало законної сили вже після прийняття ГУ ПФУ в Чернігівській області рішення про відмову у призначенні пенсії, і, відповідно, воно не було предметом розгляду пенсійного органу.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 свідчать про таке:

Період з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року.

Запис 1 06 червня 1983 року на підставі наказу від 06 червня 1983 року № 619/к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Шахтоуправління імені газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок 2 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 2 31 серпня 1983 року на підставі наказу від 01 вересня 1983 року № 931/к позивач був звільнений у зв`язку із закінченням строкового трудового договору.

[…]

Довідкою публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» від 17 вересня 2014 року № 61б підтверджений той факт, що внаслідок реорганізацій, перетворень і перейменувань правонаступником Шахтоуправління імені газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» є публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас».

Згідно з довідкою публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» від 17 вересня 2014 року № 61 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день в публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас» і за період з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року виконував підземні роботи з повним підземним робочим днем за професією гірничого робочого по ремонту гірничих виробок, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Довідка від 17 вересня 2014 року № 61 видана на підставі контрольного табеля, особової картки ф. Т-2, штатного розкладу, відомостей про нарахування заробітної плати та наказів по шахтоуправлінню.

В довідці від 17 вересня 2014 року № 61 наведені такі додаткові відомості: за час роботи на згаданому вище підприємстві позивач безоплатними відпустками не користувався, у страйках участі не брав. За час роботи учнем, навчання на курсах і роботи на практиці заробітна плата виплачувалась за тарифною ставкою підземного робітника Шахтоуправління «Донбас», який працює на видобутку вугілля.

Атестація робочих місць за умовами праці затверджена наказами від 30 грудня 1994 року № 1718, від 12 жовтня 1999 року № 1131, від 04 квітня 2005 року № 528, від 04 квітня 2005 року № 529, від 12 вересня 2001 року № 486-к, від 16 травня 2006 року № 700, від 20 квітня 2011 року № 528.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Чернігівській області не зарахувало позивачеві період роботи з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Період з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року.

[…]

Запис 3 01 вересня 1983 року на підставі наказу від 01 вересня 1983 року № 932/к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Шахтоуправління імені газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок 2 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 4 23 листопада 1983 року на підставі наказу від 23 листопада 1983 року № 1185/к позивач був звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики.

[…]

Згідно з довідкою публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» від 17 вересня 2014 року № 61 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас» і за період з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року виконував підземні роботи з повним підземним робочим днем за професією гірничого робочого по ремонту гірничих виробок, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Чернігівській області не зарахувало позивачеві період роботи з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Період з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року.

[…]

Запис 5 19 березня 1984 року на підставі наказу від 19 березня 1984 року № 194/к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Шахтоуправління імені Орджонікідзе Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» гірничим робочим 2 розряду підземним.

Запис 6 22 квітня 1984 року на підставі наказу від 25 квітня 1984 року № 271/к позивач був звільнений у зв`язку з завершенням виробничої практики.

[…]

Відомості, наведені в довідці відокремленого підрозділу «Шахта імені В.І. Леніна» виробничого об`єднання «Макіїввугілля» від 24 вересня 2014 року № 264б, свідчать про те, що внаслідок реорганізацій, перетворень і перейменувань правонаступником Шахтоуправління імені Орджонікідзе Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» була Шахта імені С. Орджонікідзе виробничого об`єднання «Макіїввугілля», яка в подальшому була ліквідована, а її архів переданий до відокремленого підрозділу «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля».

Згідно з довідкою відокремленого підрозділу «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» від 24 вересня 2014 року № 264 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_4 працював повний робочий день в Шахтоуправлінні імені Орджонікідзе Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» і за період з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року виконував роботи за професією гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті дільниці ШТ-І, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Довідка від 24 вересня 2014 року № 264 видана на підставі особистих карток ф. Т2 1054, 1310, 1357, особових рахунків по заробітній платі, табелів спусків-виїздів в шахту, ЕТКС.

В довідці від 24 вересня 2014 року № 264 наведені такі додаткові відомості про роботу позивача в Шахтоуправлінні імені Орджонікідзе виробничого об`єднання «Макіїввугілля»: відпусткою без збереження заробітної плати не користувався, в страйках участі не брав.

Атестація робочих місць за умовами праці затверджена наказом від 18 березня 1996 року № 113; шахта була зайнята видобутком вугілля.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Чернігівській області не зарахувало позивачеві період роботи з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Період з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року.

[…]

Запис 7 10 серпня 1984 року на підставі наказу від 13 серпня 1984 року № 494/к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Шахтоуправління імені Орджонікідзе Макіївського виробничого об`єднання по видобуванню вугілля «Макіїввугілля» гірничим майстром підземним.

Запис 8 31 жовтня 1984 року на підставі наказу від 01 листопада 1984 року № 659/к позивач був звільнений за ст. 36 п. 3 Кодексу законів про працю УРСР у зв`язку з призовом до Радянської Армії.

Запис 8 містить виправлення а даті звільнення, а саме місяць «12» виправлений на «10»; виправлення внесено з дотриманням вимог чинного на той час законодавства.

[…]

Згідно з довідкою відокремленого підрозділу «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» від 24 вересня 2014 року № 264 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_4 працював повний робочий день в Шахтоуправлінні імені Орджонікідзе Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» і за період з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року виконував роботи за професією гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті дільниці ВТБ-1, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Чернігівській області не зарахувало позивачеві період роботи з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Період з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року.

[…]

Запис 10 07 лютого 1987 року на підставі наказу від 09 лютого 1987 року № 69/к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Шахтоуправління імені Орджонікідзе Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» гірничим майстром підземним;

Запис 11 01 січня 1988 року на підставі наказу від 30 грудня 1988 року № 041 працював гірничим майстром підземним.

Запис 12 19 липня 1993 року на підставі наказу від 19 липня 1993 року № 115 Шахтоуправління імені Орджонікідзе перейменовано на Шахту імені С. Орджонікідзе.

Запис 13 30 серпня 1995 року на підставі наказу від 30 серпня 1995 року № 388/к позивач був звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

[…]

Згідно з довідкою відокремленого підрозділу «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» від 24 вересня 2014 року № 264 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_4 працював повний робочий день в Шахтоуправління імені Орджонікідзе Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» і за період з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року виконував роботи за професією гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті дільниць ВТБ-1, ШТ-1, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1б, шифр 1010100б, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Чернігівській області не зарахувало позивачеві період роботи з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 11 грудня 2023 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 07 вересня 2023 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

[…]

За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу:

[…]

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону:

чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

[…]

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абз. абз. 1 і 15-23 п. 1 ч. 2 цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз. 1 ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абз. 1 п. 1 ч. 2 цієї статті.

За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

П. 4 Порядку № 383 визначено, що згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (далі атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 383 постанова КМУ № 442 набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

За правилами п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку № 442, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку.

Відповідно до п. 4.4 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку.

Згідно з п. 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком № 442. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

П. 4.6 Порядку № 383 у разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.

П. 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

До підрозділу 1. «Підземні роботи» розділу І. «Гірничі роботи. Видобуток вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, слюди, солі та інших рудних і нерудних корисних копалин підземним способом. Будівництво шахт і рудників. Будівництво метрополітенів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, включені:

всі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців (медперсонал підземних здравпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку тощо).

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені:

10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

1010100б б) Керівники і спеціалісти підземних дільниць

[…]

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені:

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

1010100б б) Керівники і спеціалісти підземних дільниць.

[…]

До підрозділу 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І. «Гірничі роботи. Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені:

1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені:

Працівники:

зайняті повний робочий день на підземних роботах;

які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

[…]

Працівники:

зайняті повний робочий день на підземних роботах;

[…].

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гарячих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 637 діяв в редакції від 28 вересня 2022 року.

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

[…]

Відповідно до п. 2 Порядку № 637 у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. […]

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах […], установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

[…]

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абз. 2 п. 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах […], установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення […] пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням […] пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення […] пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто […].

Порядок подання та оформлення документів для призначення […] пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Строки призначення пенсії визначає ст. 45 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: […].

За правилами ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення […] пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення […] або про відмову в призначенні […] пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 11 грудня 2023 року, Порядок № 22-1 діяв в редакції від 31 травня 2023 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, […] пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, […] пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

[…]

Згідно з п. 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

[…]

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…]

П. 2.1 Порядку № 22-1 установлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі Положення), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі індивідуальні відомості про застраховану особу).

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) відомості про місце проживання особи;

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до п. 20 Порядку № 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з п. п. 1-6 8 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та п. 23 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі Порядок № 18-1). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року);

[…]

За правилами п. 2.9 Порядку № 22-1 під час подання заяв, передбачених п. 1.1 розділу І, […] цього Порядку, особою пред`являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України […].

В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

[…]

Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.

[…]

Відповідно до п. 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

[…]

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

П. 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку № 637. Опитування свідків проводиться згідно із п. 12 Порядку № 637;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). […]

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви […].

[…]

Відповідно до п. 4.6 Порядку № 22-1 при підрахунку страхового стажу у період до 01 січня 2004 року до одержаної тривалості зазначеного стажу за кожним випадком звільнення додається один день.

За правилами п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. […]

Згідно з п. 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено […] пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, […] пенсії, […] електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, […], для здійснення виплати пенсії.

[…]

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, […] пенсії, […].

Аналіз положень п. 1.1, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. […]; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Чернігівській області рішення від 13 грудня 2023 року № 104650010828 «Про відмову у призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови у призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , серед іншого, доводить, що має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 рок, з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року та з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року.

Разом з цим суд встановив, що вказані періоди роботи ГУ ПФУ в Чернігівській області не зарахувало не лише до пільгового, а й до страхового стажу.

Виходячи з того, що пільговий стаж, тобто стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, є складовою страхового стажу, передусім суд вважає за необхідне вирішити питання про те, чи були у пенсійного органу підстави для зарахування вказаних вище періодів до страхового стажу ОСОБА_1 .

Щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу періодів з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 рок, з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року та з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року суд вважає за необхідне зазначити таке.

Суд встановив, що в періоди з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року та з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року ОСОБА_1 працював в Шахтоуправлінні імені газети «Соціалістичний Донбас» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті; з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року позивач працював в Шахтоуправлінні імені Орджонікідзе гірничим робочим підземним; з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року та з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року там же гірничим майстром підземним, що встановлено на підставі записів №№ 1-8 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Чернігівській області не зарахувало позивачеві періоди з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року, з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року, з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року до страхового стажу.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Чернігівській області вказало, що не взяло до уваги трудову книжку серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці виправлення прізвища проведено з порушенням вимог п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58), (відсутнє посилання на документ, його номер і дату).

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, виходячи з таких міркувань.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року; до 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).

Тобто до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці), автоматично зараховується як страховий стаж.

При цьому зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону Закон № 1788.

Так, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 рок, з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року та з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року на підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яка є основним документом про стаж в розумінні ст. 62 Закону № 1788.

На час заповнення титульного аркушу трудової книжки позивача, тобто станом на 13 грудня 1983 року, діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 09 липня 1958 року № 620 (далі Інструкція № 620).

Відповідно до п. 2 Інструкції № 620 трудова книжка є основним документом, що характеризує трудову діяльність робітника і службовця.

Заповнення трудових книжок було регламентовано нормами розділу І Інструкції № 620.

За правилами п. 7 Інструкції № 620 в трудові книжки робітників та службовців мали вноситись такі відомості: а) прізвище, ім`я, по батькові; б) рік народження; в) освіта; г) професія; д) відомості про роботу; е) заохочення і нагороди.

Згідно з п. 8 Інструкції № 620 всі записи в трудовій книжці мають бути точними і вносяться адміністрацією підприємства, установи або організації після видання наказу або розпорядження про приймання на роботу, переміщення або звільнення працівника. Власник трудової книжки має бути ознайомлений зі змістом зробленого запису.

Записи в трудовій книжці виконуються акуратно, чорнилами.

Відповідно до п. 9 Інструкції № 620 зміни до записів трудової книжки про прізвище, ім`я і по батькові, освіту і професію працівника виконуються адміністрацією на підставі документів і з посиланням на них (свідоцтво про шлюб, довідка РАГСу, документи про освіту та інше), і мають бути засвідчені підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства, установи, організації або печаткою відділу кадрів.

Вносити зміни в записи про строки і характер виконуваної роботи або займаної посади, про причини звільнення та інші відомості про роботу може вносити лише те підприємство, установа або організація, яке зробило неправильний або неточний запис. Вказані виправлення мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження та засвідчуються у вказаному вище порядку. Показання свідків не можуть слугувати підставою для виправлення внесених раніше записів.

П. 10 Інструкції № 620 було визначено, що відповідальність за організацію правильного ведення трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи або організації.

Безпосередньо відповідає за своєчасне і правильне заповнення, зберігання, облік та видачу працівникам трудових книжок начальник відділу кадрів або спеціальна особа, яка призначається наказом керівника підприємства, установи або організації.

В період чинності Інструкції № 620 внесення відомостей про працівника проводилось з додержанням таких правил.

Відповідно до п. 11 Інструкції № 620 на першій сторінці трудової книжки записувались загальні відомості про її власника.

Прізвище, ім`я, по батькові (повністю, без скорочень або заміни ім`я і по батькові ініціалами) та рік народження зазначалися на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58).

З прийняттям згаданого вище наказу Інструкція № 620 не застосовується.

На час роботи позивача в Шахтоуправлінні імені газети «Соціалістичний Донбас», уповноважена особа якого заповнювала титульний аркуш трудової книжки, а в подальшому внесла виправлення до нього, Інструкція № 58 діяла в редакції від 29 липня 1993 року.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

[…]

Згідно з п. 1.2 Інструкції № 58 трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Заповнення трудових книжок регламентовано нормами розділу 2 Інструкції № 58.

Загальні вказівки щодо заповнення трудових книжок зводяться до такого.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 58 трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не заносяться.

П. 2.6 Інструкції № 58 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п. 2.8 Інструкції № 58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Згідно з п. 2.9 Інструкції № 58 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інш. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

[…]

Внесення відомостей про працівника здійснюється за такими правилами.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

П. 2.13 Інструкції № 58 установлено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Таким чином, як Інструкція № 620, так і Інструкція № 58 чітко визначають коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, а саме:

«[…]

34. Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

35. При цьому, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників.

[…]».

Суд встановив, що ОСОБА_1 надав пенсійному органу трудову книжку серії НОМЕР_1 .

Титульний аркуш трудової книжки серії НОМЕР_1 був заповнений 13 грудня 1983 року. В графі «Прізвище» на титульному аркуші первісно було зазначено прізвище « ОСОБА_3 », яке в подальшому виправлене на « ОСОБА_2 ». На внутрішньому боці обкладинки трудової книжки зроблений запис: «Виправленому на прізвище « ОСОБА_2 » вірити». Цей запис засвідчений підписом інспектора відділу кадрів Шахтоуправління імені газети «Соціалістичний «Донбас» та печаткою відділу кадрів цього підприємства.

Інструкції № 620 і № 58 визначають, що прізвище, ім`я, по батькові власника трудової книжки вносяться, зокрема на підставі паспорта або свідоцтво про народження. Обидва ці документи позивач надав разом з заявою про призначення пенсії, згідно з цими документами правильне написання прізвища позивача « ОСОБА_2 ».

Таким чином, на момент звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії помилка в написанні його прізвища на титульному аркуші трудової книжки була виправлена уповноваженим на те суб`єктом, а позивач разом з заявою про призначення пенсії надав документи, на підставі яких до трудової книжки вноситься запис про прізвище її власника.

Дійсно запис про виправлення прізвища, зроблений за внутрішньому боці обкладинки трудової книжки, не містить посилання на документ, на підставі якого він внесений, його дату і номер. Однак відмова ГУ ПФУ в Чернігівській області враховувати інформацію про стаж позивача, яка міститься в записах трудової книжки серії НОМЕР_1 , лише з однієї цієї підстави є проявом надмірного формалізму.

Суд вважає за необхідне наголосити, що позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей. Відтак неправильне заповнення трудової книжки (внесення виправлень до записів трудової книжки) не може бути підставою для незарахування стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів в трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

На переконання суду, при зверненні за призначенням пенсії позивач надав належні докази на підтвердження свого трудового стажу, набутого до 01 січня 2004 року.

Записи №№ 1-8 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 підтверджують факт зайнятості ОСОБА_1 в періоди з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року, з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року, з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року; ці записи містять всі необхідні відомості щодо трудової діяльності позивача, ці записи внесені з дотриманням вимог Інструкції № 620 та Інструкції № 58 та засвідчені підписами уповноважених осіб і печатками підприємств.

Отже, відсутність посилання на дату і номер документа, на підставі якого внесено виправлення у прізвище її власника на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 , не може позбавляти позивача права на зарахування вказаних періодів до його страхового стажу.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року, з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року, з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року, а відмова пенсійного органу у врахуванні записів в трудовій книжці НОМЕР_1 є протиправною.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що при розгляді цієї справи не надає оцінку правомірності дій пенсійного органу щодо зарахування/незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 інших періодів, оскільки з такими вимогами позивач не звертався, а суд відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог.

Щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періодів з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 рок, з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року та з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в періоди 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року та з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року ОСОБА_1 працював в Шахтоуправлінні імені газети «Соціалістичний Донбас» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті; з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року в Шахтоуправлінні імені Орджонікідзе гірничим робочим підземним; з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року та з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року там же гірничим майстром підземним, що підтверджено записами №№ 1-8 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

В рішенні, яке є предметом спору, відповідач зазначив, що не зарахував до пільгового стажу періоди роботи відповідно до довідки від 17 вересня 2014 року № 61, яка видана публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Донбас», та довідки від 24 вересня 2014 року № 264, яка видана відокремленим підрозділом «Шахта імені В.І. Леніна», на підставі норм ч. ч. 2-3 ст. 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон № 1207).

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу з огляду на таке.

Як свідчить преамбула до Закону № 1207, Верховна Рада України,

ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України та Конституції України,

підкреслюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах міжнародно визнаного державного кордону є цілісною і недоторканною,

не визнаючи тимчасову окупацію російською федерацією частини території України,

підтверджуючи невіддільне суверенне право України на відновлення і збереження її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаного державного кордону,

[…]

констатуючи, що у світлі положень ІV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08 червня 1977 року одним із наслідків збройної агресії російської федерації проти України стала тимчасова окупація частини території України,

[…]

враховуючи проміжне рішення Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року, відповідно до якого на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення росії на територію України,

відзначаючи, що збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України,

беручи до уваги, що російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російської федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України,

відзначаючи, що дії російської федерації на території України грубо порушують принципи та норми міжнародного права,

[…]

враховуючи, що основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин,

[…]

прийняла цей Закон, що має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України.

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1207 діяв в редакції від 18 жовтня 2023 року.

Правовий статус тимчасово окупованої території України визначений ст. 1 Закону № 1207.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1207 тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених ч. 1 ст. 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

[…]

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 1207 датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.

Окремі об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими російською федерацією з 19 лютого 2014 року. […]

Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року.

Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російською федерацією) починаючи з 07 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і міст, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затверджені Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» (далі Указ № 32/2019).

Міста Донецьк і Макіївка Донецької області включені до Переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого Указом № 32/2019, і в силу положень абз. 4 ч. 2 ст. 1 Закону № 1207 є окупованими російською федерацією починаючи з 07 квітня 2014 року.

Довідка № 61 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Донбас» 17 вересня 2014 року в м. Донецьку.

Довідка № 264 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана відокремленим підрозділом «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» 24 вересня 2014 року в м. Макіївка.

Отже, згадані довідки видані на території України, яка на той час була окупована російською федерацією.

Ст. 9 «Незаконні органи, їх посадові та службові особи» Закону № 1207 установлено таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1207 державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 1207 будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

За правилами ч. 3 ст. 9 Закону № 1207 будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 1207 встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Системне тлумачення норм ч. ч. 2 і 3 ст. 9 Закону № 1207 дозволяє дійти висновку, що за загальним правило недійсним є будь-який акт, виданий незаконним о р г а н о м або посадовою чи службовою особою такого о р г а н у. При цьому незаконним є орган або особа, створені, обрані чи призначені у порядку, який не передбачений законодавством України.

Між тим, довідки від 17 вересня 2014 року № 61 та від 24 вересня 2014 року № 264 видані не незаконними о р г а н а м и та/або їх посадовими особами, про які йдеться у ч. ч. 2, 3 ч. 9 Закону № 1207, а юридичною особою та відокремленим підрозділом юридичної особи, які створені за законодавством України та відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань.

Суд зауважує, що норма ч. 3 ст. 9 Закону № 1207 пов`язує недійсність акта не з територією, на якій він виданий (підконтрольна органам державної влади України або тимчасово окупована), а з суб`єктом, який такий акт видає.

В ч. 3 ст. 9 Закону № 1207 прямо вказано, що недійсним є акт, виданий о р г а н а м и та/або о с о б а м и, передбаченими ч. 2 цієї статті.

Отже, норми ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 1207 не можуть слугувати підставою для висновку про недійсність довідок від 17 вересня 2014 року № 61 та від 24 вересня 2014 року № 264, оскільки вони видані публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Донбас» (ідентифікаційний код 00174668) та відокремленим підрозділом «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код ВП 39156728), тобто суб`єктами господарювання, створеними за законодавством України.

Більш того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками обох цих підприємств є держава Україна в особі її органів, а саме Фонд державного майна України щодо приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» (ідентифікаційний код 00174668) та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України щодо державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 32442295), в структуру якого входить відокремлений підрозділ «Шахта імені В.І. Леніна». Місцезнаходження цих підприємств зареєстровано в м. Києві.

Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» (ідентифікаційний код 00174668) та відокремлений підрозділ «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код ВП 39156728) також не підпадають під визначення «окупаційної адміністрації російської федерації» в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207.

Так, за визначенням, наведеним в п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207, окупаційна адміністрація російської федерації сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

З визначення, яке міститься в п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207, можна дійти висновку, що до окупаційної адміністрації російської федерації можна віднести і підприємства, проте за умови, що вони 1) належать до сукупності державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями, або 2) підконтрольним російській федерації самопроголошеним органам, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України.

Однак публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» та відокремлений підрозділ «Шахта імені В.І. Леніна» державного підприємства «Макіїввугілля» при видачі ОСОБА_1 довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній жодних функцій, властивих органам державної влади чи органам місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території України, не виконували, а діяли за законодавством України як роботодавці, до повноважень яких належить підтвердження стажу їх працівників.

Будь-яких інших підстав для неврахування довідок від 17 вересня 2014 року № 61 та від 24 вересня 2014 року № 264, крім посилання на норми ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 1207, пенсійний орган не навів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Чернігівській області мало врахувати відомості, наведені в довідках від 17 вересня 2014 року № 61 та від 24 вересня 2014 року № 264 при обчисленні стажу ОСОБА_1 .

Суд встановив, що в період 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року ОСОБА_1 виконував підземні роботи з повним підземним робочим днем за професією гірничого робочого по ремонту гірничих виробок; з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року виконував підземні роботи з повним підземним робочим днем за професією гірничого робочого по ремонту гірничих виробок; з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року працював повний робочий день в шахті, яка здійснює видобуток вугілля, за професією гірничого робочого підземного; з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року працював повний робочий день в шахті за професією гірничого майстра підземного; з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року працював повний робочий день в шахті за професією гірничого майстра підземного, про що свідчать записи №№ 1-8 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а також в довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17 вересня 2014 року № 61 та від 24 вересня 2014 року № 264, тобто належні докази в розумінні ст. 62 Закону № 1788, п. п. 1, 3, 20 Порядку № 637 та п. 10 Порядку № 383.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що самих лише записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 про періоди його роботи в Шахтоуправлінні імені Орджонікідзе недостатньо для їх зарахування до пільгового стажу, оскільки в них відсутні відомості про зайнятість позивача на підземних роботах повний робочий день або не менше 80% робочого часу.

Як наслідок, для підтвердження пільгового характеру роботи в Шахтоуправлінні імені Орджонікідзе постає необхідність у подання додаткових документів, як того вимагають приписи п. п. 3, 20 Порядку № 637 і п. 10 Порядку № 383, і таким документом є довідка від 24 вересня 2014 року № 264 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Періоди виконання позивачем гірничих робіт з видобутку вугілля за професіями гірничого робочого по ремонту гірничих виробок, гірничого робочого підземного та гірничого майстра підземного з повним робочим днем на підземних роботах (в шахті), що передбачені Списком № 1 та Постановою КМУ № 202, підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, а з урахуванням положень ч. 5 ст. 114 цього Закону ці періоди підлягають врахуванню і до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, на яку претендує позивач.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в) періодів роботи з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року, з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року, з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року, з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року, з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 13 грудня 2023 року № 104650010828 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Чернігівські області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 13 грудня 2023 року № 104650010828 «Про відмову у призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і застосувати також такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області:

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року,

з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року,

з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року,

з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року,

з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року;

- зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в), періоди роботи:

з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року,

з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року,

з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року,

з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року,

з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 грудня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Виходячи за межі позовних вимог в частині, яка стосується покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати певні періоди до страхового стажу, суд враховує, що пільговий стаж є складовою страхового стажу.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 набув право на зарахування до страхового і пільгового стажу вказаних вище періодів на день звернення за призначенням пенсії, тобто станом на 11 грудня 2023 року.

Суд відзначає, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1, належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Чернігівській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Чернігівській області суд покладає обов`язок зарахувати певні періоди до страхового та пільгового стажу і повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Факт того, що місце проживання позивача зареєстровано в Донецькій області, а його фактичне місце проживання/перебування як внутрішньо переміщеної особи у Київській області, не спростовує висновку суду, що належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Чернігівській області, оскільки норми п. 4.10 Порядку № 22-1 визначають орган, що призначає пенсію, для здійснення виплати пенсії. Водночас орган, що призначає пенсію, який розглядає заяву про призначення пенсії та приймає рішення про призначення пенсії (відмову в призначенні пенсії), визначається за нормами п. 4.2 Порядку № 22-1, які передбачають застосування принципу екстериторіальності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів та заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (квитанція від 06 липня 2024 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ідентифікаційний код 21390940, місцезнаходження: 14005, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. П`ятницька, буд. 83а), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 13 грудня 2023 року № 104650010828 «Про відмову у призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди:

з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року,

з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року,

з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року,

з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року,

з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в), періоди роботи:

з 06 червня 1983 року по 31 серпня 1983 року,

з 01 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року,

з 19 березня 1984 року по 22 квітня 1984 року,

з 10 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року,

з 07 лютого 1987 року по 30 серпня 1995 року.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 грудня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 69 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 23 вересня 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	23.09.2024
Оприлюднено	26.09.2024
Номер документу	121833217
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Судовий реєстр по справі —200/4590/24

Ухвала від 05.11.2024

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 05.11.2024

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Рішення від 23.09.2024

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

Ухвала від 10.07.2024

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

Ухвала від 10.07.2024

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 23.09.2024 по справі 200/4590/24ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —200/4590/24

Ухвала від 05.11.2024

Ухвала від 05.11.2024

Рішення від 23.09.2024

Ухвала від 10.07.2024

Ухвала від 10.07.2024

Рішення
від 23.09.2024 по справі 200/4590/24
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД