Рішення

від 04.07.2024 по справі 910/3323/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2024Справа № 910/3323/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Залізка Юрія Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АСТРА КОСМЕТИК""

про розірвання договору

за участю представників:

від позивача: Маляр С.А.

від відповідача: Попов А.С.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Залізко Юрій Петрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АСТРА КОСМЕТИК"" про розірвання договору підряду на виконання робіт від 01.06.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов договору підряду на виконання робіт від 01.06.2022.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

03.04.2024 через засоби поштового зв`язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 25.04.2024.

22.04.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

У підготовчому засіданні 25.04.2024 суд розглянув заявлене відповідачем у відзиві на позов клопотання про закриття провадження у справі №910/3323/24 у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Так, підставою закриття провадження у справі відповідач визначає відсутність предмету спору, оскільки не заперечує проти припинення дії/розірвання з позивачем укладеного договору у добровільний спосіб, передбачений п.13.10., 12.4., 12.6., 12.7., 12.8. цього договору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Однак, суд зазначає, що на наразі між сторонами існує спір щодо наявності або відсутності підстав для розірвання договору внаслідок істотного порушення договору з бору відповідача, а отже предмет спору у цій справі не припинив своє існування, у зв`язку із чим підстави для закриття провадження у справі згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

У підготовчому засіданні 25.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 25.04.2024 відкладено підготовче засідання на 23.05.2024.

23.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.

У підготовчому засіданні 23.05.2024 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні у справі на 13.06.2024.

У підготовчому засіданні 13.06.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.07.2024.

02.07.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, до яких долучено докази оплат по договору.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав. Представник позивача заявив про надання доказів витрат на правову допомогу у строки встановлені ч.8 ст.129 ГПК України.

Представник відповідача 04.07.2024 надав пояснення по суті заперечень проти позовних вимог.

У судовому засіданні 04.07.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору підряду на виконання робіт від 01.06.2022 позивач взяв на себе зобов`язання організувати технічну підготовку виробництва пластикових виробів для косметичної продукції, на виробничих площах та обладнанні відповідача, які знаходяться за адресою: Київська область Васильківський район, село Данилівка, вулиця Данилівське шосе, 16, та контролювати забезпечення систематичного протягом п`яти років виробництва пластикової продукції для потреб відповідача.

Позивач зазначає, що між сторонами підписано Специфікацію №1/2024 до договору, в якій погодили характеристики та строки виконання робіт. Відповідач погодив Етап 1 (пункти 1, 2, 3) щодо виконання робіт, а саме: 1. Підготовку двох нових участків до встановлення нового обладнання. 2. Встановлення обладнання з врахуванням експлуатаційних особливостей (з підключень до інженерних мереж). 3. Виставлення обладнання максимально низько по відношенню до даху. Встановлення обладнання у абсолютний нуль.

Відповідач допустив істотне порушення умов договору в розумінні ч.2 ст.651 ЦК України. Так, укладаючи договір, позивач розраховував на те, що йому буде передане обладнання, необхідне для виконання робіт, яке дасть йому змогу виконати роботи у погоджений сторонами строк (до 15 березня 2024 року).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач обладнання не передав, внаслідок чого позивач позбавлений об`єктивної можливості приступити до виконання робіт за договором. Також позивач зазначив про незабезпечення відповідачем доступу до виробництва. Наразі строк виконання робіт за Специфікацією №1/2024 сплив.

09.02.2024 позивач звернувся до відповідача з листом вих.№01/09.02-24, в якому просив забезпечити йому можливість виконати роботи в строк, погоджений сторонами, передавши обладнання та забезпечивши допуск на виробництво.

Також 11.03.2024 позивач повторно направив відповідачу лист вих.№ 01/11.03-24, в якому зазначив, що строк виконання робіт, погоджений сторонами в Специфікації до договору, спливає 15.03.2024, з огляду на що необхідним є забезпечення позивача обладнанням для виконання робіт.

Оскільки, відповідач не передав позивачу обладнання передбачене п.4.6. договору та Специфікацією, а також не забезпечив позивачу доступ на виробництво, позивач не мав можливості виконати роботи, передбачені умовами договору, на підставі ч.1 ст.848, ч.2 ст.651 ЦК України позивач заявив про розірвання договору підряду на виконання робіт від 01.06.2022.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на таке:

- роботи за період з червня 2022 року до грудня 2023 року були прийняті та оплачені замовником, про що були складені відповідні Акти. До кінця 2023 року було досягнуто основної мети з якою укладався договір, однак, на початку 2024 року підрядник пропонував послуги, які не були необхідними для досягнення цілей договору;

- 10.01.2024 відповідач надіслав позивачу замовлення №1/24 на обсяг робіт та послуг на січень 2024 року на орієнтовну кількість потрібних йому робочих годин для виконання робіт (8 годин), однак підрядник надав Специфікацію 1/2024 на значно більший обсяг робіт;

- відповідач лише частково погодив запропоновану позивачем Специфікацію 1/2024 та підписав її із зауваженням: "Специфікація погоджується частково в межах такого обсягу: Етап №1 позиції послуг 1,2,3 загальною тривалістю 8 годин. В іншій частині Специфікація не погоджується";

- виконання погодженого в Специфікації 1/2024 обсягу робіт на січень 2024 року підрядник розпочав, але не завершив;

- замовлення №2/24 на лютий 2024 року позивач не погодив та не приступив до його виконання;

- всі роботи з моменту укладення договору та до кінця 2023 року виконувались відповідно до узгоджених сторонами завдань, а отже для їх виконання позивач мав все необхідне обладнання;

- укладений між сторонами договір не передбачає ціни на весь період строку дії; оплата за договором проводиться відповідно до погодинної вартості послуг підрядника та визначається виходячи з замовленого та виконаного обсягу робіт та послуг.

Також у відзиві на позов відповідач просив суд закрити провадження у справі №910/3323/24 за відсутністю предмета спору, оскільки не заперечує проти припинення дії/розірвання з позивачем укладеного договору у добровільний спосіб, передбачений п.13.10., 12.4., 12.6., 12.7., 12.8. цього договору. У судовому засіданні 25.04.2024 суд відмовив у задоволенні заявленого відповідачем клопотання.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.06.2020 між Фізичною особою-підприємцем Залізком Юрієм Петровичем (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АСТРА КОСМЕТИК"" (замовник, відповідач) укладений договір підряду на виконання робіт (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов`язується виконувати протягом строку та у відповідності до умов цього договору роботи, визначені розділом 2 цього договору (надалі - роботи), а замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується приймати та оплачувати виконані підрядником роботи (п.1.1. договору).

Підрядник зобов`язується організувати технічну підготовку виробництва пластикових виробів для косметичної продукції, на виробничих площах та обладнанні замовника, які знаходяться за адресою: Київська область Васильківський район, село Данилівка, вулиця Данилівське шосе, 16, контролювати забезпечення систематичного (протягом 5 (п`яти) років) виробництва пластикової продукції для потреб замовника, у зв`язку з чим виконує роботи, передбачені договором (п.2.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору, кількісні і якісні характеристики робіт, які зобов`язаний виконувати підрядник, а також строки їх виконання, визначаються спільно замовником та підрядником шляхом підписання відповідної специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору

У пункті п.4.1. договору сторони погодили, що роботи, вказані в розділі 2 цього договору, виконуються на обладнанні замовника, переданому підряднику відповідно до переліку обладнання ливарного виробництва з пластику, який вказаний в додатку №1 до цього договору, та є його невід`ємною частиною, а також із матеріалів, наданих замовником.

Замовник надає підрядникові матеріали для виконання робіт, про що сторони підписують відповідні акти приймання-передачі (п.4.2. договору).

За змістом пункту 4.5. договору підрядник протягом 5 календарних днів після набрання чинності цим договором надає замовнику необхідну проєктну документацію: креслення, зразки, а також інші необхідні документи для ознайомлення з процесом виконання робіт, а замовник протягом 5 календарних днів погоджує цю документацію і в разі необхідності для покращення якості виконання робіт надає додаткову (технічне завдання).

Згідно з п.4.6. договору, обладнання відповідно до Переліку, який вказаний в додатку №1 до цього договору, та необхідні умови для виконання робіт повинні бути надані (забезпечені) замовником, про що сторони складають відповідний акт приймання- передачі.

Відповідно до п.6.1. договору підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт протягом 3 календарних днів з моменту підписання цього договору, при умові надання йому обладнання та матеріалів відповідно до розділу 4 цього договору, і завершити у строки, погоджені сторонами у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.

У пп.8.1.1. п.8.1. договору встановлено обов`язок замовника надати підряднику протягом 3 календарних днів з моменту підписання цього договору обладнання відповідно до переліку обладнання ливарного виробництва з пластику, перерахованого в додатку №1 до цього договору, сировину, матеріали, необхідні умови для виконання робіт, визначених цим договором.

Договір укладається сторонами строком на 5 (п`ять) років і діє з моменту, визначеного у п.11.1 цього договору до 31.05.2027 року включно (п.12.2. договору).

При цьому зі змісту договору вбачається, що п.11.1. договору не містить положень щодо моменту, з якого починає діяти договір, а стосується порядку звільнення сторін від відповідальності за порушення зобов`язань.

У п.12.4. договору сторони погодили, що договір може бути розірваний тільки за взаємною домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору, крім випадків грубого порушення Сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Сторони домовились, що цей договір не може бути розірвано протягом перших трьох років його дії. Сторона, дії якої (в тому числі шляхом порушення умов цього договору) спричинили розірвання цього Договору в період до 31.05.2025 року включно, зобов`язана протягом 3-х (трьох) банківських днів виплатити другій Стороні штраф у розмірі 500 000,00 грн (п.12.5. договору).

Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору (п.12.6. договору).

В додатку №1 договору наведений перелік обладнання ливарного виробництва пластику - 33 найменування. Вказаний додаток не містить підписів сторін.

Згідно із матеріалів справи відповідач надав позивачу замовлення №1/24 від 10.01.2024 на обсяг робіт та послуг на січень 2024 року, у якому замовив такі послуги та роботи: підготовка двох ділянок цеху до встановлення обладнання (Термопластавтоматів WittmanEcoPower 110/135) - 2 год.; встановлення обладнання з урахуванням експлуатаційних особливостей (з підключенням до інженерних мереж) та технологічних вимог для його запуску - 6 год.

Нормативна вартість замовлених робіт/послуг (орієнтовна): 4600,00 грн.

Згідно із п.3 Замовлення №1/24 відповідач просив відповідно до п.3.1. договору підготувати та надати до погодження Специфікацію на замовлений обсяг робіт/послуг, а також розробити та надати технологічні карти на замовлені позиції робіт/послуг.

Між сторонами підписано Специфікацію №1/2024 до договору, в якій погодили характеристики та строки виконання робіт. Термін запланованих робіт - перший квартал 2024 року; початок виконання робіт - 15.01.2024; кінець виконання робіт - 15.03.2024.

Специфікація №1/2024 погоджена відповідачем частково щодо виконання робіт, а саме: в частині Етапу 1, який стосується нового обладнання - термопластавтомати, периферійне обладнання термопластавтоматів - пункти 1, 2, 3:

1. Підготовку двох нових участків до встановлення нового обладнання.

2. Встановлення обладнання з врахуванням експлуатаційних особливостей (з підключень до інженерних мереж).

3. Виставлення обладнання максимально низько по відношенню до даху. Встановлення обладнання у абсолютний нуль.

Час виконання робіт за Етапом 1 (пункти 1, 2, 3) - 8 годин.

Спір у справі виник між Фізичною особою-підприємцем Залізком Юрієм Петровичем як підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АСТРА КОСМЕТИК"" як замовником, щодо розірвання договору підряду на виконання робіт від 01.06.2020.

Позивач посилається на те, що відповідач обладнання не передав, внаслідок чого позивач позбавлений об`єктивної можливості приступити до виконання робіт за договором. За доводами позивача, внаслідок порушення відповідачем п.4.6. договору, позивач був позбавлений можливості виконувати роботи та можливості заробити кошти, на що розраховував, укладаючи договір. Також позивач посилається на незабезпечення відповідачем доступу до виробництва.

При цьому, як підставу позову позивач зазначив про істотне порушення відповідачем умов спірного договору в розумінні ст.651 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідач не передав позивачу обладнання передбачене п.4.6. договору та Специфікацією, то позивач не мав можливості виконати роботи, передбачені умовами договору, позивач, посилаючись на ч.1 ст.848, ч.2 ст.651 ЦК України заявив про розірвання договору підряду на виконання робіт від 01.06.2022.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналіз умов договору укладеного між позивачем та відповідачем, дає підстави для висновку, що відносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою мають ознаки договору підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності істотних порушень договору відповідачем, а саме позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на порушення договору з боку відповідача: не передання позивачу обладнання, передбачене п.4.6. договору та Специфікацією для виконання робіт визначених в Етапі 1 пункти 1, 2, 3 Специфікації №1/2024, а також незабезпечення відповідачем доступу до виробництва.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним у частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони (така позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 та від 26.05.2020 у справі № 908/299/18).

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 викладено правовий висновок щодо застосування положень частини 2 статті 651 ЦК України, згідно з яким йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

За встановленими обставинами справи, договір укладався з метою виконання підрядником (позивачем) робіт (характеристика робіт, їх кількість та строки виконання погоджуються сторонами в окремих специфікаціях) для організації технічної підготовки виробництва пластикових виробів для косметичної продукції, на виробничих площах та обладнанні замовника, контролю забезпечення систематичного (протягом п`яти років) виробництва пластикової продукції для потреб замовника.

Згідно із замовленням відповідача №1/24 від 10.01.2024 на обсяг робіт та послуг на січень 2024 року, відповідач замовив такі послуги та роботи: підготовка двох ділянок цеху до встановлення обладнання (Термопластавтоматів WittmanEcoPower 110/135) - 2 год.; встановлення обладнання з урахуванням експлуатаційних особливостей (з підключенням до інженерних мереж) та технологічних вимог для його запуску - 6 год.

Між сторонами підписано Специфікацію №1/2024 до договору. При цьому Специфікація №1/2024 погоджена відповідачем частково, а саме: в частині Етапу 1 (пункти 1, 2, 3) щодо виконання робіт:

1. Підготовку двох нових участків до встановлення нового обладнання.

2. Встановлення обладнання з врахуванням експлуатаційних особливостей (з підключень до інженерних мереж).

3. Виставлення обладнання максимально низько по відношенню до даху. Встановлення обладнання у абсолютний нуль.

Час виконання робіт за Етапом 1 (пункти 1, 2, 3) - 8 годин.

Суд встановив, що у п.4.1. договору сторони погодили, що роботи, вказані в розділі 2 цього договору, виконуються на обладнанні замовника, переданому підряднику відповідно до Переліку обладнання ливарного виробництва з пластику, який вказаний в додатку №1 до цього договору, та є його невід`ємною частиною, а також із матеріалів, наданих замовником.

Також у п.4.6. договору, обладнання відповідно до Переліку, який вказаний в додатку №1 до цього договору, та необхідні умови для виконання робіт повинні бути надані (забезпечені) замовником, про що сторони складають відповідний акт приймання- передачі.

Водночас у п.6.1. договору передбачено, що позивач взяв на себе зобов`язання розпочати виконання робіт протягом 3 календарних днів з моменту підписання цього договору, при умові надання йому обладнання та матеріалів відповідно до розділу 4 цього договору, і завершити у строки, погоджені сторонами у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.

За доводами позивача, відповідач мав передати обладнання для виконання Специфікації №1/2024, однак обладнання в додатку №1 не передавалося для виконання Специфікації.

Позивачем наданий додаток №1 договору, в якому наведений перелік обладнання ливарного виробництва пластику - 33 найменування.

Додаток №1 договору не містить підписів сторін.

Підписаний між сторонами акт приймання-передачі обладнання у матеріалах справи відсутній та сторонами не наданий.

Не містить переліку обладнання, яке відповідач мав передати позивачу для виконання робіт, і Специфікація №1/2024.

Водночас, ні у позові, ні у поясненнях позивач не вказав конкретного переліку обладнання, яке було необхідне для виконання Специфікації №1/2024 в частині пунктів 1, 2, 3 Етапу 1. Не зазначив конкретного переліку обладнання і присутній у судовому засіданні 04.07.2024 представник позивача.

У наданих позивачем листах вих.№01/09.02-24 від 09.02.2024 та вих.№ 01/11.03-24 від 11.03.2024 позивач зазначав, що відповідач не надав йому обладнання, передбачене Специфікацією №1/2024. Проте, зазначені листи позивача не містять переліку обладнання та як зазначено судом вище, такий перелік обладнання відсутній і у самій Специфікації №1/2024.

Разом з тим, з наданих відповідачем у матеріали справи актів надання послуг за період з червня 2022 року по грудень 2023 року та банківських виписок за періоди з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 п 27.06.2024 та довідки за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, вбачається, що позивач виконував, а відповідач приймав та оплачував роботи по договору підряду від 01.06.2020, виконання яких, виходячи з умов договору, також передбачало передачу позивачем обладнання.

У свою чергу, представник позивача у судовому засіданні 04.07.2024 повідомив, що йому не відомі обставини щодо передачі обладнання з урахуванням виконання робіт у попередні періоди.

Відповідач, заперечуючи доводи позивача щодо не невиконання замовником обов`язку з передачі обладнання, посилається на те, що в заяві-повідомленні від 22.01.2024 позивач зазначав про відсутність можливості контролювати збереження переданого йому обладнання, про не передання якого позивач наголошує у позові.

Дослідивши зміст заяви-повідомлення від 22.01.2024 судом встановлено, що у вказаній заяві позивач посилався на наявність перешкод для подальшого виконання умов договору підряду та стверджував, такі перешкоди унеможливлюють виконання ним обов`язків підрядника за договором підряду, а також контроль збереження переданого позивачу обладнання.

Також у контексті аргументів позивача щодо також незабезпечення відповідачем доступу до виробництва, суд зазначає, що у листі вих.№123-1 від 23.01.2024 відповідач запропонував позивачу дати та час для виконання робіт тривалістю 8 годин, в погоджених обсягах Специфікації №1/2024. Позивач у листі від 24.01.2024 (наданого у відповідь на лист відповідача вих.№123-1 від 23.01.2024) погодив одну із запропонованих відповідачем дат (29.01.2024) та одночасно зазначив про анулювання Специфікації (окрім замовлення №1/24).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Оцінюючи надані сторонами докази та аргументи сторін, суд зазначає, що позивачем не надано, а матеріали справи не містять переліку обладнання, яке конкретно мало бути передано відповідачем для виконання Специфікації №1/2024 в частині пунктів 1, 2, 3 Етапу 1. При цьому стверджуючи про неможливість виконання договору Специфікації №1/2024 в погодженому обсязі, позивач не визначає, відсутність якого обладнання унеможливила виконання робіт по договору. Підписаного між сторонами акту приймання-передачі обладнання, як і самого акту, сторонами суду не надано, додаток до договору з переліком обладнання не підписаний, у той час, як позивач у попередні періоди виконував роботи та будь-яких зауважень щодо факту передання/не передання обладнання не наводив.

Наведені обставини фактично позбавляють суд можливості дослідити узгоджений сторонами конкретний перелік обладнання по спірному етапу та встановити порушення, якщо таке відбулось.

Крім того, доказів того, що позивач виконав роботи, передбачені у п.3 Замовлення №1/24 (розробив та надав технологічні карти на замовлені позиції робіт), а замовник не виконав свого обов`язку передати позивачу за актом приймання-передачі конкретне обладнання для виконання Специфікації №1/2024 в частині пунктів 1, 2, 3 Етапу 1 та матеріали справи не містять.

Доводи позивача щодо незабезпечення відповідачем доступу до виробництва не підтверджені належними доказами, а з наданих відповідачем до відзиву листів сторін №123-1 від 23.01.2024 та від 24.01.2024 сторонами погоджено дату виконання замовлення.

Також, досліджуючи питання істотності порушення відповідачем умов договору, суд зазначає, що у договорі сторони погодили, що конкретні роботи, їх кількість, строки виконання погоджуються сторонами в окремих специфікаціях, а загальна сума договору сторонами не погоджена і оплата робіт здійснюється за один робочий день, що з урахуванням недоведеності факту порушення відповідачем зобов`язань по договору, спростовує твердження позивача про неможливість досягнення мети договору та про те, що він був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення відповідачем його прав чи законних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом, недоведеність наявності визначених законом підстав для розірвання договору в порядку частини 2 статті 651 ЦК України.

Щодо посилань позивача на положення ч.1 ст.848 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.848 Цивільного кодексу України якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Вказана норма, наслідком не заміни недоброякісного або непридатного матеріалу, вказівок про спосіб виконання роботи або не усунення інших обставин, визначає право підрядника саме на відмову від договору.

Однак, позивач не навів жодних обставин та не дав доказів на підтвердження обставин недоброякісного або непридатного матеріалу, а також звернення до позивача із вимогами про заміну недоброякісного або непридатного матеріалу, вказівок про спосіб виконання роботи або усунення інших обставин, що загрожували якості або придатності результату роботи.

За таких обставин, посилання позивача на приписи ч.1 ст.848 Цивільного кодексу України є необґрунтованими.

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини рішення у справі "Серявін та інші проти України").

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Залізка Юрія Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АСТРА КОСМЕТИК"" про розірвання договору підряду на виконання робіт від 01.06.2022.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати з розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.07.2024.

Суддя С.О. Турчин