Рішення

від 11.07.2024 по справі 911/2966/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"11" липня 2024 р. Справа № 911/2966/23

За заявою Приватного підприємства "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2966/23

за позовом Приватного підприємства "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського", 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Соборна, будинок 45

до Фізичної особи підприємця Войтенко Миколи Вікторовича, АДРЕСА_1

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування реєстраційних записів

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю:

представника позивача: Шипка О.І.;

представника вiдповiдача: не прибув.

установив:

Приватне підприємство "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи підприємця Войтенко Миколи Вікторовича, з вимогами:

зобов`язати ФОП Войтенко Миколу Вікторовича усунути перешкоди у користуванні ПП "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" земельною ділянкою площею 0,34 га, кадастровий номер 3211200000:09:007:0008, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Небесної Сотні, 7, шляхом знесення павільйону автомийки, реєстраційний запис № 41693180 від 2.04.2021 на чотири бокси, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Небесної Сотні, 7;

скасувати реєстраційний запис № 41693180 від 22.04.2021 про реєстрацію права власності за ФОП Войтенко Миколою Вікторовичем на павільйон автомийки на чотири бокси, який розташований за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Небесної Сотні, 7 на земельній ділянці площею 0,34 га, кадастровий номер 3211200000:09:007:0008;

скасувати реєстраційний запис № 6310534 від 07.07.2014 про право ФОП Войтенко Миколи Вікторовича на оренду земельної ділянки площею 0,34 га, за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Небесної Сотні, 7.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.10.2023 відкрив провадження у справі № 911/2966/23 за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.05.2024 позов Приватного підприємства "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" задоволено частково, зобов`язано Фізичну особу підприємця Войтенко Миколу Вікторовича усунути перешкоди у користуванні Приватним підприємством "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" земельною ділянкою площею 0,34 га, кадастровий номер 3211200000:09:007:0008, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Небесної Сотні, 7, шляхом знесення павільйона автомийки, реєстраційний запис № 41693180 від 22.04.2021 на чотири бокси, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Небесної Сотні, 7. В іншій частині вимог у позові відмовлено та вирішив стягнути з Фізичної особи підприємця Войтенка Миколи Вікторовича на користь Приватного підприємства "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" судовий збір у сумі 2 684, 00 грн.

На виконання приписів частини першої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві позивач зазначив орієнтовні судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн, а також вказав, що не може передбачити точну суму судових витрат, у зв`язку із чим детальний розрахунок буде подано у порядку статті 221 Господарського процесуального кодексу України.

02 липня 2024 року до господарського суду від Приватного підприємства "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" надійшли заява про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення, а також клопотання про поновлення строку на подачу заяви про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення. Відповідно до заяви про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення, заявник просив стягнути з Фізичної особи підприємця Войтенко Миколи Вікторовича на користь Приватного підприємства "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 147 000, 00 грн.

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.07.2024 поновив Приватному підприємству "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" пропущений процесуальний строк для подачі доказів та заяви про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, та відповідно прийняв означену заяву до розгляду; призначив судове засідання на 11.07.2024; запропонував відповідачу надати до суду заперечення / пояснення на заяву позивача.

У судове засідання 11.07.2024 для розгляду заяви про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення з`явився представник позивача та підтримав вище вказану заяву. Представник відповідача у судове засідання не прибув.

До початку судового засідання 11.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява, за змістом прохальної частини якої відповідач просить відмовити в задоволенні заяви позивача про судові витрати та поновлення строку для подання такої заяви. Заява обґрунтована тим, що судові витрати позивача є необґрунтованими та не пропорційними до предмета спору.

Розглянувши заяву позивача про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення, дослідивши наявні докази, які долучені до цієї заяви, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Такий висновок Верховного Суду щодо принципу відшкодування судових витрат міститься у пункті 28 постанови від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Так стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Верховний Суд у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21, від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 зробив такі висновки: визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатів до матеріалів справи надано:

копію договору про надання правничої допомоги від 18.08.2023, укладеного між адвокатом Шипкою Олександром Івановичем та Приватним підприємством "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського";

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 167 від 30.06.1994, виданого Шипкі О.І.;

копію договору про надання правничої допомоги від 18.08.2023, укладеного між адвокатом Штундером Ярославом Григоровичем та Приватним підприємством "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського";

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 6672/10 від 14.06.2018, виданого Штундер Я.Г.;

копію акта № 1 від 03.06.2024 про приймання виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги від 18.08.2023 та Договором про надання правничої допомоги від 18.08.2023.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 18.08.2023 між Приватним підприємством "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" (Клієнт) та адвокатом Шипкою Олександром Івановичем і адвокатом Штундером Ярославом Григоровичем укладено договори про надання правничої допомоги, зміст яких є тотожний.

За умовами Договорів, адвокати взяли на себе зобов`язання надати необхідну правову допомогу Клієнту на усіх стадіях справи: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3211200000:09:007:0008 та розгляду справи в суді, використовувати передбачені у Конституції України та в інших законодавчих актах засоби, способи і методи захисту з метою з`ясування обставин, які захищають інтереси Клієнта, а Клієнт зобов`язується виплатити адвокатам гонорар за надання юридичних послуг (пункт 1 Договорів).

Відповідно до пункту 5.1 Договорів за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату(ам) гонорар, сума якого визначається за погодженням сторін.

За умовами пункту 5.7 Договорів Клієнт має право оплачувати роботи по факту їх виконання, у порядку визначеному п. 5.5 Договору.

Пункт 5.5 Договорів визначає, що у разі розірвання договору адвоката та Клієнта до виконання вимог визначених п. 5.1, Клієнт зобов`язаний компенсувати фактично виконану роботу адвоката у відповідності до переліку виконаних робіт, та на підставі калькуляції витраченого часу.

Отже, судом встановлено, що договорами про надання правничої допомоги від 18.08.2023 не визначено розмір та/або порядок обчислення адвокатського гонорару. Інших доказів, які б визначали ціну договору (додатки до договорів, додаткові угоди) матеріали справи не містять.

Водночас до заяви про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення долучено акт № 1 від 03.06.2024 про приймання виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги від 18.08.2023 та Договором про надання правничої допомоги від 18.08.2023, в якому визначено перелік виконаної роботи, кількість витраченого адвокатами часу (годин) та сума за годину роботи 1 000, 00 грн.

У цьому випадку господарський суд враховує висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21, від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19, які передбачають, що у разі відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Отож дослідивши акт № 1 від 03.06.2024 про приймання виконаних робіт, судом встановлено, що адвокати надали, а Клієнт прийняв такі послуги:

25.08.2023 усна консультація клієнта адвокатами на предмет спору по справі про усунення користування майном. правовий аналіз документів необхідний для підготовки позовної заяви витрачено 10 годин 10 000, 00 грн;

22.09.2023 підготовка позовної заяви про усунення перешкоди користування земельною ділянкою шляхом повернення її та скасування державної реєстрації витрачено 50 годин 50 000, 00 грн;

16.10.12023 підготовка заяви про усунення недоліків витрачено 5 годин 5 000, 00 грн;

16.10.2023 підготовка заяви про залучення третіх осіб витрачено 2 години 2 000, 00 грн;

30.11.2023 участь у судовому засіданні витрачено 5 годин 5 000, 00 грн;

03.01.2024 підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення витрачено 4 години 4 000, 00 грн;

09.01.2024 підготовка пояснень про зловживання відповідачем своїх прав витрачено 2 години 2 000, 00 грн;

09.01.2024 підготовка пояснень в частині не прийняття відзиву і доказів по справі вразі подачі відповідачем витрачено 2 години 2 000, 00 грн;

11.01.2024 участь у судовому засіданні витрачено 5 годин 5 000, 00 грн;

05.02.2024 підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення витрачено 4 години 4 000, 00 грн;

15.02.2024 підготовка пояснень стосовно письмових доказів та пояснення які містяться в матеріалах справи на підставі ч. 4 ст. 210 ГПК України витрачено 10 години 10 000, 00 грн;

15.02.2024 участь у судовому засіданні витрачено 5 годин 5 000, 00 грн;

12.03.2024 підготовка пояснень стосовно письмових доказів та пояснення які містяться в матеріалах справи на підставі ст. 42 ГПК України витрачено 15 години 15 000, 00 грн;

14.03.2024 участь у судовому засіданні витрачено 5 годин 5 000, 00 грн;

15.04.2024 підготовка пояснень стосовно письмових доказів та пояснення які містяться в матеріалах справи на підставі ч. 4 ст. 210 ГПК України витрачено 7 години 7 000, 00 грн;

16.04.2024 підготовка клопотання про поновлення строку на подачу доказів та доручення доказів до матеріалів справи витрачено 6 годин 7 000, 00 грн;

25.04.2024 участь у судовому засіданні витрачено 5 годин 5 000, 00 грн;

30.05.2024 участь у судовому засіданні витрачено 5 годин 5 000, 00 грн.

Загалом витрачено 147 годин роботи на загальну суму 147 000, 00 грн.

За результатами здійсненого судом аналізу акта № 1 від 03.06.2024 про приймання виконаних робіт, суд використовуючи свої дискреційні повноваження вважає, що акт може слугувати підставою для встановлення факту надання позивачу професійної правничої допомоги, який в свою чергу визначає погодинну оплату при наданні послуг клієнту.

Водночас приписами частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Із системного аналізу викладених положень випливає, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу інших судових витрат (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу) визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, визначаючи суму відшкодування, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

На переконання суду, не можуть бути виділені в окремий вид послуг: усна консультація клієнта адвокатами на предмет спору по справі про усунення користування майном, правовий аналіз документів необхідний для підготовки позовної заяв; підготовка заяви про усунення недоліків; підготовка заяви про залучення третіх осіб, позаяк такі послуги є обов`язковою, як передумовою, так і в процесі здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугами підготовка позовної заяви.

Послуги з підготовки пояснень про зловживання відповідачем своїх прав; підготовки пояснень в частині не прийняття відзиву і доказів по справі вразі подачі відповідачем, не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки відповідачем відзиву подано не було.

Визначені в акті послуги з підготовки пояснень стосовно письмових доказів та пояснення які містяться в матеріалах справи на підставі ч. 4 ст. 210 ГПК України (15.02.2024, 15.04.2024); підготовки пояснень стосовно письмових доказів та пояснення які містяться в матеріалах справи на підставі ст. 42 ГПК України (12.03.2024) вказують на зловживання процесуальними правами, оскільки надання пояснень стосовно доказів поданих самим же позивачем не відповідають критерію розумності.

Щодо послуг адвокатів про підготовку клопотань про ознайомлення та самого ознайомлення, на які витрачено адвокатами в сукупності 8 годин роботи, суд зазначає, що згідно відомостей зазначених в журналі видачі справ для ознайомлення, що є додатком № 9 до пункту 3 Розділу X Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485), представник позивача Штундер Я.Г. ознайомлювався з матеріалами справи № 911/2966/23 03.01.2024 з 15:00 до 15:50, та 19.02.2024 з 10:00 до 10:13, що в загальному не перевищує і години, а тому вказаний витрачений час на означені послуги також не відповідає критерію розумності.

Окрім того, суд вважає, що сплата 5 000, 00 грн за одне судове засідання, що в загальній сумі становить 30 000, 00 грн, явка в які судом обов`язковою не визнавалася, є завищеною та не співмірною зі складністю справи.

Підсумовуючи суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвокатів в розмірі 147 000, 00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Водночас суд ураховує приписи процесуального законодавства, зокрема частин першої та третьої статті 124 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві Приватне підприємство "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" зазначило, що попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 50 000, 00 грн, точну суму буде надано відповідно до положень статті 221 Господарського процесуального кодексу України.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 147 000, 00 грн.

Отже враховуючи викладені вище висновки господарського суду, щодо невідповідності критеріям розумності, пропорційності, співмірності витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи характер виконаної адвокатами роботи (подання позовної заяви, представництво інтересів клієнта в суді), а також відсутність в умовах договору порядку визначення розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, що позбавляє можливості, як суду, так і іншої сторони пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, в сукупності із недоведеністю позивачем фактичної суми судових витрат порівняно із зазначеним орієнтовним розрахунком в позовній заяві, суд дійшов висновку, що при розподілі судових витрат у даному випадку доцільно виходити із розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, визначеному позивачем у позовній заяві, а саме 50 000, 00 грн.

Водночас керуючись пунктом 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що рішенням суду по даній справі позов задоволено частково (задоволено одну вимогу із трьох заявлених), витрати на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 16 666, 67 грн.

Посилання відповідача в заяві від 11.07.2024 на не підтвердження факту сплати коштів позивача на рахунок адвокатів за правничу допомогу спростовуються правовою позицією викладеною у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, в яких зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Твердження відповідача, що представники позивача не заявили в судових дебатах заяви про стягнення судових витрат, що є порушенням частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судом не беруться до уваги, оскільки з аналізу вказаної норми вбачається, що відповідну заяву сторона повинна зробити до закінчення судових дебатів, тоді як таке волевиявлення позивачем зроблено ще у позовній заяві.

Отже підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2966/23 в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 123, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Задовольнити частково заяву Приватного підприємства "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Войтенка Миколи Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського" (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Соборна, будинок 45, код ЄДРПОУ 13721646) 16 666 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн 67 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в іншій частині вимог заяви.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Н.Г. Шевчук

Додаткове рішення складено та підписано: 11.07.2024