Рішення

від 08.07.2024 по справі 918/477/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2024 р. Справа № 918/477/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали"

до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс"

про стягнення заборгованості в сумі 121 561 грн 13 коп.,

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 121 561 грн 13 коп., з яких: 118 000 грн 00 коп. - заборгованість по орендній платі та 3 561 грн 13 коп. - 3% річних.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договорів оренди нежитлового приміщення віл 15 вересня 2022 року № 5-А та суборенди транспортних засобів від 1 вересня 2022 року № 4-Б, а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати в сумі 118 000 грн 00 коп. в строки, встановлені умовами договорів, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 561 грн 13 коп.

Ухвалою суду від 16 травня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" від 07.05.2024 року залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача;

- доказів про сплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 3 028 грн 00 коп.

24 травня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 24.05.2024 року з додатками, в якій зазначено про наявність електронного кабінету позивача, та до якої додано платіжну інструкцію від 22.05.2024 року № 863 про сплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 3 028 грн 00 коп.

27 травня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 27.05.2024 року, в якій зазначено про наявність електронного кабінету відповідача.

Ухвалою суду від 29 травня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" від 07.05.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи задоволено частково, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 1 липня 2024 року.

Позивач у судове засідання 1 липня 2024 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 29.05.2024 року, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" (а.с. 54). В той час про причини неявки суд не повідомив.

Крім того відповідач у судове засідання 1 липня 2024 року також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 29.05.2024 року, до електронного кабінету Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" (а.с. 55). В той час про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

У судовому засіданні 1 липня 2024 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2022 року між Приватним підприємством "Рівне Приват-Плюс" (далі - Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" (далі - Орендодавець) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 5-А (далі - Договір № 5-А).

Згідно умов Договору № 5-А Орендодавець зобов`язувався передати у платне користування Орендарю нежитлове приміщення - цех по виготовленню бетонних виробів (далі - Приміщення).

Орендна плата за користування Приміщенням встановлюється в грошовій формі і складає 100 000,00 грн. за шість календарних місяців (п. 2.1. Договору № 5-А).

Відповідно до пунктів 2.4. та 2.5. Договору № 5-А орендна плата нараховується в день фактичної здачі Орендарем Приміщення по Акту прийому-передачі, у разі припинення Договору з закінченням терміну, на який його укладено чи дострокового припинення даного Договору. Орендна плата сплачується Орендарем в гривнях протягом одного календарного місяця з фактичної здачі Приміщення Орендарем по Акту прийому-передачі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця або платежем, здійсненим в касу Орендодавця.

Пунктом 3.1.2. Договору № 5-А регламентовано, що Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі проводити орендні та комунальні платежі.

Згідно Акту приймання-передачі від 15 березня 2023 року та Акту надання послуг від 15.03.2023 року № 03/03, Орендодавцем надано послуги Орендарю на суму 100 000,00 грн.

Фактично Приватне підприємство "Рівне Приват-Плюс" здійснило оплату за Договором № 5-А в розмірі 42 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 19.05.2023 року № 166 на суму 10 000,00 грн., від 14.06.2023 року № 174 на суму 20 000,00 грн., від 19.06.2023 року № 178 на суму 12 000,00 грн.

Згідно умов Договору № 5-А останній день для оплати Орендарем за послуги з оренди нежитлового приміщення минув 15 квітня 2023 року.

Таким чином, Орендар порушив умови Договору № 5-А та не оплатив послуги з оренди нежитлового приміщення по Договору від 15 вересня 2022 року № 5-А в розмірі 58 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" в порядку досудового врегулювання спору направляло до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" претензії, які залишилися без задоволення з боку відповідача. Зокрема претензія від 25.07.2023 року № 16 та від 05.12.2023 року № 33.

Крім того 1 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" (далі - Орендар) та Приватним підприємством "Рівне Приват-Плюс" (далі - Суборендар) був укладений Договір суборенди транспортних засобів № 4-Б (далі - Договір № 4-Б), згідно умов якого Орендар зобов`язувався передати у платне користування транспортні засоби Суборендарю (далі - майно).

Розмір плати за користування майном, порядок її нарахування і строки сплати визначається Сторонами у додатках до договору (п. 3.1 Договору № 4-Б).

Відповідно до умов Додатку № 1 від 1 вересня 2022 року до Договору суборенди транспортних засобів № 4-Б від 01.09.2022 року Орендар зобов`язується передати, а Суборендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування транспортні засоби відповідно до п. 1 Додатку № 1 від 01.09.2022 року.

Орендна плата нараховується з моменту отримання майна за Актом передачі- приймання і до моменту закінчення строку суборенди. Орендна плата, погоджена сторонами, сплачується Суборендарем по закінченню терміну дії договору, але не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно Акту приймання-передачі від 1 вересня 2022 року та Акту надання послуг № 04/01 від 01.04.2023 року, Орендарем надано послуги Суборендарю на суму 60 000,00 грн.

Фактично Приватне підприємство "Рівне Приват-Плюс" не здійснило оплати за даним договором.

Згідно умов Договору останній день для оплати Суборендарем за послуги з суборенди транспортних засобів минув 10 травня 2023 року.

Таким чином, Суборендар порушив умови Договору № 4-Б та не оплатив послуги з суборенди транспортних засобів в розмірі 60 000,00 грн.

Між сторонами Договору № 5-А підписаний Акт звірки взаємних розрахунків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" в порядку досудового врегулювання спору направляло до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" претензії, які залишилися без задоволення з боку відповідача. Зокрема претензія від 25.07.2023 року № 17 та від 05.12.2023 року № 32.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За ч. ч. 1, 2 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Частиною 1 ст. 805 ЦК України передбачено, що управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Приписами ст. 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання. враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В частині 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, відповідачем були порушені вимоги укладених договорів та ЦК України, що призвело до утворення з боку Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" в сумі 118 000 грн 00 коп.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 118 000 грн 00 коп.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг з оренди та суборенди, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем здійснено нарахування 3% річних в сумі 3 561 грн 13 коп., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

Судом встановлено, що відповідач свого грошового зобов`язання у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що наданий розрахунок є арифметично вірним, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також перевіривши суми заявлених до стягнення 3% річних, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 118 000 грн 00 коп. та 3% річних в сумі 3 561 грн 13 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову, позивачем, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості, було сплачено 3 028 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.05.2024 року № 863.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 25, код ЄДРПОУ 35616612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Промислова, буд. 11, код ЄДРПОУ 00130671) 118 000 (сто вісімнадцять тисяч) грн 00 коп. - заборгованості по орендній платі, 3 561 (три тисячі п`ятсот шістдесят одну) грн 13 коп. - 3% річних та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 8 липня 2024 року.

Суддя Політика Н.А.