Постанова

від 25.09.2024 по справі 918/477/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Справа № 918/477/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 08.07.24р. суддею Політикою Н.А. у м.Рівному, повний текст складено 08.07.24р. у справі № 918/477/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали"

до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс"

про стягнення заборгованості в сумі 121 561 грн 13 коп.,

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 121 561 грн 13 коп., з яких: 118 000 грн 00 коп. - заборгованість по орендній платі та 3 561 грн 13 коп. - 3% річних.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договорів оренди нежитлового приміщення віл 15 вересня 2022 року № 5-А та суборенди транспортних засобів від 1 вересня 2022 року № 4-Б, а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати в сумі 118 000 грн 00 коп. в строки, встановлені умовами договорів, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 561 грн 13 коп.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.07.2024 у справі №918/477/24 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" 118 000 грн 00 коп. - заборгованості по орендній платі, 3 561 грн 13 коп. - 3% річних та 3 028 грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. ст. 193, 283 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 759, 762, 785, 798, 805 ЦК України, умови договорів, докази наявні в матеріалах справи, вказав, що заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 118 000 грн 00 коп. Крім того, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що наданий розрахунок є арифметично вірним, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 08.07.2024 у справі №918/477/24 та ухвалити нове рішення яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

З посиланням на ст.ст. 546, 548, 549, 551, 611, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, Указ Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023, Указ Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024, п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України вказує, що згідно розрахунку позовних вимог, позивачем здійснено нарахування пені за періоди з 15.05.2023 по 03.05.2024 та 16.04.2023 по 03.05.2024, однак на переконання скаржника у позивача були відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 3 % річних та пені за періоди 15.05.2023 по 03.05.2024 та 16.04.2023 по 03.05.2024, оскільки їх нарахування здійснено позивачем за період дії воєнного стану в Україні, під час якого відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором.

За наведеного вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області щодо стягнення 3% річних в сумі 3 561 грн 13 коп., не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню в даній частині.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 08.07.2024 у справі № 918/477/24 - без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" на рішення господарського суду Рівненської області від 08.07.24 у справі № 918/477/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

15 вересня 2022 року між Приватним підприємством "Рівне Приват-Плюс" (далі - Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" (далі - Орендодавець) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 5-А (далі - Договір № 5-А).

Згідно умов Договору № 5-А Орендодавець зобов`язувався передати у платне користування Орендарю нежитлове приміщення - цех по виготовленню бетонних виробів (далі - Приміщення).

Орендна плата за користування Приміщенням встановлюється в грошовій формі і складає 100 000,00 грн. за шість календарних місяців (п. 2.1. Договору № 5-А).

Відповідно до пунктів 2.4. та 2.5. Договору № 5-А орендна плата нараховується в день фактичної здачі Орендарем Приміщення по Акту прийому-передачі, у разі припинення Договору з закінченням терміну, на який його укладено чи дострокового припинення даного Договору. Орендна плата сплачується Орендарем в гривнях протягом одного календарного місяця з фактичної здачі Приміщення Орендарем по Акту прийому-передачі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця або платежем, здійсненим в касу Орендодавця.

Пунктом 3.1.2. Договору № 5-А регламентовано, що Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі проводити орендні та комунальні платежі.

Згідно Акту приймання-передачі від 15 березня 2023 року та Акту надання послуг від 15.03.2023 року № 03/03, Орендодавцем надано послуги Орендарю на суму 100 000,00 грн.

Фактично Приватне підприємство "Рівне Приват-Плюс" здійснило оплату за Договором № 5-А в розмірі 42 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 19.05.2023 року № 166 на суму 10 000,00 грн., від 14.06.2023 року № 174 на суму 20 000,00 грн., від 19.06.2023 року № 178 на суму 12 000,00 грн.

Згідно умов Договору № 5-А останній день для оплати Орендарем за послуги з оренди нежитлового приміщення минув 15 квітня 2023 року.

Таким чином, Орендар порушив умови Договору № 5-А та не оплатив послуги з оренди нежитлового приміщення по Договору від 15 вересня 2022 року № 5-А в розмірі 58 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" в порядку досудового врегулювання спору направляло до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" претензії, які залишилися без задоволення з боку відповідача. Зокрема претензія від 25.07.2023 року № 16 та від 05.12.2023 року № 33.

Крім того 1 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" (далі - Орендар) та Приватним підприємством "Рівне Приват-Плюс" (далі - Суборендар) був укладений Договір суборенди транспортних засобів № 4-Б (далі - Договір № 4-Б), згідно умов якого Орендар зобов`язувався передати у платне користування транспортні засоби Суборендарю (далі - майно).

Розмір плати за користування майном, порядок її нарахування і строки сплати визначається Сторонами у додатках до договору (п. 3.1 Договору № 4-Б).

Відповідно до умов Додатку № 1 від 1 вересня 2022 року до Договору суборенди транспортних засобів № 4-Б від 01.09.2022 року Орендар зобов`язується передати, а Суборендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування транспортні засоби відповідно до п. 1 Додатку № 1 від 01.09.2022 року.

Орендна плата нараховується з моменту отримання майна за Актом передачі- приймання і до моменту закінчення строку суборенди. Орендна плата, погоджена сторонами, сплачується Суборендарем по закінченню терміну дії договору, але не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно Акту приймання-передачі від 1 вересня 2022 року та Акту надання послуг № 04/01 від 01.04.2023 року, Орендарем надано послуги Суборендарю на суму 60 000,00 грн.

Фактично Приватне підприємство "Рівне Приват-Плюс" не здійснило оплати за даним договором.

Згідно умов Договору останній день для оплати Суборендарем за послуги з суборенди транспортних засобів минув 10 травня 2023 року.

Таким чином, Суборендар порушив умови Договору № 4-Б та не оплатив послуги з суборенди транспортних засобів в розмірі 60 000,00 грн.

Між сторонами Договору № 5-А підписаний Акт звірки взаємних розрахунків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" в порядку досудового врегулювання спору направляло до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" претензії, які залишилися без задоволення з боку відповідача. Зокрема претензія від 25.07.2023 року №17 та від 05.12.2023 року № 32.

За наведеного, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договорів оренди нежитлового приміщення віл 15 вересня 2022 року № 5-А та суборенди транспортних засобів від 1 вересня 2022 року № 4-Б щодо здійснення в повному обсязі оплати в сумі 118 000 грн 00 коп. позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо оренди та суборенди за договорами оренди нежитлового приміщення віл 15 вересня 2022 року № 5-А та суборенди транспортних засобів від 1 вересня 2022 року № 4-Б.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За ч. ч. 1, 2 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Частиною 1 ст. 805 ЦК України передбачено, що управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Приписами ст. 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем були порушені вимоги укладених договорів та ЦК України, що призвело до утворення з боку Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубнобудматеріали" в сумі 118 000 грн 00 коп.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 118 000 грн 00 коп.

Щодо нарахування 3% річних суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення трьох процентів річних відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України, відтак є правомірними та обґрунтованим.

Перевіривши розрахунок 3% річних наданий позивачем, суд апеляційної інстанції вважає його правильним та арифметично вірним, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно, у відповідності до положень Договору та норм чинного законодавства України, відповідно правомірним є стягнення 3% річних у розмірі 3561,13 грн.

Разом з тим, безпідставним є, посилання відповідача на пункт 18 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Цивільного кодексу України, яку мав, на думку відповідача, застосувати суд першої інстанції при розгляді питання щодо стягнення 3% річних.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Так, застереження даної норми чітко визначають категорію осіб, які звільняються від відповідальності за невиконання грошових зобов`язань в період дії в Україні воєнного стану - це позичальники, що отримали кредит (позику) від банку або іншої кредитної установи.

В свою чергу, операції із надання коштів у позику (кредит) є окремою фінансовою послугою, що регулюється нормами глави 71 Цивільного кодексу України та Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

На переконання суду апеляційної інстанції, скаржник помилково прирівнює прострочення ним оплати за договорами оренди та суборенди під визначення «грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем)».

Крім того, як убачається із матеріалів справи та договорів оренди та суборенди позивач не надавав відповідачу кредит чи позику, а зобов`язання відповідача виникли, за несплату ним заборгованості з орендної плати за нежитлове приміщення та транспортні засоби.

Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині є власною позицією скаржника є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Також, слід звернути увагу, що скаржник у своїй скарзі помилково ототожнює заявлені у даній справі 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України із штрафними санкціями (неустойка та пеня) стягнення яких передбачено ст. 549 ЦК України та ст.ст. 230, 231 ГК України.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 08.07.2024 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" на рішення господарського суду Рівненської області від 08.07.24 у справі № 918/477/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 08.07.24 у справі № 918/477/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу № 918/477/24 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.