Ухвала

від 10.07.2024 по справі 918/653/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 липня 2024 р.м. РівнеСправа № 918/653/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 10 262 633 грн. 24 коп.

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2024 року Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 10 262 633 грн. 24 коп.

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно з правилами статті 164 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 1 та 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Аналогічну правову позицію висвітлено в п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру та п`ять позовних вимоги не майнового характеру.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

У своїй позовній заяві позивач просить суд звільнити його повністю від сплати судового збору на підставі частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Принцип правової визначеності, на думку Європейського суду з прав людини, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення від 29 листопада 2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви у м. Люпені проти Румунії", заява № 76943/11). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (пункт 36 рішення від 22 листопада 1995 року у справі "С. В. проти Сполученого Королівства", заява № 20166/92).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба у з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі "Вєренцов проти України", заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року у справі "Дель Ріо Прада проти Іспанії", заява № 42750/09). Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відтак, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов, передбачених законодавством, та з врахуванням майнового стану позивача, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/19, 917/1423/19 від 08 травня 2020 року.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторони у випадках, зазначених в пунктах 1-3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, обов`язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Однак, всупереч положенням статті 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не обґрунтоване, позивачем не зазначено умову, за якої слід звільнити його від сплати судового збору.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що відповідно до відомостей викладених у звіті Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Альфа-Аудит" від 04 червня 2024 року, Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" має низьку платоспроможність, тому, позивач просить суд звільнити останнього від сплати судового збору.

В той же час, наведені обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору в розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши вказане клопотання, суд, зазначає, що статті 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі державних органів влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не подано належних та допустимих доказів наявності умов, за якими положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" надають право суду звільнити позивача від сплати судового збору, а тому клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу позивача, що за умовами статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи те, що позивачем до позовної заяви в порушення вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України не надано документів, що мають значення для розгляду справи позовна заява залишається без руху.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Зважаючи на вищевикладене керуючись ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України та, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про звільнення від сплати судового збору, відстрочення - відмовити.

2. Позовну заяву Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 10 262 633 грн. 24 коп. - залишити без руху.

3. Рівненському обласному виробничому комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 2, код. 03361678) у 3-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати:

- докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме 169 079 грн. 50 коп.

4. Роз`яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Войтюк В.Р.