Ухвала

від 10.07.2024 по справі 926/1064/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м.Чернівці

10 липня 2024 року Справа № 926/1064/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна, за участю помічниці судді, яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання Чепишко М.І.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК Електрик» про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2023 року про затвердження мирової угоди по справі №926/1064/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВК ЕЛЕКТРИК" (79024, м.Львів, вул. Промислова, 50/52, офіс 18)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ ЕНЕРГО" (60236, Чернівецька обл., м. Новодністровськ, м-н Діброва, буд.1-Г, прим.1)

про стягнення заборгованості за договором генпідряду в сумі 8994531,95 грн

За участю представників:

Від позивача: Джох Р.В. адвокат (ордер №1293028 від 01.07.2024 року)

Від відповідача: не з`явився

Від органу ДВС Коломієць В.К. - приватний виконавець

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2023 року у справі №926/1064/23 затверджено укладену між ТОВ "КВК ЕЛЕКТРИК" та ТОВ "ІМПЕРІАЛ ЕНЕРГО" мирову угоду від 17.05.2023 року, закрито провадження у справі та повернуто з Державного бюджету України ТОВ "КВК ЕЛЕКТРИК" судовий збір у розмірі 67459,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Коломійцем В.К. ВП №75195179 від 19.06.2024 року закінчено виконавче провадження, у зв`язку із стягненням боргу в повному обсязі.

02.07.2024 року ТОВ "КВК ЕЛЕКТРИК" звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2023 року про затвердження мирової угоди (вх.№1751).

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що відповідач своїх зобов`язань щодо сплати боргу в сумі 4566707,24 грн (що еквівалентно 124909,94 дол.США згідно із офіційним курсом НБУ станом на 17.05.2023 року) до 31.05.2024 року не виконав, так ним було самостійно оплачено заборгованість в розмірі 2400000,00 грн, що еквівалентно 60854,41 дол.США, решта заборгованості було стягнуто приватним виконавцем в сумі 2166722,87 грн, що станом на момент оплати становить 53444,13 дол.США, а відтак на думку позивача, заборгованість на даний час становить 10611,40 дол.США. У зв`язку із тим, що виконавець не може виконати мирову угоду в повній мірі, позивач звернувся до суду із заявою, оскільки є доцільним змінити спосіб виконання мирової угоди та зазначити, що заборгованість необхідно стягнути в гривні, що еквівалентно 124909,94 дол.США по першому етапу виконаня мирової угоди та що еквівалентно 72354,28 дол.США по другому етапу виконання мирової угоди.

Ухвалою суду від 03.07.2024 року призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КВК ЕЛЕКТРИК" про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2023 року про затвердження мирової угоди по справі №926/1064/23 на 10.07.2024 року.

04.07.2024 року від представника ТОВ "КВК ЕЛЕКТРИК" адвоката Джох Романа Васильовича, надійшла заява (вх.№1777) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів та через систему відеоконференцзв`язку ЄСІТС на офіційному веб порталі "Судова влада України", яка була задоволена ухвалою суду від 04.07.2024 року.

08.07.2024 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли письмові пояснення стосовно заяви позивача про зміну способу та порядку виконання ухвали про затвердження мирової угоди (вх.№1966).

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що вимоги мирової угоди, затвердженої судом ним виконуються, так у відповідності до п.3.1 мирової угоди сторонами погоджено строк оплати заборгованості в сумі 4566707,24 грн (що еквівалентно 124909,94 дол.США за офіційним курсом НБУ станом на 17.5.2023р.) до 31.05.2024 року, ним самостійно погашено борг в сумі 2400000 грн та приватним виконавцем стягнуто заборгованість в сумі 2166722,87 грн, про що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Що ж стосується виконання п.3.2 мирової угоди то строк погашення суми боргу в розмірі 2645272,62 грн встановлено до 31.12.2025 року, а відтак він не порушений відповідачем, і тому відсутні підстави для змінення способу її виконання.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.

У судовому засіданні 10.07.2024 року представник позивача підтримав свої вимоги та просив змінити спосіб виконання ухвали суду, посилаючись на те, що відповідач порушив умови мирової угоди в частині сплати заборгованості в строк до 31.05.2024 року, а відтак є припущення, що надалі він не зможе виконати вимоги мирової угоди в строк до 31.12.2025 року.

Приватний виконавець в усній формі повідомив, що виконавче провадження було проведено в межах, які визначені ухвалою суду про затвердження мирової угоди, виконавче провадження було закрито у зв`язку з повним його виконанням та стягненням з відповідача несплаченої суми заборгованості.

Заслухавши представника позивача та виконавця, розглянувши заяву позивача про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2023 року про затвердження мирової угоди, заперечення відповідача, суд дійшов наступного висновку.

За приписами ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими; наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Таким чином, необхідною умовою для зміни способу виконання рішення суду є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 року у справі №910/18299/16, зміна способу та порядку виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у порядку і спосіб, які встановлені раніше.

Отже, законодавцем передбачено право суду за заявою стягувача змінити спосіб виконання судового рішення у разі неможливості його виконання.

У заяві ТОВ "КВК ЕЛЕКТРИК" просить суд змінити спосіб виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2023 року про затвердження мирової угоди по справі №926/1064/23 та зазначити, що борг відповідача перед позивачем підлягає сплаті в гривні, що еквівалентно 197264,22 дол. США, з яких 124909,94 дол. США до 31.05.2024 року а також зазначити, що борг в гривні, що еквівалентно 72354,28 дол. США підлягає сплаті після набрання законної сили ухвали суду про зміну способу.

Слід зазначити, що ухвалою господарського суду від 26.05.2023 року мирова угода була затверджена в редакції сторін, за їх спільною заявою, сторони у відповідності до вимог законодавства розуміли наслідки її укладення, та самостійно вирішили та підписали всі пункти мирової угоди, судом встановлено, що її умови стосуються прав та обов`язків сторін щодо предмету позову, мирова угода не суперечить інтересам сторін, не зачіпає інтересів третіх осіб і не суперечить вимогам чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та підписана повноважними особами сторін, згідно цієї ухвали суд закрив провадження у справі та повернув позивачу частину сплаченого судового збору.

З тексту мирової угоди від 17.05.2023 року вбачається, що сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем у справі № 926/1064/23 за договором генпідряду № 18022109/R01 від 18.02.2019 року становить 8994531,95 грн, з яких 4737523,67 грн. основна сума заборгованості за договором, 2103796,54 грн. інфляційні збитки, 402015,32 грн. - 3 % річних, 1751196,42 грн. пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Загальна сума боргу, яку відповідач зобов`язується заплатити позивачу згідно цієї мирової угоди складає 7211979,86 грн. Позивач відмовляється від стягнення з відповідача пені в розмірі 1751196,42 грн та відсотків за користування грошовими коштами (3% річних) в розмірі 31355,67 грн. Сторони погодили розстрочення оплати суми заборгованості згідно з наступним графіком:

п.3.1 мирової угоди - частина суми боргу в розмірі 4566707,24 грн. (що еквівалентно 124909,94 дол. США, згідно із офіційним курсом НБУ станом на 17.05.2023 року 36,56 грн. за 1 дол. США). Відповідач зобов`язується сплатити у строк до 31.05.2024 року.

п.3.2 мирової угоди - іншу частину суми боргу в розмірі 2645272,62 грн. (що еквівалентно 72354,28 дол. США, згідно із офіційним курсом НБУ станом на 17.05.2023 року 36,56 грн. за 1 дол. США). Відповідач зобов`язується сплатити у строк до 31.12.2025 року (включно).

Мирова угода не є новацією в розуміння ст.604 ЦК України, однак вона укладається за згодою сторін, її умови погоджуються сторонами та затверджуються ухвалою суду. Такою угодою сторони погоджують суму заборгованості, строки її сплати, передбачають відповідальність у випадку її порушення. Досягнення сторонами згоди щодо укладення мирової угоди і її затвердження судом є наслідком того, що сторони зобов`язуються виконувати цю мирову угоду в такому порядку, який нею передбачений та затверджений судом.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено сторонами у судовому засіданні відповідач самостійно частково виконав вимоги п.3.1 мирової угоди в строку до 31.05.2024 року погасив 2400000 грн, в решті сплати, позивач скористався своїм правом та звернувся до виконавця про примусове стягнення решти боргу, що і було зроблено приватним виконавцем та стягнуто 2166722,87 грн, про що свідчить постанова виконавця від 19.06.2024 року ВП №75195179 про закінчення виконавчого провадження.

Що ж стосується п.3.2 мирової угоди то сторонами погоджено строк оплати до 31.12.2025 року, тому відповідачем жодним чином на порушено її умови.

Суд надає правову оцінку заявленій вимозі, як такій що змінює зміст резолютивної частини ухвали суду про затвердження мирової угоди. Разом з тим, із доводів викладених у заяві вбачається, що заявник має намір змінити спосіб виконання ухвали суду.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.

Задоволення відповідної заяви є можливим лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.

Суд встановив, що заява ТОВ "КВК ЕЛЕКТРИК" про зміну способу та порядку виконання судового рішення (в даному випадку ухвали про затвердження мирової угоди) шляхом зміни способу виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди з стягнення однієї суми на збільшену суму з урахуванням зміни курсу валют станом на день проведення оплати, посилаючись на те, що відповідач порушив строки такої оплати, а також змінити строки зобов`язання, щодо виконання п.3.2 мирової угоди, висуваючи припущення, що через атаки ворога, відповідач не зможе виконати свої зобов`язання встановлені в ухвалі суду про затвердження мирової угоди до 31.12.2025 року, проте, на переконання суду, така зміна способу фактично змінює рішення суду по суті в сторону збільшення позовних вимог та зміною строків виконання зобов`язання, та не є зміною способу виконання рішення суду, а припущення позивача про те, що відповідач не зможе виконати свої зобов`язання до 31.12.2025 року нічим не обґрунтовані.

З врахуванням встановлених обставин, у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, слід відмовити.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на ній.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: належність, допустимість, та достовірність.

Так, відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 ГПК України, визначене поняття допустимість доказів, яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вказано у ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, на думку суду, наведені позивачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для зміни способу виконання рішення суду в розумінні ст.ст.73,74,76,77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання ухвали суду від 26.05.2023 року у даній справі, суд зазначає, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2023 року про затвердження мирової угоди (вх.№1751) слід відмовити.

Керуючись ст.ст.232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви (вх.№1751 від 02.07.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "КВК ЕЛЕКТРИК" про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2023 року про затвердження мирової угоди (вх.№1751).

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст.254 - 259 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.07.2024 року.

Суддя С.М. Гушилик