Рішення

від 11.07.2024 по справі 927/236/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/236/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянув у відкритому засідані в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури,

код ЄДРПОУ 0291011422, вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600,

в інтересах держави в особі

Позивача: Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації,

код ЄДРПОУ 00022674, вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000,

до відповідача: Ніжинської міської ради,

код ЄДРПОУ 34644701, пл. ім.І.Франка, 1, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

За участю повноважних представників сторін:

від прокуратури: прокурор Князев Д.В.,

від позивача: Носовець В.А.(головний спеціаліст юридичного відділу)

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Першим заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації до Ніжинської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 7423385900:04:001:0032, площею 39,3438 га шляхом:

- скасування в Державному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7423385900:04:001:0032, площею 39,3438 га, яка здійснена 05.11.2021 відділом у Ніжинському районі міськрайонного управління у Ніжинському районі та м.Ніжині Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Ніжинської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 7423385900:04:001:0032, площею 39,3438 га, номер запису про право власності № 46778688, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585583774040.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка розташована в межах поселення «Пташник-2», яка є пам`яткою археології та пам`яткою культурної спадщини відповідно до Закону УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» та Закону України «Про охорону культурної спадщини» без занесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, є об`єктом обмеженим у цивільному обороті і може перебувати виключно в державній власності.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідач в судові засідання уповноваженого представника не направив, відзив на позов у встановлений строк суду не надав. Про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Згідно пунктів 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав та не заперечив проти позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

18.06.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

10.07.2024 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для забезпечення можливості надати пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 11.07.2024 дане клопотання було розглянуте судом та відмлвлено у його задоволенні.

За таких обставин рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 26.06.1989 № 130 (п.1 рішення, п. 146 додатку №2 до даного рішення) відповідно до Закону УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» взято під державну охорону, як нововиявлену пам`ятку археології, поселення «Пташник-2» у м. Ніжин Ніжинського району разом із іншими об`єктами культурної спадщини - пам`ятками історії та культури, археології, архітектури місцевого значення, які виявлені на території області у 1989-1990 роках.

Пам`ятку археології паспортизовано 17.07.1987 (охоронний номер 2376). Відповідно до паспорту пам`ятки «Пташник-2» поселення датоване III-V ст. н.е.

Пам`ятка археології, тягнеться вузькою смугою по лівій терасі р. Остер від птахофабрики до південної околиці с. Липів Ріг. Пам`ятник розділений на 2 нерівні частини руслом пересохлого струмка, що впадає у річку Остер. Русло річки Остра випрямлене меліоративною канавою, що відсікає від тераси далеко виступаючий в заплаву мис. Площа поселення 50-100x2200 м. Культурний шар містить столову сіролисковану та грубу кухонну кераміку черняхівської культури, уламки червоноглиняних амфор, невиразні фрагменти ліпної кераміки бурого, жовтого кольорів. На південній околиці поселення знайдено фрагмент черепної кришки людини, що говорить про можливість існування могильника.

Адреса пам`ятки: Чернігівська область, м. Ніжин, Ніжинська міська рада, розташована між східною околицею міста та с. Липів Ріг.

На момент її паспортизації пам`ятка перебувала на балансі к/г ім. Подвойського м. Ніжин.

До паспорту пам`ятки складено схематичний план поселення «Пташник-2» з відображенням топонімів, відповідно до яких здійснено прив`язку місця розташування поселення «Пташник-2», а також облікову карту пам`ятки археології, яка датована 17.07.1987, у якій продубльовано інформацію про місце розташування та час виявлення поселення.

У паспорті пам`ятки та обліковій картці зазначено ідентичні відомості про значимість віднайденої пам`ятки: дає додаткові відомості про населення північного пограниччя черняхівської культури.

Поселення «Пташник-2» є пам`яткою культурної спадщини без занесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до паспортних даних поселення «Пташник-2» пам`ятка археології розташована в м. Ніжин, між східною околицею міста та с. Липів Ріг.

На момент її паспортизації пам`ятка перебувала на балансі к/г ім. Подвойського м. Ніжин.

У 2019 році Київською обласною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» виконано технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) на території Ніжинської міської ОТГ Ніжинського району з урахуванням перспективного плану формування територій Чернігівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2015 №899 (далі технічна документація із інвентаризації земель).

У пояснювальній записці до технічної документації із інвентаризації земель вказано, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність в межах об`єкта інвентаризації обмежень (обтяжень), які передбачені Класифікатором обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 29.12.2018 №643, відповідно до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, а саме: щодо земельної ділянки №2 (Кунашівська сільська рада) площею 33,5692 га - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини. Аналогічні відомості зазначені у Пропозиціях щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель з інформацією, що міститься у документах та посвідчують право на земельні ділянки у Державному земельному кадастрі.

Додатками до вказаної технічної документації, зокрема, є:

-технічне завдання на здійснення заходу з інвентаризації земель державної власності з додатком. У додатку №1 до технічного завдання міститься перелік земельних ділянок, у тому числі земельна ділянка площею 59,3438 га, розташована на території Кунашівської сільської ради;

-викопіювання з плану землекористування Кунашівської сільської ради про місце розташування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, яка підлягає інвентаризації для передачі у комунальну власність Ніжинській ОТГ (ділянка №2 орієнтовною площею 59,3438 га), де зазначено місце розташування та орієнтовні межі цієї земельної ділянки, що підлягає інвентаризації;

-довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями, відповідно до якої земельна ділянка площею 59,3438 га (угіддя сільськогосподарського призначення) відноситься до земель запасу;

-кадастровий план земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, згідно з яким земельній ділянці площею 59,3438 га, розташованій на території Кунашівської сільради Ніжинського району Чернігівської області, присвоєно кадастровий номер 7423385900:04:001:0029; відповідно до умовних позначень на кадастровому плані (жовтими косими лініями) встановлено обмеження у використанні ділянки на площу 33,5692 га (або 56,6% від її площі) відповідно до Закону України «Про охорону культурної

спадщини» - 01.02 «охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини»;

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон від та перелік обмежень щодо використання земельних ділянок на території Ніжинської міської

-ОТГ Чернігівської області, до якого внесено земельну ділянку №2 (Кунашівська сільська рада) площею 33,5692 га 01.02 «охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини».

-міськрайонним управлінням у Ніжинському районі та м. Ніжин ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області надано висновок від 05.04.2019 про погодження вказаної технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) на території Ніжинського району, Чернігівської області.

Згідно з довідкою до вказаної технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 17.04.2019 №72-П, виданою Департаментом культури і туризму національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, у порядку погодження землевпорядної документації зазначається, що на частині земельної ділянки, яка знаходиться на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району - ділянка № 2 площею 59,3438 га, розташована пам`ятка археології поселення «Пташник-2» ИІ-У ст., охоронний №2376-Чр.

Також у вказаній довідці Департаментом культури і туризму національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації попереджено ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про те, що відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п. 2 ч.1 ст. 83 Земельного кодексу. України та роз`яснень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини пам`ятки археології та земельні ділянки, на яких вони розташовані, є державною власністю, і не підлягають передачі у приватну та комунальну власність.

Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області 24.04.2019 видано наказ №25-2559/14-19-СГ, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про яких відсутні у Державному земельному кадастрі, що розташовані на території Ніжинської міської ради, Ніжинського району, Чернігівської області загальною площею 193,0505 га.

Рішення 72 сесії VII скликання Ніжинської міської ради від 29.04.2020 №15-72/2020 «Про перспективне використання земельних ділянок Кунашівського старостинського округу Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади», доручено управлінню комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7423385900:04:001:0029, площею 59,3438 га, цільове призначення 16.00 землі запасу, на земельні ділянки: для ведення фермерства орієнтовною площею 39 га та для садівництва орієнтовною площею 20 га.

У подальшому, 19 сесією VIII скликання Ніжинської міської ради від 20.01.2022 №25-19/2022 прийнято рішення «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності». У п. 5 вказаного рішення зазначається щодо погодження технічної документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 7423385900:04:001:0029 на дві окремі земельні ділянки та реєстрацію їх за Ніжинською міською радою Чернігівської області відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, згідно п. 5.1 рішення, земельну ділянку площею 39,3438 га, цільове призначення:01.17- земельні ділянки запасу (які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), кадастровий номер 7423385900:04:001:0032 розташовану на території Ніжинської ТГ з обмеженнями у використанні встановлені у формі охоронної зони пам`ятки культурної спадщини.

Опис місця розташування поселення «Пташник-2», яке зазначено в паспорті, обліковій кратці та схем-плані розташування пам`ятки культурної спадщини, свідчить про те, що його територія, позначена косими лініями, є земельною ділянкою історико - культурного призначення, на якій розташоване вищевказане поселення. Так, у кожному із вказаних джерел інформації окреслену територію позначено як територію пам`ятки місцевого значення - поселення «Пташник-2», розташованого в м. Ніжин, між східною околицею міста та с. Липів Ріг.

Згідно листа Департамента від 27.12.2023 № 15-3282/8 пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Пташник-2» III-V ст., охоронний №2376-Чр розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7423385900:04:001:0032 (утворена у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7423385900:04:001:0029).

Вказані відомості, також підтверджуються інформацією, наявною у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Ніжинської міської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області виконаною на замовлення ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області у 2019 році спеціалістами Київської обласної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», які мають кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників, а саме ОСОБА_1 та Милятинським О.О.

Інженером-землевпорядником ФОП Вовкогоном С.Ф., відомості про якого внесено до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників під № 3498 (кваліфікований сертифікат № 002432), за запитом окружної прокураутри від 08.01.2024 № 52-77-23 Івих-24, у ході опрацювання картографічних матеріалів, облікової документації на вказане поселення, відомостей ДЗК, землевпорядної документації з інвентаризації, виконано план- схему земельної ділянки з кадастровим номером 7423385900:04:001:0032 площею 39,3438 га.

У описових даних до даної план-схеми зазначено, що загальна площа вказаної земельної ділянки складає 39,3438 га (межі ділянки виділено синьою лінією). У межах земельної ділянки розташована пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Пташник-2», площею 13,7291 га, що становить 34,9 % від загальної площі земельної ділянки (площа поселення заштрихована оранжевими косими лініями).

Отже, пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Пташник-2» розташована на земельній ділянці площею 59,3438 га кадастровий номер 7423385900:04:001:0029 (в результаті поділу якої утворилася оспорювана земельна ділянка з кадастровими номерами 7423385900:04:001:0032 площею 39,3438 га). Вказана ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, на частину її площі встановлено обмеження - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини. Порядок та режим використання цієї земельної ділянки визначається Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області наказом №25-4099/14- 19-сг від 18.06.2019 Ніжинській міській раді Чернігівської області передано у комунальну власність громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 568,7828 га які розташовані за межами населених пунктів на території Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади Ніжинського району, Чернігівської області.

На підставі акту приймання-передачі від 18.06.2019 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області відповідно до вищевказаного наказу передало із державної власності, а Ніжинська міська рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку площею 59,3438 га, кадастровий номер 7423385900:04:001:0029, з обмеженням охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.

Рішення 72 сесії VII скликання Ніжинської міської ради від 29.04.2020 №15-72/2020 «Про перспективне використання земельних ділянок Кунашівського старостинського округу Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади», доручено управлінню комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7423385900:04:001:0029, площею 59,3438 га, цільове призначення 16.00 землі запасу, на земельні ділянки: для ведення фермерства орієнтовною площею 39 га та для садівництва орієнтовною площею 20 га.

У подальшому 19 сесією VIII скликання Ніжинської міської ради від 20.01.2022 №25-19/2022 прийнято рішення «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності».

У п. 5 вказаного рішення зазначається щодо погодження технічної документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 7423385900:04:001:0029 на дві окремі земельні ділянки та реєстрацію їх за Ніжинською міською радою Чернігівської області відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зокрема, згідно п. 5.1 рішення, земельну ділянку площею 39,3438 га, цільове призначення - 1.17 - земельні ділянки запасу (які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), кадастровий номер 7423385900:04:001:0032 розташовану на території Ніжинської ТГ з обмеженнями у використанні встановлені у формі охоронної зони пам`ятки культурної спадщини.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру з прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №353170823 державним реєстратором Ніжинської міської ради Чернігівської області Кірсановою С.Є., на підставі вищезазначених, наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №25- 4099/14-19-сг від 18.06.2019, акту приймання-передачі земельних ділянок із державної у комунальну власність від 18.06.2019, рішення 19 сесії VIII скликання Ніжинської міської ради від 20.01.2022 №25-19/2022, прийнято рішення індексний номер №63542287 від 18.02.2022 про державну реєстрацію за Ніжинською міською радою права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7423385900:04:001:0032, площею 39,3438 га, про що вчинено запис про право власності від 15.02.2022 №46778688, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2585583774040.

Таким чином, на земельну ділянку припинено право державної власності, у зв`язку з її передачею Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області у комунальну власність територіальної громади в особі Ніжинської міської ради.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.

Випадки протиправного вибуття земель історико-культурного призначення з державної власності порушують інтереси держави, як власника, щодо реалізації, передбаченого частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном через уповноважений орган виконавчої влади і є підставою для застосування органами прокуратури заходів цивільно-правого характеру.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 2 статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

За частиною 5 статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 3, 4 і 8 цієї статті, в власність або в користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або в випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту та належить до земель історико-культурного призначення, повноваженнями на розпорядження ділянкою, а також і на захист інтересів держави наділена Чернігівська обласна державна адміністрація.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган (1); у разі відсутності такого органу (2).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Оскільки відомості про вжиття Чернігівською облдержадміністрацією належних заходів з усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення, відсутні, отже прокурором доведено, що Чернігівська ОДА як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави в сфері використання спірної земельної ділянки, будучи належним чином поінформована про суть порушеного права, не здійснює захист таких інтересів.

Прилуцькою окружною прокуратурою на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру, повідомлено позивача про звернення з цим позовом до суду.

Щодо порушення виключного права державної власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За частиною 1 статті 79 ЗК України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки і набуття нею статусу об`єкта цивільних прав пов`язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані в власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати в запасі.

За приписами статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Суб`єктом права на землі державної власності, за статтею 80 ЗК України є держава, яка реалізує це право на землі державної власності через відповідні органи державної влади.

Виходячи зі змісту статей 53, 54 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття ГУ Держгеокадастр у Чернігівській області наказу), до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) установлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини в сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовані положеннями Закону України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 № 1805-ІІІ.

Законом № 1805-ІІІ закріплено, що охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За дефініцією, наведеною у статті 1 Закону №1805-ІІІ, пам`ятка культурної спадщини (далі пам`ятка) об`єкт культурної спадщини, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взятий на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

За частиною 2 статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" археологічний об`єкт культурної спадщини рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Судом установлено, що пам`ятка археології поселення «Пташник-2», III- V ст., взята під державну охорону на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів № 130 від 26.06.1989; паспортизована (17.07.1987).

Статтею 17 Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ врегульовані питання суб`єктів права власності на пам`ятки. За частинами 1, 2 цієї статті пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати в державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

У свою чергу частина 6 цієї статті визначає, що землі на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) в державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Отже, діюче законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а в випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває в державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу державою.

Згідно зі статтею 34 Закону України Про охорону культурної спадщини території пам`яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Землі історико-культурного призначення віднесені до особливо цінних земель (частина 1 статті 150 ЗК України).

Частина 1 статті 54 ЗК України передбачає, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Дана норма встановлює загальне правило відносно форм власності земель віднесених за цільовим призначенням до категорії земель історико-культурного призначення. Натомість спеціальна норма, закріплена в статті 17 Закону України Про охорону культурної спадщини, передбачає виключення із загального правила, за змістом якої землі на яких розміщені пам`ятки археології перебувають виключно в державній власності.

За висновком суду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення спеціального нормативно-правового акту, Закону України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 № 1805-ІІІ. Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21.

З огляду на наведені обставини, земельна ділянка площею 59,3438 га кадастровий номер 7423385900:04:001:0029, протиправно вибула із державної власності, оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться пам`ятка археології, не підлягає передачі з державної до комунальної або приватної власності, та належить до категорії земель історико-культурного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України Про охорону культурної спадщини (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають установлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них установлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері охорони культурної спадщини.

Водночас, відсутність затвердженої науково-проектної документації з встановлення цільового призначення за категорією земель історико-культурного призначення, визначення меж та режимів використання пам`ятки археології національного значення та зон її охорони, за висновком суду, не спростовує факту розташування на спірній земельній ділянці вказаної пам`ятки, що знаходиться під охороною держави.

Щодо належності обраного прокурором способу захисту порушеного права держави.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 ГПК України).

Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що визначені частиною 2 статті 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 ГК України, є відновлення становища, що існувало до порушення.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю територіальною громадою, яка протиправно його набула в комунальну власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені в зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені в зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, в розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України та частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно з даними Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий номер 7423385900:04:001:0032 площею 39,3438 га (що відповідно до рішення 19 сесії VIII скликання Ніжинської міської ради від 20.01.2022 №25-19/2022 «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності», за яким земельну ділянку 7423385900:04:001:0029 поділено на дві окремі земельні ділянки, зокрема з кадастровий номер 7423385900:04:001:0032 площею 39,3438 га) перебуває у комунальній власності.

Відомості про цільове призначення спірної земельної ділянки не впливають на правовий режим ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний із фактом перебування на ділянці пам`ятки археології.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16, зазначивши, що земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його в відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

Статтею 3 Закону України Про державний земельний кадастр закріплені основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку за кадастровим номером 7423385900:04:001:0032, площею 39,3438 га, як земель запасу в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей.

Водночас суд вважає за доцільне зазначити, що в чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права, виходячи з обставин, установлених у ході вирішення наявного спору.

Натомість, наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права держави, оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою, з огляду на що, державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 7423385900:04:001:0032 підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7423385900:04:001:0032 (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 924/504/20 від 31.01.2023).

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту в спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В свою чергу, обов`язковість рішення суду, серед іншого закріплена в статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, крім іншого, регулюються Законом України Про Державний земельний кадастр та Порядком ведення Державного земельного кадастру (затверджений постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, далі Порядок № 1051).

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію в разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та одночасним припиненням речового права територіальної громади в особі Ічнянської міської ради Прилуцького району, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що забезпечить ефективний спосіб захисту порушених прав держави, оскільки усуне стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення спірної ділянки.

Спірна земельна ділянка, що неправомірно вибула з державної власності в комунальну власність Ніжинської міської ради, підлягає поверненню державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з припиненням речових прав на неї та припинення існування такого об`єкту цивільних прав, створить передумови для позивача для формування як нового об`єкту цивільних прав земельної ділянки в межах території пам`ятки археології.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах, у розумінні статей 76-78 ГПК України.

Отже, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

При ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову до суду прокурором сплачено 6056,00 грн судового збору.

Відтак, судовий збір в сумі 6056,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 53, 55, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7423385900:04:001:0032, площею 39,3438 га, яка здійснена 05.11.2021 відділом у Ніжинському районі міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжині Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 34644701) на земельну ділянку з кадастровим номером 7423385900:04:001:0032, площею 39,3438 га, номер запису про право власності №46778688, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585583774040

4. Стягнути з Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 34644701, пл. ім.І.Франка, 1, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600) на користь Чернігівської обласної прокуратури (рахунок UА248201720343140001000006008, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач - Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ - 02910114) судовий збір в сумі 6056,00 грн.

5.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2024 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ засоби зв`язку - тел.099 420 54 50