Ухвала

від 08.07.2024 по справі 810/1306/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань зміни способу та порядку виконання рішення суду

08 липня 2024 року № 810/1306/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши заяву Миронівського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області

до Відкритого акціонерного товариства «Кристал-М»

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2014 задоволено адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Кристал-М» про стягнення заборгованості. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Кристал-М» (код ЄДРПОУ 13729903) на користь Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені, нарахованих на підставі пункту 2 частини дев`ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 10305 (десять тисяч триста п`ять) грн. 42 грн.

Миронівським відділом Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано до суду заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №810/1306/14.

Ухвалою суду від 17.04.2024 у справі №810/1306/14 заяву призначено до розгляду в судове засідання на 13.05.2024.

В судове засідання 15.05.2024 сторони не прибули, у зв`язку із чим суд вирішив перейти до письмового провадження з метою розгляду поданої заяви про зміну способу виконання судового рішення.

Вирішуючи подану заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як вбачається із поданої державним виконавцем заяви, останній просить змінити спосіб і порядок виконання рішення у справі №810/1306/14 про стягнення заборгованості. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Кристал-М» (код ЄДРПОУ 13729903) на користь Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені, нарахованих на підставі пункту 2 частини дев`ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 10305 (десять тисяч триста п`ять) грн. 42 грн. шляхом виділення нереалізованого майна (нежитлових будівель гаражів), загальною площею 140.,50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) окремих часток, тобто розподілу одного гаражного приміщення на п`ять окремих часток для подальшої реалізації.

Суд відзначає, що порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлено статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Так, згідно абзаців першого та другого частини першої статті 48 Закону №1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частинами п`ятою-шостою статті 48 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У відповідності до частини першої статті 50 Закону №1404-VIII, звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник

Згідно частини третьої статті 50 Закону №1404-VIII у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Частинами п`ятою-шостою статті 52 Закону №1404-VIII передбачено, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Системне тлумачення вищенаведених норм Закону №1404-VIII дає підстави суду стверджувати про те, що звернення стягнення на майно боржника відбувається поетапно: спершу арештовується майно боржника; пізніше арештоване майно вилучається та реалізується шляхом проведення електронних аукціонів.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вчинення державним виконавцем заходів щодо вилучення арештованого майна та його реалізації.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідний обов`язок щодо звернення стягнення на майно в силу абзацу другого частини першої статті 48 Закону №1404-VIII покладено саме державного виконавця, який виносить мотивовану постанову.

Водночас суд встановив, що державним виконавцем не вжито в повній мірі заходів щодо звернення стягнення на майно КП «КРИСТАЛ-М».

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що подана заява про зміну способу виконання та порядку виконання рішення суду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Миронівського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №810/1306/14.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Колеснікова І.С.