Рішення

від 11.07.2024 по справі 320/49075/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року № 320/49075/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00759890701 від 01.12.2023 року;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0760142303 від 01.12.2023 року;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00759960701 від 01.12.2023 року;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00759950701 від 01.12.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наведені в акті перевірки висновки є безпідставними та не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, а відтак не можуть бути підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з та застосування штрафних санкцій, в зв`язку з чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16 лютого 2024 року о 13:30 год.

Відповідачем надано до суду відзив, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає про те, що висновки акту за наслідками перевірки є обґрунтованими, підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень відсутні.

У підготовчому засіданні 16 лютого 2024 року судом оголошено перерву до 19 березня 2024 року о 15:00 годині.

У підготовчому засіданні 19 березня 2024 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 1 місяць та оголошено перерву до 16 квітня 2024 року о 15:30 годині.

Підготовче засідання, призначене на 16 квітня 2024 року о 15:30 годині відкладено до 30 квітня 2024 року за клопотанням представника позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 29 травня 2024 року о 14 годині 00 хвилин.

Протокольною ухвалою суду від 29.05.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 11.06.2024 року.

Протокольною ухвалою від 11.06.2024 року відповідно до клопотань представників сторін вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року, валютного - за період з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Результати перевірки оформлені актом №71951/Ж5/26-15-07-01-08/30373419 від 06.11.2023, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.139.1.2 п.139.1, пп.139.2.1 п.139.2 ст.139, п.140.2, пп.140.5.4, 140.5.7, 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами), Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом МФУ від 28.12.2015 №1204 та зареєстрованого в Мін`юсті України 22.01.2016 №124/28254, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 33 077 004 грн, у тому числі за 2021 рік у сумі-.27 373 080 грн, за 2022 рік у сумі 33 077 004 гривень;

- пп.141.4.2 п.141.4 статті 141 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI (зі змінами), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу джерелом походження з України на загальну суму 403 287 грн., у тому числі за 2021 рік на суму 273 475 грн., за 2022 рік на суму 129 812 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189, ч. г) п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст. 201, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 822455 гри, у тому числі за червень 2021 року у сумі 5561 грн, за липень 2021 року у сумі 22818 грн, за грудень 2021 року у сумі 13334 грн, за січень 2022 року у сумі 75598 грн, за лютий 2022 року у сумі 16305 грн, за травень 2022 року у сумі 429 грн, за серпень 2022 року у сумі 18407 грн, за вересень 2022 року у сумі 2558 грн, за грудень 2022 року у сумі 667445 гривень та встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2022 року у сумі 349373 гривень;

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами), в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН;

- ч.3 ст.16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в результаті чого звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою 1-ОА за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2021 року, лютий, березень, квітень 2022 року подані з порушенням терміну подання;

- ст.222 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами), в результаті чого встановлено порушення строків сплати акцизного податку в 2021, 2022 роках;

- п. 51.1 ст. 51, пп. б) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та розділ 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, в результаті чого встановлено несвоєчасне подання податкового розрахунку за І квартал 2022 року, за II квартал 2023 року та подання з помилками податкового розрахунку (форма №1ДФ) за І квартал 2021 року та II квартал 2021 року;

- п. 11 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (зі змінами та доповненнями);

- п.63.3 ст. 63 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами), в результаті чого встановлено не подання повідомлень за формою №20-ОПП про наявні об`єкти через які провадиться діяльність Товариства.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.12.2023:

-№ 00759890701, яким до ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 85000,00 грн;

-№ 0760142303, яким ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 403287,00 грн;

-№ 00759960701, яким ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1233683,00 грн, в тому числі: основний платіж - 822455 грн, штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 411228,00 грн;

-№ 00759950701, яким для ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 349373,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00759890701 від 01.12.2023 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом з акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про те, що позивачем в порушення вимог ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481), було подано звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2021 року, лютий, березень, квітень 2022 року з порушенням терміну подання.

Відповідачем як в акті, так і в розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), який додано до податкового повідомлення-рішення № 00759890701, вказано номери таких звітів, а саме: за червень 2021 - №9338823309, за липень 2021 - №9338839932, за серпень 2021 - №9338976806, за вересень 2021 - №9338876599, за жовтень 2021 - №9338897952, за лютий 2022 №9051375679, за березень 2022 - №9051375932, за квітень 2022 -№9087868531.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, є Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР) суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Положеннями ст. 17 Закону №481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17 000 гривень.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 року за №340/28470 (далі - Наказ №49), затверджено, зокрема, форми звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», форми звіту №1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» та порядки їх заповнення.

Відповідно до п. 2 Наказу №49 заповнення форм звітів здійснюється з використанням кодів продукції та кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з додатком до цього наказу.

Згідно порядку заповнення звіту форми №2-РС звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв подають суб`єкти господарювання незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Згідно порядку заповнення розділу І «Обіг алкогольних напоїв» у графі 5 вказується кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця її зберігання у звітному місяці.

У графах 1, 2 розділу І зазначаються відповідно вид та код алкогольних напоїв згідно з додатком до Наказу №49.

У графі 9 розділу І вказується кількість продукції, яка реалізована на внутрішньому ринку у звітному місяці.

В свою чергу, згідно порядку заповнення звіту форми №1-ОА звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Відповідно до порядку заповнення розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» графі 5 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання у виробника алкогольних напоїв у звітному місяці.

У графах 1, 2 розділу І зазначаються відповідно вид та код алкогольних напоїв згідно з додатком до Наказу №49.

У графі 8 розділу І зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв усього за звітний період.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що дані звіту форми №2-РС стосуються виключно інформації щодо виробництва власної продукції та її реалізації, а в звітах №1-ОА зазначається інформація щодо придбання та реалізації саме придбаної продукції у оптовій мережі.

При цьому, інформація про алкогольні напої придбані у виробників і її реалізація відображається саме у звіті форми №1-ОА та не повинна включатися до звіту форми №-2-РС.

Таким чином, суд зазначає, що звіти форми №2-РС та №1-ОА - це звіти, які подають за різні види діяльності: щодо виробництва та реалізації виробленої продукції; обігу алкогольних напоїв у оптовій мережі (придбання та реалізація придбаної продукції).

Разом з тим, звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА за зазначеними вище реєстраційними номерами ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» не складалися та до контролюючого органу не подавалися.

Натомість, позивачем були складені та подані до контролюючого органу звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА за наступними реєстраційними номерами: за червень 2021 - №9186454857, за липень 2021 - №9225589433, за серпень 2021 - №9268749909, за вересень 2021 - №9304296137, за жовтень 2021 - №9338155891.

Проте, зазначені відповідачем в акті та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні реєстраційні номери є реєстраційними номерами звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС, які були складені та подані позивачем до контролюючого органу за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2021 року, лютий, березень, квітень 2022 року, що підтверджується доданими до даної позовної заяви копіями звітів за формою №2-РС.

Таким чином, з акту перевірки неможливо достеменно встановити за які саме порушення термінів подачі звітів встановлено порушення.

Окрім цього, суд бере до уваги посилання позивача, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі акту фактичної перевірки від 15.11.2021 № 8489/26-15-09-01/30373419 було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.01.2022 №00967670901, яким до ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ Україна» вже застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 136000,00 грн за порушення термінів подання звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА та звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС.

При цьому, згідно з розрахунку штрафної санкції до вказаного податкового повідомлення-рішення вбачається, що штрафні санкції було застосовано за порушення термінів подачі звітів за формою 1-ОА за серпень, вересень, жовтень 2021 року та за формою 2-РС за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2021 року.

Визначений в податковому повідомленні-рішенні від 05.01.2022 №00967670901 штраф був сплачений позивачем у повній сумі, що підтверджується платіжним дорученням № 9156 від 20.01.2022.

Таким чином, вбачається повторне застосування штрафних санкцій у період за 2021 рік.

Разом з тим, слід також відмічає, що якщо податковим органом було допущено помилку в назві звіту, то у суду відсутня можливість встановити в якій саме частині допущено таку описку та неможливо встановити правильність розрахунку застосованого штрафу з урахуванням кількості встановлених актом перевірки порушень термінів подачі відповідних звітів.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00759890701 від 01.12.2023 року складено з порушенням норм податкового законодавства, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0760142303 від 01.12.2023 суд виходить з наступного.

Податкове повідомлення-рішення № 0760142303 прийнято у зв`язку з недотриманням, на думку посадових осіб відповідача, ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» вимог підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, адже при виплаті доходів у вигляді роялті компанії «Henkell Freixenet Austria GmbH» (Австрія) та процентних доходів нерезиденту компанії «Henkell Co. Sektkellerei KG» (Німеччина) платником неправомірно застосовано пільги по оподаткуванню, що передбачені частиною 1 статті 12 Конвенції між Урядом Республіки Австрії і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно та п. b) ч. 2 ст. 11 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно.

З акту перевірки вбачається, що на виконання умов ліцензійних договорів на використання знаків для товарів та послуг від 01.01.2011 № 1 та від 01.01.2011 № 2 ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» було перераховано компанії «Henkell Freixenet Austria GmbH» (попередня назва до 2019 - «Henkell Co. Sektkellerei G.m.b.H») (Австрія) дохід у вигляді роялті на загальну суму 75 175,00 євро (еквів. 2 476 258,13, грн.), в тому числі у 2021 році - 49 950,00 євро (еквів. 1 657 081,26 грн ), у 2022 році - 25 225,00 євро (еквів. 819 176,87 гри). Податок на прибуток іноземних юридичних осіб не утримувався та не сплачувався.

Також, на виконання умов договорів позики від 26.11.2020 № 26/11, від 09.06.2021 № 09/06, від 01.09.2021 № 1/09, від 22.10.2021 № 22/10 та від 31.01.2020 № 10/01 Позивачем було перераховано компанії «Henkell and CO. Sektkellerei KG» (Німеччина) дохід у вигляді процентів на загальну суму 8 866,34 евро (еквів. 295 354,95 грн.), в тому числі у 2021 році - 6 814,39 євро (еквів. 229 459,59 грн), у 2022 році - 2 051,95 євро (еквів. 65 895,36 грн). Податок на прибуток іноземних юридичних осіб утримано та сплачено за ставкою 5% на загальну суму 15 521 грн.

Відповідно до пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового Кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти зокрема проценти.

Як визначено пунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом Республіки Австрії і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно підписана - 16.10.1997, ратифікована Україною - 17.03.1999 і набула чинності для України - 20.05.1999.

Згідно з п. 1 ст. 12 Конвенції між Урядом Республіки Австрії і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, роялті, які виникають в одній Договірній державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню у цій другій Державі,

Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно підписана - 03.07.1995, ратифікована Україною - 22.11.1995 і набула чинності для України - 04.10.1996.

Відповідно до п.b) ч. 2 ст. 11 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентів від валової суми процентів.

Особливості застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України врегульовано статтею 103 ПК України.

Зокрема, згідно з пунктами 103.2, 103.3 статті 103 Податкового кодексу України визначено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України.

Відповідно до пункту 103.2 статті 103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, яке міститься в пункті 103.3 цієї статті. бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерелом їх походження з України, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з пунктом 103.5 статті 103 Податкового кодексу України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.103.6 ст.103 Податкового кодексу України у разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

Як вказано в позовній заяві, під час проведення перевірки позивач не мав можливості надати посадовим особам відповідача відповідні довідки (сертифікати) на підтвердження статусу податкового резидента компанії «Henkell Freixenet Austria GmbH» (Австрія) та компанії «Henkell and CO. Sektkellerei KG» (Німеччина) за 2021 - 2022 роки по причині їх втрати при переїзді в інше офісне приміщення та звернувся до компаній-нерезидентів з проханням повторно надати довідки (сертифікати) на підтвердження статусу податкового резидента.

Довідки на підтвердження статусу податкового резидента від компанії «Henkell Freixenet Austria GmbH» (Австрія) та компанії «Henkell and CO. Sektkellerei KG» (Німеччина) були отримані позивачем вже після винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та долучені до матеріалів справи:

на підтвердження статусу податкового резидента компанії «Henkell Freixenet Austria GmbH» (Австрія) у 2021р. - довідка від 14.12.2023;

на підтвердження статусу податкового резидента компанії «Henkell Freixenet Austria GmbH» (Австрія) у 2022р. - довідка від 06.12.2023;

на підтвердження статусу податкового резидента компанії «Henkell and CO. Sektkellerei KG» (Німеччина) у 2021р. - довідка від 01.11.2023;

на підтвердження статусу податкового резидента компанії «Henkell and CO. Sektkellerei KG» (Німеччина) у 2022р. - довідка від 01.11.2023.

Разом з тим, суд бере до уваги, що під час проведення перевірки контролюючим органом було надано для ознайомлення довідку від 22.04.2021 щодо підтвердження статусу податкового резидента компанії «Henkell Freixenet Austria GmbH» (Австрія) у 2020 році.

Згідно пункту 103.8 статті 103 ПК особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

На підставі зазначеного, ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» вважає, що під час виплати у 2021-2022 роках доходів на користь нерезидентів компанії «Henkell Freixenet Austria GmbH» .Австрія) та компанії «Henkell and CO. Sektkellerei KG» (Німеччина) правомірно застосував положення Конвенції між Урядом Республіки Австрії і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно та Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно щодо порядку оподаткування таких доходів.

Як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0760142303 від 01.12.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 01.12.2023 № 00759960701 та № 00759950701 суд зазначає наступне.

Податкові повідомлення-рішення № 00759960701 та № 00759950701 прийняті у зв`язку з порушенням, на думку відповідача, ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189, ч. г) п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст. 201, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 822455 грн, у тому числі за червень 2021 року в сумі 5561 грн, за липень 2021 року в сумі 22818грн, за грудень 2021 року у сумі 13334 грн, за січень 2022 року у сумі 75598 грн, за лютий 2022 року у сумі 16305 грн, за травень 2022 року у сумі 429 грн, за серпень 2022 року у сумі 18407 грн, за вересень 2022 року у сумі 2558 грн, за грудень 2022 року у сумі 667445 гривень та встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2022 року у сумі 349373 гривень.

Зокрема, заниження податку на додану вартість у грудні 2022 року на суму 584551 грн, на думку податкового органу, відбулося внаслідок не нарахування ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» податкових зобов`язань з ПДВ та не реєстрації податкових накладних в ЄРПН по операціям зі списання протермінованої дебіторської заборгованості по постачальникам по рахунку 944 Сумнівні та безнадійні борги» по якій були проведені заходи щодо стягнення, на суму 2 922 753 грн.

Відповідно до положень статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1 ст. 44 ПК України).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст. 44 ПК України).

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 за №237 (далі - П(С)БО №10).

Так, пунктом 5 П(С)БО №10 визначено, що дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума.

Пунктом 4 П(С)БО №10 встановлено, що сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату є дебіторською заборгованістю. Сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу, є поточною дебіторською заборгованістю. Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

За правилами пункту 6 П(С)БО №10 поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Згідно з пунктом 7 П(С)БО №10 Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Резерв сумнівних боргів формується тільки під грошову заборгованість, яка передбачає надходження грошових коштів, а не товарів/послуг. Тобто під дебіторську заборгованість з виданих авансів, за якою очікується надходження товарів/послуг, резерв сумнівних боргів не формується.

Установлено, що для списання безнадійної дебіторської заборгованості у 2022 році позивачем було оформлено бухгалтерські довідки: № 168 від 31.12.2022, № 147 від 31.12.2022, № 129 від 31.12.2022, № 443 від 31.12.2022, № 69 від 31.12.2022.

Згідна з вказаних довідок вбачається, що списано до витрат суми товарної заборгованості (заборгованість за попередньою оплатою, тобто заборгованість, за якою позивач перерахував кошти вищевказаним контрагентам за товари, роботи чи послуги, однак, постачальники не поставили товари, не виконали роботи або не надали послуги).

Загальна сума безнадійної дебіторської заборгованості, згідно з оформлених бухгалтерських довідок, становить 2 922 752,55 грн.

При цьому, у пунктом 198.5 ст. 198.5 ПКУ перелічені випадки, коли платник ПДВ зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання. При цьому, серед підстав, встановлених пунктом 198.5 ст. 198.5 ПКУ відсутня норма щодо «списання простроченої дебіторської заборгованості».

Крім того, стаття 192 ПКУ визначає вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту. Серед вказаного переліку відсутня така підстава для коригування податкового кредиту, як списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Відповідно до п.7 П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Тобто, величина резерву сумнівних боргів створюється виключно для дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом.

У свою чергу, згідно з п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» до фінансових активів належать: грошові кошти та їх еквіваленти; контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Тобто, резерв сумнівних боргів формується тільки під грошову заборгованість, яка передбачає надходження грошових коштів, а не товарів.

У випадку, коли підприємство сплатило аванс за товари, роботи чи послуги, у підприємства виникає дебіторська заборгованість, яка не є фінансовим активом, тому що при її погашенні не отримуватимуться кошти.

При визнанні заборгованості безнадійною не відбувається зміна компенсації за товари/послуги та у продавця не виникає обов`язку виписати покупцю розрахунок коригування з наступним зменшенням у продавця податкових зобов`язань та зменшенням у покупця податкового кредиту.

Так, за визначенням пп «а» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю незалежно від того, чи здійснювалися заходи її стягнення.

Аналогічно не передбачено формування податкової накладної та її реєстрація у реєстрі у разі списання нестач та необоротних активів. При використанні основних засобів або їх списанні не відбувається постачання активу з наступним отриманням прибутку або збитку, не виникає податкове зобов`язання.

Підсумовуючи викладене, податкове повідомлення-рішення № 00759960701 від 01.12.2023 прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Як наслідок, податкове повідомлення-рішення № 00759950701 також підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі висновку контролюючого органу про заниження ТОВ «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» в перевіряємому періоді зобов`язання по податку на додану вартість, тобто є похідним.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позову повністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 26 840,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 11991 від 20.12.2023, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00759890701 від 01.12.2023.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0760142303 від 01.12.2023.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00759960701 від 01.12.2023.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00759950701 від 01.12.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, 1 поверх. Код ЄДРПОУ 30373419) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 840,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2024 року.

Суддя Кочанова П.В.