Рішення

від 11.07.2024 по справі 400/1317/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 р. № 400/1317/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовомПриватного підприємства "Сімейний фонд", вул. Баштанська, 22, м. Миколаїв, 54028,

до відповідачаУправління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправною та скасування постанови від 12.03.2020 № 11-220/22.02-12 про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Сімейний фонд (далі-позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі-відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 12.03.2020 № 11-220/22.02-12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його притягнуто до відповідальності за недопущення посадової особи відповідача на об`єкт перевірки - перший поверх нежитлового приміщення за адресою: вул. Нікольська, 54/1, м. Миколаїв. Позивач вказує, що реконструкція закінчилась 21.04.2006 згідно з рішенням виконкому Миколаївської міськради за № 792 та актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за № 874 від 27.05.2005 за адресою вул. Нікольська, 54. Позивач посилається на передачу в оренду частини нежитлового приміщення площею 85,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору від 09.01.2020 та надання орендарю згоди на проведення поточного ремонту. Позивач зазначає, що не отримував поштою повідомлення відповідача щодо проведення позапланової перевірки та вимогу надання будь-яких документів, у зв`язку з чим його посадові особи не були присутні на перевірці та не відмовлялися від підпису. З 09.01.2020 в цих приміщеннях перебував орендар і позивач як власник не має до них вільного доступу. Крім того, вказує позивач, за інформацією орендаря, посадова особа відповідача ОСОБА_1 відмовився від перевірки, незважаючи на надання йому орендарем вільного доступу до приміщень.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, зобов`язаний бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис. Законодавство не передбачає чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника позивач під час проведення такої перевірки, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки направив лист позивачу з зазначенням дати, часу проведення перевірки, прав та обов`язків позивача. Відповідно до даних трекінгу з вебсайту АТ „Укрпошта, лист був отриманий позивачем 13.02.2020, перевірка розпочалася 19.02.2020, тобто позивач мав можливість забезпечити присутність свого уповноваженого представника та надати пояснення. Перевірка була продовжена строком на два дні (право відповідача) для можливості позивачу надати доступ до об`єкту містобудування. Перевірка тривала 12 робочих днів, за цей час уповноважений представник позивача не з`явився, жодних пояснень не надав.

У відповіді на відзив позивач підтримує аргументи позовної заяви і зазначає, що жодних перешкод щодо здійснення перевірки не чинилося.

Заперечення до суду не надходили.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та у відповіді на відзив. Представик відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні суд допитав свідка ОСОБА_2 , викликану за клопотанням позивача ухвалою від 11.06.2020.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

На підставі звернення громадян від 05.02.2020 відповідач призначив позапланову перевірку об`єкта „Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху за адресою: АДРЕСА_1 .

12.02.2020 відповідач направив позивачу лист від 12.02.2020 № 138/22.01-23, в якому повідомив, що позапланова перевірка розпочнеться 19.02.2020 о 11 год 00 хв.

Лист вручений позивачу 13.02.2020, що підтверджується в сукупності фіскальним чеком АТ „Укрпошта від 12.02.2022 та трекінгом поштового відправлення № 5402806323798 з вебсайту АТ „Укрпошта.

Докази недопуску позивачем відповідача на об`єкт перевірки у період з 19.02.2020 до 03.03.2020 матеріали справи не містять.

Наказом від 03.03.2020 № 83 відповідач продовжив строк перевірки на 2 робочих дні з 04.03.2020 до 05.03.2020.

Доказів повідомлення позивача про продовження строку перевірки відповідач не подав і не повідомив суду, чи здійснював таке повідомлення.

05.03.2020 посадова особа відповідача за участю посадової особи місцевого самоврядування Адміністрації Центрального району м. Миколаєва склала акт № 40/2020 про те, що директор ПП „Сімейний фонд ОСОБА_3 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт „Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху за адресою: АДРЕСА_1 для проведення позапланої перевірки.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що перебувала на об`єкті 05.03.2024 і надавала посадовій особі відповідача доступ до проведення перевірки, але посадова особа відповідача ОСОБА_4 відмовився проводити перевірку.

Постановою від 12.03.2020 № 11-220/22.02-12 відповідач наклав на позивача штраф у сумі 63060 грн за недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт „Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху за адресою: АДРЕСА_1 для проведення позапланої перевірки у період з 19.02.2020 до 03.03.2020 та з 04.03.2020 до 05.03.2020.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів І правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553, він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пункти 16, 18 Порядку № 553 передбачають, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пункт 7 Порядку № 553 передбачає, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Згідно з пунктами 9, 14 Порядку № 553, забудовник зобов`язаний створити необхідні умови для проведення перевірки, а саме:

- бути присутній на об`єкті будівництва під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Відповідно до абзацу 4 пункту 9 Прядку № 553, у випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Пункт 14 Порядку № 553 передбачає, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу: виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пункт 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, підпункт 3 пункту 11 Порядку № 553 передбачають повноваження посадових осіб інспекції під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю видавати обов`язкові для виконання приписи щодо зупинення будівельних робіт та усунення виявлених порушень містобудівного законодавства.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до абзацу 16 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, на одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Приписи видаються посадовими особами, які проводять перевірку об`єктів будівництва.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У приписі встановлюється строк для його обов`язкового виконання.

Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16 вказав, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю

Порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного нагляду визначений у пунктах 16-23 Порядку №553.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обовязковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Верховний Суд виснував, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення субєкта містобудування про її проведення.

Водночас у разі, якщо суб`єкт містобудування був належним чином та своєчасно повідомлений про здійснення перевірки і достеменно знав про такий намір контролюючого органу, однак, маючи об`єктивну можливість, не направив у визначений у направленні день і час уповноваженого представника на об`єкт будівництва, це слід кваліфікувати як свідоме ухилення суб`єкта містобудування від виконання обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки.

В акті перевірки від 05.03.2020 № 40/2020 не зазначено конкретної дати, коли саме позивач, на думку відповідача, не допустив його посадових осіб на об`єкт для проведення перевірки. За такого суд вважає, що йдеться саме про 05.03.2020.

Матеріали справи свідчать, що відповідач повідомив позивача про проведення позапланової перевірки 19.02.2020 о 11 год 00 хв. Доказів прибуття посадової особи відповідача на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 19.02.2020 у справі немає, на підставі чого суд установив, що для проведення перевірки у цей день посадові особи відповідача за зазначеною адресою не прибували.

Суд установив, що відповідач не повідомив позивача про продовження перевірки і його посадові особи прибули для проведення перевірки 05.03.2020, коли позивач не мав відповідної інформації.

За умови перебування об`єкта (частина нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ) в оренді у іншої особи ОСОБА_2 на підставі договору від 09.01.2020 та неповідомлення відповідачем позивача про продовження строку перевірки, суд вважає недоведеною обставину недопуску позивачем посадової особи відповідача до проведення позапланової перевірки.

Також суд урахував надані під присягою свідчення допитаної в судовому засіданні ОСОБА_5 , яка повідомила, що перебувала на об`єкті 05.03.2020 і надавала посадовій особі відповідача ОСОБА_4 - доступ до об`єкта, але він відмовився від її проведення.

Відповідач не надав жодного доказу того, що уповноваженій особі позивача було відомо про прибуття 05.03.2020 за адресою: АДРЕСА_1 посадової особи відповідача для проведення перевірки. Тому суд визнав безпідставним твердження про те, що позивач не допустив посадову особу відповідача на об`єкт будівництва для виконання покладених на неї функцій, та визнав протиправним притягнення позивача до відповідальності за пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Суд не має підстав для кваліфікації відсутності позивача на об`єкті перевірки як недопуск відповідача до перевірки, оскільки відповідач не надав доказів повідомлення позивача про дату і час проведення такої перевірки. Відсутність такого повідомлення пояснює відсутність позивача на об`єкті перевірки під час прибуття посадової особи відповідача для її проведення. За такого акт від 05.03.2020 № 40/2020 складений за умови неповідомлення позивача про проведення перевірки і тому є недопустимим доказом.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення позивачем недопуску посадової особи відповідача до перевірки.

Оскільки оскаржувана постанова складена на підставі акта перевірки від 05.03.2020 № 40/2020, який суд визнав недопустимим доказом, така постанова є протиправною та підлягає до скасування.

Отже, позовну заяву належить задовольнити

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 2102 грн, сплачений позивачама за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, який, на підставі частини пешої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Сімейний фонд" (вул. Баштанська, 22, м.Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код - 31159276) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код - 41256954) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 12.03.2020 № 11-220/22.02-12 про накладення на Приватне підприємство „Сімейний фонд штрафу в сумі 63 060 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код - 41256954) на користь Приватного підприємства "Сімейний фонд" (вул. Баштанська, 22, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код - 31159276) судовий збір у сумі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна