Рішення

від 02.07.2024 по справі 620/4965/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/4965/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Михайлової І.О.,

представника позивача - Рябовол Д.В.,

представника відповідача - Коляди І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» (далі ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА», позивач) 05.04.2024 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.12.2023 №13694/ж10/25-01-07-00, №13681/ж10/25-01-24-06 та №13688/ж10/25-01-24-06.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах не застосовуються, оскільки операція не є контрольованою та сума витрат підтверджена за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту (згідно абзацу 5 пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України).

Позивач зазначає на необґрунтованості висновків контролюючого органу щодо порушення товариством податкового законодавства при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , оскільки контрагентом було здійснено геодезичну розмітку фундаментів на площадці технологічного обладнання, яку виконано на підставі геодезичного звіту. Для проведення вказаних робіт ФОП ОСОБА_1 мав необхідний кваліфікований персонал. При цьому, вказаний вид робіт не вимагає наявності обов`язкової відповідної ліцензії. Одночасно позивач зауважив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Крім того, певні недоліки в заповненні первинних документів, зокрема, відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Також позивач зазначає про помилковість висновків ГУДПС у Чернігівській області щодо відсутності реального характеру господарських операцій між товариством та ФОП ОСОБА_2 , оскільки надані ним послуги використані для здійснення господарської діяльності та відображені в бухгалтерському обліку. Так, послуги, зазначені у звітах, є необхідними для ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» щоденно, оскільки від них залежить функціонування обладнання (серверів, комп`ютерів, тощо). Тому послуги надавалися щоденно, про що зазначено у звітах.

Крім того, оскільки в період з 20.03.2022 по 03.12.2022 було відсутнє рішення Ради національної безпеки і оборони України про визнання Тимчасово окупованих територій, п.38.9 ст. 38 Податкового кодексу України не міг застосовуватись у частині утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб/військового збору із сум, виплачених ФОП ОСОБА_2 , а тому відсутні підстави для донарахування із вказаних виплат, здійснених у період з 05.03.2022 по 21.09.2022, податку на доходи фізичних осіб.

За наведених вище обставин позивач наголошує на безпідставності застосування до нього штрафних санкцій, передбачених п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 09.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено перше підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23.04.2024 відзив Головного управління ДПС у Чернігівській області повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 30.04.2024 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 07.05.2024 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою суду від 06.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 18.06.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволені, подав відзив на позов, у якому зазначив, що за результатами проведеної перевірки не підтверджено реальність здійснення товариством господарських відносин із ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , оскільки: господарські операції не підтверджені наявними первинними документами; необґрунтовано вартість робіт, відсутні розрахунки ціни документально оформлених послуг; контрагенти фізично не могли надавати послуги одночасно декільком суб`єктам господарювання та одночасно виконувати роботи на декількох об`єктах; територіальна віддаленість суб`єктів господарювання, яким надаються послуги, та одночасним виконанням функцій директора/виконанням роботи за основним місцем роботи.

Також в ході проведення аналізу інформації встановлено, що платником не доведено зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій, наведених у звіті, щодо взаємовідносин з компанією-нерезидентом джерелах (посилання на сайти), з умовами операції з OST AGRO TRADING FZC: дані сайту свідчать про надання пропозицій, а не фактичного здійснення господарських операцій, відсутня інформація щодо аналізу фізичних характеристик товарів, строків виконання господарських зобов`язань, умов проведення платежів під час здійснення операцій, розміру знижок, розподілу прав та обов`язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу, як того вимагають норми п.п.п. 39.2.2.3 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України. Крім того, Витяги з сайтів надано не на державній мові, що не дає можливості визначити зіставність технічних характеристик товару. У наданому звіті відсутня інформація про суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення господарської операції, рівень рентабельності. У зв`язку з відсутністю практичного інструментарію для визначення величини базису в конкретний період часу, в часовому, просторовому та якісному аспекті застосуванні методу «порівняльної неконтрольованої ціни» підлягає сумніву. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що платником не дотримано процедури та не доведено, що умови операцій з придбання обладнання у OST AGRO TRADING FZG (ОАЕ) відповідають принципу «витягнутої руки» встановленому статтею 39 Податкового кодексу України.

За таких обставин, товариством порушено п.п. 140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України в результаті заниження показника у рядку 3.1.6.1 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток на загальну суму 4787454,00 грн.

Також під час перевірки було встановлено, що ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА», з урахуванням особливостей, визначених у п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за період з 05.03.2022 по 21.09.2022 не оподатковані податком на доходи з фізичних осіб та військовим збором суми коштів, сплачених ФОП ОСОБА_2 , який на момент отримання коштів мав місце державної реєстрації на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією» та згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом господарської діяльності позивача є 35.11 Виробництво електроенергії (а.с. 33-37 т.1).

На підставі наказу від 06.10.2023 №2132-п, виданого ГУДПС у Чернігівській області, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.04.2019 по 30.06.2023, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 16.04.2019 по 30.06.2023.

За результатами перевірки складено акт від 10.11.2023 №11033/Ж5/25-01-07-01-07 (а.с. 38-44 т.1), у якому зазначено про порушення товариством вимог податкового законодавства, у тому числі:

- пунктів 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1199 №246 (зі змінами та доповненнями), п.14 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV; п.п. 2.1, п.п. 2.4 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134, пп.140.4.4, п. 140.5, п.п.140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено суму податку на прибуток на 1887293 грн., в тому числі за 2020 рік у сумі 400064 грн., за 2021 рік у сумі 653305 грн., за 2022 рік у сумі 477292 грн., за 1 півр. 2023 року у сумі 356632 грн;

-«Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», зі змінами та доповненнями, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556;

-п.п. 164.2.11 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164; п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п.168.1. ст.168; п. «б» п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170; абз. «а» п.171.2 ст.171; п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України; п 19, п. 20 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, зі змінами та доповненнями, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних при виплаті платникам податків доходів за 2020-2021 роки на суму 2556,70 грн., в тому числі за 2020 рік - 1377,02 грн., за 2021 рік - 1179,68 грн.;

-п.п. 164.2.11 п.164.2 ст. 164; п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п.168.1. ст.168; п. «б» п.п. 170.9.1,п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170; абз. «а» п.171.2 ст.171; п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України; п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 19, п. 20 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму - 174,71 грн., в тому числі за 2020 рік - 94,09 грн., за 2021 рік -80,62 грн.

-п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14; п.п.162.1.2, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162; п.п. 164.2.6 п.164.2; п.п. 168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168; абз. «а» п.171.2 ст.171; п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України. п.38.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних при виплаті платникам податків доходів за період з 05.03.2022 по 21.09.2022 на суму - 44100,00 грн., в тому числі за квітень 2022 року - 8820,00 грн., за травень 2022 року - 8820,00 грн., за червень 2022 року - 8820,00 грн., за липень 2022 року - 8820,00 грн., за серпень - 8820,00 грн.;

-п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14; п.п.162.1.2, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162; п.п. 164.2.6 п.164.2; п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1. ст.168; абз. «а» п.171.2 ст.171; п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.38.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму - 3675,00 грн., в тому числі за квітень 2022 року - 735,00 грн., за травень 2022 року - 735,00 грн., за червень 2022 року - 735,00 грн., за липень 2022 року - 735,00 грн., за серпень - 735,00 грн.

Позивач подав заперечення на вказаний акт перевірки, але ГУДПС у Чернігівській області вони визнані недостатньо обґрунтованими та такими, що не можуть бути враховані при винесенні податкових повідомлень-рішень (а.с. 45-66 т.1).

20.12.2023 ГУДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення (а.с. 66-70 т.1):

№13694/ж10/25-01-07-00, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2359116,00 грн.;

№13681/ж10/25-01-24-06, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 58826,09 грн.;

№13688/ж10/25-01-24-06, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 4778,33 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» оскаржило їх в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 06.03.2024 скаргу залишено без задоволення (а.с. 73-100 т.1).

У зв`язку з наведеним, товариство звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.12.2023 №13694/ж10/25-01-07-00, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За правилами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Підпунктом 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України передбачено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь: нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу; нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов`язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", та вартістю реалізації.

У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу п`ятого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом шостим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

За приписами підпункту 39.1.2 пункту 39.1 статті 39 Податкового кодексу України обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Отже, у разі проведення господарської операції з нерезидентом (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, платник зобов`язаний збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки».

Обставина відповідності вартості товару цінам, визначеним за принципом «витягнутої руки», становить предмет доказування для цілей вирішення питання про необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування звітного податкового періоду на 30 відсотків вартості товарів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №640/10554/20 від 22.03.2024.

Як зазначає позивач, в ході здійснення виробничої діяльності товариство імпортує частину обладнання (когенераційні установки та комплектуючі, необхідні для виробництва електроенергії).

Враховуючи наведене, ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» у 2020 році здійснило придбавання товару у нерезидента OST AGRO TRADING FZC, а саме: згідно ВМД №017150 від 27.02.2020 стаціонарної електрогенераторнї установки з газопоршневим двигуном з іскровим запалюванням (така, що була у використанні), марки Jenbacher, модель JGS412GS-N.LC, рік виробництва 2009, 61 823 годин роботи, на загальну суму 200 000,00 євро. Відправник товарів N.V. Flanders Surplus, торгуюча країна Об`єднані Арабські Емірати, країна-відправникик Бельгія; згідно ВМД №015434 від 17.02.2020 стаціонарної електрогенераторної установки з газопоршневим двигуном з іскровим запалюванням (така, що була у використанні), марки Jenbacher, модель JMS420GS-N.LC, рік виробництва 2009, 27 000 годин роботи, на загальну суму 200 000,00 євро, відправник товарів ALL POWER SOLUTION B.V, торгуюча країна Об`єднані Арабські Емірати, країна-відправник Нідерланди; згідно ВМД №015430 від 17.02.2020 стаціонарну електрогенераторну установку з газопоршневим двигуном з іскровим запалюванням (була у використанні), марки Jenbacher, модель JMS416GS-N.LC, рік виробництва 2008, 67 000 на загальну суму 200 000,00 євро, відправник товарів ALL POWER SOLUTION B.V, торгуюча країна - Об`єднані Арабські Емірати, країна-відправник Нідерланди (а.с. 101-151 т.1).

Розрахунки відбувалися 04.02.2020 на загальну суму 240 000,00 євро.

Вказаний нерезидент включений до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. N 977».

Відповідно до підпункту 39.1.4. пункту 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Правила трансфертного ціноутворення в Україні визначають п`ять методів, які платники податків та податкові органи можуть використовувати залежно від особливостей здійсненої операції та наявності зіставних операцій для перевірки відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" здійснюється за одним із таких методів:

39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни;

39.3.1.2. ціни перепродажу;

39.3.1.3. "витрати плюс";

39.3.1.4. чистого прибутку;

39.3.1.5. розподілення прибутку.

Методологія, критерії та процедура застосування методів описана в пункті 39.3 Податкового кодексу України.

Підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України встановлює засади визначення операцій контрольованими, зокрема контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідно до пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Оцінюючи те, чи підтверджено платником податку суми отриманих доходів по операціях з нерезидентами за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Податкового кодексу України, суд враховує таке.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2020 у справі №820/821/17 зазначив, що залежно від того чи є операція контрольованою або неконтрольованою, платник податків зобов`язаний або подати звіт про контрольовані операції (зі складанням документації з трансфертного ціноутворення), або в будь-якій іншій формі підтвердити відповідність цін рівню звичайних, у тому числі шляхом складання документації як єдиного документа, так і сукупності документів, але за процедурою, встановленою статтею 39 Податкового кодексу України.

Методологія проведення такого співставлення та застосування принципу «витягнутої руки» викладена у статті 39 ПК України та передбачає проведення зіставлення комерційних та фінансових умов операцій (підпункт 39.2.2 пункту 39.2 Податкового кодексу України), використання одного із методів, передбачених підпунктом 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України проведення економічного та порівняльного аналізу (підпункт «и» підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 ПК України).

Відповідно до підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов`язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Таким чином, зіставленню при дослідженні дотримання принципу «витягнутої руки» при визначенні відповідних цін підлягають комерційні та фінансові умови саме операцій. Для порівняння не обов`язково, щоб дві операції були ідентичними, але жодна з відмінностей між ними не має істотно впливати на ринкову ціну або прибуток. Якщо ж існують такі відмінності, то слід внести досить точні поправки (коригування), які виключають їх вплив. При цьому, у підпункті 39.2.2.2 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України наведено перелік елементів, що підлягають аналізу при визначенні зіставності операцій.

Податковий орган, зазначив, що позивач не довів зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій в наведених у звіті джерелах (посилання на сайти), з умовами операції з OST AGRO TRADING FZC, оскільки: дані сайту свідчать про надання пропозицій, а не фактичного здійснення господарських операцій, відсутня інформація щодо аналізу фізичних характеристик товарів, строків виконання господарських зобов`язань, умов проведення платежів під час здійснення операцій, розміру знижок, розподілу прав та обов`язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу, як того вимагають норми п.п.п. 39.2.2.3 п.п.39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. У наданому звіті відсутня інформація про суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення господарської операції, рівень рентабельності. У зв`язку з відсутністю практичного інструментарію для визначення величини базису в конкретний період часу, в часовому, просторовому та якісному аспекті застосування методу «порівняльної неконтрольованої ціни» підлягає сумніву.

Враховуючи наведене, контролюючий орган дійшов висновку, що платником не дотримано процедури та не доведено, що умови операцій з придбання обладнання у OST AGRO TRADING FZC (ОАЕ) відповідають принципу «витягнутої руки», встановленому статтею 39 Кодексу.

Однак, з такою позицією ГУДПС у Чернігівській області суд не погоджується, оскільки операції з резидентами Об`єднаних Арабських Еміратів могли б визнаватися контрольованими у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за умови одночасного дотримання наступних критеріїв:

-дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за увесь 2020 рік;

-обсяг господарських операцій платника податків з нерезидентом, зареєстрованим в ОАЕ, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків).

З огляду на викладене, вказані операції не є контрольованими, так як не виконується один з критеріїв.

Крім того, збільшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу, придбаних, зокрема у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Також суд звертає увагу, що Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №381.

Вказаним Порядком передбачено, що для визначення діапазону цін (рентабельності) використовується вибірка цін (фінансових показників) зіставних операцій, впорядкована за зростанням. Кожному значенню вибірки починаючи з мінімального присвоюється порядковий номер. Якщо вибірка містить два і більше однакових значення, до неї включаються всі такі значення. До вибірки не включається ціна (фінансовий показник) контрольованої операції.

Діапазон цін (рентабельності) складають значення вибірки цін (фінансових показників) зіставних операцій між нижнім та верхнім квартилем такого діапазону. Значення нижнього та верхнього квартиля є мінімальним та максимальним значенням діапазону цін (рентабельності).

Як зазначає позивач та відображає це в Звіті щодо документального підтвердження для цілей оподаткування відповідності умов операцій з компанією нерезидентом, офіційним представником компанії Jenbacher в Україні є компанія КТС Інжиніринг https://kts-eng.com/equipment/. Для отримання орієнтовної ціни їм необхідно сформувати офіційну комерційну пропозицію.

На сайті офіційного представника представлена вся лінійка обладнання. Але у зв`язку зі специфічністю замовлення (обладнання має працювати не на природному газі, а на звалищному) та не масовим виробництвом, товариству були озвучені ціни в районі 500 тис. євро за встановлення та термін виготовлення від півроку, що є недоцільно щодо поточної операції, у зв`язку з значними втратами часу.

Для визначення договірної ціни використовувались відкриті ресурси по обладнанню, аналогічні тому що були придбані: https://www.machinio.com/listings/38887926-qty-2-jenbacher-jgc320-gs-l-l-1000kw-480-volt-in-peru-il, https://www.machinio.com/listings/42003821-2013-jenbacher-420-biogas-genset-with-0-hours-in-london-united-kingdom, https://www.machinio.com/listings/38692365-2012-jenbacher-jgs312-in-gauteng-south-africa.

Крім того, у 2020 році були отримані від нерезидентів комерційні пропозиції щодо купівлі стаціонарної електрогенераторної установки з газопоршневим двигуном (попереднього вжитку) з іскровим запалюванням марки Jenbacher (а.с. 107 т.1).

Наведений позивачем розрахунок діапазону цін підтверджує, що ціна закупки ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» у спірних імпортних господарських операціях знаходиться в діапазоні цін і відповідає принципу «витягнутої руки» (тобто звичайної ціни).

Для розрахунку взяті ціни в співставних неконтрольованих операціях. Так, як зазначає позивач, протягом 2017-2019 років подібне обладнання завозилось підприємствами групи компаній ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» від непов`язаних постачальників нерезидентів.

Виходячи з наведеного розрахунку діапазону цін, здійсненого у відповідності до Порядку, ціни електрогенераторних установок з газопоршневим двигуном марки Jenbacher, які згідно ВМД №017150 від 27.02.2020, ВМД №015434 від 17.02.2020 та ВМД №015430 від 17.02.20 складають 200 000 євро, входять в діапазон цін та відповідають принципу «витягнутої руки».

За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача, що вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України не застосовуються, оскільки спірна операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджена за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту (згідно абзацу 5 п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України).

Крім того, у період, що перевірявся, товариство мало господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 відповідно до договорів про надання послуг №01/12-19 від 01.12.2019, №30/03-1-2021 від 30.03.2021, №04/04-23 від 04.04.2023, згідно із якими контрагент зобов`язався виконати у відповідності з Технічними завданнями певні роботи (а.с. 227-230 т.2, 29-31, 48-50 т.3).

ФОП ОСОБА_1 виконав обумовлені сторонами роботи, на підтвердження чого надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг); акти виконаних робіт (з додатками) (а.с. 152-163 т.1, 173-205 т.2).

Операція з ФОП ОСОБА_1 відображена ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» в бухгалтерському обліку (а.с. 239-250 т.2, 1-27 т.3).

Для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 має кваліфікованих робітників (а.с. 180-190 т.1).

Також у період, що перевірявся, ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» мало господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2 на підставі договору про надання послуг з системного адміністрування №ТО-02/11-20 від 02.11.2020, відповідно до умов якого контрагент зобов`язався надати послуги системного адміністрування ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» (а.с. 231-238 т.2).

На підтвердження наданих послуг позивач надав: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), звіти про надані послуги (а.с. 164-179 т.1, 54-150 т.2).

Операція з ФОП ОСОБА_2 відображена ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» в бухгалтерському обліку (а.с. 151-172, 206 т.2).

Для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 має необхідну кваліфікацію (а.с. 25-30, 208 т.2).

Відповідач вважає, що операції по господарським правовідносинам із вказаними контрагентами не підтверджені належним чином, у зв`язку з необґрунтованістю вартості робіт, відсутністю розрахунків ціни послуг. Також відповідач вважає, що контрагенти фізично не могли надавати послуги одночасно декільком суб`єктам господарювання та одночасно виконувати роботи на декількох об`єктах. Відповідач наполягав на територіальній віддаленості суб`єктів господарювання, яким надаються послуги, та одночасним виконанням функцій директора/виконанням роботи за основним місцем роботи

Однак, з такою позицією суд не погоджується та зазначає, що формування платником податку об`єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.

У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та використання протягом перевіряємого періоду наданих контрагентами послуг для здійснення господарської діяльності. Також не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом, а доводи відповідача про недоліки в заповненні в наявних актів по певним господарським операціям, що на думку контролюючого органу свідчить про нереальність господарських операцій, фактично спростовано встановленими судом під час розгляду справи обставинами та доказами, наявними в матеріалах справи.

Верховний Суд у справі № 821/1871/16 (постанова від 08.08.2023) вказав, що: будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа і згідно зі ст. 44 ПК України і ст. 9 Закону №996-XIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог Закону щодо формування витрат і податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента і злагодженості дій між ними.

Помилки в оформленні документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних убачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Враховуючи наведене та надані позивачем докази, суд вважає, що відповідачем не доведено обставини та не надано докази, які б свідчили про штучний (фіктивний) характер господарських операцій між позивачем та його контрагентомами, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання виключно необґрунтованої податкової вигоди.

Отже суд зазначає, що належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом надано не було, матеріали справи таких не містять.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 20.12.2023 №13681/Ж10/25-01-24-06 та №13688/Ж10/25-01-24-06, суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 180 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У відповідності до п. 38.9 ст. 38 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичним особам підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов`язані утримати податок на доходи у джерела виплати.

Відповідно до пп. 16-1 п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Пунктом 38.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов`язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 та підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 цього Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.

На думку контролюючого органу ТОВ«КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» не утримало та не перерахувало в бюджет податок на доходи фізичних осіб та військовий збір при виплаті коштів ФОП ОСОБА_2 за період з 05.03.2022 по 21.09.2022, оскільки його місцезнаходженням чи місце проживанням є тимчасово окупована територія.

Суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції, що діяла до 20.03.2022) «тимчасово окупованою територією» визначалась: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2)внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно із Законом від 15.03.2022 №2138-IX «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України були внесені зміни до визначення «тимчасово окупована територія», згідно з яким до такої території відносилась, зокрема, сухопутна територія України, визнана в умовах воєнного стану тимчасово окупованою рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.

Дана редакція Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» діяла до 03.12.2022.

Отже, без відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України навіть фактично окуповані після 24.02.2022 території України не вважались тимчасово окупованими і відповідно на такі території не поширювались норми, зокрема, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Окремо слід зазначити, що тільки з 27.12.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» було визначено весь Маріупольський район тимчасово окупованим з 05.03.2022 по сьогодні.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із позицією позивача, що оскільки в період з 20.03.2022 по 03.12.2022 було відсутнє рішення Ради національної безпеки і оборони України про визнання Тимчасово окупованих територій, п.38.9 ст. 38 Податкового кодексу України не міг виконуватись в частині утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб/військового збору із сум, виплачених ФОП ОСОБА_2 , а тому відсутні підстави для донарахування з виплат відповідних коштів.

Також податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2023 №13694/ж10/25-01-07-00 відповідачем застосовано до товариства фінансові санкції, передбачені п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, а податковими повідомленнями-рішеннями від 20.12.2023 №13681/Ж10/25-01-24-06 та №13688/Ж10/25-01-24-06 санкції, передбачені п. 125.1 ст. 125 Кодексу.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно із п. 123.2. ст. 123 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Звертає увагу на відмінності між собою складів податкових правопорушень, окреслених законодавцем у п.123.1 ст.123 та у п. 123.2 ст.123 Кодексу, яка полягає виключно в наявності або відсутності такого елементу як умисел платника податків, тобто вини (як суб`єктивної сторони складу протиправного діяння).

Відповідно до п. 125-1 ст. 125-1 Податкового кодексу України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 125-1.2. ст. 125-1 Податкового кодексу України ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Разом з тим, у розумінні абзацу 1 п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та інших законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п. 112.2 ст. 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено ні умислу в діях товариства, ні взагалі порушення ним податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності (в межах предмету спору). За таких обставин, суд вважає безпідставним притягнення позивача до відповідальності на підставі п. 123.2 ст. 123 та п. 125-1.2. ст. 125-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.12.2023 №13694/ж10/25-01-07-00, №13681/ж10/25-01-24-06 та №13688/ж10/25-01-24-06.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА" судові витрати в сумі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11 липня 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА" (код ЄДРПОУ 42955451, пров. Вокзальний, 6, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна