Рішення

від 11.07.2024 по справі 620/6800/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року Чернігів Справа № 620/6800/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить визнати протиправним рішення відповідача від 02.05.2024 №02.2/4313-24 та зобов`язати відповідача надати дозвіл на провадження робіт за зверненням поданим позивачем від 20.03.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що зважаючи на наявність у позивача документів, які свідчать про законність провадження робіт та на те, що таких документів достатньо, відповідач не мав правових підстав для відмови у видачі дозволу на провадження робіт в прикордонній смузі в межах ділянки відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону.

Суд ухвалою суду від21.05.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачам строк для подання відзиву на позов.

Відповідачем протягом встановленого судом строку подано відзив на позов, в якому останній викладені в позовній заяві вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законодавстві. Вказує, що враховуючи вимоги пункту 41 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 «Про прикордонний режим», встановити законність провадження ТОВ «Логістик Транс Лайн» робіт до закриття кримінального провадження № 42021272010000042 від 29.04.2021 не має можливості.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вважає, що обставини викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують доводів позивача. У позивача наявні всі належні і достатні докази, які були надані як ІНФОРМАЦІЯ_2 так і суду, та які свідчать про законність проведення господарської діяльності. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, не довів правомірність свого рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач 01.06.2023 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив у зв`язку з тимчасовим обмеженням на в`їзд і провадження в межах контрольованих прикордонних районах Чернігівської області, які запроваджені на час воєнного стану, погодити в`їзд і провадження робіт з 02.06.2023 в районі яхт-клубу «Якір».

13.06.2023 позивачу було направлено відповідь, якою поінформовано позивача про обмеження та заборони, які діють в контрольованих прикордонних районах Чернігівської області (а.с.12-13).

29.01.2024 позивачем подано заяву про надання дозволу з додатками на 24 аркушах (а.с.14, 15), у відповідь на яку, відповідачем надіслано лист від 02.02.2024 №02.2/940-24 (а.с.16), згідно змісту якого, до моменту опрацювання та надання для виконання Міністерством внутрішніх справ України відповідної форми рішення, позивачу надано дозвіл на проведення робіт в межах ділянки відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, після затвердження форми рішення, позивачу необхідно повторно звернутися до прикордонного загону, для отримання відповідного дозволу.

В подальшому, листом від 18.03.2024 №02.2/2567-24 (а.с.17-18) позивача поінформовано, що дозвіл на в`їзд, перебування, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу представникам ТОВ «Логістик Транс Лайн», наданий листом від 02.02.2024 №02.2/940-24 втратив чинність.

20.03.2024 позивачем повторно подано звернення про надання дозволу з додатками на 25 аркушах (а.с.19, 20), у відповідь на яке, листом від 01.04.2024 №02.2/3024-24 відповідачем за результатами розгляду повідомлено, що у ІНФОРМАЦІЯ_3 наявна інформація про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 29.04.2021 №42021272010000042. Також зазначено, що відповідачем буде вивчено надані документи та питання щодо надання/відмови у наданні дозволу на провадження робіт, про що позивача буде поінформовано додатково.

04.04.2024 позивачем на адресу відповідача направлено лист (а.с.22), в якому позивач просив на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.071998 №1147 «Про прикордонний режим» надати відповідь на звернення від 20.03.2024.

Листом від 13.04.2024 №02.2/3522-24 відповідач повідомив позивача, що буде готовий повернутися до розгляду питання щодо надання/відмови у наданні дозволу на провадження робіт після прийняття правового рішення у кримінальному провадженні, про що позивача буде поінформовано додатково.

26.04.2024 позивач знову звернувся до відповідача із заявою (а.с.24), в якій просив прийняти рішення за зверненням позивача від 20.03.2024 про надання дозволу або відмову у наданні дозволу згідно затвердженої форми відповідно до наказу МВС України від 29.01.2024 №49, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.02.2024 за №215/41560.

02.05.2024 відповідачем надано аналогічну за змістом відповідь щодо готовності повернутися до розгляду питання щодо надання/відмови у наданні дозволу на провадження робіт після прийняття правового рішення у кримінальному провадженні (а.с.26).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.24 Закону України «Про державний кордон України» дозвіл на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу надає і здійснює у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку відповідний орган Державної прикордонної служби України.

Дозвіл на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт чи пропуск у прикордонну смугу надається на безоплатній основі протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення, в якому зазначаються:

прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, громадянство (підданство) особи, яка перебуватиме у межах прикордонної смуги, реквізити документа, що посвідчує її особу, місце проживання (місце перебування), засоби зв`язку;

вид дозволу (на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт чи пропуск) та строк дії дозволу (для дозволів на в`їзд і провадження робіт);

мета та правові підстави для отримання дозволу.

Частиною 5 ст.24 Закону України «Про державний кордон України» встановлено, що у наданні дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт чи пропуск у прикордонну смугу відмовляється, а наданий дозвіл визнається недійсним:

якщо при зверненні про надання дозволу подано завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

якщо особа протягом одного року до дня подання звернення притягалася до відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, незаконне переправлення осіб через державний кордон України, контрабанду або порушення митних правил, пов`язаних з переміщенням товарів або транспортних засобів поза митним контролем чи з приховуванням від митного контролю;

якщо особі заборонено в`їзд в Україну чи в іноземця або особи без громадянства відсутні законні підстави для перебування в Україні;

в інтересах забезпечення національної безпеки України, охорони громадського порядку, боротьби з організованою злочинністю, злочинною спільнотою або злочинною організацією чи поширенням злочинного впливу;

в інтересах забезпечення охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

якщо особа понад 90 днів відсутня за визначеним місцем проживання або змінила його;

у разі звільнення з підприємства, установи, організації особи, якій надано дозвіл на перебування як їх працівнику;

за зверненням особи, якій надається дозвіл.

Особа, якій відмовлено у наданні дозволу, має право оскаржити рішення протягом 10 робочих днів з дня його прийняття до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу.

За необхідності відповідні органи Державної прикордонної служби України можуть запроваджувати додаткові тимчасові режимні обмеження на в`їзд, перебування і провадження робіт у прикордонній смузі.

Так, встановлення системи режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, які регламентують відповідно до законодавства правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, ведення обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих (яхт-клуб, марина, місце базування суден флоту рибної промисловості) і спортивних суден, у пунктах базування (далі - об`єкти базування) малих, спортивних суден, інших плавучих засобів, призначених для занять спортом або відпочинку (водний мотоцикл тощо) (далі - малі, спортивні судна, інші плавзасоби), їх випуску, плавання і пересування в територіальному морі та внутрішніх водах України врегульовано положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 «Про прикордонний режим».

Зазначеною постановою затверджено Положення про прикордонний режим (далі - Положення), яким передбачено порядок видачі дозволів на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу.

Відповідно до п.40 Положення, з метою отримання дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу особа має право звернутися до відповідного органу Державної прикордонної служби із зазначенням у зверненні інформації, визначеної в частині другій статті 24 Закону України «Про державний кордон України».

Дозвіл на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу діє лише на території зони відповідальності органу Державної прикордонної служби, яким його надано.

Згідно з п.41 Положення звернення про надання/визнання недійсним дозволу подається в паперовій формі з використанням засобів поштового зв`язку або передається особою до відповідного органу Державної прикордонної служби особисто чи через уповноважену згідно із законодавством особу. Письмове звернення в електронній формі надсилається з використанням Інтернету на електронну адресу відповідного органу Державної прикордонної служби. Заявник або уповноважена відповідно до законодавства особа підписує письмове звернення про надання/визнання недійсним дозволу власноручно або накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті.

Звернення оформлюється з урахуванням вимог Закону України «Про звернення громадян».

До звернення про надання/визнання недійсним дозволу додаються:

для юридичних осіб - копії документів, що містять інформацію про найменування юридичної особи, місцезнаходження (місце реєстрації), вид та місце (із зазначенням географічних координат) провадження робіт, стосовно яких здійснюється запит, перелік фізичних осіб із зазначенням їх паспортних даних та транспортних засобів із зазначенням державних номерних знаків, що залучатимуться до провадження таких робіт;

копії документів, що підтверджують мету і строки перебування у прикордонній смузі;

копії документів, що підтверджують законність провадження робіт.

Відомості, зазначені вабзацах четвертому-сьомомуцього пункту, можуть бути отримані уповноваженими особами Державної прикордонної служби шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади в установленому законодавством порядку (у разі наявності технічної можливості) та/або з використанням можливості власного доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.42-43 Положення орган Державної прикордонної служби не пізніше десяти робочих днів з дня надходження звернення про надання/визнання недійсним дозволу та документів, що додаються до нього, приймає рішення про надання дозволу, про відмову в наданні дозволу або про визнання наданого дозволу недійсним.

Форма рішення про надання/відмову в наданні або визнання дозволу недійсним встановлюється МВС.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.01.2024 №49 затверджено форму рішень про надання / відмову в наданні або визнання недійсним дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу.

Про прийняте рішення орган Державної прикордонної служби не пізніше наступного робочого дня повідомляє заявника з використанням офіційного каналу зв`язку, зазначеного у зверненні про надання/визнання недійсним дозволу.

Згідно п.45 Положення у разі виявлення обставин, зазначених у частині п`ятій статті 24 Закону України «Про державний кордон України», орган Державної прикордонної служби відмовляє в наданні дозволу або визнає виданий раніше дозвіл недійсним, про що протягом наступного робочого дня повідомляє заявника з використанням офіційного каналу зв`язку, зазначеного у зверненні.

Тобто, підставою для відмови у наданні дозволу можуть бути обставини, виключний перелік яких наведено у положеннях ст.24 Закону України «Про державний кордон України».

При цьому, з системного аналізу зазначених вище положень законодавства слідує, що питання надання/відмови у наданні дозволу вирішується органом Державної прикордонної служби у строк протягом 10 робочих днів з дня надходження відповідного звернення, а рішення, прийняте за результатами розгляду звернення, має відповідати формі рішення, передбаченій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.01.2024 №49.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 жодних рішень про надання або відмову у наданні дозволу на провадження робіт не приймав. При цьому, надані численні відповіді на звернення позивача, оформлені листами від 02.02.2024 №02.2/940-24 (а.с.16), від 18.03.2024 №02.2/2567-24 (а.с.17-18), від 01.04.2024 №02.2/3024-24, від 13.04.2024 №02.2/3522-24 та від 02.05.2024 (а.с.26) не є рішеннями у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 «Про прикордонний режим» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29.01.2024 №49.

Наведене дає підстави для висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл на провадження робіт за зверненням поданим позивачем від 20.03.2024, суд наголошує, що принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є - здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

На думку суду, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. При розгляді адміністративної справи за позовом про зобов`язання надати дозвіл на провадження робіт, суд вправі зобов`язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про надання дозволу, що не належить до компетенції суду.

Суд зауважує, що судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, при встановленні порушення права позивача у спірних правовідносинах суд має вирішити питання про відновлення такого права, а тому, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині неприйняття рішення про надання/відмову у наданні дозволу на провадження робіт за зверненням поданим позивачем від 20.03.2024 та зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення позивача від 20.03.2024 про надання дозволу на провадження робіт та прийняти відповідне рішення з урахування висновків, викладених у рішенні суду.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позові необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1514,00 грн, відповідно до частини задоволених вимог.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в частині неприйняття рішення про надання/відмову у наданні дозволу на провадження робіт за зверненням поданим Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» від 20.03.2024.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» від 20.03.2024 про надання дозволу на провадження робіт та прийняти відповідне рішення, з урахування висновків, викладених у рішенні суду.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» судовий збір в розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень), відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» (кв-л Поліський, 1, 75, м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська обл., 07101, код ЄДРПОУ 38509035).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ), ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення суду складено 11.07.2024.

Суддя Л.О. Житняк