Ухвала

від 26.06.2024 по справі 522/21149/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/615/24

Справа № 522/21149/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_7 на вирок Малиновського районного суду м. Одеса від 01.09.2023 у кримінальному провадженні №12020160500002923, внесеному до ЄРДР 10.09.2020 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Білгород-Дністровський Одеської області, має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою АДРЕСА_2 , не судимий в силу положень ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири років.

До набрання вироком законної сили застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України у строк відбутого ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі зараховано строк попереднього ув`язнення, починаючи з 01.12.2020 року до набрання вироком законної сили із розрахунку день за день.

Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він 03.09.2020 року приблизно о 05 годині разом з Особою_1, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, перебуваючи в Міському саду по вул. Дерибасівській у м. Одесі, вступили у словесний конфлікт з ОСОБА_9 , в ході якого, діючи з метою викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, ОСОБА_8 наніс ОСОБА_9 удар в область обличчя, від якого той присів на лавку. Після цього ОСОБА_8 підійшов до потерпілого впритул і, користуючись фізичною перевагою відкрито викрав золотий ланцюг вагою приблизно 14,5г вартістю 10000 грн. з золотим хрестиком вагою 4г вартістю 4000 грн., що знаходилися на шиї потерпілого. Також ОСОБА_8 відкрито викрав з лівої кишені шортів потерпілого мобільний телефон марки «Apple iPhone 7 128 GB» в корпусі чорного кольору вартістю 5000 грн. У цей же час Особа_1 наносив удари в область тулуба і голови ОСОБА_9 , щоб останній не міг чинити опір та перешкоджати їх діям, після чого зірвав з плеча потерпілого сумку, з якої відкрито викрав планшет марки «Apple iPad 10.2» вартістю 9000 грн.

Заволодівши вказаним майном потерпілого, ОСОБА_8 і Особа_1 залишили місце вчинення злочину та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 28000 грн.

23.09.2020 року приблизно о 17 годині 50 хвилин ОСОБА_8 разом з Особою_1, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , побачили раніше незнайому ОСОБА_10 , на шиї якої помітили золотий ланцюг. Діючи з метою викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, повторно, ОСОБА_8 і Особа_1 прослідували за потерпілою до будинку АДРЕСА_4 та підшукали місце, де були відсутні інші особи. Відповідно до розподілених ролей Особа_1 зупинився неподалік будинку та спостерігав за обстановкою, а ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_10 і, коли та обернулась, шляхом ривку відкрито викрав у неї золотий ланцюг вагою 20г вартістю 20000 грн.

Заволодівши вказаним майном потерпілого, ОСОБА_8 і Особа_1 залишили місце вчинення злочину та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду в сумі 20000 грн.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, постановленим всупереч вимог кримінального та процесуального закону.

Доводи обґрунтовує тим, що докази надані стороною обвинувачення не підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 . Вказує, що суд безпідставно зазначив у вироку як доказ на підтвердження вини обвинуваченого витяг з ЄРДР, що не є процесуальним джерелом доказів. Протокол пред`явлення особи для впізнання було проведено із порушенням процедури. Зазначає, що по одному з епізодів інкримінованих обвинуваченому не було допитано потерпілого та свідків.

Просить вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 будучи належнимчином сповіщенимипро датута часв судовезасідання нез`явилася та клопотань про їх обов`язкову участь у судовому засіданні не заявляли.

За таких обставин, апеляційний суд заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, прокурора, які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності потерпілих, у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності потерпілих.

Позиції учасників судового розгляду.

Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу у повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , який вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та заперечував проти скоєння злочинів, надавши відповідну правову оцінку заявленим в апеляційній скарзі доводам і наявним в матеріалах провадження доказам, апеляційний суд доходить наступних висновків.

На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних в оскаржуваному вироку обставин підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, які у своїй сукупності є достатніми, допустимими, узгодженими між собою, зібрані у встановленому порядку і досліджені судом першої інстанції з дотриманням принципів повноти, всебічності та об`єктивності судового розгляду, яким надана належна правова оцінка.

Так допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 суду першої інстанції пояснила, що 23.09.2020 року близько 17 години йшла додому з ринку «Привоз». Коли дійшла до будинку, де проживає, - АДРЕСА_4 , та зупинилася, що відчинити цифровий замок, підбіг раніше незнайомий обвинувачений ОСОБА_8 , зірвав ланцюжок з шиї і втік. Вона бачила його обличчя з близької відстані, він був з бородою, у капюшоні. Цілком впевнена, що це був саме ОСОБА_8 . Під час досудового розслідування впізнала його за фотознімком. Також бачила, що з ОСОБА_11 був ще один хлопець світловолосий, худорлявий, невеликого зросту, який тримався осторонь, а потім побіг з місця події слідом за ОСОБА_11 у сторону вул. Старопортофранківської. Таким чином потерпіла підтвердили факт грабежу саме обвинуваченим ОСОБА_8 .

Також вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме:

- записом з камер зовнішнього відеоспостереження «Безпечне місто» з якого вбачається, що 03.09.2020 року, починаючи з 05 години 03 хвилини та відображає вхід у «Міський парк», розташований за адресою: АДРЕСА_5 . Після того, як хлопець і дівчина (потерпілий ОСОБА_9 і свідок ОСОБА_12 ) заходять до Міського парку і сідають на одну з лавок, до них направляється компанія з кількох осіб, які перед цим сиділи на іншій лавці;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.09.2020 року відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 за рисами обличчя впізнав ОСОБА_8 , зображеного на фото №3, як особу, який 03.09.2020 року приблизно о 05 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , разом з іншим хлопцем побив його та відкрито заволодів його майном;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.09.2020 з якого вбачається, що свідок ОСОБА_12 за рисами обличчя впізнала ОСОБА_8 , зображеного на фото №4, як особу, який 03.09.2020 року приблизно о 05 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , разом з іншим хлопцем наносив удари ОСОБА_13 та відкрито заволодів його майном мобільним телефоном марки «Apple iPhone 7 128 Gb» та золотим ланцюгом;

- інформацією, яка надана ПТ «Лобмбард Капітал» (ЄДРПОУ 32934592), відповідно до якої ОСОБА_8 , 15.09.2020 звертався до ломбардного відділення, розташованого у м. Татарбунари Одеської області, де під заставу ланцюга із золота вагою 13,88 г отримав кредит у розмірі 11800 грн. У подальшому ОСОБА_8 не звертався до ломбардного відділення для повернення застави. Вказані обставини підтверджуються: специфікацією №1 (прийняття закладу) від 15.09.2020 року; договором про надання фінансового кредиту та застави №2000600244; квитанцією про звернення стягнення на заставу ланцюг із золота;

- відеозаписом з камери відеоспостереження наданого ПТ «Лобмбард Капітал» (ЄДРПОУ 32934592), розташованої у ломбардному відділенні, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 . Як зазначено у протоколі огляду та вбачається з відеозапису і фототаблиці, 15.09.2020 року о 16:41 ОСОБА_8 з Особою_1 перебували у приміщенні ломбардного відділення. ОСОБА_8 власноруч заповнив документи і передав працівнику ломбарду паспорт, а Особа_1 зняв з шиї ланцюжок і також передав працівнику ломбарду. Після цього ОСОБА_8 отримав від працівника ломбарду паспорт і грошові кошти;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2020 року відповідно до якого потерпіла ОСОБА_10 за рисами обличчя впізнала ОСОБА_8 , зображеного на фото №3, як особу, який 23.09.2020 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , відкрито заволодів її майном;

- записом з камер зовнішнього відеоспостереження «Безпечне місто». Як зазначено у протоколі огляду та вбачається з відеозапису і фототаблиці, запис відбувався 23.09.2020 року, починаючи з 17 години 46 хвилини та відображає, як потерпіла ОСОБА_10 прямує з ринку «Привоз», а назустріч їй два хлопця у одязі з капюшонами. Далі ці хлопці направляються слідом за потерпілою. Після цього відеозапис відображає, як спочатку один, а потім інший хлопець втікають по АДРЕСА_4 . На більш детальному, наближеному зображенні вказаних осіб видно, що однією з них являється обвинувачений ОСОБА_8 .

Оцінюючи вищезазначені докази, апеляційний суд приходить висновку про те, що всі досліджені у суді першої інстанції докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом.

Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку, всупереч доводів апеляційної скарги, не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти однозначного висновку про те, що вина у вчинені інкримінованих ОСОБА_8 злочинів доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та які повністю підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі яких ухвалено обвинувальний вирок.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що районний суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив зібрані органами досудового розслідування докази, дав їм належну правову оцінку, на підставі чого прийшов до обґрунтованих висновків по суті обвинувачення, з якими погоджується й апеляційний суд, у зв`язку з чим вважає доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження вини обвинуваченим ОСОБА_8 безпідставними.

Одночасно, апеляційний суд погоджується з доводом захисника про безпідставність зазначення у вироку як доказу на підтвердження вини обвинуваченого витягу з ЄРДР, оскільки витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів та не може бути покладений в основу обвинувачення. Проте слід зазначити, що вказаний документи є підтвердженням проведення досудового розслідування та не становить істотного порушення вимог КПК України.

Разом з тим, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції враховував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів враховує також усталену практику Верховного Суду, згідно якої визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Апеляційний суд вважає, що призначене покарання за своїм видом і розміром є законним, достатнім, співрозмірним, справедливим та призначене у відповідності до вимог ст. 50 та 65 КК України та буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладене колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону під час розгляду справи та постановлення вироку суду, а тому вважає, що постановлений по справі вирок відносно ОСОБА_8 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни за результатами апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції ухвалено з дотримання принципу повноти, об`єктивності та всебічності розгляду справи, висновки суду ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а призначене обвинуваченому покарання відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та даним про його особу.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Малиновського районного суду м. Одеса від 01.09.2023 у кримінальному провадженні №12020160500002923, внесеному до ЄРДР 10.09.2020 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк, з моменту отримання її копії.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4