Рішення

від 10.07.2024 по справі 381/1980/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1044/24

381/1980/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв м.Фастові Київськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявоюдо Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої увійшов житловий будинок із господарськими спорудами; земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3224985902:01:001:0058; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224985902:01:001:0059; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224985902:01:001:0060, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 09.11.2015 року ОСОБА_3 було складено заповіт, яким він все належне йому майно заповів позивачу ОСОБА_1 .

Реалізуючи своєправо наспадщину,позивач звернувсядо нотаріальноїконтори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належний йому житловий будинок та на земельні ділянки, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом Другої Фастівської державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено, з підстав відсутності оригіналів правовстановлюючих документів,які бпідтверджували фактправа власностіна вищевказане майноза спадкодавцем. Позивачу надали роз`яснення про те, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно вказане питання підлягає вирішенню в судовому порядку.

На підставі зазначеного представник позивача просив суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, земельну ділянку з кадастровим номером 3224985902:01:001:0058, земельну ділянку з кадастровим номером 3224985902:01:001:0059, земельну ділянку з кадастровим номером 3224985902:01:001:00560, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

30 квітня 2024 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Разом з відкриттям провадження у справі було витребувано з Другої Фастівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

29.05.2024 року від Другої Фастівської державної нотаріальної контори надійшла інформаційна довідка зі Спадкового реєстру.

В підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, електронною поштою на адресу суду направили заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти позову не заперечують.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 14.04.2017 року виконавчим комітетом Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області, серія НОМЕР_1 /а.с.19/.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок із господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (належав померлому на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 15.09.1997 року); земельну ділянку пл. 0,2500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3224985902:01:001:0058; земельну ділянку пл. 0,3547 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224985902:01:001:0059; земельну ділянку пл. 0,3547 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224985902:01:001:0060, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (належали померлому на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки) /а.с.26-27, 30-55/.

09 листопада 2015 року ОСОБА_3 було складено заповіт, яким він все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті та на що він за законом має право заповів позивачу ОСОБА_1 /а.с.21/.

Відповідно до довідки Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області № 02-27/69 від 12.03.2019 року вбачається, що померлий ОСОБА_3 дійсно постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 22.03.2000 року по день смерті /а.с.20/.

Реалізуючи своєправо наспадщину,позивач звернувсядо нотаріальноїконтори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належний йому житловий будинок та на земельні ділянки, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом Другої Фастівської державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено, з підстав відсутності оригіналів правовстановлюючих документів, які б підтверджували факт права власності на вище вказане майно за спадкодавцем.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в порядку ст. 76 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст. 9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п. 3.3 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено «у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно».

Також у даному Листі зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що спадкодавець набув у власність житловий будинок та земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ,однак оригіналиСвідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, Державних актів на право власності на земельні ділянки у позивача відсутні.

Суд вважає доведеним, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, тому набув право спадкування, але не має оригіналів правовстановлюючих документів про право власності на спадковий будинок та земельні ділянки, саме тому у суду є всі підстави для визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом, оскільки іншого порядку визнання права власності в порядку спадкування при відсутності оригіналу правовстановлюючого документа не існує.

Керуючись ст.ст.328,392,1218,1268ЦК Українита статтями4,10-13,76-81,258-265 Цивільногопроцесуального кодексуУкраїни,ПостановоюПленуму ВерховногоСуду Україниу постановівід 30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,місце реєстрації: АДРЕСА_2 до Кожанськоїселищної радиФастівського районуКиївської області,ЄДРПОУ 04359904,місцезнаходження:Київська область,Фастівський район,смт.Кожанка,вул.Шевченка,168,про визнанняправа власностіна спадковемайно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок, земельну ділянку з кадастровим номером 3224985902:01:001:0058, земельну ділянку з кадастровим номером 3224985902:01:001:0059, земельну ділянку з кадастровим номером 3224985902:01:001:00560, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя КовалевськаЛ.М.