Постанова

від 11.07.2024 по справі 580/2522/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2522/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Чаку Є.В.,

суддів Єгорової Н.М.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в якому просила:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , яка оформлена листом від 07.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 08.02.2024 з урахуванням висновків суду та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, на 01 січня 2022 року - 2481 гривень, на 01 січня 2023 року - 2684 гривні, на 01 січня 2024 року - 3028 гривень.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 17 квітня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку її довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-351/24, з 01 січня 2022 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-352/24, з 01 січня 2023 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-353/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді з 01 січня 2021 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.01.2024 №04-351/24, з 01 січня 2022 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.01.2024 №04-352/24, з 01 січня 2023 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.01.2024 №04-353/24. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт зазначив, що законами №1082-ІХ, №2710-ІХ та №3460-ІХ запроваджено розрахункову величину для визначенням базового розміру посадового окладу судді, яка станом на 01.01.2021. 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 складає 2102 грн. Прожитковий мінімум встановлений на 1 січня 2020 року в подальшому не змінювався та становить 2102 грн., а тому підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача - відсутні. Також апелянт зазначив, що лист Головного управління не є рішенням територіального органу Пенсійного фонду України про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, позаяк є роз`ясненням про відсутність підстав для такого перерахунку.

Представник позивача також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та стягненні судових витрат, та ухвалити в цій частині постанову про задоволення позовних вимог. Апелянт зазначив суд першої інстанції помилково не взяв до уваги правову позицію Верховного Суду наведену у постанові від 27.10.2022 (справа № 640/10564/21), яка зводиться до того, що орган ПФУ зобов`язаний самостійно і автоматично проводити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці і без довідки ТУ ДСА та навіть звернення судді у відставці. Крім того апелянт вважає протиправними висновки суду в частині відмови у стягнення судових витрат на правову допомогу. Апелянт, посилаючись на правові висновки Верховного Суду зазначив, що довідка про отримання коштів є належним доказом оплати коштів.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 15.02.1995 №3-6 позивача обрано суддею Уманського районного суду Черкаської області.

Постановою Верховної Ради України від 13.03.2000 №1570-ІІІ позивача обрано безстроково суддею Уманського районного суду Черкаської області, а указом Президента України від 23.03.2004 №358/2004 переведено на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 12.04.2019 №1123/0/15-19 позивачку звільнено з посади у зв`язку з виходом у відставку.

15.04.2019 позивачці призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №580/8369/23 зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, на 01 січня 2022 року - 2481 гривень, на 01 січня 2023 року - 2684 гривні.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області оформило на ім`я позивача довідки:

-від 30.01.2024 №04-351/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року - 115770,00 грн.;

-від 30.01.2024 №04-352/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року - 126531,00 грн.;

-від 30.01.2024 №04-353/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2023 року - 136884,00 грн.

Позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Листом від 07.03.2024 відповідач повідомив позивача, що підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відповідно до довідок від 30.01.2024 № 04- 351/24, № 04-352/24, № 04-353/24, які видано на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 580/8369/23, та у зв`язку із збільшенням із 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - відсутні.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційних скарг, а також виходячи із меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

В силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюються правовими нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Згідно частини першої статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина четверта статті 142 Закону № 1402-VIII).

Так, відповідно до вимог частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, регулюється розділом IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2, яка набрала чинності 20.03.2023) (далі - Порядок).

У пункті 1 Порядку зазначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).

На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.

Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Порядку довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

У разі надсилання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви (у разі подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації цієї заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення тексту документа та його реквізитів).

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється або на підставі списків, згідно яких відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду у справі №580/8369/23, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області оформило на ім`я позивачки довідки:

-від 30.01.2024 №04-351/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року - 115770,00 грн.;

-від 30.01.2024 №04-352/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року - 126531,00 грн.;

-від 30.01.2024 №04-353/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2023 року - 136884,00 грн.

Враховуючи вищевказані норми закону та встановлені обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку її довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-351/24, з 01 січня 2022 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-352/24, з 01 січня 2023 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-353/24 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді з 01 січня 2021 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.01.2024 №04-351/24, з 01 січня 2022 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.01.2024 №04-352/24, з 01 січня 2023 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.01.2024 №04-353/24.

В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 гривень, суд першої інстанції правильно зазначив, що необхідною та обов`язковою умовою перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці є отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, форма якої встановлена Додатком 2 до Порядку №3-1, та подання її органу Пенсійного фонду України.

Оскільки позивачкою при зверненні до органу Пенсійного фонду за перерахунком довічного грошового утримання не надано довідки про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вимоги про зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 гривень, - є передчасними та необґрунтованими.

При цьому суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі №640/10564/21 в частині необхідності здійснення «автоматичного» перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці без подання відповідної довідки, оскільки фактичні обставини у справі, що розглядається, та у справі №640/10564/21 є відмінними.

Колегія суддів не приймає до уваги також посилання представника позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, у якій застосовано висновки Верховного Суду викладені у постанові від 27 жовтня 2022 року у справі №640/10564/21, оскільки викладені в ній правові висновки, відповідно до положень КАС України, не є джерелом права та/або обов`язковими для врахування при вирішенні інших спорів.

Щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

В даній справі на підтвердження понесених позивачем витрат до матеріалів справи долучено лише довідку адвоката Плескача В.Ю. від 11.03.2021 №1, з якої вбачається, що адвокат отримав від позивача через платіжний термінал на банківську карту кошти в сумі 6000,00 грн.

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачем не надано до суду договору про надання правової допомоги, детального опису наданих послуг, акту приймання-передачі послуг правничої допомоги.

Таких доказів не було долучено й до апеляційної скарги.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача та позивача, викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких