Ухвала

від 11.07.2024 по справі 619/402/19

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 619/402/19

Провадження № 1-кп/535/11/24

УХВАЛА

11 липня 2024 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого, у кримінальному провадженні, внесеному 04.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280001680 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Вільшани Дергачівського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 19.07.2024. Обвинувачений утримується в ДУ «Харківська виправна колонія (№43)».

10.07.2024 прокурор ОСОБА_3 подала до суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого, на шістдесят діб, яке підтримала під час судового розгляду, оскільки ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні та продовженні строку застосування обвинуваченому вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, зокрема з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 заперечує проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з необґрунтованістю, оскільки він протягом тривалого часу перебуває під вартою, вважає, що обраний щодо нього запобіжний захід може бути змінений на інший більш м`який у вигляді домашнього арешту, як про це зазначено ним у заяві від 10.06.2024 та 25.06.2024. У випадку задоволення клопотання прокурора просить вирішити питання щодо можливості застосування до нього положень ст. 616 КПК України в частині можливості проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період; або вирішити питання про зменшення розміру застави до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як про це зазначено ним у заяві від 13.06.2024.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора з підстав, зазначених обвинуваченим, та вважає, що раніше обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід можливо змінити на інший, більш м`який у вигляді домашнього арешту, оскільки відсутні ризики, зазначені прокурором на обґрунтування клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; злочин вчинений у домоволодінні обвинуваченого. Підтримав думку обвинуваченого щодо можливості зменшення розміру застави та застосування положення ст. 616 КПК України в частині можливості проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Прокурор ОСОБА_3 заперечує проти можливості зменшення розміру застави до двадцятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібта застосування положення ст. 616 КПК України в частині можливості проходження обвинуваченимвійськової службиза призовомпід часмобілізації,на особливийперіод, у зв`язку з безпідставністю.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходуувигляді триманняпід вартою з наступних підстав.

На підставі ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 616 КПК України, у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першимцієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

До суду не надходило клопотання прокурора на підставі ст. 616 КПК України про скасування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.616 КПК України ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого статтею 115 КК України, не має правових підстав звертатися до прокурора з клопотанням про скасування обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Судом розглядалася можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 , та суд прийшов до висновку, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою, у зв`язку з чим клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою, аналізуючи даніпро особуобвинуваченого,який є раніше судимою особою, щодо обвинуваченого відсутні дані щодо наявності у нього захворювань, які перешкоджали б його утриманню в умовах ДУ «Харківська виправна колонія (№43)», те,що вінобвинувачується ускоєнні особливо тяжкого злочину, враховуючи відсутність належнихгарантій тапідтвердження соціальних зв`язків, які бпереважали наявніризики його ухилення від суду,вчиненнятиску на свідків,які небули допитанісудом, потерпілу,оскільки судове провадження по даному кримінальному провадженню триває, продовження обвинуваченомузапобіжного заходуу виглядітримання під вартою, є таким,що відповідає характеру татяжкості діяння,що інкримінується обвинуваченому, даним про особу обвинуваченого, тазапобіганню можливостіперешкоджати інтересам правосуддя,зокрема іухиленню відсуду, а тому, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.09.2024 включно.

Відповідно до ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 07.11.2022 щодо обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застава не визначалась. Строк дії обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу продовжено ухвалою слідчого судді від 22.12.2018, ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01.03.2019, вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 20.03.2019, ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.04.2021, ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області від 09.06.2021, 29.07.2021, 17.09.2021 та 10.11.2021 з визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 454000,00 грн, 29.12.2021 та 04.02.2022 із залишенням раніше визначеного розміру застави, на підставі вимог ст.615 КПК України, після чого продовжувався ухвалами Котелевського районного суду Полтавської області із залишенням раніше визначеного розміру застави.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі п.2 та п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На виконання вимог ч.3 ст.183 КПК України, з огляду на конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується (особливо тяжкий злочин), а також враховуючи,що обставинипо справіз часуобрання запобіжногозаходу незмінились, суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави та приходить до переконання про можливість залишити раніше визначений розмір застави, який був визначений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10.11.2021, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 182, 183, 194, 197, 199, 201, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, продовжити до 08.09.2024 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в раніше визначеному розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 454000,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири тисячі грн 00 коп.).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п. 1, 3, 4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожним викликом до суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави визначити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , - два місяці з моменту внесення застави.

ОСОБА_4 або будь яка інша особа, може у будь-якиймомент протягом діїухвали внести заставу врозмірі,визначеному вухвалі прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, на депозитний рахунок Отримувач:ТУ ДСА України в Полтавській області, ЄДРПОУ:26304855, МФО:820172, Банк:Державна казначейська служба України м. Києва, р/р UA398201720355289002000015950, та надати документ, що це підтверджує до суду.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали. У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 11.07.2024.

Суддя ОСОБА_1