Рішення

від 10.07.2024 по справі 569/7872/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/7872/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ АКБ «Індустріалбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 377603 грн. 56 коп. та 5664 грн. 05 коп. судових витрат.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між акціонерним товариствомАкціонерний комерційнийбанк «Індустріалбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитний (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/0800/491/07 від 01.10.2007.

Відповідно до умов п. 1.1 Кредитного договору (в редакції від 01.10.2007), Банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 18 000,00 доларів США у порядку, передбаченому п. 4.1 цього Договору, строком з 01 жовтня2007р. по 30 вересня2027р. включно, для/на придбання нерухомості, а саме однокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою за користування кредитним коштами з розрахунку 12,5 відсотків річних, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору. Позивач свої зобов?язання за кредитним договором щодо надання кредиту виконав та 01.10.2007 ОСОБА_1 отримано кредит у розмірі 18 000,00 дол. США.

01.10.2007між банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/0800/75/07, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О.В., зареєстрований у реєстрі за №3236відповідно до п. 1.2 якого предметом іпотеки є нерухомість, а саме: однокімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі заяви позичальника, 07.04.2015було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору, відповідно до якої розділи 1 - 11 Кредитного договору викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п. 1.1 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 3 від

07.04.2015), банк надає позичальнику кредитні кошти у вигляді мультивалютного кредиту у наступних валютах: долар США у сумі 11 477,9 доларів США 99 центів та гривня у сумі

275 824,98 грн. у порядку, передбаченому п. 4.1 цього Договору, для/на придбання нерухомості, а саме квартири, та для придбання на міжбанківському валютному ринку (далі - МВРУ) іноземної валюти, а саме доларів США, у розмірі 11 662,79 доларів США з метою виконання зобов?язань позичальника перед банком у доларах США за цим договором, під заставу нерухомості строком з 01 жовтня2007року по 30 вересня2027року включно, зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 12,5% річних за користування кредитом (його частиною), наданим у доларах США, і з розрахунку 18% річних за користування кредитом (його частиною), наданих у гривні, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору.

ОСОБА_1 перестав належним чином виконувати свої зобов?язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по кредиту та процентами за

користування кредитом.

Позивачем неодноразово вживались заходи, направлені на врегулювання відносин з ОСОБА_1 з приводу погашення ним заборгованості за кредитним договором, зокрема, позивачем надсилались ОСОБА_1 повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором. Однак, заборгованість погашено не було.

Станом на 11.10.2023року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним

договором становить377603,56грн.,з яких:сума заборгованостіза кредитом-229338,15грн. та сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом (нарахованих по 01.09.2023) -148 265,41 грн.

Вимоги про стягнення зазначеної вище заборгованості позивач пред?являє також до

ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 .

26.09.2007року ОСОБА_2 підписано та надано банку заяву про згоду чоловіка/дружини на отримання кредиту, відповідно до якої ОСОБА_2 надає згоду своєму чоловікові на отримання кредиту в сумі 18 000,00 доларів США на строк 245 місяців.

01.10.2007 ОСОБА_2 підписано заяву, відповідно до якої ОСОБА_2 дає згоду своєму чоловікові ОСОБА_1 , укласти кредитний договір та договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 . У цій заяві також зазначено, що ОСОБА_2 підтверджує, що вищевказаний правочин укладається в інтересах сім?ї і їй роз?яснено, що визначені у договорі зобов`язання створюють обов`язки і для неї.

07.04.2015 ОСОБА_2 було підписано заяву-згоду, відповідно до якої ОСОБА_2

дає згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 , на отримання в інтересах сім?ї кредиту на строк до 30.09.2027року у сумі275 824,98 грн., на купівлю валюти на МВРУ з метою виконання зобов?язань у доларах США за кредитним договором № KRI/0800/491/07 від 01.10.2007року на умовах, встановлених АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» з укладенням додаткової угоди до вищезазначеного договору щодо внесення змін та доповнень до зазначеного кредитного договору, в тому числі щодо збільшення зобов`язань ОСОБА_1 перед АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та зменшення строку користування кредитом в іноземній валюті.

Цією заявою ОСОБА_2 підтвердила, що вищевкизані правочини укладаються в інтересах сім?ї і їй роз?яснено, що визначені у договорі зобов`язання створюють обов`язки і для неї.

Дані обставинисвідчать проотримання ОСОБА_1 кредиту вінтересах сім`ї,оскільки кредитнікошти буливитрачені напридбання квартири,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .

Банк вважає, що зважаючи на зазначене вище, можна дійти обгрунтованого висновку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, оскільки встановлені вище обставини свідчать про отримання та використання ОСОБА_1 коштів за кредитним договором в інтересах сім?ї, отже кредитний договір є таким, що створив обов?язки для другого з подружжя.

05 червня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Бойчука К.М. надійшов відзив, в якому останній просить застосувати строки позовної давності до вказаних правовідносин. Зазначає, що дійсно в 2007 році ОСОБА_1 отримав кредит у позивача для купівлі квартири. Причиною цьому стало погіршення стосунків у сім`ї та набуття у особисту приватну власність чоловіком житла. Вимогою при укладенні кредиту для осіб, які перебувают у шлюбі є згода іншого члена подружжя і така письмова згода була надана на умовах викладених у кредитному договорі. В той же час, як вбачається із змісту позовної заяви та додатків до неї, 07.04.2015 року умови кредитного договору були змінені, згоду на їх зміну ОСОБА_2 не давала і такі документи відсутні в матеріалах справи.

26 січня 2017 року рішенням Рівненського міського суду у справі № 569/13595/16-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

За даних обставин та враховуючи, що кредитний договір ОСОБА_1 з ПАТ АКБ ««ІНДУСТРІАЛБАНК» укладав не в інтересах сім`ї, а для придбання квартири у особисту приватну власність, яка ним використовується для особистого проживання та не підлягала поділу після розлучення, тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості є такими, що суперечать цивільному законодавству і мають бути відхилені судом.

12 червня 2024 року представник позивача надіслав на адресу суду відповідь на відзив, з якого вбачається, що позивач не погоджується з викладеними у відзиві ОСОБА_2 обставинами та вказує на те, що використання кредитних коштів ОСОБА_1 в інтересах сім`ї та отримання згоди іншого подружжя на укладення кредитного договору підтверджується доказами, які додані до позовної заяви. Щодо застосування строків позовної давності, то зазначає, що ОСОБА_1 перестав належним чином виконувати свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість по кредиту та процентами за користування кредитом. Таким чином, направивши Відповідачу-1 лист-вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом, Банком було змінено строк виконання зобов?язань за Кредитним договором - до 02.09.2023. Отже строк позовної давності із вимогами Банку про стягнення заборгованості за Кредитним договором має обчислюватись саме з цієї дати. Банк звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості в квітні 2024 року, в межах строків позовної давності, встановлених ЦК України. Більше того, Позивач звертає увагу на наступне. Відповідно до ч. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Отже, з 12.03.2020 по 30.06.2023 строки позовної давності, встановлені ЦК України, були продовжені на строк дії карантину. Як передбачено ч. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-1X, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, з дня введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 перебіг позовної давності зупинено на строк дії такого стану.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, однак 10 липня 2024 року її представник подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, просив у позові відмовити.

Згідно з ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимогст.264 ЦПК України, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що між Акціонерним товариствомАкціонерний комерційнийбанк «Індустріалбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитний (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/0800/491/07 від 01.10.2007.

Відповідно до умов п. 1.1 Кредитного договору (в редакції від 01.10.2007), Банк надав позичальнику у користування кредитні коштив розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч) доларів США у порядку, передбаченому п. 4.1 цього договору, строком з 01 жовтня2007р. по 30 вересня2027р. включно, для/на придбання нерухомості, а саме однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою за користування кредитним коштами з розрахунку 12,5 відсотків річних, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору.

Згідно з п. 4.1 кредитного договору (в редакції від 01.10.2007), банк зобов?язується надати позичальнику у користування грошові кошти в сумі, на строки та цілі, визначені цим договором, шляхом перерахування коштів, на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, позичальник забезпечує виконання своїх зобов?язань з повернення кредиту, комісій, нарахованих відсотків, пені і штрафних санкцій, покриття можливих збитків банку, обумовлених невиконанням та/або неналежним виконанням обов`язків позичальником по цьому договору через забезпечення його повернення шляхом укладання договору застави нерухомого майна (іпотеки) квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

01.10.2007між банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/0800/75/07, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О.В., зареєстрований у реєстрі за №3236.

Відповідно до п. 1.2 якого предметом іпотеки є нерухомість, а саме: однокімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

07.04.2015 року, між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору, згідно якої до п.1.1кредитного договору(вредакції додатковоїугоди №3від 07.04.2015),банк надаєпозичальнику кредитнікошти увигляді мультивалютногокредиту у наступнихвалютах:долар СШАу сумі11477,9 доларівСША 99центів)та гривняу сумі 275 824,98 грн. у порядку, передбаченому п. 4.1 цього договору, для/на придбання нерухомості, а саме квартири, та для придбання на міжбанківському валютному ринку (далі - МВРУ) іноземної валюти, а саме доларів США, у розмірі 11 662,79 доларів США з метою виконання зобов?язань позичальника перед банком у доларах США за цим договором, під заставу нерухомості строком з 01 жовтня2007року по 30 вересня2027року включно, зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 12,5% процентів річних за користування кредитом (його частиною), наданим у доларах США, і з розрахунку 18% річних за користування кредитом (його частиною), наданих у гривні, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору.

26.09.2007року ОСОБА_2 підписано та надано банку заяву про згоду чоловіка/дружини на отримання кредиту, відповідно до якої ОСОБА_2 надає згоду своєму чоловікові на отримання кредиту в сумі 1800,00 доларів США на строк 245 місяців.

01.10.2007 ОСОБА_2 підписано заяву, відповідно до якої ОСОБА_2 дає згоду своєму чоловікові ОСОБА_1 , укласти кредитний договір та договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 . У цій заяві також зазначено, що ОСОБА_2 підтверджує, що вищевказаний правочин укладається в інтересах сім?ї і їй роз?яснено, що визначені у договорі зобов`язання створюють обов`язки і для неї.

07.04.2015 ОСОБА_2 було підписано заяву-згоду, відповідно до якої ОСОБА_2

дає згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 , на отримання в інтересах сім?ї кредиту на строк до 30.09.2027року у сумі275 824,98 грн., на купівлю валюти на МВРУ з метою виконання зобов?язань у доларах США за кредитним договором № KRI/0800/491/07 від 01.10.2007року на умовах, встановлених АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» з укладенням додаткової угоди до вищезазначеного договору щодо внесення змін та доповнень до зазначеного кредитного договору, в тому числі щодо збільшення зобов`язань ОСОБА_1 перед АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та зменшення строку користування кредитом в іноземній валюті.

Пунктом 3.7. договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 3 від 07.04.2015 року), передбачено, що погашення кредиту та сплата нарахованих відсотків за користування кредитом у гривні здійснюється позичальником на рахунок банку, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням коштів, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору.

Керуючись п. 5.2. договору (вредакції додатковоїугоди №3від 07.04.2015)встановлено остаточнеповернення кредитув доларахСША тасплату нарахованихпроцентів здійснитистроком непізніше 07квітня2015року.Остаточне поверненнякредиту вгривні тасплату нарахованихпроцентів здійснитистроком непізніше 30 вересня2027року, , якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.3.договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 3 від 10.11.2015 року), Позичальник зобов`язується починаючи з 01.12.2015 року повертати кредит в сумах та строки відповідно до Графіку платежів, що зазначений в Додатку 1 до цього договору, сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом, вартість всіх супутніх послуг, а також інші фінансові зобов`язання відповідно до Графіку платежів, що зазначений в Додатку 1 до цього договору, не пізніше 25 числа кожного місяця, наступного за звітним, а в останньому місяці користування кредитом - не пізніше дати вказаної в п. 5.2. цього договору.

Позивач свої зобов?язання за кредитним договором щодо надання кредиту виконав та 01.10.2007 ОСОБА_1 отримано кредит у розмірі 18 000,00 дол. США, що підтверджується ??заявою ОСОБА_1 від 01.10.2007,якою вінпросив банкперерахувати грошовікошти всумі 18000,00дол.США закредитним договоромз позичковогорахунку напоточний рахунок;розпорядженням відділубухгалтерського облікута звітностіРівненської філіїАКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК»від 01.10.2007; ??квитанцією № TR.9182.2.97 від 01.10.2007; ??виписками по рахункам ОСОБА_1 .

Також доказом отримання ОСОБА_1 кредиту є також заява про купівлю іноземної валюти № 1 від 05.03.2009для погашення заборгованості за кредитним договором, а також заява від 19.03.2015, в якій ОСОБА_1 просив банк розглянути можливість конвертації кредитної заборгованості за кредитним договором шляхом зміни у гривню за курсом МВРУ на день конвертації, зі встановленням процентної ставки за користування кредитом не вище 18% річних без зміни інших умов кредитного договору.

Банком 03.07.2023 року направлено лист-вимогу за вих. № 14.01-22-211, в якому Банк вимагав негайно здійснити повне погашення заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку із не виконанням зобов`язання ОСОБА_1 станом на11.10.2023загальнасума заборгованостіза кредитнимдоговором становить377603,56грн.,з яких:сума заборгованостіза кредитом-229338,15грн. та сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом (нарахованих по01.09.2023) -148 265,41 грн.

Судом досліджено розрахунок заборгованості та виписки по рахункам ОСОБА_1 , що містяться у матеріалах справи.

Оскільки розрахунок заборгованості проведений позивачем у відповідності до умов договору, він приймається судом до уваги.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зіст. 637 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.525, ч. 1 ст.526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання ОСОБА_1 станом на11.10.2023загальнасума заборгованостіза кредитнимдоговором становить377603,56грн.,з яких:сума заборгованостіза кредитом-229338,15грн. та сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом (нарахованих по 01.09.2023) -148 265,41 грн.

Разом з тим, в частині вимог до відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до такого.

Щодо оцінки доводів поставника відповідача ОСОБА_2 адвоката Бойчука К.М. у частині стягнення боргу за договором кредиту із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно суд виходить з таких міркувань.

Для врегулювання спорів, які виникають із майнових відносин подружжя, у тому числі колишнього, поряд із застосуванням норм ЦК України підлягають застосуванню норми СК України.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на правіспільної сумісної власностінезалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина перша статті 21 СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку, і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї. Саме тому, на переконання Великої Палати Верховного Суду, законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Так, положення статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором,є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тлумачачи закон під час його застосування до конкретних правовідносин, суд повинен керуватися як завданням судочинства так і загальними засадами цивільного законодавства, серед яких, зокрема, визначені справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Таким чином, за спільними зобов`язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина перша статті 68 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Таким чином правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, переведення частини боргу з одного з подружжя на іншого не може відбуватися автоматично і без згоди кредитора на підставі тільки договору чи рішення суду про поділ майна подружжя.

Отже, при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, щоподружжямає відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині.

На момент укладення кредитного договору відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 03.11.2006 року, який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 січня 2017 року розірвано.

Як видно з п.1.1 Кредитного договору № KRI/0800/491/07 від 01.10.2007, Банк надав кредитні кошти позичальнику для придбання квартири.

26.09.2007року ОСОБА_2 підписано та надано банку заяву про згоду чоловіка/дружини на отримання кредиту, відповідно до якої ОСОБА_2 надає згоду своєму чоловікові на отримання кредиту в сумі 18 000,00 доларів США на строк 245 місяців.

01.10.2007 ОСОБА_2 підписано заяву, відповідно до якої ОСОБА_2 дає згоду своєму чоловікові ОСОБА_1 , укласти кредитний договір та договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 . У цій заяві також зазначено, що ОСОБА_2 підтверджує, що вищевказаний правочин укладається в інтересах сім?ї і їй роз?яснено, що визначені у договорі зобов`язання створюють обов`язки і для неї.

07.04.2015 ОСОБА_2 було підписано заяву-згоду, відповідно до якої ОСОБА_2

дає згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 , на отримання в інтересах сім?ї кредиту на строк до 30.09.2027року у сумі275 824,98 грн., на купівлю валюти на МВРУ з метою виконання зобов?язань у доларах США за кредитним договором № KRI/0800/491/07 від 01.10.2007року на умовах, встановлених АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» з укладенням додаткової угоди до вищезазначеного договору щодо внесення змін та доповнень до зазначеного кредитного договору, в тому числі щодо збільшення зобов`язань ОСОБА_1 перед АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та зменшення строку користування кредитом в іноземній валюті.

Цією заявою ОСОБА_2 підтвердила, що вищевказані правочини укладаються в інтересах сім?ї і їй роз?яснено, що визначені у договорі зобов`язання створюють обов`язки і для неї.

Дані обставини свідчать про отримання ОСОБА_1 кредиту в інтересах сім`ї, оскільки кредитні кошти були витрачені на придбання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність пов`язану з неналежним виконання позичальником умов кредитного договору № KRI/0800/491/07 від 01.10.2007року.

Щодо перебігу позовної давності за вимогами, що складаються із сукупності прострочених щомісячних зобов`язань.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другоїстатті 258 ЦК України).

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строкукредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другоїстатті 1050 ЦК Україникредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зістаттею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Згідно з частиною першоюстатті 264 ЦК Україниперебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Згідно зістаттею 266 ЦК Українизі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Крім того, 30 березня 2020 року Верховна Рада України прийнялаЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»(далі закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Зокрема, п. 12прикінцевих та перехідних положень ЦК Українипід час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 1Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленогопостановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

За загальним правилом, визначеним устатті 58 Конституції Українитастатті 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.

З огляду на це, сплив строків до набрання чинностіЗаконом № 540-IXразом із відсутністю норми про зворотну дію цьогозаконув часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02 квітня 2020, не є продовженими.

Представник позивача, заперечуючи проти застосування строків позовної давності посилається, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні передбачено п. 19 Прикінцевихтаперехідних положеньЦКУкраїни перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану.

Так, відповідно до п. 19 Прикінцевихтаперехідних положеньЦКУкраїни у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Суд бередо увагивимоги п.2ч.1ст.263ЦК Українита п.19Перехідних положеньЦК Українищодо зупиненняперебігу строкупозовної давностіі вважаєнеобхідним задовольнитипозовні вимогив повномуобсязі тастягнути солідарноз відповідачівзаборгованістьзакредитним договоромв розмірі377603,56грн.,з яких:сума заборгованостіза кредитом-229338,15грн. та сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом (нарахованих по 01.09.2023) -148 265,41 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бойчук К.М., заперечуючи проти позовних вимог, посилається на правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/1 ц (провадження № 14-81 цс 18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ш (провадження № 14-178 цс 18), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386цс18), від 23 січня 2019 року у справі № 712/21651/12 (провадження № 14-526 цс 18), однак вказані позиції не можуть бути застосовані до справи, яка розглядається судом, оскільки правовідносини між учасниками вказаних справ не є подібними до правовідносин учасників справи за участю відповідача, і в цих справах суди встановили різні фактичні обставини.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу підлягає до стягнення з відповідачів порівно у рівних частинахна користь позивача понесенісудовівитрати, а саме 5664 грн. 05 коп. судового збору за подання позовної заяви, тобто по 2 832 грн. з кожного.

Керуючись статтями3,12,13,81,141,259,263-265, 288,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» заборгованість за кредитним договором № KRI/0800/491/07від 01.10.2007року у розмірі 377603 (триста сімдесят сім тисяч шістсот три) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова 18/7, код ЄДРПОУ 13857564.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 10 липня 2024 року.

Суддя Н.Г. Кучина