Постанова

від 10.07.2024 по справі 927/995/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. Справа№ 927/995/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши заяву Фермерського господарства "Тимошенко Н.І." про ухвалення додаткового рішення у справі №927/995/21

за позовом Фермерського господарства "Тимошенко Н.І."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД"

про стягнення 1 322 250,45 грн заборгованості,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Фермерське господарство "Тимошенко Н.І." (далі - Фермерське господарство) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" (далі - Товариство) 1 028 852,55 грн, а саме: 867 126,00 грн основного боргу, 88 753,00 грн пені, нарахованої за період із 25.12.2020 по 17.09.2021, 18 791,01 грн 3% річних, нарахованих за період із 25.12.2020 по 17.09.2021, 54 182,54 грн інфляційних втрат, нарахованих за період із 25.12.2020 по 20.09.2021, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №249 від 12.10.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

14.06.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява №3/ЮФКМ/54/2021 від 08.06.2023 про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, в якій позивач, посилаючись на висновок Господарського суду Чернігівської області у рішенні від 30.08.2022 у справі №927/994/21, яким встановлено, що, з урахуванням строку, встановленого у пункті 5.2. договору, відповідач повинен був сплатити позивачу решту вартості поставленого та прийнятого товару у термін не пізніше ніж до 16.03.2021, надає оновлені розрахунки пені (подвійна облікова ставка НБУ) відповідно до пункту 8.4. договору, а також суми 3% річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та просить суд стягнути з відповідача 1 322 250,45 грн, а саме: 867 126,00 грн основного боргу, 66 044,12 грн пені, нарахованої за період із 17.03.2021 по 17.09.2021, 57 943,03 грн 3% річних, нарахованих за період із 17.03.2021 по 07.06.2023, 331 137,30 грн інфляційних втрат, нарахованих за період із 17.03.2021 по 07.06.2023.

У підготовчому засіданні місцевий господарський суд прийняв до розгляду вищезазначену заяву позивача, а тому спір у справі №927/995/21 вирішувався з її урахуванням.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2024 у справі №927/995/21 позов Фермерського господарства задоволено повністю. Стягнуто з Товариства на користь Фермерського господарства 867 126,00 грн основного боргу, 66 044,12 грн пені, 57 943,03 грн 3% річних, 331 137,30 грн інфляційних втрат, 19 833,76 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову та 2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2024 у справі №927/995/21 стягнуто з Товариства на користь Фермерського господарства 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вищезазначеним основним рішенням, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2024 у справі №927/995/21 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

01.07.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №927/995/21 щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції у розмірі 36 000,00 грн.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 01.07.2024 заяву Фермерського господарства передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 призначено розгляд заяви Фермерського господарства про ухвалення додаткового рішення у справі №927/995/21 на 10.07.2024.

04.07.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшла заява про зменшення витрат на правову допомогу до 5 000,00 грн, оскільки заявлена до стягнення сума не відповідає критеріям, визначених у частинах 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

04.07.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшло клопотання про проведення призначеного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 вищезазначене клопотання Товариства було задоволено та постановлено проводити призначене судове засідання в справі №927/995/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

10.07.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства надійшло клопотання про проведення призначеного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 вищезазначене клопотання Товариства було задоволено та постановлено проводити призначене судове засідання в справі №927/995/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судовому засіданні 10.07.2024 представник Фермерського господарства підтримав свою заяву про ухвалення додаткового рішення, просив суд її задовольнити.

Представник Товариства заперечив проти вказаної заяви позивача у зв`язку з завищеним розміром витрат та просив суд зменшити заявлений розмір судових витрат до 5 000,00 грн.

10.07.2024 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Розглянувши заяву Фермерського господарства про ухвалення додаткового рішення, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За частиною 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до закінчення судових дебатів у справі позивач зазначив, що надасть докази понесених судових витрат у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

Постанова апеляційного господарського суду була ухвалена 26.06.2024, а відтак останнім днем для подання доказів, які підтверджують розмір понесених судових витрат в суді апеляційної інстанції, було 01.07.2024.

Колегією суддів встановлено, що заява про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами була подана в останній день строку через систему "Електронний суд".

Таким чином, докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 36 000,00 грн, до відзиву на апеляційну скаргу Фермерським господарством було подано копії додаткової угоди №2 від 10.05.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2021 №ЮФКМ/54/2021, а також ордеру серії АІ №1610166 від 13.05.2024, виданого Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Копусь і Муляр" на ім`я адвоката Копусь Андрія Анатолійовича. До заяви про ухвалення додаткового рішення Фермерським господарством було додано копії акту прийому-передачі наданих послуг №3 від 27.06.2024 та банківської виписки за 01.07.2024. Крім цього у матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги від 01.12.2021 №ЮФКМ/54/2021.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 01.12.2021 між Фермерським господарством (далі за текстом договору - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Копусь і Муляр" (далі - Адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №ЮФКМ/54/2021, відповідно до пункту 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво Клієнта в Господарському суді Чернігівської області у справі з розгляду спору між Клієнтом та ТОВ "Манад" про стягнення з останнього суми основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій за порушення строків оплати за договором поставки від 12.10.2020 №249, укладеного між Клієнтом та ТОВ "Манад".

10.05.2024 між Фермерським господарством та Адвокатським об`єднанням укладено додаткову угоду №2 до вищезазначеного договору, за умовами пункту 1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво Клієнта в Північному апеляційному господарському суду у справі щодо оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/995/21 від 28.02.2024 у спорі між Клієнтом та Товариством.

Загальна вартість юридичних послуг (гонорар), що мають бути надані відповідно до цієї додаткової угоди є фіксованою та становить 36 000,00 грн (разом із ПДВ), які сплачуються Клієнтом протягом 3 робочих днів від дати укладення цієї угоди (пункт 2 додаткової угоди №2).

Колегією суддів встановлено, що 27.06.2024 між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі наданих послуг №3.

Зі змісту вказаного акту прийому-передачі наданих послуг вбачається, що Адвокатським об`єднанням було надано, а Клієнтом прийнято юридичні послуги з представництва інтересів Клієнта у Північному апеляційному господарському суду у справі №927/995/21 на загальну суму 36 000,00 грн, що включає в себе підготовку та подання через систему "Електронний суд" відзиву на апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2024 у справі №927/995/21, а також участь у судових засіданнях 29.05.2024 та 26.06.2024.

Підписавши та скріпивши печатками вказаний акт, Клієнт засвідчив відсутність жодних претензій та зауважень щодо якості та/або обсягу наданих послуг.

Таким чином, положеннями договору про надання правової допомоги №ЮФКМ/54/2021 від 01.12.2021 з урахуванням додаткової угоди №2 від10.05.2024 порядок обчислення гонорару було визначено у фіксованому розмірі.

Також суд апеляційної інстанції зауважує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Разом із цим, на підтвердження факту оплати вартості послуг з правової допомоги Фермерським господарством було долучено банківську виписку від 01.07.2024, зі змісту якої вбачається, що 26.06.2024 позивачем було сплачено на користь Адвокатського об`єднання 36000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

У частині 4 статті 129 ГПК України закріплено загальне правило розподілу судових витрат.

Проте у частині 5 наведеної норми ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У пунктах 119, 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 зроблено наступний висновок: "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Висновки, аналогічні відображеним вище, також викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 №910/1964/21.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини та клопотання Товариства про зменшення розміру судових витрат, беручи до уваги рівень складності їх юридичної кваліфікації, обсяг та обґрунтованість підготовленого та поданого до суду позивачем відзиву на апеляційну скаргу, його значення для вирішення спору, участь представника позивача у двох судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, а також враховуючи наявність низки подібних справ, в яких предметом дослідження був порядок оплати поставленої продукції за договором поставки №249 від 12.10.2020, колегія суддів вважає, що заявлений Фермерським господарством до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та співмірним до предмета спірних правовідносин, у зв`язку з чим клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню, з покладенням на останнього обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, у розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У зв`язку з тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 апеляційну скаргу Товариства у справі №927/995/21 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2024 - без змін, колегія суддів дійшла до висновку, що судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги позивачу у розмірі 7 000,00 грн, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 124, 126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фермерського господарства "Тимошенко Н.І." про ухвалення додаткового рішення у справі №927/995/21 задовольнити частково.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Фермерському господарству "Тимошенко Н.І." у сумі 7 000,00 грн, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНАД".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" (07714, Київська область, Бориспільський район, село Засупоївка, вулиця Центральна, будинок 34; ідентифікаційний код 32670436) на користь Фермерського господарства "Тимошенко Н.І." (16464, Чернігівська область, Борзнянський район, село Махнівка, вулиця Вишнева, будинок 8; ідентифікаційний код 33380345) 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

5. Матеріали справи №927/995/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями286-291 ГПК України.

Повний текст складено 11.07.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова