Постанова

від 09.07.2024 по справі 509/1599/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5052/24

Справа № 509/1599/24

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

з участю секретаря Виходець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Шаркової Наталі Робертівни, представника товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2024 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Гандзій Д.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» (далі ТОВ «Комунсервіс») про захист прав споживачів.

Одночасно, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити ТОВ «Комунсервіс» та його представникам чи будь-якими залученими ним особами вчиняти певні дії, а саме вживати дії щодо відключення будинку ОСОБА_1 , від житлово-комунальних послуг, до набрання рішення суду законної сили, посилаючись на протиправні дії посадових осіб ТОВ «Комунсервіс» щодо безпідставного нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2024 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена.

Заборонено ТОВ «Комунсервіс» та його представникам чи будь-якими залученими ним особами вчиняти певні дії, а саме вживати дії щодо відключення будинку ОСОБА_1 , від житлово-комунальних послуг, до набрання рішення суду законної сили.

Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Шаркова Н.Р., представник ТОВ «Комунсервіс» звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, у забезпеченні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову зазначив, що між сторонами виник спір про право щодо перерахунку заборгованості за житлово-комунальними послугами за особистим рахунком № НОМЕР_1 , проте застосовуючи заходи забезпечення позову, не взяв до уваги, що заявлені позовні вимоги не є співмірними заявленим ОСОБА_1 вимогам забезпечення позову, оскільки позовна заява не містить вимог щодо перерахунку заборгованості за спожиті позивачем житлово-комунальні послуги.

У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Гришко С.О., представник ОСОБА_1 просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для її скасування, а ухвалу суду законною та такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судовезасідання,призначене на 09 липня 2024 року учасники справи не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с.74-76).

Від адвоката Гришко С.О., представника ОСОБА_1 , адвоката Семенової Н.С., представника ТОВ «Комунсервіс» до суду надійшли заява та клопотання про розгляд справи за їх відсутністю (а.с. 77-79).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання та явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно дост.375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір про право, щодо перерахунку заборгованості за житлово-комунальними послугами, а невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробить неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Комунсервіс» про захист прав споживачів, в якій просив визнати протиправними дії ТОВ «Комунсервіс», що полягають у нездійсненні проведення належного перерахунку заборгованості за житлово-комунальними послугами за особистим рахунком № НОМЕР_1 , зобов`язати ТОВ «Комунсервіс» надати інформацію Павловському про чинні ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання житлово-комунальних послуг за особистим рахунком № 0090696 та провести їх до відповідальності, вирішити питання про компенсацію судових витрат понесених ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді.

Також, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити ТОВ «Комунсервіс» та його представникам чи будь-якими залученими ним особами вчиняти певні дії, а саме вживати дії щодо відключення будинку ОСОБА_1 , від житлово-комунальних послуг, до набрання рішення суду законної сили.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначив, що підставою для звернення до суду з позовною заявою стали протиправні дії посадових осіб ТОВ «Комунсервіс» щодо безпідставного нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Разом з тим, погрози про відключення позивача від житлово-комунальних послуг є порушенням прав споживача та може привести до негативних наслідків, як для позивача так і для інших споживачів житлово-комунальних послуг, які надаються ТОВ «Комунсервіс».

ОСОБА_1 вважає, що заявлений вид забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії є співмірним та адекватним відносно позовних вимог, а тому просив задовольнити заяву.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд керується тим, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки, між сторонами по справі виник спір щодо перерахунку заборгованості за житлово-комунальними послугами за особистим рахунком № НОМЕР_1 , суд на законних підставах задовольнив заяву про забезпечення позову, заборонивши ТОВ «Комунсервіс» та його представникам чи будь-якими залученими ним особами вчиняти певні дії, а саме вживати дії щодо відключення будинку ОСОБА_1 , від житлово-комунальних послуг, до набрання рішення суду законної сили.

На підставі вищевикладеного, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; з урахуванням встановленого спору між сторонами по справі, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову є обґрунтованими, законними та співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.

Доводи апеляційноїскарги адвокатаШаркової Н.Р.,представника ТОВ«Комунсервіс» про те, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову зазначив, що між сторонами виник спір про право щодо перерахунку заборгованості за житлово-комунальними послугами за особистим рахунком № НОМЕР_1 , проте застосовуючи заходи забезпечення позову, не взяв до уваги, що заявлені позовні вимоги не є співмірними заявленим ОСОБА_1 вимогам забезпечення позову, оскільки позовна заява не містить вимог щодо перерахунку заборгованості за спожиті позивачем житлово-комунальні послуги, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вимоги забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами та відповідають вимогам цивільно-процесуального законодавства, а суд, оцінивши доказиу їхсукупності, зважаючи на обставини,які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх правта доведеністьдійсного виникнення спору міжсторонами,на законних підставах задовольнив заяву, чим забезпечив позов ОСОБА_1 , взявши до уваги, що неприйняття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відключення будинку ОСОБА_1 від житлово-комунальних послуг.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

До того ж заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та діють лише до ухвалення остаточного рішення в справі.

У відповідності з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Шаркової Наталі Робертівни, представника товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 10 липня 2024 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.М. Вадовська

---

Є.С. Сєвєрова