Постанова
від 04.07.2024 по справі 910/24550/13
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2024 р. Справа№ 910/24550/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поліщука В.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Коротун О.М.

секретар судового засідання: Новик В.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»,

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 року,

у справі № 910/24550/13 (суддя Чеберяк П.П.),

за заявою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»,

до Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод»,

про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними,

в межах справи № 910/24550/13,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Вотер СТ»</a>,

до Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод»,

про банкрутство,

за участю представників:

від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» - Іванченко О.В. (адвокат),

від ТзОВ «Фаст Вотер СТ» - Софина І.В. (адвокат),

від ТзОВ «Компанія-Фінсервіс» - Ігнатенко О.О. (адвокат),

від ПАТ «Київський ювелірний завод» - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/24550/13 за Заявою ТзОВ «Фаст Вотер СТ» про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод».

АТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до ПАТ «Київський ювелірний завод» наступного змісту:

- визнати недійсними результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передане у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- визнати недійсними результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2, про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передано у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами.

Позовна заява мотивована порушенням норм чинного законодавства на етапі підготовки до проведення та безпосереднього проведення оспорюваних аукціонів, неправильним визначенням початкової ціни реалізованого майна банкрута, порушенням судових рішень про заборону відчуження майна боржника.

Позивач зазначав про порушення ліквідатором боржника арбітражним керуючим ОСОБА_1. та організатором аукціону - Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо порядку підготовки, проведення та оформлення результатів повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року відмовлено в задоволенні Заяви АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «Київський ювелірний завод» про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними в межах справи № 910/24550/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року у справі № 910/24550/13 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду 11.10.2018 року касаційні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Сбербанк» задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 року у справі № 910/24550/13 скасовано; справу № 910/24550/13 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 року у справі № 910/24550/13 задоволено Заяву АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання результатів аукціонів з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» недійсними: визнано недійсними результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно останнього, яке передане у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»; визнано недійсними результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно останнього, яке передане у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»; визнано недійсним Договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами; визнано недійсним Договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 року у справі № 910/24550/13 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду 19.02.2020 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 року у справі № 910/24550/13 скасовано, справу в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 року прийнято справу № 910/24550/13 до розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 року закрито провадження у справі № 910/24550/13 за заявою АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «Київський ювелірний завод» про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 року задоволено Заяву АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 року у справі № 910/24550/13 за нововиявленими обставинами, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 року про закриття провадження у справі у справі № 910/24550/13 за Заявою АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «Київський ювелірний завод» про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними. Провадження у справі № 910/24550/13 поновлено зі стадії підготовчого провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2023 року у задоволенні Заяви АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «Київський ювелірний завод» про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними в межах справи № 910/24550/13 відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 року апеляційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року у справі № 910/24550/13 - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 року касаційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 року та рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2023 року скасовано, справу № 910/24550/13 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 року у справі № 910/24550/13 у задоволенні Заяви АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «Київський ювелірний завод» про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними відмовлено повністю.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що в межах цієї справи судами вже було розглянуто доводи заявника щодо наявності заборони вживати заходів щодо відчуження майна банкрута, їм було надано правову оцінку та зроблено відповідні висновки. Крім того, в судовому порядку вже було розглянуто питання щодо зупинення (анулювання) свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1. та встановлено протиправність рішення Міністерства юстиції України про зупинення цього свідоцтва. Разом з цим, місцевим господарським судом не було встановлено порушень вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо організації проведення оспорюваних аукціонів та підготовки до них, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у Постанові від 05.07.2023 року у цій справі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 року у справі № 910/24550/13 повністю, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання результатів аукціонів з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» недійсними, а саме:

- визнати недійсними результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передане у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- визнати недійсними результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2, про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передано у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 року, апеляційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України» передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 року у справі № 910/24550/13, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.06.2024 року.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2146/24 від 26.06.2024 року, у зв`язку з перебуванням судді Андрієнко В.В. (який входить до складу колегії суддів) у відпустці 27.06.2024 року, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/24550/13.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 року, апеляційну скаргу у справі № 910/24550/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Поліщук В.Ю. (суддя доповідач), судді Кропивна Л.В., Коротун О.М.

До початку судового засідання, до Північного апеляційного господарського суду надійшли:

- пояснення кредитора ТзОВ «Фаст Вотер СТ» від 21.06.2024 року щодо апеляційної скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України», в яких заявник просив апеляційну скаргу залишити без задоволення;

- пояснення ліквідатора ПАТ «Київський ювелірний завод» арбітражного керуючого Фоменка А.В. від 20.06.2024 року, щодо апеляційної скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України», в яких заявник просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 27.06.2024 року було оголошено перерву до 04.07.2024 року. Під час апеляційного розгляду, представник АТ «Державний експортно-імпортний банк України» Іванченко О.В. апеляційну скаргу підтримав, обґрунтовуючи доводами, наведеними у апеляційній скарзі, просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника.

Представник арбітражного керуючого Фоменка А.В. - адвокат Святюк С.П. проти апеляційної скарги заперечив, посилаючись на доводи, наведені у Поясненнях від 20.06.2024 року, просив апеляційний господарський суд залишити судове рішення першої інстанції в силі, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Представник кредитора ТзОВ «Компанія-Фінсервіс» - адвокат Ігнатенко О.О. в судовому засіданні апеляційної інстанції просив апеляційний господарський суд залишити рішення суду першої інстанції в силі, в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

Представник кредитора ТзОВ «Фаст Вотер СТ» - адвокат Софина І.В. проти апеляційної скарги заперечив, посилаючись на доводи, наведені у Поясненнях від 21.06.2024 року, просив апеляційний господарський суд залишити судове рішення першої інстанції в силі, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Інші учасники апеляційного провадження явку уповноважених представників в судове засідання апеляційного господарського суду не забезпечили, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши доводи учасників судових засідань та розглянувши наявні у справі матеріали, встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2014 року за заявою ТзОВ «Фаст Вотер СТ» порушено провадження у справі № 910/24550/13 про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод».

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод»; визнано грошові вимоги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» у розмірі 1 218 грн - вимоги першої черги, затверджено окремо внесені вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», забезпечені заставою боржника, на суму 113 162 835 грн 22 коп., з яких 103 153 502 грн 95 коп. - вимоги першої черги, 10 009 332 грн 27 коп. - вимоги шостої черги; визнано грошові вимоги АТ «Сбербанк» на суму 1 218 грн - вимоги першої черги, затверджено окремо внесені вимоги АТ «Сбербанк», забезпечені заставою боржника, на суму 53 367 847 грн 65 коп., з яких 45 485 042 грн 90 коп. - вимоги першої черги, 7 882 804 грн 75 коп. - вимоги шостої черги.

Постановою Господарського суду міста Києва від 15.04.2015 року ПАТ «Київський ювелірний завод» визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Руденок Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 року визнано АТ «Державний експортно-імпортний банк України» кредитором ПАТ «Київський ювелірний завод» з грошовими вимогами у розмірі 1 218 грн - вимоги першої черги, затверджено окремо внесені вимоги АТ «Державний експортно-імпортний банк України», забезпечені заставою боржника, на суму 13 275 901 грн 94 коп.; визнано АТ «Сбербанк» кредитором ПАТ «Київський ювелірний завод» на суму 1 218 грн - вимоги першої черги, затверджено окремо внесені вимоги АТ «Сбербанк», забезпечені заставою боржника, на суму 5 004 603 грн 07 коп.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 11.07.2016 року припинено повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого Руденок Ю.О., призначено ліквідатором ПАТ «Київський ювелірний завод» арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Під час ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод» 22.08.2016 року між ПАТ «Київський ювелірний завод» в особі ліквідатора ОСОБА_1. та Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» було укладено Договір на організацію та проведення публічних торгів (аукціону).

18.10.2016 року відбулось засідання комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод», на якому, зокрема, було прийнято рішення про визначення порядку продажу майна банкрута в розрізі чотирьох лотів, у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів, проведених на замовлення ліквідатора боржника.

19.10.2016 року ліквідатор боржника звернувся до місцевого господарського суду з Клопотанням про надання згоди на реалізацію заставного майна.

В свою чергу, 04.11.2016 року до Господарського суду міста Києва надійшли Клопотання від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про призначення експертизи, які обґрунтовані незгодою з висновками незалежних оцінок майна банкрута.

Враховуючи відсутність згоди заставних кредиторів на продаж майна, яке є предметом забезпечення, за відповідною заявою ліквідатора боржника, згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13 надано дозвіл на реалізацію заставного майна банкрута у спосіб, визначений рішенням комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод» від 18.10.2016 року в розрізі чотирьох лотів, у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів, а саме:

- лот № 1: Товарно-матеріальні цінності (товари в обороті, які знаходяться в заставі у ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії») за початковою ціною 1 057 960 грн 47 коп.;

- лот № 2: Товарно-матеріальні цінності (товари в обороті, які знаходяться в заставі у АТ «Державний експортно-імпортний банк України») за початковою ціною 13 972 101 грн 39 коп.;

- лот № 3: Цінні папери (акції), що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод» за початковою вартістю 4 694 752 грн 55 коп.;

- лот № 4: Будівлі, споруди, виробниче і побутове обладнання, меблі оргтехніка, товарна продукція та інше майно, а також цінні папери, дебіторська заборгованість та нематеріальні активи, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод» за початковою вартістю 216 264 773 грн 81 коп.

Водночас, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року відмовлено в задоволенні Клопотань АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про призначення судової експертизи у справі з поставленням на її вирішення питання визначення ринкової вартості майна боржника.

23.11.2016 року було розміщено оголошення про проведення 21.12.2016 року аукціону з продажу майна боржника у вигляді двох лотів за погодженою комітетом кредиторів та місцевим господарським судом початковою вартістю.

13.12.2016 року аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю заявок від потенційних покупців.

13.01.2017 року відбувся повторний аукціон з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, а саме:

1) у відповідності з публікацією № 38374:

- лот № 1: Цінні папери (акції), що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод»;

- лот № 2: Майно: будівлі, споруди, виробниче і побутове обладнання, меблі, оргтехніка, товарна продукція та інше майно, цінні папери, дебіторська заборгованість та нематеріальні активи, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод», до якого включено, у тому числі, й заставне майно боржника;

2) у відповідності з публікацією № 38373:

- лот № 1: Товарно-матеріальні цінності, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод», у кількості 571 найменування, 6 029 одиниць;

- лот № 2: Товарно-матеріальні цінності, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод» у кількості 2 042 найменувань, 10 278 одиниць.

За результатами проведеного аукціону все майно боржника було продано на цьому аукціоні.

Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» складені відповідні Інформаційні повідомлення № 13/01-1 та № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами.

Разом з цим, заставні кредитори АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13, в яких просили скасувати зазначені ухвали, прийняти нове(-і) судове (-і) рішення, яким(-и) у задоволенні Клопотання ліквідатора боржника відмовити, Клопотання АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» - задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року, серед іншого, заборонено ліквідатору боржника арбітражному керуючому ОСОБА_1., Міжнаціональній Універсальній Товарно-Сировинній Біржі «Епсілон» та будь-яким іншим особам вживати будь-які заходи, спрямовані на відчуження майна боржника, до завершення розгляду апеляційних скарг на ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13 про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року апеляційні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» на ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора ПАТ «Київський ювелірний завод» про надання дозволу на реалізацію заставного майна банкрута у спосіб, визначений рішенням комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод» від 18.10.2016 року в розрізі чотирьох лотів у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів; задоволено клопотання АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Сбербанк» про призначення незалежної (грошової) оцінки початкової вартості майна (майнових прав) ПАТ «Київський ювелірний завод», що підлягає реалізації в межах провадження у справі.

05.10.2017 року АТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ «Київський ювелірний завод» про:

- визнання недійсними результатів проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передане у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- визнання недійсними результатів проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2, про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передано у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу майна, укладеного за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу майна, укладеного за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами.

Позовна заява мотивована, зокрема, порушенням норм чинного законодавства на етапі підготовки до проведення та безпосереднього проведення оспорюваних аукціонів, неправильним визначенням початкової ціни реалізованого майна банкрута, порушенням судових рішень про заборону відчуження майна боржника.

При цьому, позивач зазначав про порушення ліквідатором боржника арбітражним керуючим ОСОБА_1. та організатором аукціону - Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо порядку підготовки, проведення та оформлення результатів повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року в задоволенні Заяви АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, який відбувся 13.01.2017 року відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 року апеляційні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року у справі № 910/24550/13 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.10.2018 року касаційні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 року у справі № 910/24550/13 - скасовано; справу № 910/24550/13 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Зокрема у вказаній Постанові зазначено, що проаналізувавши встановлені фактичні обставини судами попередніх інстанцій під час розгляду заяви ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними, господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено те, чи було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13, згідно з якою надано дозвіл на реалізацію заставного майна банкрута у спосіб, визначений рішенням комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод» від 18.10.2016 року, чотирма лотами у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів.

Посилаючись на приписи ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та висновки про застосування норм права, викладені в Постановах Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі № 6-449цс15, від 24.06.2015 року у справі № 907/544/14, господарський суд касаційної інтсанції зазначив, що скасування судового рішення, яким надано згоду на реалізацію заставного майна, є свідченням порушення приписів ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на стадії підготовки до проведення реалізації заставного майна шляхом його продажу на аукціоні.

Відтак, без встановлення фактичної обставини про те, чи було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13, якою надано дозвіл на реалізацію заставного майна банкрута у спосіб, визначений рішенням комітету кредиторів ПАТ "Київський ювелірний завод" від 18.10.2016 року чотирма лотами, у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів, господарський суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності можливості встановити обґрунтованість чи необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року скасовано ухвалу господарського суду першої інстанції, якою надано згоду на реалізацію майна боржника, в тому числі і майна, яке є предметом застави.

Крім цього, колегія суддів касаційної інстанції відхилила доводи касаційних скарг АТ «Сбербанк» про порушення ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» внаслідок включення предметів забезпечення АТ «Сбербанк» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до лотів разом з іншим майном банкрута; про порушення ст. 57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» внаслідок реалізації майна банкрута без визначення його початкової вартості та у зв`язку з відсутністю проведення оцінки початкової вартості майна (майнових прав) боржника; про проведення аукціону за неіснуючою адресою.

За результатами нового розгляду скасованої частини Господарським судом міста Києва прийнято ухвалу від 20.03.2019 року, якою задоволено Заяву АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», визнано недійсними:

- результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передане у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до Інформаційного повідомлення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передане у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- Договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами;

- Договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржою «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням до Північного апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами звернулись ТзОВ «Фаст Вотер СТ», ТзОВ «Еталон-Консалтінг» та ліквідатор ПАТ «Київський ювелірний завод» абітражний керуючий Фоменко А.В.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 року апеляційні скарги ТзОВ «Фаст Вотер СТ», ТзОВ «Еталон-Консалтінг» та ліквідатора ПАТ «Київський ювелірний завод» абітражного керуючого Фоменка А.В. залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 року залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

від 19.02.2020 року касаційну скаргу ТзОВ «Фаст Вотер СТ» задоволено частково, касаційні скарги ТзОВ «Еталон-Консалтінг» та ліквідатора ПАТ «Київський ювелірний завод» абітражного керуючого Фоменка А.В. задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі № 910/24550/13 скасовано; справу № 910/24550/13 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова господарського суду касаційної інстанції мотивована порушенням судами попередніх інстанцій ч. 4 ст. 42, ч. 5 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що відбулося внаслідок не дослідження судами фактичних обставин щодо встановлення переліку майна, реалізованого на аукціоні 13.01.2017 року, яке належало до заставного майна не тільки заявника, а й іншого заставного кредитора, щодо якого майна була прийнята ухвала від 21.11.2016 року, та не заставного майна боржника, на реалізацію якого не передбачається отримання згоди.

Зокрема, не були досліджені предмети договорів купівлі-продажу, які заявник просив визнати недійсними, зокрема, яке майно є предметом договорів та чи забезпечує вказане майно вимоги заявника як забезпеченого кредитора.

В Постанові Верховного Суду також йдеться також про те, що господарські суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи може бути скасування Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року ухвали про надання згоди на реалізацію заставного майна банкрута від 21.11.2016 року підставою для визнання недійсними результатів аукціону в цілому та, відповідно, всіх договорів купівлі-продажу, укладених за його результатами, а не тільки щодо заставного майна.

З наведених підстав, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій здійснені без належного дослідження та об`єктивного аналізу всіх обставин справи щодо встановлення переліку реалізованого на аукціоні 13.01.2017 року майна боржника та його правового статусу, без належної правової оцінки доводам та запереченням сторін, з урахуванням обставин справи на підставі актуальних та фактичних відомостей, що впливає на встановлення наявності визначених Законом про банкрутство підстав для визнання недійсним результатів аукціону та договорів купівлі-продажу, укладених за його результатами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 закрито провадження у справі №910/24550/13 за заявою АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «Київський ювелірний завод» про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 задоволено заяву АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 за нововиявленими обставинами у справі №910/24550/13; скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 про закриття провадження у справі №910/24550/13 за заявою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ПАТ "Київський ювелірний завод" про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними; провадження у справі поновлено зі стадії підготовчого провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року у задоволенні Заяви АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «Київський ювелірний завод» про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року у справі № 910/24550/13, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити вимоги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсними результатів аукціонів від 13.01.2017 року з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод».

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 року, касаційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 року та рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року скасовано, справу № 910/24550/13 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У цій Постанові Верховний Суд вказав на необхідність дослідження обставин додержання сторонами вимог закону під час проведення аукціону в контексті встановлення обставин наявності/відсутності судової заборони на вжиття будь-яких заходів, спрямованих на відчуження майна боржника саме на час проведення аукціону, результати якого оспорюються АТ «Державний експортно-імпортний банк України», а також на необхідність надання судом належної оцінки доводам заявника щодо вчинення ліквідатором боржника арбітражним керуючим ОСОБА_1. дій по оформленню результатів оскаржуваного аукціону в якості замовника протягом часу зупинення його діяльності Наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2017 року № 39/5.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано, зокрема тим, що в межах цієї справи судами вже було розглянуто доводи заявника щодо наявності заборони вживати заходів щодо відчуження майна банкрута, їм було надано правову оцінку та зроблено відповідні висновки. Крім того, в судовому порядку вже було розглянуто питання щодо зупинення (анулювання) Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1. та встановлено протиправність рішення Міністерства юстиції України про зупинення цього Свідоцтва. Разом з цим, місцевим господарським судом не було встановлено порушень вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо організації проведення оспорюваних аукціонів та підготовки до них, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, наведених у Постанові від 05.07.2023 року у цій справі.

- визнати недійсними результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передане у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- визнати недійсними результати проведеного 13.01.2017 року Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2, про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, якими було реалізовано майно ПАТ «Київський ювелірний завод», яке передано у заставу/іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

З огляду на принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, оскільки оскаржуваний аукціон з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами відбувся 13.01.2017 року, оцінка спірних правовідносин здійснюється із застосуванням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 01.01.2017 року, чинній на час організації та проведення аукціону).

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (правова позиція наведена у Постановах Верховного Суду України у справі № 6-370цс16 від 29.06.2016 року, у справі № 904/9284/14 від 14.12.2016 року).

Стала судова практика вказує на те, що до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до його (аукціону) проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (ст. 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (ст. 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (ст.ст. 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (ст. 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (ст. 63 Закону); порядку проведення аукціону (ст.ст. 64-68 Закону).

При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити, зокрема таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону (така правова позиція наведена у Постановах Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 року у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 року у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 року у справі у справі № 11/19).

Дотримання ліквідатором та організатором законодавчих приписів процедури організації та проведення аукціону у справі про банкрутство мають значення настільки, наскільки засвідчують добросовісність чи недобросовісність набувача майна. При формальному порушенні порядку проведення публічних торгів і недоведеності факту недобросовісної поведінки їх переможця таке порушення саме по собі не може спричинити негативних наслідків для переможця, добросовісність якого презюмується.

АТ «Державний експортно-імпортний банк України» у своїй апеляційній скарзі зазначає про порушення його (кредитора) права (інтересу) оспорюваним аукціоном, адже він (як заставний кредитор) зацікавлений у продажі майна за найвищою ціною, а об`єднання в один лот для продажу на аукціоні товарів з високою реалізаційною мобільністю майна (яким є заставне майно) та товарів вузького вжитку є, на переконання скаржника, порушенням ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та не призвело до отримання найвищої ціни за це майно.

Водночас, Верховний Суд у Постанові від 05.07.2023 року вказав, що господарські суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки цій обставині, зокрема, що Лот № 2 (у відповідності з публікацією № 38374) включав в себе різне майно, як то будівлі, споруди, виробниче і побутове обладнання, меблі, оргтехніку, товарну продукцію та інше майно, цінні папери, дебіторську заборгованість та нематеріальні активи, у тому числі, й майно боржника, що перебувало у заставі АТ «Державний експортно-імпортний банк України». Відтак, об`єднання в один лот як заставного, так і не заставного майна боржника виключало можливість оскарження результатів аукціону за цим лотом лише в частині продажу заставного майна.

Слід зазначити, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містять будь-яких застережень щодо об`єднання в один лот як то заставного майна з іншим майном чи товаром, так і щодо дебіторської заборгованості та нематеріальних активів.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включанню до складу ліквідаційної маси.

Ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає порядок та способи продажу майна банкрута.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута, як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Ч. 5 цієї статті встановлено, що ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

За приписами ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого, відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Тобто, положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено будь-яких обмежень/застережень щодо формування в один лот заставного майна банкрута.

Ст. 66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.

Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір, ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2016 року було розміщено оголошення про проведення 21.12.2016 року аукціону з продажу майна боржника у вигляді двох лотів за погодженою комітетом кредиторів та місцевим господарським судом початковою вартістю, про 13.12.2016 року аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю заявок від потенційних покупців.

13.01.2017 року відбувся повторний аукціон з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, а саме:

1) у відповідності з публікацією № 38374:

- лот № 1: Цінні папери (акції), що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод»;

2) у відповідності з публікацією № 38373:

За результатами проведеного аукціону все майно боржника було продано на цьому аукціоні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що після того, як не відбувся перший аукціон, позивач не був позбавлений права прийняти участь в аукціоні.

Ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що до компетенції комітету кредиторів, зокрема, належить прийняття рішення про визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута.

Як встановлено господарськими судами у цій справі, 18.10.2016 року відбулось засідання комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод», на якому, зокрема, було прийнято рішення про визначення порядку продажу майна банкрута в розрізі чотирьох лотів у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів, проведених на замовлення ліквідатора боржника.

Разом з цим, ліквідатор боржника звернувся до місцевого господарського суду із Клопотанням про надання дозволу на реалізацію заставного майна банкрута.

Водночас, ліквідатор боржника у своєму зверненні до місцевого господарського суду зазначив, що у відповідності до Інформаційного повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» у вигляді цілісного майнового комплексу від 16.09.2016 року, аукціон не відбувся через відсутність заяв від потенційних покупців.

Місцевим господарським судом встановлено, що початкова вартість майна банкрута визначена не ліквідатором, а спеціалізованими організаціями, у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в зв`язку з чим у господарського суду першої інстанції були відсутні підстави для призначення судової експертизи або незалежної оцінки.

При цьому, слід вказати, що майно боржника продавалось на аукціоні і встановлення початкової ціни реалізації впливає в будь-якій мірі на коло потенційних покупців (чим більша ціна - тим менша кількість учасників аукціону). В подальшому, саме попит на об`єкт продажу формує кінцеву вартість продажу.

Матеріали справи переконливо свідчать, що скаржник був детально обізнаний щодо всієї процедури продажу майна боржника. І якщо скаржник вважав, що стартова ціна на повторному аукціоні занадто низька (і це не призвело до збільшення потенційних учасників аукціону) він був не позбавлений можливості скористатись правом на участь в аукціоні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13 надано дозвіл на реалізацію заставного майна у спосіб, визначений рішенням комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод» від 18.10.2016 року в розрізі чотирьох лотів у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів.

Колегія апеляційного господарського суду зазначає, що строки ліквідаційної процедури встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, ст. 37 цього Закону встановлено, що господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Таким чином, продаж майна шляхом розбивки на дрібні лоти не сприяє швидкому проведенню ліквідаційної процедури та може потягти за собою додаткові витрати на охорону/зберігання, утримання в належному стані майна боржника, яке виставляється на продаж.

Водночас, скаржник не навів достатньо обґрунтованих доводів щодо розбивки на окремі лоти майна, яке виставлено на продаж в одному лоті.

При цьому, більш вірогідно, що вартість продажу ювелірних виробів в роздріб була б значно вищою, однак це не передбачено правовими можливостями та повноваженнями ліквідатора, у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, в Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2018 року у цій справі зазначено, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлюють обов`язок продажі майна боржника, яке перебуває в заставі, окремо та не передбачають право заставного кредитора визнати порядок продажу майна боржника. За таких обставин, є необґрунтованим мотив касаційної скарги скаржника про те, що предмет забезпечення було включено до лотів разом з іншим майном банкрута, що є порушенням

ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (такі висновки наведені у Постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 року у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 року у справі № 5009/2987/12).

Верховний Суд у своїй Постанові від 05.07.2023 року у цій справі, передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в скасованій частині вказав, зокрема, на необхідність дослідження обставин додержання сторонами вимог Закону під час проведення аукціону в контексті встановлення обставин наявності/відсутності судової заборони на вжиття будь-яких заходів, спрямованих на відчуження майна боржника саме на час проведення аукціону, результати якого оспорюються АТ «Державний експортно-імпортний банк України», а також на необхідність надання судом належної оцінки доводам заявника щодо вчинення ліквідатором боржника арбітражним керуючим ОСОБА_1. дій по оформленню результатів оскаржуваного аукціону в якості замовника протягом часу зупинення його діяльності Наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2017 року № 39/5.

Колегія суддів апеляційного господарського суду оцінює обставини і докази сукупно з позиції яка існує на момент подання апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року було заборонено ліквідатору боржника арбітражному керуючому ОСОБА_1., Міжнаціональній Універсальній Товарно-Сировинній Біржі «Епсілон» та будь-яким іншим особам вживати будь-які заходи, спрямовані на відчуження майна боржника до звершення розгляду апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13 про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод».

Наказом Міністерства юстиції України від 15.02.2017 року № 414/5 анульовано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 року у справі № 826/1930/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 року, адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_1. задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15.02.2017 року №414/5 про анулювання Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 786 від 27.03.2013 року, виданого ОСОБА_1.

Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з того, що матеріали справи не містили доказів обґрунтованості прийняття рішення про анулювання Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 786 від 27.03.2013 року, виданого ОСОБА_1., виходячи з критеріїв урахування ступеня вини арбітражного керуючого, обставин вчинення порушення, тяжкості вчиненого ним проступку, а також фактів притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Крім того, окружний адміністративний суд міста Києва в рішенні від 22.12.2021 року зазначив, що позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, в той час як відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, не виконали, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, в судовому порядку вже було розглянуто питання щодо зупинення (анулювання) Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 та встановлено протиправність рішення Міністерства юстиції України про зупинення (анулювання) ОСОБА_1 вказаного свідоцтва.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати на наступне.

Відповідно до ч.ч. 3, 12 ст. 40, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.

Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); подання до суду неправдивих відомостей; відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); наявності конфлікту інтересів.

Як свідчать матеріали справи, ухвала, якою б припинялись повноваження арбітражного керуючого у цій справі в спірний період, місцевим господарським судом не приймалась.

Зважаючи на наведені фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, при винесенні оскаржуваного рішення від 10.04.2024 року, Господарським судом міста Києва обґрунтовано не було встановлено порушень вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо організації проведення оспорюваних аукціонів та підготовки до них, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, наведених у Постанові від 05.07.2023 року у цій справі.

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року апеляційні скарги АТ «Сбербанк» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі №910/24550/13 задоволено; ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі №910/24550/13 скасовано, прийнято у відповідній частині нове судове рішення, яким: відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора ПАТ «Київський ювелірний завод» про надання дозволу на реалізацію заставного майна банкрута у спосіб визначений рішенням комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод» від 18.10.2016 року в розрізі чотирьох лотів у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів.

Разом з цим, 29.10.2019 року ТзОВ «Фаст Вотер СТ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із Заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року, у якій товариство просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року, прийняти нове судове рішення, яким залишити апеляційні скарги АТ «Сбербанк» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі №910/24550/13 без задоволення, а оскаржувані ухвали Господарського суду міста Києва без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 року у справі № 910/24550/13 заяву ТзОВ «Фаст Вотер СТ» про перегляд за нововиявленими обставинами задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року у справі № 910/24550/13 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким апеляційні скарги ТзОВ «Компанія-Фінсервіс» (правонаступник АТ «Сбербанк») та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» залишено без задоволення; ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року у справі № 910/24550/13, якою задоволено клопотання ліквідатора ПАТ «Київський ювелірний завод» та надано дозвіл на реалізацію заставного майна банкрута у спосіб визначений рішенням комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод» від 18.10.2016 року в розрізі чотирьох лотів у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів, та якою відмовлено АТ «Сбербанк» в задоволенні клопотання про призначення незалежної (грошової) оцінки майна банкрута та відмовлено ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи у справі з поставленням на її вирішення питання визначення ринкової вартості майна боржника, переданого на реалізацію, залишено без змін.

Посилаючись на скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року, якою, в свою чергу, було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року щодо надання згоди на продаж відповідного заставного майна боржника у цій справі, ТзОВ «Фаст Вотер СТ» подало Заяву про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 року у справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 року та постановою Верховного Суду від 10.05.2023 року, заяву ТОВ «Фаст Вотер СТ» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 року задоволено повністю; скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 року у справі № 910/24550/13, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви АТ «Сбербанк» у справі № 910/24550/13 про визнання недійсним результатів повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, який відбувся 13.01.2017 року, та скасування результатів аукціону.

При прийнятті ухвали від 23.06.2021 року місцевим господарським судом були встановлені наступні обставини та зроблені, зокрема, висновки в частині згаданої вище ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року у справі № 910/24550/13:

Щодо підстави на яку посилався Господарський суд міста Києва в ухвалі від 13.03.2019 року у справі № 910/24550/13 щодо того, що про наявність заборони від 10.01.2017 року, відповідно до ухвали, якою заборонено будь-яким особам вживати будь-які заходи з відчуження майна боржника до завершення розгляду апеляційних скарг АТ «Сбербанк» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року по справі № 910/24550/13, боржнику було відомо, то ця ухвала була вжита як тимчасовий захід забезпечення, який в силу прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 року та з врахуванням ч. 9 ст. 145 ГПК України та Розділу XI Перехідних положень ГПК України втратила свою чинність, відповідно жодних юридичних наслідків з моменту її прийняття 10.01.2017 року вона не несла.

Таким чином, в межах цієї справи місцевим господарським судом вже було розглянуто доводи заявника щодо наявності станом на 10.01.2017 року заборони вживати заходів щодо відчуження майна банкрута, їм було надано правову оцінку та зроблено відповідні висновки, щодо того, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року була вжита, як тимчасовий захід забезпечення, ця ухвала втратила свою чинність та не несла будь-яких юридичних наслідків з моменту її прийняття.

Верховний Суд у Постанові від 29.06.2021 року у справі № 910/11287/16 констатує, що ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, виняток із цього правила, встановлений ч. 8 ст. 75 ГПК України та стосується обставин, встановлених рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності. Такі обставини, згідно з вимогами ч. 8 ст. 75 ГПК України, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку (така позиція Верховного Суду наведена, зокрема, в Постанові від 10.12.2019 року у справі № 910/6356/19).

Ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Враховуючи наведене, судові рішення, на які посилається скаржник були визнані такими, що не відповідають закону, відповідно не могли породжувати правові наслідки на які посилався скаржник. Апеляційним господарським судом залишено в силі ухвалу місцевого господарського суду від 21.11.2016 року, якою надано дозвіл на реалізацію заставного майна банкрута у спосіб, визначений рішенням комітету кредиторів

ПАТ «Київський ювелірний завод», а ухвалою місцевого господарського суду від 23.06.2021 року встановлено, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року була вжита, як тимчасовий захід забезпечення, ця ухвала втратила свою чинність та не несла жодних юридичних наслідків з моменту її прийняття.

Тобто, беручи до уваги наведене вище, можна констатувати, що ліквідатор боржника арбітражний керуючий діяв в межах наданої йому компетенції та повноважень.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за потрібне наголосити, що основним завданням та метою процедур банкрутства, як особливої форми господарського процесу, є погашення вимог кредиторів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З матеріалів справи вбачається, що одразу після проведення оспорюваних аукціонів з продажу майна банкрута, кошти, одержані від продажу майна, були у повному обсязі спрямовані виключно на погашення вимог забезпечених кредиторів, зокрема АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Разом з цим, резолютивна на мотивувальна частини оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції не містить висновків щодо « похідних вимог».

Слід зазначити, що торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору.

Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство).

Враховуючи наведене, аукціон слід розглядати як комплекс правових заходів, який включає в себе не тільки підготовку і продаж, але й укладення відповідних договорів за наслідками ЦК України.

Відповідно, якщо аукціон визнається судом недійсним, це автоматично тягне визнання недійсним договору купівлі-продажу, незалежно від того, чи була здійснена оплата, чи ні.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії».

В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Верховний Суд у своїй Постанові від 18.01.2023 року у справі № 580/1300/22 визначив, що поняття «легітимні очікування», головним чином походять від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання.

Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими.

Легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи правових норм; не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги).

Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Тобто, цьому випадку, особа, яка придбала майно на аукціоні правомірно очікувала, що аукціон (враховуючи судовий контроль у справах про банкрутство) проведений у встановлений законодавством порядок і спосіб.

Водночас, тривалий термін судового спору може порушувати принцип правової визначеності, оскільки, з моменту проведення аукціону і зміни власника спірного майна, пройшов час, який є поза межами встановленого загального строку позовної давності у 3 роки.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, та зміну судового рішення першої інстанції шляхом доповнення мотивувальної та резолютивної частини рішення в редакції цієї постанови.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги, на скаржника покладаються витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 129,253-255,269,276,277,281-284 ГПК України, ст.ст. 2,7 КУзПБ, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 року у справі № 910/24550/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 року у справі № 910/24550/13 - змінити.

3. Доповнити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 року у справі № 910/24550/13 в редакції цієї постанови.

4. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 року у справі № 910/24550/13 - змінити шляхом доповнення пунктами 2 та 3 наступного змісту:

« 2. В задоволенні вимоги про визнання Договору купівлі-продажу майна, укладеного за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-1 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами - відмовити.

3. В задоволенні вимоги про визнання Договору купівлі-продажу майна, укладеного за результатами проведення Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» 13.01.2017 року аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційного повідомлення Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «Епсілон» від 13.01.2017 року № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами - відмовити.»

5. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва

від 10.04.2024 року у справі № 910/24550/13 вважати пунктом 4.

6. В решті резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва

від 10.04.2024 року у справі № 910/24550/13 залишити без змін.

7. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

8. Справу № 910/24550/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст складено та підписано 12.07.2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено

ст.ст. 287-289 ГПК України та ст. 9 КУзПБ.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

Судді Л.В. Кропивна

О.М. Коротун


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	04.07.2024
Оприлюднено	16.07.2024
Номер документу	120338297
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: інші вимоги до боржника

Огороднік К.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 04.07.2024 по справі 910/24550/13ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/24550/13

Постанова
від 04.07.2024 по справі 910/24550/13
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД