Постанова

від 09.07.2024 по справі 902/20/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року Справа № 902/20/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 02.04.2024 у справі № 902/20/24 (суддя Тварковський А.А., повний текст ухвали складено 08.04.2024)

за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради

до Фермерського господарства "Надбужанське-С"

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

прокурор - Ковальчук І.Л.;

позивача - не з`явився;

відповідача - Єнокян К.Л.;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немирівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Немирівської міської ради (далі - позивач, Міська Рада) звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовом до Фермерського господарства "Надбужанське-С" (далі - відповідач, ФГ "Надбужанське-С") про розірвання договору оренди землі від 28.07.2020 та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі в частині внесення орендних платежів за користування земельною ділянкою кадастровий номер 0523085400:01:001:0995, площею 3,8179 га.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.04.2024 затверджено мирову угоду у справі № 902/20/24, укладену між ФГ "Надбужанське-С" та Немирівською міською радою у редакції резолютивної частини ухвали суду. Провадження у справі № 902/20/24 закрито.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Немирівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 02.04.2024 у справі № 902/20/24, в якій прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- при затвердженні мирової угоди судом першої інстанції не надано оцінки тому, що умови поданої на затвердження мирової угоди є не виконуваними, оскільки у разі несплати в майбутньому відповідачем орендної плати (п. 1.1., 1.2 мирової угоди) така мирова угода не може бути пред`явлена до виконання як виконавчий документ, що суперечить ч. 3 ст. 193 ГПК України;

- спір у справі виник з вини відповідача, який систематично не виконував взяті на себе зобов`язання зі сплати орендної плати, що підтверджено матеріалами справи;

- мирова угода за своїм змістом є відмовою від позову, не покладає жодних додаткових зобов`язань на відповідача, не містить жодних поступок з його сторони, не вирішує питання розподілу судових витрат, а ухвала про її затвердження прямо суперечить вимогам ч. 5 ст. 55, ч. ч. 1, 5 ст. 192, ст. 193 ГПК України;

- рішенням суду у справі № 120/12539/23 накладено арешт на кошти та інші цінності ФГ "Надбужанське-С", що знаходяться на рахунках в установах банку в межах суми податковою боргу.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 прокурору поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали суду; відкрито провадження у справі № 902/20/24; зупинено дію ухвали суду та призначено розгляд апеляційної скарги на 27.06.2024 о 15:45 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Олексюк Г.Є. судове засідання у справі 27.06.2024 о 15:45 год. не відбулося.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.07.2024 № 01-05/379 у зв`язку із перебуванням у відпустці суддів - членів колегії у даній справі - Філіпової Т.Л. та Василишина А.Р., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів - членів колегії у судовій справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

ФГ "Надбужанське-С" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України. У випадку продовження здійснення перегляду апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу суду від 02.04.2024 у справі № 902/20/24 без змін. Також відповідач просить суд поновити строк для подачі доказів та долучити до матеріалів справи: копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №120/12539/23; копію гарантійного листа № 194 від 17.04.2024; копію податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024; копію платіжної інструкції від 18.04.2024 № 391; копію листа про опис майна № 143 від 13.05.2024 та копію акту опису майна № 179/39455399 від 13.05.2024.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подачі та долучення до матеріалів справи доказів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем 01.04.2024 до суду першої інстанції подане клопотання, до якого долучено копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 120/12539/23 (т. 1, а. с. 197-207), а тому колегія суддів вважає безпідставним клопотання відповідача в частині прохання про поновлення строку для подачі та долучення до матеріалів справи вказаного доказу.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність. Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19.

Із доданих до відзиву на апеляційну скаргу копій гарантійного листа вих. № 194 від 17.04.2024, податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року, яка подана до Державної податкової служби України 19.04.2024, платіжної інструкції від 18.04.2024 № 391, копії листа про опис майна № 143 від 13.05.2024 та копії акту опису майна №179/39455399 від 13.05.2024 вбачається, що такі документи датовані після постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.

Із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подачі та долучення до матеріалів справи доказів.

Окрім того, колегія суддів вказує, що предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою затверджено мирову угоду та з цих підстав закрито провадження у справі. Проте, як вбачається зі змісту відзиву на апеляційну скаргу, відповідач, посилаючись на докази щодо яких відповідач просить поновити строк на їх подання, останній заперечує проти позовних вимог прокурора по суті, а не щодо доводів апеляційної скарги.

В судовому засіданні 09.07.2024 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.07.2024 заперечив доводи апеляційної скарги, просить закрити апеляційне провадження у справі; залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач (його представник) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 192 ГПК України унормовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таким чином, одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Мирова угода це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв`язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов, якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Звертаючись до суду із заявою про затвердження мирової угоди, сторони усвідомлюють процесуальні наслідки затвердження зазначеної угоди та свідомо погоджуються із виникненням у сторін нових зобов`язань, які повинні виконуватись ними належним чином.

Предметом позову у даній справі є вимоги керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди землі від 28.07.2020 та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичною несплатою орендної плати.

При цьому, як встановлено апеляційним судом, заборгованість з орендної плати щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523085400:01:001:0995 станом на 26.12.2023 (до моменту звернення прокурора до із даним позовом) відсутня, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.12.2023 (т. 1, а. с. 123).

Матеріалами справи підтверджується, що 06.03.2024 позивач та відповідач подали до суду першої інстанції на затвердження мирову угоду від 05.03.2024, укладену між ними, відповідно до якої ФГ "Надбужанське-С", в особі директора Сандуляка О.П. та Немирівська міська рада, які є сторонами у справі № 902/20/24, яка знаходиться у провадженні судді Тварковського А.А. Господарського суду Вінницької області за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради до ФГ "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 0523085400:01:001:0995, домовились про укладення мирової угоди у господарській справі №902/20/24 (далі - мирова угода) на таких умовах:

1. Відповідач за цією мировою угодою зобов`язується:

1.1. Сумлінно виконувати свої зобов`язання за договором оренди землі від 28.07.2020, зареєстрованого у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 06.08.2020.

1.2. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельною ділянкою з кадастровим номером 0523085400:01:001:0995 до закінчення терміну дії договору.

2. Позивач відмовляється від заявлених позовних вимог.

3. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь - яких третіх осіб, в тому числі й держави.

4. Ця мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом Вінницької області і є обов`язковою для виконання сторонами.

5. Ця мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи № 902/20/24, другий примірник залишається у позивача, третій примірник залишається у відповідача.

6. Сторони, укладаючи цю мирову угоду, заявляють, що повністю розуміють та погоджуються, що відповідно до ст. 193 ГПК України, ухвала Господарського суду Вінницької області про затвердження цієї мирової угоди є виконавчим документом, який згідно ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню після її подання позивачем на виконання до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців в порядку, встановленому законом.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши умови мирової угоди, дійшов висновку, що вони не містять поступок зі сторони відповідача, оскільки умови підпунктів 1.1., 1.2. пункту 1 мирової угоди фактично є констатацією і так наявного у відповідача обов`язку належним чином виконувати взяті на себе за спірним правочином зобов`язань. Такі умови не можуть вважатися окремими зобов`язаннями чи поступками в розумінні змісту умов мирової угоди.

Також колегія суддів вказує, що п. 2 мирової угоди передбачено, що позивач відмовляється від заявлених позовних вимог. В той же час, відмова від позову та укладання між сторонами мирової угоди є різними процесуальними інститутами, котрі не можуть бути застосовані одночасно. Більше того, на відміну від укладення мирової угоди, при відмові позивача від позову у цій справі, прокурор може заперечувати проти неї та стверджувати про подальший розгляд справи, підтримуючи заявлені позовні вимоги.

Так, в постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 461/56/20 вказано, що мирова угода укладається щодо прав і обов`язків стосовно предмета спору, а не вчинення процесуальних дій. Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що умова мирової угоди про відмову позивача від позову суперечить нормам процесуального законодавства.

В той же час, за приписами ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Із аналізу змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що умови затвердженої мирової угоди є не виконуваними, оскільки в разі невиконання відповідачем умов спірного правочину та несплати відповідачем в майбутньому орендної плати (підпункти 1.1., 1.2. пункту 1 мирової угоди) така мирова угода не може бути пред`явлена до виконання, як виконавчий документ, що суперечить ч. 3 ст. 193 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково затвердив укладену між ФГ "Надбужанське-С" та Немирівською міською радою мирову угоду від 05.03.2024 та закрив провадження у справі № 902/20/24, оскільки вказана мирова угода не відповідає вимогам ГПК України.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки закриття апеляційного провадження на цій підставі можливе за апеляційною скаргою особи, яка не була залучена до участі у справі та подала апеляційну скаргу, з підстав порушення оскарженим судовим рішенням її прав, інтересів та (або) обов`язків. Водночас, у даній справі, прокурор є учасником справи та особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, в тому числі, держави.

Щодо рішення суду у справі № 120/12539/23, яким накладено арешт на кошти та інші цінності ФГ "Надбужанське-С", що знаходяться на рахунках в установах банку в межах суми податковою боргу, то суд вказує, що вказане рішення суду не стосується предмету апеляційного розгляду у даній справі, яким є перевірка законності ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал, зокрема, про закриття провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції (ч. 3 ст. 271 ГПК України).

Згідно ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції порушив норми ст. 192, п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 02.04.2024 у справі № 902/20/24 скасуванню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України з направленням справи для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду даної апеляційної скарги не проводиться.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281-284 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 02.04.2024 у справі № 902/20/24 задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 02.04.2024 у справі № 902/20/24 скасувати.

3. Справу № 902/20/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складений 12 липня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.