Рішення

від 09.07.2024 по справі 708/539/24

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/539/24

Провадження № 2/708/221/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А.О., розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради про визнання договору довічного утримання дійсним і виконаним, визнання права власності на земельну ділянку та

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мисана В.М. звернулась до суду із позовом до Чигиринської міської ради про визнання договору довічного утримання дійсним і виконаним, визнання права власності на земельну ділянку. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що 20.01.2021 між позивачкою та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання. Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_2 передає, а набувач отримує у власність на умовах вказаного договору земельну ділянку площею 2,34 га, кадастровий номер 7125481000:01:001:0026, що розташована в межах Вершацької сільської ради. Вказана земельна ділянка належала відчужувачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 479772, виданого на підставі розпорядження Чигиринської райдержадміністрації від 14.07.2005 № 150, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010579800265. Вартість земельної ділянки визначена сторонами договору за домовленістю та становить 85000,00 грн.

Умовами договору довічного утримання від 20.01.2021 передбачено, що набувач зобов`язувався довічно утримувати відчужувача, забезпечувати його харчуванням, одягом, медикаментами та іншими видами утримання та догляду. Матеріальне забезпечення з утримання (догляду), яке має щомісячно надаватися набувачем відчужувачу, становить 3500,00 грн.

Утримання (догляд) визначалося у виді: забезпечення належними лікарськими засобами на підставі виданих лікарями рецептів та суму 800,00 грн на місяць, надання побутових послуг (прання постільної білизни, послуги перукарні, купівля необхідного одягу, тощо), що оцінюється сторонами у розмірі 1500,00 грн на місяць; придбання продуктів харчування на суму 1200,00 грн на місяць. Також було передбачено здійснення поховання відчужувача за рахунок набувача.

Пунктом 5.1 договору від 20.01.2021 було передбачено, що він підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. Відчужувач зобов`язувався протягом 2 місяців звернутися до нотаріальної контори для посвідчення цього договору та його державної реєстрації.

Натомість ОСОБА_2 заявою від 09.02.2022 повідомила ОСОБА_1 про неможливість звернення до нотаріуса для посвідчення договору через свій вік та стан здоров`я, що підтверджує її ухилення від виконання укладеного договору довічного утримання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після чого відповідно до наявних домовленостей позивачка здійснила її поховання, згодом встановила пам`ятник.

Інших членів сім`ї, малолітніх, неповнолітніх, утриманців на день смерті ОСОБА_2 за місцем її реєстрації та проживання не було.

За наведених обставин позивачка вважає, що між нею та померлою ОСОБА_2 була досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договору довічного утримання та вони позивачкою фактично були виконані у повному обсязі, проте ОСОБА_2 ухилилась від його нотаріального посвідчення. Вирішити спір позасудовим шляхом неможливо, тому просить суд визнати договір довічного утримання, укладений 20.01.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним та виконаним, визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку площею 2,34 га, кадастровий номер 7125481000:01:001:0026, що знаходиться в межах Вершацької сільської ради.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 27.05.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17.06.2024 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суді. З ініціативи суду в порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України у Чигиринської державної нотаріальної контори витребувані відомості про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відомості з реєстру заповітів щодо складених заповітів (спадкових договорів) померлою ОСОБА_2 , які були надані суду у визначений ухвалою суду строк.

У визначений судом день та час судового розгляду справи учасники не з`явились.

Представник позивачки адвокат Мисан В.М. надав суду заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки. Позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач Чигиринська міська рада участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечила. Суду надала заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача. Проти визнання договору довічного утримання дійсним і виконаним та визнання права власності не заперечували.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Спірні правовідносини стосуються спору щодо вчинення правочинів особами, форми правочинів та правових наслідків недодержання сторонами при їх вчиненні вимог закону, тому до правового регулювання вказаних правовідносин застосуванню підлягають норми Глави 16 Книги Першої Цивільного кодексу України «Правочини» з урахуванням загальних положень про договір та норм Кодексу, якими врегульовано порядок укладення договору довічного утримання.

Визначення договору довічного утримання (догляду) надано законодавцем у статті 744 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Вимогами статті 745 ЦК України передбачена обов`язкова письмова форма договору довічного утримання (догляду) та нотаріальне посвідчення.

Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу. У свою чергу норми частини 3 та 4 статті 334 ЦК України регламентують, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення та його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Моментом укладення договору, який підлягає нотаріальному посвідченню є день такого посвідчення, що відповідає положенням частини 3 статті 640 Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, регламентовані статтею 203 ЦК України, до яких законодавцем зокрема віднесено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Вимоги державної реєстрації правочину, закріплена у статті 210 Цивільного кодексу України, передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору визначені статтею 220 ЦК України, якою передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Верховний Суд України в постанові від 30 січня 2013 року № 6-162цс12 зробив висновок про те, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною третьою статті 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у постанові від 20.12.2021 у справі № 205/2016/18 (провадження № 61-1118св20).

Ураховуючи наведене суд констатує, що договір довічного утримання від 20.01.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , через невідповідність форми такого договору вимогам до нього, не є укладеним та не може породжувати права та обов`язки для сторін, відповідно у даних правовідносинах відсутні підстави для застосування положень частини другої статті 220 ЦЦК України. За таких обставин позов не підлягає до задоволення.

Визнання позову відповідачем не спростовує наведених висновків суду, оскільки таке визнання суперечить вимогам закону та відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України не може бути єдиною підставою для задоволення позову.

Посилання позивачки на Постанову Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за встановлених судом обставин не є релевантним, оскільки спірні правовідносини з урахуванням змін у законодавстві наразі мають інше правове регулювання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 202, 203, 209, 210, 334, 626, 639, 640, 744, 745 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради про визнання договору довічного утримання дійсним і виконаним, визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: Черкаська обл., Черкаський р-н, Чигиринська ТГ, с. Вершаці);

Представник позивача: адвокат Мисан Василь Миколайович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001005, видане Радою адвокатів Черкаської області 17.09.2018, адреса робочого місця адвоката: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Г.Дніпра, буд. 53);

Відповідач: Чигиринська міська рада (код ЄДРПОУ: 04061560, місцезнаходження: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, буд. 26).

Повне рішення складено 12.07.2024.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ