Ухвала

від 10.07.2024 по справі 903/691/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

10 липня 2024 року Справа № 903/691/17 Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М, за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна»

на дії (бездіяльність) державного виконавця

у справі №903/691/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем " Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильська та Берегового в особі ліквідаційної комісії Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильська та Берегового, Рожищенський район, с. Берегове

про включення грошових вимог до проміжного ліквідаційного балансу

Представники сторін:

від скаржника: Яковенко Павло Антонович, адвокат, довіреність №14-19 від 05.01.2023 року, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю серія КВ №000365 від 19.11.2018 року;

від боржника: не прибули;

від Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: не прибули

Встановив: Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.09.2017 у справі №903/691/17 (суддя Пахолюк В.А.) позов задоволено. На виконання рішення суду було видано накази від 27.10.2017 №903/691/17-1 та №903/691/17 (суддя Костюк С.В.).

02.07.2024 на адресу суду надійшла скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 01.07.2024 (вх. №01-74/962/24 від 02.07.2024) на дії (бездіяльність) державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по справі №903/691/17 у якій просить суд:

- визнати поважним та поновити строк на подачу скарги акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії та бездіяльність державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2024 при примусовому виконання наказу господарського суду Волинської області від 27.10.2017 у справі № 903/691/17;

- визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні наказу господарського суду Волинської області від 27.10.2017 у справі № 903/691/17 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2024, з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанову державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2024 ВП 56703807.

- зобов`язати державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду у даній справі.

При подачі скарги до суду заявник просив суд визнати поважними причину пропуску строку на оскарження постанови та поновити строк на оскарження постанови органу ДВС від 26.04.2024.

На підтвердження обставин, які дають підстави для поновлення строку посилається на те, що про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.04.24, НАК «Нафтогаз України» стало відомо 27.06.2024, як доказ, долучив до скарги супровідний лист з відбитком штампу вхідної кореспонденції стягувача на листі органу ДВС від 26.04.24 № 20734 та копію конверту з відміткою підприємства поштового зв`язку.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Скарга заявником подана в межах строку оскарження, оскільки заявнику щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження стало відомо 27.06.2024.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про поновлення строку на подачу скарги до суду.

Ухвалою суду 04.07.2024 прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» на дії (бездіяльність) державного виконавця на 10.07.2024.

У судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав та просив її задоволити у повному об`ємі.

Представник Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та боржник не прибули у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, будь-яких пояснень/заперечень по суті скарги не подав.

Згідно приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, судом враховано, що відповідно до положень ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про задоволення, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.09.2017 у справі №903/691/17 (суддя Пахолюк В.А.) позов задоволено. Вирішено зобов`язати Обслуговуючий кооператив по газифікації сіл Мильська та Берегового в особі ліквідаційної комісії Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильська та Берегового включити грошові вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем " Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у загальному розмірі 6 749 070, 00 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та стягнути 1600 грн. судового збору.

На виконання рішення суду було видано накази від 27.10.2017 №903/691/17-1 та №903/691/17 (суддя Костюк С.В.).

В подальшому накази були пред`явлені до виконання, зокрема на виконанні у Рожищенському відділі державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував наказ господарського суду Волинської області від 27.10.17 № 903/691/17 щодо зобов`язання Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильська та Берегового в особі ліквідаційної комісії Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильська та Берегового (45100, Волинська обл., Рожищенський р-н., с.Берегове, вул. Набережна, буд.41, код ЄДРПОУ 33351581) включити грошові вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Стягувач) (01601, м.Киїів, вул.Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720) у загальному розмірі 6 749 070,00 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

26.04.2024 керуючись п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем органу ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №56703807 із виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/691/17 від 27.10.2017 де в обґрунтування підстав закінчення виконавчого провадження зазначив, що належним представником Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильська та Берегового (код ЄДРПОУ 33351581) як юридичної являється голова ліквідаційної комісії або член ліквідаційної комісії за дорученням голови ліквідаційної комісії, а відтак інші особи не мають права представляти Обслуговуючий кооператив по газифікації сіл Мильська та Берегового (код ЄДРПОУ 33351581) у його відносинах із третіми особами від імені зазначеної установи (а.с. 8-9).

Отже, скаржник доводить, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.04.24 є неправомірною та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, а саме ст. ст. 1, 2, 18, 15, 39, 40, 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

У силу ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно до положень п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як встановлено вище, на виконанні у Рожищенському відділі державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував наказ господарського суду Волинської області від 27.10.17 № 903/691/17 щодо зобов`язання Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильська та Берегового в особі ліквідаційної комісії Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильська та Берегового (45100, Волинська обл., Рожищенський р-н., с.Берегове, вул. Набережна, буд.41, код ЄДРПОУ 33351581) включити грошові вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Стягувач) (01601, м.Киїів, вул.Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720) у загальному розмірі 6 749 070,00 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Як вбачається із матеріалів справи, у постанові про закінчення виконавчого провадження ВП №56703807 із виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/691/17 від 27.10.2017 державний виконавець встановив зокрема те, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00039818930 від 24.05.2023 року голова комісії помер 20.12.2018. Крім того, примусовими заходами, а саме виїздами державного виконавця за місцем знаходження членів ліквідаційної комісії, встановлено, що відомості щодо місцезнаходження Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильськ та Берегового та членів ліквідаційної комісії.

Державний виконавець дійшов висновку, що належним представником Обслуговуючого кооперативу по газифікації сіл Мильськ та Берегового як юридичної особи є голова ліквідаційної комісії або член ліквідаційної комісії за дорученням голови ліквідаційної комісії. Крім того, зазначив, що інші особи не мають права представляти Обслуговуючий кооператив у його відносинах із третіми особами від імені зазначеної установи, а відтак закінчив виконавче провадження керуючись вимогами п.3 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Згідно ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Так, боржником у наказі Господарського суду Волинської області №903/691/17 від 27.10.2017 є Обслуговуючий кооператив по газифікації сіл Мильська та Берегового.

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник - Обслуговуючий кооператив по газифікації сіл Мильська та Берегового перебуває в стані припинення з 07.12.2015 (а.с. 6).

Між тим, боржник станом на дату винесення постанови про закінчення виконавчого провадження із виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/691/17 від 27.10.2017 ВП№56703807 не ліквідований та запис до ЄДР про ліквідацію юридичної особи не внесений.

Відтак, підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абзацом 2 п. 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги у виконавчому провадженні, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо стягнення заборгованості із боржника.

Отже, судом встановлено та доказами підтверджено, що державний виконавець, постановив закінчити виконавче провадження не ліквідованої юридичної особи, що суперечить змісту п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», яка вказана як підстава для закінчення виконавчого провадження.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про визнання неправомірними дій державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні наказу господарського суду Волинської області від 27.10.2017 у справі № 903/691/17 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2024, з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2024 ВП 56703807 підлягає скасуванню.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, державному виконавцю Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції слід відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, господарський суд не в праві самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно до частини 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин скарги їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що скаргу слід задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 18, 40 Закону України Про виконавче провадження, ст.ст. 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ухвалив:

1. Поновити строк на подачу скарги акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії та бездіяльність державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2024 при примусовому виконання наказу господарського суду Волинської області від 27.10.2017 у справі № 903/691/17.

2. Скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 01.07.2024 за вх. №01-74/962/24 від 02.07.2024 на дії (бездіяльність) державного виконавця задоволити.

3. Визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні наказу господарського суду Волинської області від 27.10.2017 у справі № 903/691/17 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2024, з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

4. Скасувати постанову державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2024 ВП 56703807.

5. Зобов`язати державного виконавця Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду у даній справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по заяві, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено 12.07.2024.

Суддя В. М. Дем`як