Постанова

від 08.07.2024 по справі 161/13192/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/13192/23 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/633/24 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,

секретар Власюк О. С.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» про визнання розпорядження №8 незаконним, збирання, використання та поширення недостовірної інформації, гарантованого судового захисту порушених немайнових прав та свобод за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом мотивуючи тим, що з 24.04.2018 по 08.12.2021 він перебував у трудових відносинах із ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика», його права та інтереси в цивільних та трудових відносинах були грубо порушені під час роботи на даному підприємстві. Посилається на розпорядження №8 від 05.08.2021 за підписом начальника КВПіА Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» Козака С.О. та Службову записку від 30.08.2021, адресовану заступнику генерального директора з економічної безпеки ТОВ «ЛКПФ» ОСОБА_3 . Підпис про ознайомлення з розпорядженням №8 позивач поставив за вимогою відповідача.

Просив суд визначити законність - видачі та вимог відповідача про виконання Розпорядження №8 за підписом нач. КВПіА ОСОБА_4 від 05.08.2021 року керівником служби КВПіА відповідача; визнати - застосування примусової праці за виданим розпорядженням №8 відповідачем для вирішення своїх виробничих потреб вчинено - незаконним способом; визнати розпорядження №8 від 05.08.2021 року відповідача: не правочинним, недійсним, незаконним; встановити законний спосіб його спростування чи відкликання; визнати фактом використання примусової праці відповідачем за розпорядженням №8; визнати що виконання розпорядження №8 було незаконною вимогою відповідача в частині використання власного вільного часу з 08:00 як після робочого часу непередбаченим робочим часом - трудовим договором та трудовим розпорядком на безоплатній основі після нічної зміни з часом закінчення о 08:00 години; визнати поширеною хоча б одній особі негативною недостовірною інформацією слова в контексті: «чим порушив розпорядження №8» - твердженням відповідача яке поширив відповідач в своїх адресованих документах про ОСОБА_1 ; визнати поширеною хоча б одній особі перекрученою негативною недостовірною інформацією слова в контексті: «поважні причини відсутні»- твердженням відповідача яке поширив відповідач в своїх адресованих документах про ОСОБА_1 ; стягнути завдану відповідачем моральну шкоду з відповідача ТЗОВ «ЛКПФ» на користь ОСОБА_1 в сумі 800 000 грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 40 000 грн. як пов`язані витрати: на правову допомогу для захисту порушених немайнових прав та свобод позивача - складання та підготовку, обробку процесуальних документів, консультаційних, матеріальних, інтелектуальних і поточних витрат.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 11 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просив ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апеляційної скарги, вважає її безпідставною, вказує на порушення строку звернення до суду.

На підставі показань свідка ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 працював слюсарем КВАіА допоміжних дільниць. Після його втручання в схему роботи котлів відбулися зміни (аварійна ситуація). Дана робота передбачена інструкцією для слюсаря КВАіА 6-го розряду.

З Розпорядження начальника служби КВПіА ТОВ «ЛКПФ» ОСОБА_4 № 8 від 05.08.2021 вбачається вказівка змінному черговому та денному персоналу КВПА о 08:15 год. надавати усний звіт начальнику КВПА, здавати, передавати зміну без участі начальника КВПА забороняється, при виникненні форс-мажорних обставин дозволяється передати зміну в телефонному режимі (а.с.8).

З вказаним Розпорядженням ОСОБА_1 був ознайомлений 05.08.2021, про що свідчить його підпис на Розпорядженні.

Це розпорядження доведено до відома і інших десяти працівників.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження суд дійшов висновку про відсутність доказів про примушування до примусової праці ОСОБА_1 і у зв`язку з цим відмовив у визнанні незаконним наказу.

Водночас суд першої інстанції не звернув уваги на зміст позовної заяви, у якій, оскаржуючи розпорядження, позивач вказував про незаконність вимоги цього розпорядження приходити на роботу після нічної зміни, після 08.00 години, незаконне внесення змін в режим роботи працівника, тому висновок суду про відмову в позові зроблено без повного з`ясування обставин справи ураховуючи таке.

Згідно з приписами статті 142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Апеляційним судом у даному судовому засіданні досліджено Правила внутрішнього трудового розпорядку ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика», які затверджені загальними зборами (конференції) трудового колективу ТОВ «ЛКПФ», протокол № 1 від 18 грудня 2012 року (далі Правила). У пункті 5.5 розділу У «Робочий час та його використання» визначено, що в ТОВ «ЛКПФ» встановлена наступна тривалість змін:

І зміна з 08.00 до 20.00

ІІ зміна з 20.00 до 08.00 наступної доби

Згідно з пунктом 5.6 Правил, Перехід з однієї зміни в іншу відбувається в години, визначені графіком.

У судовому засіданні представник відповідача повідомила, що графіки змінності, які діяли станом 05 серпня 2021 року не збереглися.

З пояснень позивача, чого не заперечувала представник відповідача, встановлено, що працівники підприємства, у тому числі ОСОБА_1 закінчували нічну зміну о 08.00, здавали зміну до 08.00 змінному черговому.

З робочої інструкції слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики допоміжних цехів 6-го розряду вбачається, що працівника підпорядковується безпосередньо начальнику служби КВПіА та інженеру служби КВПіА.

Аналізуючи зміст Правил внутрішнього трудового розпорядку, оскаржене розпорядження, апеляційний суд дійшов висновку, що таке розпорядження в частині, що стосується встановленого для ОСОБА_1 обов`язку здавати зміну (нічну зміну) 0 8.15 суперечить положенням Правил та приписам статті 142 КЗпП України, оскільки у ньому змінено встановлений Правилами трудовий розпорядок роботи позивача ОСОБА_1 , який працював у ТОВ «ЛКПФ» слюсарем 6-го розряду.

У зв"язку з викладеним рішення суду в наведеній частині підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимоги про визнання оскарженого розпорядження № 8 незаконним в частині, що стосується зобов`язань ОСОБА_1 здавати зміну саме о 8.15 годині.

Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Тому, що стосується інших обов`язків, які встановлені оскарженим розпорядженням для решти працівників, зокрема, щодо встановленого для змінного чергового та денного персоналу 0.08.15 годині надавати усний звіт начальнику КВПіА, а також щодо дозволу здавати зміну у разі виникнення форсмажорних обставин в телефонному режимі, то указані положення не стосуються та не порушують прав та обов`язків ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у визнанні незаконним та скасуванні розпорядження № 8 в решті частини його змісту, належить відмовити з наведених підстав.

При цьому належить зауважити, що інші десять працівників, яким довели до відома це розпорядження, його не оскаржували та повноважень ОСОБА_1 на оскарження не надавали.

Вимоги позовної заяви про скасування розпорядження № 8 з тих підстав, що ним порушено принцип заборони примусової праці є безпідставними, оскільки цим розпорядженням не встановлено обов"язкупозивача виконувати будь-які функціональні обов"язки, будь -яку роботу.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні інших позовних вимог є правильним та ґрунтується на законі.

Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім?ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно з службовою запискою від 30.08.2021, адресованою заступнику генерального директора з економічної безпеки ОСОБА_5 , зазначено, що слюсар КВПА допоміжних дільниць ОСОБА_1 30.08.2021 не з`явився на ранкову нараду в кабінеті начальника КВПА, чим порушив розпорядження № 8 про передачу зміни, за яке попередньо ознайомлений під підпис. Поважні причини відсутні.

Службовій записці від 30.08.2021 вже була надана оцінка судом у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2022, постанові Волинського апеляційного суду від 03.10.2022 у справі № 161/927/22.

Постановою Верховного суду від 18.10.2023 рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2022 у незміненій частині та постанову Волинського апеляційного суду від 03.10.2022 у цивільній справі № 161/927/22 залишено без змін.

Щодо змісту розпорядження № 8 - то будь якої недостовірної інформації цей документ не містить.

Встановивши наведене , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що така інформація не може вважатись недостовірною та не підлягає спростуванню. Також необхідно врахувати, що на день написання службової записки, і розпорядження № 8 було чинним у повному обсязі.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа, яка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі порушення законних прав працівника та у випадку, якщо таке порушення призвело до моральних страждань.

Відповідно до приписів статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не подав доказів, що у зв`язку із прийняттям розпорядження № 8 йому була заподіяна моральна шкода, тому правових підстав для її відшкодування колегія не вбачає.

Що стосується доводів позивача про заподіяння йому моральної шкоди поширенням недостовірної інформації, то вимога про відшкодування моральної шкоди з наведених підстав є похідною від вимог щодо визнання інформації недостовірною, тому у зв`язку з безпідставністю позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в позові про відшкодування моральної шкоди.

Позивач не подавав суду доказів про те, що у даній справі йому надавалась професійна правнича допомога, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у стягненні витрат на правову допомогу, які позивач називає матеріальною шкодою у розмірі 40000 грн. і підстави для стягнення таких витрат відсутні в апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом обставин справи в частині вимог про визнання недостовірною інформації та неправильність мотивів суду з посиланням на рішення у справі № 161/927/22 зводиться до суб`єктивної оцінки обставин справи позивачем, тому не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

В решті мотивів апеляційної скарги позивач цитує зміст норм ЦК, Конституції України, витягів з Рішень Конституційного Суду, надає тлумачення правовим визначенням, що робить неможливим навести спростування таких мотивів апеляційної скарги у постанові апеляційного суду.

Апеляційний суд відхиляє доводи позивача про примушування його до примусової праці, оскільки розпорядженням № 8 на ОСОБА_1 , не покладалось виконання будь якої роботи чи функціональних обов`язків після закінчення робочої зміни.

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При розгляді позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження № 8 суд першої інстанції не встановив усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, дійшов помилкового висновку про відмову у цій частині позовних вимог, тому оскаржене рішення в частині відмови в позові про визнання розпорядження незаконним необхідно скасувати, ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову щодо визнання незаконним розпорядження № 8 від , у зв`язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

В решті рішення суду належить залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2024 року в частині відмови у позові про визнання незаконним розпорядження №8 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження № 8 від 05 серпня 2021 року начальника КВПіА ОСОБА_6 в частині, що стосується зобов`язання ОСОБА_1 здавати, передавати зміну саме о 8:15.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду.

Головуючий

Судді: