Рішення

від 21.06.2024 по справі 910/15966/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2024Справа № 910/15966/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Дишканта Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15966/23

за позовомЛьвівської міської ради

до1) Міністерства охорони здоров`я України

2) Державної установи Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-11) Кабінет Міністрів України

2) Фонд державного майна України

провитребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації

За участю представників:

від позивача Шевченко М.І.;

від відповідача-1 Кислицька Ю.О.;

від відповідача-2 Борсуковська А.О.;

від третьої особи-1 не з`явився;

від третьої особи-2 Шокун О.В.;

від третьої особи-3 Божинський В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Львівська міська рада (далі позивач, ЛМР) з позовом до Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі - ДСЕС) та Державної установи Лабораторний центр на залізничному транспорті держепідслужби України (далі - Центр) про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації.

ЛМР просить витребувати з чужого незаконного володіння ДСЕС на користь позивача нежитлову будівлю літ. Б-1 - ЦТП, загальною площею 64,3 кв. м. на вул. Городоцькій, 186, у м. Львові, а також скасувати державну реєстрацію права власності ДСЕС та скасувати державну реєстрації права оперативного управління Центру на вказану будівлю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Галицького районного суду міста Львова від 04.03.2015 у справі № 461/5430/14-а визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету ЛМР № 567 від 31.05.2011 Про оформлення права державної власності на нежитлові будівлі на вул. Городоцькій, 186 в частині оформлення ДЗ Санітарно-епідеміологічній станції на Львівській залізниці права власності на нежитлову будівлю під літ. Б.-1 ЦТП загальною площею 64,3 кв. м.

Відтак, за твердженням позивача, вказане майно безпідставно зареєстровано за ДСЕС на праві власності та безпідставно передано Центру на праві оперативного управління.

Ухвалою суду від 20.10.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом: зазначення правильного найменування Центру та зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

23.10.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій останнім зазначається, що правильним найменуванням Центру є: Державна установа Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України, а також позивачем вказано, де знаходяться оригінали доказів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 відкрито провадження за вказаним позовом, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 30.11.2023, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - третя особа-1, Управління).

21.11.2023 від позивача надійшло клопотання про участь представника в підготовчому засіданні 30.11.2023 у приміщенні іншого суду, в якому останнім повідомляється про можливість з`явитись до приміщення Західного апеляційного господарського суду або Господарського суду Львівської області для участі в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Поряд з цим, 28.11.2023 від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд не розглядати клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщення Західного апеляційного господарського суду або Господарського суду Львівської області, при цьому просить суд надати можливість представнику ЛМР Марті Шевченко взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2024 клопотання ЛМР про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою суду від 30.11.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 21.12.2023.

21.12.2023 Центром подано клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні. Крім того, у вказаному клопотанні Центром повідомлено, що він станом на даний момент перебуває в процесі реорганізації, а також те, що майно, вимоги про витребування якого та скасування державної реєстрації на яке є предметом розгляду даної справи, станом на даний момент передано на праві господарського відання Державній установі Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України (далі - Установа).

Ухвалою суду від 21.12.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 22.01.2024.

Ухвалою суду від 22.01.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 29.01.2024.

25.01.2024 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову та заміну відповідачів.

У заяві про зміну предмету позову позивач просив змінити предмет позову шляхом викладення прохальної частини в новій редакції:

1. Витребувати з чужого незаконного володіння Міністерства охорони здоров`я України (далі - Міністерство) на користь ЛМР нежитлову будівлю літ. Б-1 - ЦТП загальною площею 64,3 кв. м. на вул. Городоцькій, 186 у м. Львові (РНОНМ 240704746101);

2. Скасувати державну реєстрацію права власності Міністерства на вищевказане майно;

3. Скасувати державну реєстрацію права господарського відання Установи на майно.

Крім того, позивач просив суд:

- замінити первісного відповідача-1 ДСЕС на належного відповідача-1 Міністерство;

- замінити первісного відповідача-2 Центр на належного відповідача-2 Установу.

Вказана заява обґрунтована тим, що на даний момент щодо нерухомого майна (нежитлової будівлі літ. Б-1 - ЦТП загальною площею 64,3 кв. м. на вул. Городоцькій, 186, у м. Львові) змінився власник, а також зареєстровано інше речове право за іншими особами, ніж ті, що визначені позивачем відповідачами в позові.

Ухвалою суду від 29.01.2024 замінено неналежних відповідача-1 та відповідача-2 на належних, а саме: відповідача-1 - на Міністерство та відповідача-2 - на Установу.

29.01.2024 від ЛМР надійшло клопотання про долучення доказів скерування копій позовної заяви та заяви про зміну предмету позову на адресу належних відповідачів.

13.02.2024 від Установи надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.

14.02.2024 від Міністерства надійшло клопотання про розгляд справи спочатку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, за клопотанням відповідачів судом розпочато розгляд справи спочатку, продовжено відповідачам строк для подання відзиву на позов до 29.02.2024, а також відкладено підготовче засідання на 07.03.2024.

01.03.2024 від відповідача-1 через підсистему Електронний суд надійшов відзив на позов, сформований в системі 29.02.2024, в якому також міститься клопотання про витребування у ЛКП Залізничнетеплоенерго оригіналу акта прийомки-передачі від 01.11.1999.

04.03.2024 від відповідача-2 через підсистему Електронний суд надійшов відзив на позов, сформований в системі 29.02.2024.

04.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

04.03.2024 від відповідача-2 надійшло клопотання про участь його представника у підготовчому засіданні 07.03.2024 та подальших засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду.

06.03.2024 позивачем подані додаткові пояснення у справі.

07.03.2024 відповідачем-1 подано клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Кабінету Міністрів України (далі КМУ, третя особа-2) та Фонду державного майна України (далі ФДМУ, третя особа-3).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 клопотання Установи про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою від 07.03.2024 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 КМУ та ФДМУ; відкладено підготовче засідання на 04.04.2024; встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій.

08.03.2024 позивачем подано клопотання про долучення доказів направлення третім особам заяв по суті.

18.03.2024 відповідачем-1 подано клопотання про долучення доказів направлення третім особам заяв по суті та заперечення на відповідь на відзив.

04.04.2024 від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 04.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 24.04.2024.

09.04.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів направлення залученим третім особам заяв по суті.

18.04.2024 від відповідача-2 через підсистему Електронний суд надійшла заява участь його представника в судовому засіданні 22.04.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

19.04.2024 від КМУ надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 клопотання Установи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2024.

07.05.2024 від ФДМУ надійшли пояснення щодо позовної заяви ЛМР.

13.05.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та клопотання про долучення доказів.

13.05.2024 від відповідача-2 надійшло клопотання, в якому Установа просила суд розглядати справу без участі її представника, заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та заявах по суті справи, поданих відповідача-1 та третіми особами на стороні відповідача-1.

Судове засідання 13.05.2024 було відкладено на 27.05.2024.

14.05.2024 від Міністерства надійшло клопотання про долучення доказів.

27.05.2024 від Міністерства надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Судове засідання 27.05.2024 було відкладено на 20.06.2024.

28.05.2024 від Міністерства надійшло клопотання, в якому відповідач-1 просив визнати поважними причини неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк і приєднати до матеріалів справи надіслані ЛМКП «Львівтеплоенерго» документи.

У судове засідання 20.06.2024 представники третьої особи-1 (Управління) не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Протокольною ухвалою від 20.06.2024 суд поновив строк на прийняття доказів і долучив подані Міністерством докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.06.2024 суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 20.06.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заява про зміну предмету позову, відзиви, відповіді на відзив, заперечення, пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує, що на підставі акта приймання-передачі від 01.11.1999 у рахунок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію ВАТ «Львівський мотозавод» передав на баланс ЛКП «Залізничнетеплоенерго» ЦТП по вул. Городоцькій, 186.

Позивач зазначає, що вказана будівля перебуває на балансі ЛКП «Залізничнетеплоенерго», що підтверджується довідкою ЛКП «Залізничнетеплоенерго» від 26.09.2023 № 07/861/1.

Рішенням виконавчого комітету ЛМР від 29.04.2013 №252 вирішено зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі ЛМР право комунальної власності на будівлю літ. «Б-1» загальною площею 64,3 кв. м. на вул. Городоцькій, 186.

Разом з тим, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.02.2012 зареєстровано право оперативного управління, форма власності - державна за державним закладом «Санітарноепідеміологічна станція на Львівській залізниці Міністерства охорони здоров`я України» на нежитлову будівлю під літ. «Б-1» - ЦТП загальною площею 64,3 кв. м на вул. Городоцькій, 186 (реєстраційний номер майна 35933700).

Підставою для реєстрації права власності було свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом ЛМР на підставі рішення виконавчого комітету ЛМР від 31.05.2011 № 567.

09.12.2013 запис про реєстрацію права державної власності Державної санітарно-епідеміологічної служби України на будівлю під літ. «Б-1» - ЦТП загальною площею 64,3 кв. м. на вул. Городоцькій, 186 перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 240704746101). Також 09.12.2013 зареєстровано право оперативного управління державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті держсанепідслужби України».

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2015 у справі № 461/5430/14-а задоволено позов ЛКП «Залізничнетеплоенерго» до виконавчого комітету ЛМР, третя особа - державний заклад «Санітарно- епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров`я України, ТОВ «Львівський мотозавод» про скасування рішення, а саме: визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету ЛМР від 31.05.2011 № 567 «Про оформлення права державної власності на нежитлові будівлі на вул. Городоцькій, 186» в частині оформлення ДЗ «Санітарно-епідеміологічній станції на Львівській залізниці» права власності на нежитлову будівлю під літ. Б-1 - ЦТП загальною площею 64,3 кв. м.

Таким чином, на переконання позивача, правова підстава для державної реєстрації права державної власності ДСЕС скасована на підставі постанови Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2015, яка набрала законної сили.

Як стверджує ЛМР, спірна нежитлова будівля належить територіальній громаді міста Львова, а тому є підстави для її витребування з чужого незаконного володіння ДСЕС на користь ЛМР, а також для скасування державної реєстрації права державної власності Державної санітарно-епідеміологічної служби України на нежитлову будівлю літ. «Б-1» - ЦТП загальною площею 64,3 кв. м. на вул. Городоцькій, 186 у м. Львові.

У подальшому позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій ЛМР просила змінити предмет позову шляхом викладення прохальної частини в новій редакції:

1. Витребувати з чужого незаконного володіння Міністерства на користь ЛМР нежитлову будівлю літ. Б-1 - ЦТП загальною площею 64,3 кв. м. на вул. Городоцькій, 186 у м. Львові (РНОНМ 240704746101);

2. Скасувати державну реєстрацію права власності Міністерства на вищевказане майно;

3. Скасувати державну реєстрацію права господарського відання Установи на майно.

Вказана заява була мотивована таким.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 16.10.2023 припинено право власності ДСЕС на нежитлову будівлю літ. «Б-1» - ЦТП площею 64,3 кв. м. на вул. Городоцькій, 186, і зареєстровано право власності Міністерства (відповідач-1).

03.11.2023 було припинено право оперативного управління Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті держсанепідслужби України» на спірний об`єкт та зареєстровано право господарського відання на спірну нежитлову будівлю за Установою (відповідач-2).

Отже, змінився власник спірного об`єкта нерухомого майна з ДСЕС на Міністерство, та правокористувач - з Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України» на Установу.

Відповідачі та треті особи-2, 3 заперечували проти задоволення позову, вказуючи на те, що спірна нежитлова будівля належить державі та відсутні підстави для її передачі ЛМР.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

Статтею 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.

Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, предметом дослідження у справах такої категорії є, в першу чергу, з`ясування питання хто саме є власником спірного майна.

ЛМР вважає, що власником спірного майна є територіальна громада міста Львова, у свою чергу, відповідачі вказують, що вказане майно належить державі.

Відповідно до статті 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Згідно зі статтею 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Виконавчим комітетом ЛМР 31.05.2011 видане Свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, яка розташована на вулиці Городоцькій, 186 у м. Львові та закріплено право оперативного управління за Державним закладом «Санітарно-епідемічна станція на Львівській залізниці» Міністерства на підставі рішення виконавчого комітету ЛМР від 31.05.2011 № 567 «Про оформлення права державної власності на нежитлові будівлі на вул. Городоцькій, 186».

Обласним комунальним підприємством ЛМР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєстровано право оперативного управління за Державним закладом «Санітарно-епідемічна станція на Львівській залізниці» Міністерства на нежитлову будівлю під літ. «Б-1» - ЦТП загальною площею 64,3 кв. м. та видано Витяг про державну реєстрацію прав від 02.02.2012 № 33062321 (реєстраційний номер: 35933700).

Відповідно до наказу Міністерства від 21.09.2012 № 176-о (зі змінами) ліквідовано Державні заклади - санітарно-епідеміологічні станції області.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 №744-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів, підприємств, установ та- організацій до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби» цілісні майнові комплекси державних закладів, підприємств, установ та організацій передано за переліком згідно з додатком із сфери управління Міністерства охорони здоров`я до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби.

У Переліку, що є додатком до Розпорядження, міститься Санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці (код 01107993).

Наказом від 28.11.2012 № 116 Державною санітарно-епідеміологічною службою України утворено нову юридичну особу публічного права - Державну установу "Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України".

Державна санітарно-епідеміологічна служба України 12.12.2013 зареєструвала право власності на спірне приміщення та отримала Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.12.2013 № 14529012, видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 12.12.2013 № 14529210, номер запису про право власності - 3825025 (відомості про реєстрацію до 01.01.2013: назва реєстру: Реєстр прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер: 35933700, 02.02.2012, реєстратор: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»).

Слід зазначити, що на підставі рішення 9-ї сесії 2-го скликання Львівської міської ради народних депутатів від 27.11.1997 № 984 Санітарно-епідеміологічній станції Львівської залізниці для обслуговування будівель та споруд по вул. Городоцькій, 186, видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛВ № 005054.

Відповідно до частини п`ятої статті 35 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (у редакції від 12.03.2011) приміщення, будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби та інше майно, що використовуються установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, перебувають у державній власності і передаються зазначеним установам і закладам у порядку, встановленому законом. Земельні ділянки, на яких розміщуються будівлі та споруди установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України, надаються їм у порядку, встановленому законом.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18.09.2015 № 604 утворено державну установу "Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України" як окрему юридичну особу публічного права, реорганізувавши шляхом злиття державні підприємства, установи за переліком згідно з додатком 1 до цього наказу та приєднання державних підприємств та установ Державної санітарно- епідеміологічної служби України за переліком згідно з додатком 2 до цього наказу.

Згідно з додатком 2 до цього наказу Державна установа "Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (код 38501853) реорганізується шляхом приєднання до Державної установи "Центр громадського здоров`я" Міністерства охорони здоров`я.

У подальшому згідно з Розпорядженням КМУ від 08.06.2016 № 437-р передано цілісні майнові комплекси державних установ та організацій за переліком згідно з додатком із сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби до сфери управління Міністерства охорони здоров`я.

У Переліку, що є додатком до Розпорядження, міститься Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Держсанепідслужби України» (код 38501853).

Згідно з Постановою КМУ від 29.03.2017 № 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» ліквідовано Державну санітарно-епідеміологічну службу.

Наказом Міністерства від 01.07.2016 № 644 (із змінами внесеними наказом від 08.07.2016 № 689) передано до сфери управління Міністерства цілісні майнові комплекси державних підприємств та державних установ Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

На виконання вказаного наказу було змінено орган управління установи із Державної санітарно-епідеміологічної служби України на Міністерство, а також змінено назву з Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Держсанепідслужби України» на Державну установу «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до акта від 10.06.2016 № 83 приймання-передачі цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом Міністерства від 01.07.2016 № 644, було передано нерухоме майно зі сфери Державної санітарно-епідеміологічної служби України в особі Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Держсанепідслужби України» до сфери управління Міністерства.

Слід зазначити, що у вказаному акті зазначено, зокрема, нежитлове приміщення - ЦТП літ. «Б-1» у м. Львові, вул. Городоцька, 186, площею 64,3 кв. м.

Відповідно до наказу Міністерства від 11.07.2022 №1202 об`єкти державного нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна від Львівського відокремленого підрозділу державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України» передано на баланс Установи.

Крім того, вказаним вище наказом було затверджено право оперативного управління на об`єкти державного нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідно до акта прийому-передачі від 01.09.2022, затвердженого наказом Міністерства від 02.09.2022 № 1575, передано об`єкти права державної власності (нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна) зі сфери управління Міністерства в особі Львівського відокремленого підрозділу державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України» до сфери управління Міністерства в особі Установи.

У вказаному акті зазначено також нежитлове приміщення - ЦТП літ. «Б-1» у м. Львові, вул. Городоцька, 186, площею 64,3 кв. м.

Крім того, до акта додаються копії свідоцтв на право власності на будівлі, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, технічних паспортів, у тому числі, й на спірне приміщення, а саме:

- копія Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №14529012, виданого Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції 12.12.2013 Державній санітарно-епідеміологічній службі України на нежитлову будівлю літ. «Б-1»-ЦТП у м. Львові, вул. Городоцька, 186, загальною площею 64,3 кв. м.;

- копія технічного паспорту за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 186 будівля Б-1 (ЦТП), виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 16.09.2009;

- копія технічного паспорту за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 186 будівля Б-1 (ЦТП), виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 16.09.2009;

- копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №199257582 від 06.02.2020.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії.

Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Відповідач-2 на підставі доручення, виданого відповідачем-1, 18.10.2023 здійснив реєстрацію права власності за Міністерством на нежитлову будівлю літ. «Б-1»-ЦТП, загальною площею 64,3 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 186 (Витяг з Державного реєстру речових прав №350835859, виданий державним реєстратором Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області 18.10.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 240704746101).

07.11.2023 Установа зареєструвала право господарського відання на спірне приміщення (Витяг з Державного реєстру речових прав № 353327008, виданий Лотоцькою Оксаною Ярославівною, державним реєстратором Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області 07.11.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 240704746101).

Слід зазначити, що Установа є правонаступником Державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України».

Крім того, згідно з пунктом розділу І Статуту Установи, затвердженого наказом Міністерства від 02.06.2021 №1103, відповідач-2 є санітарно-профілактичним закладом охорони здоров`я, що заснований на державній власності та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України.

Відповідно до пункту 2 розділу V Статуту майно Установи є державною власністю та закріплюється на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Установа користується та розпоряджається майном відповідно до законодавства. Усі питання, які стосуються відмови від права на нерухоме майно, що знаходиться на балансі Установи, або його відчуження вирішується виключно Уповноваженим органом управління.

Відповідно до статті 137 Господарського кодексу України (далі- ГК України) власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Статтею 141 ГК України передбачено, що до державного майна у сфері господарювання належать єдині майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об`єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти. Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передача об`єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, передача об`єктів права державної власності від Львівського відокремленого підрозділу державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України», у тому числі, спірного майна до Установи здійснювалась відповідно до вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Що ж до посилань позивача на рішення виконавчого комітету ЛМР 29.04.2013 № 252, яким вирішено зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі ЛМР право комунальної власності на будівлю літ. «Б-1» загальною площею 64,3 кв. м. на вул. Городоцькій, 186, та на постанову Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2015 у справі № 461/5430/14-а, слід зазначити таке.

Так, Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», в редакції від 01.01.2013, передбачена чітка процедура передачі державного майна у комунальну власність.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо об`єктів, визначених у абзацах другому, третьому, п`ятому частини першої статті 2 цього Закону.

Передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Пропозиції щодо передачі об`єктів з державної у комунальну власність, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються з: органом, уповноваженим управляти державним майном, або відповідною самоврядною організацією; державним органом приватизації; підприємством щодо передачі цілісних майнових комплексів його структурних підрозділів, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, закріпленого за таким підприємством.

У разі якщо передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, пропозиції щодо передачі зазначених об`єктів погоджуються ініціаторами такої передачі, зазначеними у статті 3 цього Закону, та подаються до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Позивачем не подано суду належних, достовірних, достатніх і вірогідних доказів, які б свідчили про те, що виконавчим комітетом ЛМР під час прийняття рішення від 29.04.2013 № 252 було дотримано вищевказану процедуру передачі державного майна у комунальну власність, передбачену законодавством України, чинним на дату прийняття вказаного рішення.

ЛМР не надано суду жодного з необхідних документів, які б підтверджували правомірність та слугували б підставою для прийняття рішення від 29.04.2013 № 252, яким фактично здійснилась передача спірного майна з державної у комунальну власність.

Разом з тим, постанова Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2015 у справі № 461/5430/14-а не підтверджує набуття ЛМР права власності на спірне майно та безумовно не є підставою для такого набуття.

Крім того, суд виходить з того, що розпорядження КМУ від 03.10.2012 №744-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів, підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби» та від 08.06.2016 № 437-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних установ та організацій до сфери управління Міністерства охорони здоров`я» є чинними.

Стосовно посилань позивача про те, що спірна будівля перебуває на балансі ЛКП «Залізничнетеплоенерго», що підтверджується довідкою ЛКП «Залізничнетеплоенерго» від 26.09.2023 № 07/861/1, то слід зазначити таке.

Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату.

Водночас, баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства та не є документом, який підтверджує право власності, зокрема, на об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, позивач не надав суду належних, достовірних, достатніх і вірогідних доказів в підтвердження того, що спірне майно є власністю територіальної громади міста Львова, у свою чергу, відповідачі підтвердили те, що спірне майно є державною власністю, а тому відсутні правові підстави для витребування майна із володіння Міністерства в силу приписів статті 387 ЦК України.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння.

Також позивачем не доведено та документально не підтверджено наявність підстав для скасування державної реєстрації права власності Міністерства на спірну нежитлову будівлю та скасування державної реєстрації права господарського відання Установи на вказану будівлю.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду у справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам учасників справи оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами статті 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.07.2024.

Суддя О.Г. Удалова