Ухвала

від 12.07.2024 по справі 910/429/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.07.2024Справа № 910/429/22 (910/12899/22)

За позовом Головного управління ДПС у м. Полтавській області

(ідентифікаційний код: 44057192)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім»

(ідентифікаційний код: 32716564)

про стягнення суми податкового боргу

Суддя Омельченко Л.В.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/429/22 за заявою Акціонерного товариства «Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Фьюче Інвестментс» (ідентифікаційний код: 42732781) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564).

23.11.2022 Головне управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код: 44057192) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до ТОВ «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) про стягнення податкового боргу з рахунків ТОВ «Поліхім у розмірі 77 377,92 грн у межах справи № 910/429/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564).

Ухвалою суду від 15.12.2022 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/429/22 (910/12899/22) за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код: 44057192) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) про стягнення податкового боргу у розмірі 77 377,92 грн у межах справи № 910/429/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» .

Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП: 44057192) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило суд відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 про залишення без розгляду позовної заяви Головного управління ДПС у Полтавській області у справі № 910/429/22 (910/12899/22); зупинити дію ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/429/22 (910/12899/22); задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/429/22 (910/12899/22) про залишення без розгляду позовної заяви Головного управління ДПС у Полтавській області у справі № 910/429/22 (910/12899/22) та ухвалити нове рішення, яким направити справу № 910/429/22 (910/12899/22) до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду; розглянути справу за участі представника Головного управління ДПС у Полтавській області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/429/22 (910/12899/22) скасовано; матеріали справи № 910/429/22 (910/12899/22) направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2024 справу № 910/429/22 (910/12899/22) передано судді Омельченку Л.В. для продовження розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду вказаної справи з огляду на таке.

Відповідно положень ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи вищевказану заяву про самовідвід, суд виходить з наступного.

Згідно положень ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи не лише у разі неможливості винесення об`єктивного рішення у справі, але і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Так, враховуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/429/22 (910/12899/22) скасовано, суд уважає, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді, задля уникнення яких суд вважає за доцільне задовольнити заяву Омельченка Л.В. про самовідвід від розгляду вказаної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про передачу судової справи № 910/429/22 (910/12899/22) для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 36, 37, 40 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити самовідвід судді Омельченка Леоніда Володимировича від розгляду справи № 910/429/22 (910/12899/22).

2. Відвести суддю Омельченка Леоніда Володимировича від розгляду справи № 910/429/22 (910/12899/22) за позовом Головного управління ДПС у м. Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» про стягнення суми податкового боргу.

3. Справу № 910/429/22 (910/12899/22) передати для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили 12.07.2024, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Омельченко